Рішення

від 27.06.2018 по справі 924/213/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" червня 2018 р. Справа № 924/213/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Комарніцької Н.П. розглянувши матеріали справи

за позовом колективного підприємства "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона" м.Ізяслав Хмельницька область

до Ізяславської міської ради м. Ізяслав Хмельницька область

про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за набувальною давністю

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 1 від 13.10.17р.

відповідача: не з'явився

Рішення виноситься 27.06.18р. після оголошеної в судовому засіданні 19.06.18р. перерви .

В судовому засіданні відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення

Процесуальні дії по справі.

26.02.18р. до суду надійшла позовна заява КП "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово - будівельна колона" про визнання за підприємством права власності на об'єкти нерухомого майна: склад - магазин, загальною площею 110,4 кв.м;, будинок контори, загальною площею 34,4 кв.м; гараж на 6 місць, загальною площею 477,6м.кв.; склад загальною площею 47,3 м.кв.; склад загальною площею 141,8 кв.м; сторожка, загальною площею 14,6 м.кв., які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 6822110100:01:007:1032 та знаходиться за адресою: 30300, вул. Миколи Микитюка (Жовтнева) 117, м. Ізяслав Хмельницька область.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.03.2018р., вказану позовну заяву передано для розгляду судді Мусі М.Є.

28.03.2018р. ухвалою суду на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

10.04.2018р. ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі № 924/213/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 26.04.2018 р.

26.04.2018 р. ухвалою господарського суду підготовче засідання відкладено на 22.05.2018 р.

22.05.2018р. для подання позивачем додаткових доказів судом постановлено ухвалу про оголошення у підготовчому засіданні перерви на 31 травня 2018р.

31.05.2018р. ухвалою господарського суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №924/213/18 до судового розгляду по суті на 19.062018 року.

Судом в судовому засіданні 19.06.2018р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 27 червня 2018р.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про визнання права власності за набувальною давністю на об'єкти нерухомого майна : склад-магазин, 1966 року, загальною площею 110,4 кв.м.; будинок контори, 1968 року, загальною площею 34,4 кв.м.; гараж на 6 місць, 1965 року, загальною площею 477,6 кв.м.; склад, 1980 року, загальною площею 47,3 кв.м.; склад, 1967 року, загальною площею 141,8 кв.м.; сторожка, 1969 року, загальною площею 14,6 кв.м., які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 6822110100:01:007:1032 та знаходяться за адресою 30300, вул. Миколи Микитюка (Жовтнева) 117, м. Ізяслав, Хмельницька область.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що колективне підприємство "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона" здійснює свою господарську діяльність з 26.12.1991 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; довідка АБ № 673356 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРІІОУ); Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 828514 серії А00; Статут Ізяславської міжгосподарської пересувної шляхово - будівельної колони.

Наголошує на тому, що на балансі колективного підприємства перебувають об'єкти нерухомого майна, які збудовані до 1991 року. Для належного забезпечення діяльності та обслуговування об'єктів нерухомого майна Ізяславською міською радою, відповідно до рішення сесії міської ради від 24 грудня 1999 року №10/23 надано у постійне користування земельну ділянку, розміром 1,461 га, за цільовим призначенням - розміщення виробничих об'єктів (відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії I-ХМ № 000485 від 20 січня 2000 р. Кадастровий номер земельної ділянки, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - 6822110100:01:007:1032.

Звертає увагу суду на те, що колективне підприємство має намір зареєструвати право власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають на балансі та розташовані на вказаній вище земельній ділянці, що унеможливлюється тим, що об'єкти нерухомості збудовані до 1991 року і будь-яких документів про реєстрацію права власності чи введення в експлуатацію не збереглося. Зазначена обставина порушує правомочності позивача як власника майна вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном всупереч ст. 41 Конституції України.

Стверджує, що об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, належних КП "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колонна" проінвентаризовано та встановлено їх технічні характеристики: склад-магазин, 1966 року, загальною площею 110,4 кв.м.; будинок контори, 1968 року, загальною площею 34,4 кв.м.; гараж на 6 місць, 1965 року, загальною площею 477,6 кв.м.; склад, 1980 року загальною площею 47,3 кв.м.; склад, 1967 року, загальною площею 141,8 кв.м.; сторожка, 1969 року, загальною площею 14,6 кв.м.

