Рішення

від 27.06.2018 по справі 923/491/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2018 року Справа № 923/491/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонрегіонгаз , місцезнаходження: 73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 18, ідентифікаційний код: 39500143 до Чаплинського професійного аграрного ліцею, місцезнаходження: 75200, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Чаплинка, вул. Леніна, 21, ідентифікаційний код: 02127236

про стягнення 109815,16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю № 171226/09 від 26.12.2017 р.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю Херсонрегіонгаз (далі - Позивач) звернулося із позовом про стягнення з Чаплинського професійного аграрного ліцею (далі - Відповідач) заборгованості у розмірі 109815,16 грн., з яких: 89734,27 грн. основний борг, 812,30 грн. 3 % річних, 3781,09 грн. інфляційні втрати, 9206,10 грн. пеня, 6281,40 грн. штраф.

Позовні вимоги, на підставі ст. ст. 526,610,625,903 ЦК України, ст. 193 ГК України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань з оплати газу, поставленого Позивачем на підставі договору постачання природного газу № 11-5423Б-РГ від 13.11.2017 року.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.06.2018 року. Розгляд справи, на підставі ст. ст. 12, 247 ГПК України, здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження.

Справу розглянуто в судовому засіданні 27.06.2018 року, в межах строку, визначеного ст. 248 ГПК України.

Представник Позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги з підстав, що зазначені у позові, підтримала, просила позов задовольнити та стягнути з Відповідача на їх користь заборгованість за договором постачання природного газу № 11-5423Б-РГ від 13.11.2017 року.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення ухвали про відкриття провадження від 04.06.2018 року на адресу місцезнаходження, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка, як вбачається із відмітки на поштовому повідомленні була отримана повноважним представником Відповідача - 08.06.2018 року. Про причини неявки Відповідач суд не повідомив.

27.06.2018 року о 14.30 годині після закінчення судового засідання, в якому судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення, що підтверджується протоколом судового засідання, від Відповідача надійшли пояснення на позовну заяву. Оскільки, зазначений документ в судовому засіданні не досліджувався, доводи, викладені в ньому, судом до уваги не беруться, а додані докази не оцінюються.

Таким чином, справа, відповідно до ч.9 ст. 81, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, була розглянута за відсутності Відповідача за наявними в ній доказами, поданими сторонами у строки, встановлені судом.

В судовому засіданні, 27.06.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про дату підготовки повного судового рішення, роз'яснено процедуру оскарження рішення.

З'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

13.11.2017 року між ТОВ Херсонрегіонгаз (постачальник) та Чаплинським професійним аграрним ліцеєм (споживач) укладено договір про постачання природного газу № 11-5423Б-РГ (далі - Договір) (а.с 9-12).

Згідно умов, визначених у п. 2.1. Договору постачальник зобов'язався постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача підтверджених об'ємах (обсягах), а споживач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором

Відповідно до п. 2.3. Договору постачальник передає споживачу газ у фізичних точках входу/виходу газотранспортної системи ( пункти приймання-передачі ), визначених оператором ГТС відповідно до Правил Кодексу газотранспортної системи. Право власності на газ переходить від постачальника до споживача в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ споживач всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

У Розділі ІІІ сторонами узгоджено порядок постачання, приймання та обліку газу.

Згідно п. 3.1. Договору постачальник забезпечує постачання підтвердженого обсягу природного газу споживачу протягом визначеного у додатку № 1 до даного Договору періоду постачання.

Відповідно до п. 3.2 Договору, споживач 15 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, не пізніше 17:00 надає постачальнику на електронну адресу постачальнику належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі відсутності письмової заявки, підтвердженим обсягом газу є плановий обсяг, визначений у п. 1.3. додатку № 1 до Договору.

Постачальник підтверджує планові обсяги поставки газу за цим Договором оператору ГТС відповідно до умов даного Договору та фактично отриманої оплати за газ на відповідний місяць поставки, а саме: у разі здійснення попередньої оплати в сумі 30 % вартості природного газу в обсязі, зазначеному в заявці/додатку № 1, постачальник підтверджує 100 % планових обсягів; у разі здійснення попередньої оплати в сумі менше 30% вартості природного газу в обсязі, зазначеному в заявці/додатку № 1 постачальник підтверджує виключно в межах сплачених коштів. (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.9. Договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно п. 3.10. Договору, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом 3-х робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом 2-х днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача. або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу. У випадку неповернення примірника акту приймання-передачі у вказаний строк, природний газ вважається прийнятим споживачем за обсягом та вартістю.

Постачання газу здійснюється за ціною, що вільно встановлюється між постачальником та споживачем. Ціна газу з 01.11.2017 року, з урахуванням ПДВ становить 9929,04 грн. за 1000 куб.м. (п. 4.1. Договору).

Загальна вартість Договору складається з місячних сум вартості фактично поставлених обсягів газу споживачеві, згідно актів приймання-передачі, складених сторонами протягом строку дії Договору, та складає з урахуванням ПДВ 305919,00 грн. (п. 4.1.1 Договору).

Згідно п. 4.4. Договору, оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті, шляхом 30 % вартості поточної оплати договірного обсягу поставки газу, визначеного в п. 1.3. додатку № 1 або відповідною заявкою споживача до 10 числа місяця поставки. У випадку недоплати за фактично поставлений газ за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем поставки на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий місяць та/або акту звіряння.

