Рішення

від 20.06.2018 по справі 922/1270/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2018 р.м. Харків Справа № 922/1270/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП , 54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, код ЄДРПОУ 09794409;

до Товариства з обмеженою відповідальністю Технопарк Груп , 61102, м. Харків, пров. Рудниковий 3-й, 7, код ЄДРПОУ 40119993;

про стягнення заборгованості за договором підряду у сумі 52560, 75 грн.

без участі учасників справи

Суть спору:

Державне підприємство Миколаївський авіаремонтний завод НАРП звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Технопарк Груп заборгованості за договором підряду № 56-16 від 04.03.2016 у сумі 52560, 75 грн., яка складається з суми основного боргу - 39190, 62 грн., пені - 4749, 82 грн., 3 % річних - 1525, 60 грн. та інфляційних втрат - 7094, 71 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що 04.03.2016 між Державним підприємством Миколаївський авіаремонтний завод НАРП та Товариством з обмеженою відповідальністю Технопарк Груп укладено договір підряду № 56-16, відповідно до якого підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк та в повному обсязі підрядні роботи з ремонту рулонної крівлі куполу ангару цеху № 1, загальною площею 1 102,5 м 2 , за адресою: м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4. Кошторисна вартість робіт складає 318054, 00 грн. Крім того, додатковою угодою № 2 підрядник зобов'язався виконати додаткові роботи з ремонту рулонної крівлі куполу ангару цеху № 1, кошторисною вартістю 33946, 00 грн. Термін виконання додаткових робіт становить 20 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди № 2, датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття в цілому замовником після підписання акта виконаних робіт. Договірна ціна всього, згідно кошторисної документації становить 352000, 00 грн. Оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування попередньої оплати - авансу, що складає 352000, 00 грн., згідно виставлених підрядником рахунків на оплату. Згідно виставлених підрядником рахунків № 22320 від 17.03.2016 на суму 186000, 00 грн. та № 11072 від 11.07.2016 на суму 166000, 00 грн., замовником здійснено попередню оплату робіт за договором на загальну суму 352000, 00 грн. (платіжні доручення № 1867 від 24.05.2016, № 3097 від 26.07.2016 та № 3513 від 17.08.2016). Проте, в порушення умов договору додаткові роботи з ремонту рулонної крівлі куполу ангару цеху № 1 кошторисною вартістю 33946, 00 грн. підрядником не виконано взагалі. Крім того, після перевірки комісією ДП «НАРП» обсягу виконаних ремонтних робіт встановлено, що фактична вартість виконаних робіт складає 312809, 38 грн., що на 5244, 62 грн. менше від вартості робіт визначених умовами договору, у зв'язку з чим підготовлений підрядником акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 318054, 00 грн., замовником було підписано із приміткою фактичної вартості виконаних робіт на суму 312809, 38 грн. Крім того, позивач вказує, що за порушення відповідачем умов договору, з відповідача підлягає стягненню: пеня у розмірі - 4 749,82 грн., 3% річних у розмірі - 1 525,60 грн., а також інфляційні втрати у розмірі - 7 094,71 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1270/18, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 13.06.2018, про що повідомлено учасників справи, відповідачеві встановлено строк 15 днів з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позову та позивачеві встановлено строк 5 днів для подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав пояснення з приводу фактичної вартості виконаних робіт, що на 5244, 62 грн. менше від вартості робіт визначених умовами договору, зазначивши, що перевірка обсягу виконаних ремонтних робіт проводилась позивачем без присутності представника відповідача, у зв'язку з чим акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 318054, 00 грн., ним було підписано із приміткою фактичної вартості виконаних робіт на суму 312809, 38 грн. В подальшому, листом № 36/5 від 11.01.2017 на адресу відповідача направлявся відкоригований акт приймання виконаних робіт, однак відповідь надана не була та акт до теперішнього часу залишається не підписаним. У зв'язку з чим, суму основної заборгованості за договором підряду № 56-16 та додатковими угодами № 1, № 2 позивач вважає 39190, 62 грн., яка складається з: 5244, 62 грн., - різниці між кошторисною та фактичною вартістю виконаних робіт та 33946, 00 грн. - заборгованістю за додатковою угодою до договору від 28.09.2016.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, обґрунтованого відзиву на позовну заяву у строк встановлений ухвалою суду від 15.05.2018 не надав, заяви з запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження та будь-яких заяв та клопотань по справі до суду не надіслав. Разом з цим, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.05.2018 була направлена на адресу відповідача - 61102, м. Харків, пров. Рудниковий 3-й, 7, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулась до суду без доказів вручення, з відміткою пошти адресата не знайдено .