Свідоцтво про право власності на будівлі, розташовані на землі Ізяславської МПШБК не видавалися, що підтверджується листом Ізяславської міської ради від 23.05.2018 року №206; довідкою від 23 травня 2018 року № 294, виданою КП "Ізяславське БТІ"; актом комісії з визначення частки держави в майні підприємства "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона" від 29.03.2007 року.

Також, згідно інформації, отриманої 30.05.2018 з Ізяславського районного виробничого відділу Хмельницької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6822110100:01:007:1032, яка належить на праві постійного користування КП "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона" та розташована за адресою вул. Жовтнева, 117 в м. Ізяслав знаходяться шість об'єктів нерухомого майна, орієнтовною площею 826 кв.м. Також, згідно наявних у позивача архівних документів значиться акт інвентаризації від 02.01.1991 року "зданий и сооружений", який також підтверджує, на думку позивача, фактичну наявність об'єктів нерухомості в Ізяславській МПШБК.

Позивач наголошує на тому, що фактична наявність об'єктів нерухомого майна співпадає із заявленою у позовній заяві, однак різниця у десятих значеннях при визначенні площ, пояснюється здійсненням попередніх обмірів власними силами, а технічна документації виготовлялася спеціалістами згідно нормативів.

У позовній заяві та у письмових поясненнях від 27.06.2018р. також позивач наголошує на тому, що позивач протягом більш як 27 років безперервно добросовісно та відкрито володіє і утримує зазначене майно. Зважаючи на те, що ч. 4 ст. 344 ЦК України встановлює обов'язковий судовий порядок набуття права власності на нерухоме майно, позивач просить суд взяти до уваги викладені ним підстави позову та подані докази, визнати за ним право власності на нерухоме майно.

Представник позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові.

Відповідач повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, у відзиві на позов від 16.05.2018р. зазначає, що об'єкти нерухомого майна, визнання права власності на які є предметом позову, на обліку як безхозяйні не перебувають. При розгляді справи відповідач просить суд врахувати, що рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 25.01.2017р № 9 "Про впорядкування адресного господарства міста", адмінбудинку з господарськими будівлями та спорудами Ізяславської МПШБК присвоєно адресу вул. Миколи Микитюка, 117 В у м. Ізяслав, а будівлі складу-магазину - вул. Миколи Микитюка, 117/2. Нові адреси знаходження нерухомого майна зазначені у технічних паспортах на будівлі. Також Ізяславська міська рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог та, керуючись ст. 46 ГПК України, просить розглянути справу без участі свого представника.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до наказу № 30 від 04.03.1985 року "Про створення Ізяславської міжгосподарської (міжколгоспної) шляхово - будівельної організації МШБО" створено Ізяславську міжгосподарську (міжколгоспну) шляхово - будівельну організацію МШБО з правами юридичної особи.

Згідно з актом про інвентаризацію нерухомого майна від 16 квітня 1985 року об'єкти нерухомого майна (склад-магазин, 1966 року, загальною площею 110,4 кв.м.; будинок контори, 1968 року, загальною площею 34,4 кв.м.; гараж на 6 місць, 1965 року, загальною площею 477,6 кв.м.; склад, 1980 року, загальною площею 47,3 кв.м.; склад, 1967 року, загальною площею 141,8 кв.м.; сторожка, 1969 року, загальною площею 14,6 кв.м.) перебувають на території КП "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колонна".

З наявного в матеріалах справи акту про передачу нерухомого майна від 05 березня 1986 року та додатку 1 "Відомість про рух майна" Ізяславською МДСО передано правонаступнику - Ізяславській МШБО основні засоби: склад-магазин, 1966 року, будинок контори, 1968 року, гараж на 6 місць, 1965 року, склади та сторожку.

Як вбачається із договору про розмежування права власності на майно (затвердженого радою засновників Хмельницького об'єднання "Агрошляхбуд" протоколом б/н від 06.04.1999р.) в майні, яке знаходиться на балансі тресту "Агрошляхбуд" є доля Ізяславської МПШБК. Обєднання "Агрошляхбуд" відмовляється від своєї частки в вартості майна Ізяславської МПШБК.

Відповідно до рішення сесії Ізяславської міської ради від 24 грудня 1999 року №10/23 надано у постійне користування земельну ділянку, розміром 1,461 га, за цільовим призначенням - розміщення виробничих об'єктів в межах згідно з планом землекористування.