Відповідно до п. 9.9. Договору, він набирає чинності з дати його підписання, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 13.11.2017 року і діє, в частині постачання газу до 31.12.2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У додатку № 1 до Договору (а.с. 12), сторонами узгоджено постачання з 13.11.2017 року по 31.12.2017 року 36,129 куб. м газу ( 21,129 куб.м у листопаді 2017 року, та 15,00 куб.м у грудні 2017 року).

01.02.2018 року між сторонами укладено дві додаткові угоди (а.с. 13), якими внесені зміни до Договору та додатку № 1 до нього.

Так, до п. 4.1.1. Договору внесені доповнення щодо загальної вартості договору у 2018 року, та визначено що вона складається з місячних сум вартості фактично поставлених обсягів газу споживачеві, згідно актів приймання-передачі складених сторонами протягом 2018 року та складає, з урахуванням ПДВ 61183,80 грн.

До додатку № 1 до Договору внесені доповнення щодо умов постачання у 2018 року, та узгоджено постачання з 01.01.2018 року по 31.01.2018 року 5,577 куб.м газу.

Пункт 9.9. Договору викладено у наступній редакції: Цей договір набирає чинності з дати його підписання, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2018 року і діє в частині постачання газу до 31.01.2018 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення .

На виконання умов Договору від 13.11.2017 року, з урахуванням змін, внесених до нього Додатковими угодами від 01.02.2018 року, Позивачем у січні 2018 року було здійснено Відповідачу поставку природного газу у кількості 18,482 тис. куб.м на загальну суму, з урахуванням ПДВ, 202737,19 грн., що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 31.01.2018 року (а.с. 8), підписаного та скріпленого печатками обох сторін.

Однак, Відповідач договірні умови щодо оплати поставленого газу належним чином не виконав, розрахувався лише частково. Так, згідно наданого Позивачем реєстру розрахунків (а.с. 14), Відповідачем були здійснені платежі на суму 51819,12 грн. (передоплата на 01.01.2018 року) та 61183,80 грн., усього - 113002,92 грн.

Таким чином, заборгованість Відповідача за поставлений Позивачем природний газ складає 89734,27 грн.

Неналежне виконання Відповідачем зобов'язань з оплати поставленого Позивачем природного газу, зумовили звернення останнього до суду із цим позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Проаналізувавши умови, зміст прав та обов'язків сторін договору про постачання природного газу № 11-5423Б-РГ, на підставі якого виникли зобов'язання учасників цього спору, суд зазначає, що між сторонами укладено договір поставки, яким врегульовано правовідносини з постачання природного газу, а тому помилковим є застосування Позивачем до спірних правовідносин положень ст. 903 ЦК України, що передбачає плату за договором про надання послуг.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із положеннями статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає, що Позивачем підтверджено належне виконання ним зобов'язань за договором постачання природного газу № 11-5423Б-РГ від 13.11.2017 року. Натомість, Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав та за поставлений Позивачем у січні 2018 року, природний газ, не розрахувався. Зазначені обставини Відповідачем, у встановленому законом порядку, не спростовані.

Отже, вимоги ТОВ Херсонрегіонгаз про стягнення боргу за поставлений у січні 2018 року за договором № 11-5423Б-РГ від 13.11.2017 року газ у розмірі 89734,27 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 9206,10 грн. пені та 6281,40 грн. штрафу.

Так, умовами Договору (п. 6.2.) передбачено, що у разі невиконання споживачем п. 4.4. Договору він, у безспірному порядку, сплачує постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій. відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня, та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи наведені норми права, встановлений факт прострочення виконання Відповідачем своїх зобов'язань суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафу та пені.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок суми штрафу суд задовольняє цю вимогу у заявленій сумі, яка складає 6281,40 грн.

Разом з тим, перевіривши розрахунок Позивача щодо заявленої до стягнення пені, відповідно до періодів виникнення та оплати заборгованості, передбачених договором, а саме з 06.02.18 по 21.05.18 р., суд визнає обґрунтованими та задовольняє вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача пені за порушення строків оплати переданого природного газу в сумі 9141,51 грн. В іншій частині пеня заявлена до стягнення безпідставно.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, можуть бути покладені додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 812,30 грн. 3 % річних та 3781,09 грн. інфляційних втрат.

Прострочення Відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, що виникло на підставі договору, підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з Відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є правомірними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок Позивача щодо заявлених до стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат, здійснений відповідно до періодів виникнення боргу (з 06.02.18 по 21.05.18 р.), суд визнає обґрунтованими вимоги Позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 812,30 грн. та інфляційних втрат у сумі 2535,87 грн. В іншій частині інфляційні втрати заявлені до стягнення безпідставно.

Таким чином, позовні вимоги Позивача задовольняються судом частково в сумі 89734,27 грн. основного боргу, 812,30 грн. 3% річних, 2535,87 грн. інфляційних втрат, 6281,40 грн. штрафу, 9141,51 грн. пені.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на сторони пропорційно сумі задоволених вимог. При зверненні до суду Позивачем сплачено 1762 грн. судового збору. Отже, Позивачу за рахунок Відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 1740,86 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, п.п. 17.5 п. 17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонрегіонгаз - задовольнити частково.

2. Стягнути з Чаплинського професійного аграрного ліцею ( 75200, Херсонська обл., Чаплинський р-н, смт. Чаплинка, вул. Леніна, 21, ідентифікаційний код: 02127236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Херсонрегіонгаз (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, 18, ідентифікаційний код: 39500143 ) 89734,27 грн. боргу за поставлений природний газ, 6281,40 грн. штрафу, 2535,87 грн. інфляційних втрат, 812,30 грн. 3 % річних, 9141,51 грн. пені та 1740,86 грн. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Дата складення повного рішення 02.07.2018 року

Суддя Т.А. Остапенко