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Так, процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) направлялися всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів. Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, але не з'явився у судове засідання, водночас судом вжито всі заходи для належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 247-252 ГПК України, беручи до уваги те, що відповідач, який був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, правом на участь у розгляді справи не скористався, у судове засідання не з'явився та відзив на позов до суду не надав, враховуючи відсутність клопотань будь-якої із сторін про інше, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, суд встановив наступне.

04.03.2016 між Державним підприємством Миколаївський авіаремонтний завод НАРП та Товариством з обмеженою відповідальністю Технопарк Груп укладено договір підряду № 56-16 (арк. справи 22 - 27).

Відповідно до додаткової угоди № 2 до договору від 28.09.2016 підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк, виконання нижче вказаних робіт в повному обсязі: підрядні роботи з ремонту рулонної крівлі куполу ангару цеху № 1, загальною площею 1 102,5 м 2 , за адресою: ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП , м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, кошторисна вартість 318054, 00 грн.

Додатковою угодою до договору від 28.09.2016 сторони визначили, що підрядник виконує додаткові роботи з ремонту рулонної крівлі куполу ангару цеху № 1, кошторисною вартістю 33946, 00 грн. Термін виконання додаткових робіт становить 20 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди № 2.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 2 до договору від 28.09.2016 договірна ціна всього за цим договором згідно кошторисної документації становить 352000, 00 грн. (арк. справи 29).

Згідно п. 1 додаткової угоди № 1 до договору від 15.07.2016 внесено зміни до п. 5.1 договору та викладено в такій редакції: оплата робіт здійснюється замовником шляхом перерахування попередньої оплати - авансу, що складає: 352000, 00 грн., згідно виставлених підрядником рахунків на оплату. Попередня оплата - аванс здійснюється поетапно у розмірах та в строки що узгоджується сторонами.

Згідно виставлених відповідачем рахунків № 22320 від 17.03.2016 на суму 186000, 00 грн. та № 11072 від 11.07.2016 на суму 166000, 00 грн., позивачем здійснено попередню оплату робіт за договором на загальну суму 352000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1867 від 24.05.2016, № 3097 від 26.07.2016 та № 3513 від 17.08.2016 (арк. справи 44 - 48).

Отже, позивачем у повному обсязі було виконано умови договору щодо здійснення попередньої оплати - авансу.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 до договору від 28.09.2016 термін виконання додаткових робіт становить 20 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди № 2.

Разом з цим, позивач вказує, що в порушення умов договору відповідачем додаткові роботи з ремонту рулонної крівлі куполу ангару цеху № 1 кошторисною вартістю 33946, 00 грн. не виконано.

Крім того, позивач вказує, що після перевірки комісією ДП «НАРП» обсягу виконаних ремонтних робіт встановлено, що фактична вартість виконаних робіт складає 312809, 38 грн., що на 5244, 62 грн. менше від вартості робіт визначених умовами договору, у зв'язку з чим підготовлений підрядником акт приймання виконаних будівельних робіт на суму 318054, 00 грн., замовником було підписано із приміткою фактичної вартості виконаних робіт на суму 312809, 38 грн.

У зв'язку з чим, 11.01.2017 позивач направляв на адресу відповідача повідомлення з вимогою виконання останнім в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за договором № 56-16 від 04.03.2016 та додатковими угодами № 1 від 15.07.2016, № 2 від 28.09.2016 (арк. справи 54). Вказаний лист, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу особисто отримано директором Товариства з обмеженою відповідальністю Технопарк Груп ОСОБА_1 20.01.2017 (арк. справи 55).

03.08.2017 позивач направляв на адресу відповідача лист № 2248/5 з повідомленням про зменшення суми за фактично виконану роботу та вимагав виконання відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за договором № 56-16 від 04.03.2016 та додатковими угодами № 1 від 15.07.2016, № 2 від 28.09.2016 (арк. справи 56). Вказаний лист, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу особисто отримано директором Товариства з обмеженою відповідальністю Технопарк Груп ОСОБА_1 06.09.2017 (арк. справи 57).