На підставі Державного акта на право постійного користування землею серія I-XМ № 000485 від 20.01.2000р . міжгосподарській пересувній шляхово-будівельній колоні відповідно до рішення сесії Ізяславської міської ради народних депутатів від 24.12.1999р. №10/23 надано у постійне користування для розміщення виробничих об'єктів 1,461 га землі в межах згідно з планом землекористування, кадастровий номер 6822110100:01:007:1032. Кадастровий номер земельної ділянки, згідно Витягу з Державного земельного кадастру від 16.03.2017р. про земельну ділянку - 6822110100:01:007:1032.

Відповідно до довідки, виданої Ізяславською міжгосподарською пересувною шляхово- будівельною колоною ( МПШБК) 01 квітня 1985 року була створена Ізяславська МШБО (наказ №30 від 4.03.1985 р. Хмельницького треста "Облміжколгоспшляхбуд") і згідно акта передачі від 16 квітня 1985 року були передані від Шепетівської МШБО на баланс Ізяславської МШБО наступні будівлі і споруди: будинок контори 1968 року введення, балансовою вартістю 3205,11 грн., сторожка 1969 року введення, балансовою вартістю 517,55 грн., гараж на 6 місць 1969 року введення, балансовою вартістю 9921,23 грн., склад - магазин 1966 року введення, балансовою вартістю 2661,85 грн., склад (котельня) 1986 року введення, балансовою вартістю 1122,52 грн., слюсарний цех 1985 року введення, балансовою вартістю 2551,73 грн., зварювальний цех 1985 року введення, балансовою вартістю 1282,57 грн., столярний цех 1985 року введення, балансовою вартістю 1806,38 грн., підсобне приміщення 1986 року введення, балансовою вартістю 1083,29 грн., склад 1967-1986 років введення, балансовою вартістю 2116,31 грн., склад 1967-1986 років введення, балансовою вартістю 3112,21 грн., склад 1967-1986 років введення, балансовою вартістю 3547,99 грн.

Відповідно до акту комісії від 29.03.2007р. (затвердженого начальником регіонального відділення ФДМУ по Хмельницькій області ) з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання на підставі протокольного рішення засідання комісії з визначення державної частки в майні Ізяславської міжгосподарської пересувної механізованої шляхобудівельної колони, створеної за участю недержавних суб'єктів господарювання відповідно до Положення про порядок передприватизаційної підготовки підприємств, у статутних фондах яких є державна частка, затвердженого наказом ФДМУ від 14 серпня 2000 року № 1691 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 серпня 2000 року за № 562/4783, здійснила перевірку наявності державної частки Ізяславської міжгосподарської пересувної механізованої шляхобудівельної колони. Комісія встановила, що державна частка на момент здійснення розрахунків згідно з Порядком визначення часток, що належать державі в статутних фондах підприємств, створених за участю недержавних суб'єктів господарювання, затверджених наказом ФДМУ від 30 серпня 2000 року № 1800 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2000 р. за №626/4847 є відсутньою і складає 0 відсотків в майні підприємства.

Також позивачем надано у матеріали справи копію технічного паспорта на будівлю складу-магазину; копію технічного паспорта на нежитлові будівлі та рішення державного реєстратора про відмову в державній реєстрації від 03.11.2017.

Як вбачається із листа Ізяславської міської ради від 23.05.2018 року №206 та довідки від 23 травня 2018 року № 294 КП "Ізяславське БТІ" свідоцтво про право власності на будівлі, розташовані на землі Ізяславської МПШБК не видавалися.

Також згідно з листом від 30.05.2018 № 5 Ізяславського районного виробничого відділу Хмельницької регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на земельній ділянці з кадастровим номером 6822110100:01:007:1032, яка належить на праві постійного користування КП "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона" та розташована за адресою вул. Жовтнева, 117 в м. Ізяслав знаходяться шість об'єктів нерухомого майна, орієнтовною площею 826 кв.м.

Рішенням виконавчого комітету Ізяславської міської ради від 25.01.2017р № 9 "Про впорядкування адресного господарства міста" адмінбудинку з господарськими будівлями та спорудами Ізяславської МПШБК присвоєно адресу вул. Миколи Микитюка, 117 В у м. Ізяслав, а будівлі складу-магазину - вул. Миколи Микитюка, 117/2. Нові адреси знаходження нерухомого майна зазначені у технічних паспортах на будівлі.