08.11.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію № 3296/ю з вимогою у семиденний строк від дня отримання якої здійснити оплату заборгованості за договором та додатковими угодами № 1, № 2 у розмірі 39190, 62 грн., яка складається з: основної суми заборгованості - 33946, 00 грн. та 5244, 62 грн. - розбіжність між кошторисною та фактичною вартістю виконаних робіт. Зазначив, що в іншому випадку позивач змушений буде звернутись до суду щодо примусового стягнення зазначеної суми з покладанням штрафних санкцій (акр. справи 60-61). Вказану претензію, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, 21.11.2017 особисто отримано директором Товариства з обмеженою відповідальністю Технопарк Груп ОСОБА_1 (арк. справи 62)

Разом з тим, відповідь на листи від 11.01.2017, від 03.08.2017 та претензію № 3296/ю від 08.11.2017 відповідачем надана не була, заборгованість у встановлений строк не сплачена, у зв'язку з чим, керуючись п. 14.3 договору, яким встановлено, що за невиконання робіт, у тому числі прострочення термінів виконання робіт передбачених п. 3.1 договору, що відбулися з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення строків виконання робіт, від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання робіт, а також 3% річних, та інфляційні втрати, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 18.10.2016 по 27.10.2016, з 28.10.2016 по 13.04.2017, з 14.04.2017 по 17.04.2017 у розмірі 4749, 82 грн.; 3 % річних за період з 18.10.2016 по 17.04.2018 у сумі 1525, 60 грн.; інфляційні втрати за період з листопада 2016 року по березень 2018 року у сумі 7094, 71 грн.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Загальні положення про підряд визначені главою 61 ЦК України.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Абзац 1 ч. 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що у відповідності до статей 526 ЦК України та 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги те, що сплата позивачем коштів (попередньої оплати - авансу) підтверджується належними доказами, а саме: платіжним дорученням № 1867 від 24.05.2016, № 3097 від 26.07.2016 та № 3513 від 17.08.2016 (арк. справи 44 - 48), враховуючи те, що відповідач не приступив до виконання додаткових робіт з ремонту рулонної крівлі куполу ангару цеху № 1, чим порушив умови укладеного між сторонами договору, обґрунтованого відзиву на позов не надав, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача заборгованості з попередньої оплати робіт - авансу у сумі 33946, 00 грн., правомірна та обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача різниці між кошторисною та фактичною вартістю виконаних робіт у сумі 5244, 62 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3.5 договору датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття в цілому замовником після підписання акта виконаних робіт.

Відповідно до п. 12.4 договору передача закінчених робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання - передачі.

Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт № 81 від 08.12.2016 загальна вартість виконаних ремонтних робіт складає 318054, 00 грн. (арк. справи 49 - 51).

Разом з тим, позивач вказує, що після перевірки комісією ДП «НАРП» обсягу виконаних ремонтних робіт встановлено, що фактична вартість виконаних робіт складає 312809, 38 грн., що на 5244, 62 грн. менше від вартості робіт визначених умовами договору, у зв'язку з чим акт приймання виконаних будівельних робіт № 81 від 08.12.2016 на суму 318054, 00 грн., ним було підписано із приміткою фактичної вартості виконаних робіт на суму 312809, 38 грн. (арк. справи 51).

Відповідно до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Згідно з ч. 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 11.01.2017 направляв на адресу відповідача лист з повідомленням про те, що роботи ним прийняті на суму 312809,38 грн. та вимагав виконання відповідачем своїх обов'язків та завершення робіт за договором, або повернення коштів (арк. справи 54). Крім того, позивач 03.08.2018 направляв на адресу відповідача листи з повідомленням про зменшення суми за фактично виконану роботу та вимагав виконання відповідачем в повному обсязі взятих на себе зобов'язань за договором № 56-16 від 04.03.2016 та додатковими угодами № 1 від 15.07.2016, № 2 від 28.09.2016 (акр. справи 56).

Отже, фактично позивачем виконано вимоги встановлені статтею 853 ЦК України, а саме: повідомлено відповідача про допущені у роботі відступи від умов договору, разом з тим, ані в акті приймання виконаних будівельних робіт, ані в листах позивач не зазначає які саме роботи не були виконані відповідачем та на яку суму.

При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що підрядник брав участь у огляді та оцінці результатів виконаних робіт та сам позивач зазначає, що перевірка комісією ДП «НАРП» обсягу виконаних ремонтних робіт проводилась за відсутності представника відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 4 статті 853 ЦК України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази проведення експертизи з приводу недоліків виконаної роботи.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем не оформлено належним чином допущені у роботі відступи від умов договору, крім того, позивач не скористався наданим йому правом на проведення експертизи у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин.