Як зазначає позивач, він протягом більш як 27 років відкрито, добросовісно та безперервно володіє зазначеними об'єктами нерухомого майна та утримує їх, їх попередній власник йому не відомий, натомість невизначення їх правового статусу унеможливлює подальшу реалізацію права користування, володіння та розпорядження майном, зважаючи на що, з посиланням на приписи ст.ст. 15, 16, 344 ЦК України, просить господарський суд визнати за ним право власності на зазначене майно за набувальною давністю.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.1 ст.16 Цивільного кодексу України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. (ч. 1, 4 ст. 344 ЦК України).

Згідно з п. 8 розділу "Прикінцеві та Перехідні положення" ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004р., правила ст. 344 цього Кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном.

Припис ст. 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, а саме: володіння має бути добросовісним , тобто якщо володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю; обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали сумнівів стосовно правомірності набуття майна; володіння має бути відкритим та очевидним для всіх третіх осіб (якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні); володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 20.02.2008р. у справі № 6-27245).

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ", передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права. За статтею 6 Європейської конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Стаття 1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права".

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Case of Oneryildis v. Turkey" (справа відкрита за заявою №48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Статтею 41 ч. 1, ч. 4 Конституції України передбачено: "Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю… Право приватної власності є непорушним".

Згідно з частиною другою статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі викладеного чинним цивільним законодавством набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Позивач наданими у справу належними доказами підтвердив, що починаючи з 1991 року добросовісно, відкрито та безперервно протягом більш як 27 років володіє об'єктами нерухомого майна: склад-магазин, 1966 року, загальною площею 110,4 кв.м.; будинок контори, 1968 року, загальною площею 34,4 кв.м.; гараж на 6 місць, 1965 року, загальною площею 477,6 кв.м.; склад, 1980 року загальною площею 47,3 кв.м.; склад, 1967 року, загальною площею 141,8 кв.м.; сторожка, 1969 року, загальною площею 14,6 кв.м., які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 6822110100:01:007:1032.

Як зазначив представник позивача, зазначене майно було введено в експлуатацію та знаходиться у нього на балансі з 1991р. згідно з архівними документами як давнісного володільця. Особа (орган) - попередній власник нерухомого майна невідомий і в наступний час встановити цю особу не уявляється можливим.

Позивач безперервно протягом більш як 27 років відкрито володіє та утримує об'єкти нерухомого майна. Статус спірного майна відповідає об'єкту нерухомого майна, що підтверджено виготовленою на замовлення позивача КП "Ізяславське районне БТІ" технічною документацією.

У постанові № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" Пленум Вищого спеціалізованого суду України звернув увагу на те, що можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст.ст. 15, 16, 344 ЦК України згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, - у конкретному випадку Ізяславська міська рада.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно ст. ст. 73, 76-79 Господарського кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладених обставин, позов є обґрунтованим, доведеним належними доказами, і підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Колективного підприємства "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона" м. Ізяслав Хмельницька область до Ізяславської міської ради м. Ізяслав Хмельницька область про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за Колективним підприємством «Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона» (30300, вул. Миколи Микитюка (Жовтнева) 117, м. Ізяслав, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 03292730 ) право власності на об'єкти нерухомого майна :

склад-магазин, 1966 року, загальною площею 110,4 кв.м;

будинок контори, 1968 року, загальною площею 34,4 кв.м;

гараж на 6 місць, 1965 року, загальною площею 477,6 кв.м;

склад, 1980 року загальною площею 47,3 кв.м;

склад, 1967 року, загальною площею 141,8 кв.м;

сторожку, 1969 року, загальною площею 14,6 кв.м, які розташовані на земельній ділянці за кадастровим номером 6822110100:01:007:1032 та знаходяться за адресою 30300, вул. Миколи Микитюка (Жовтнева) 117 В., вул. Миколи Микитюка (Жовтнева) 117/2 , м. Ізяслав, Хмельницька область.

Стягнути з Ізяславської міської ради Хмельницької області (м. Ізяслав, Хмельницька область, вул. Незалежності, 43 (код ЄДРПОУ 04060720) на користь колективного підприємства "Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона" (м. Ізяслав, Хмельницька область, вул. Миколи Микитюка (Жовтнева) 117 (код ЄДРПОУ 03292730) 1762грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 04.07.2018р.

Згідно з ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу (вул. ОСОБА_2 (Жовтнева), буд.117, м. Ізяслав, Хмельницька область), 3 - відповідачу (вул. Незалежності, 43 м. Ізяслав Хмельницька область). Всім рекомендованим з повідомленням.