Відповідно до ч. 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено, що фактична вартість виконаних робіт складає 312809, 38 грн., оскільки примітка в акті приймання виконаних будівельних робіт № 81 від 08.12.2016 не є належним та допустимим доказом не виконання в повному обсязі відповідачем підрядних робіт з ремонту рулонної крівлі куполу ангару цеху № 1, загальною площею 1 102,5 м 2 , за адресою: ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП , м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, а тому суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про стягнення різниці між кошторисною та фактичною вартістю виконаних робіт у сумі 5244, 62 грн. за недоведеністю.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних за період з 18.10.2016 по 17.04.2018 у сумі 1525, 60 грн. та інфляційних втрат за період з листопада 2016 року по березень 2018 року у сумі 7094, 71 грн., суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 14.3 договору встановлено, що за невиконання робіт, у тому числі прострочення термінів виконання робіт передбачених п. 3.1 договору, що відбулися з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення строків виконання робіт, від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання робіт, а також 3% річних та інфляційні втрати.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 18.10.2016 по 17.04.2018 у сумі 1525, 60 грн., перевіривши правомірність нарахування позивачем вказаної суми виходячи із аналізу умов договору, проаналізувавши зазначений позивачем період нарахування, суд виявив невідповідність наданого розрахунку 3 % річних матеріалам справи та умовам договору, а саме: встановив неправильність визначення останнім періоду нарахування заявленої до стягнення суми.

Відповідно до статті 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Судом встановлено, що термін виконання додаткових робіт становить 20 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди № 2, а отже закінчується -18.10.2016.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, останній невірно вираховував період нарахування 3% річних, визначаючи першим днем нарахування відповідної суми, останній день 20-денного строку в межах якого повинні бути виконані додаткові роботи з ремонту рулонної крівлі куполу ангару цеху № 1, що не узгоджується з приписами статей 253, 255 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що розрахунок 3 % річних здійснений позивачем є арифметично невірними, суд в порядку з'ясування обставин справи пов'язаних з перевіркою правильності здіснення позивачем розрахунків, провів власний розрахунок, згідно якого період нарахування 3 % річних починається з 19.10.2016 і закінчується 17.04.2018 та становить 1522, 82 грн., а отже вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з листопада 2016 року по березень 2018 року у сумі 7094, 71 грн., судом встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені за період з 18.10.2016 по 27.10.2016, з 28.10.2016 по 13.04.2017, з 14.04.2017 по 17.04.2017 у розмірі 4749, 82 грн., суд зазначає наступне.

Приписами п. 1 статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із п. 3 ч. 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 2, 3 статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 14.3 договору встановлено, що за невиконання робіт, у тому числі прострочення термінів виконання робіт передбачених п. 3.1 договору, що відбулися з вини підрядника, останній сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення строків виконання робіт, від суми несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання робіт, а також 3% річних, та інфляційні втрати.

З матеріалів справи вбачається, що термін виконання додаткових робіт становить 20 календарних днів з моменту підписання додаткової угоди № 2, а отже закінчується -18.10.2016, пеня повинна бути нарахована з 19.10.2016 (стаття 253 ЦК України).

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині, а саме: підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 19.10.2016 по 27.10.2016, з 28.10.2016 по 13.04.2017, з 14.04.2017 по 17.04.2017 у розмірі 4693, 18 грн., як такі, що відповідають вимогам статтям 253-255, 549 ЦК України, статтям 231, 232 ГК України, статтям 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та матеріалам справи, в іншій частині позовні вимоги є безпідставними, оскільки позивачем невірно визначено період початку нарахування пені (18.10.2016), замість вірної дати - 19.10.2016.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень п. 2 ч. 1 статті 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконання договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору у розмірі 1584, 19 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись статтями 4, 20, 73-80, 86, 129, 233, 237-240, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Технопарк Груп (61102, м. Харків, пров. Рудниковий 3-й, 7, код ЄДРПОУ 40119993) на користь Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП (54037, м. Миколаїв, вул. Знаменська, 4, код ЄДРПОУ 09794409) основну заборгованість у розмірі 33946, 00 грн., пеню у розмірі 4693, 18 грн., 3 % річних у розмірі 1522, 82 грн., інфляційні втрати у розмірі 7094, 71 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1584, 19 грн.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суду, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текс рішення складено та підписано 02.07.2018.

Суддя ОСОБА_2