Постанова

від 03.07.2018 по справі 910/15721/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/15721/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

секретар судового засідання: Підгірська Г.О.,

за участю представників:

позивача - Косминіна О.В.,

відповідача - Сандуляк С.А.,

третіх осіб - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 (судді: Корсакова Г.В., Чорна Л.В., Михальська Ю.Б.) і рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 (суддя Турчин С.О.) у справі № 910/15721/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой", Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплект", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дар", Публічного акціонерного товариства "Тельманівський кар'єр", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтком "Інвест-Строй", Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАЄМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельманівський граніт",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З.,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (далі - ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком") звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") про визнання виконавчого напису, вчиненого 30.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. на кредитному договорі від 09.09.2010 № 010/06/00506 про стягнення простроченої заборгованості, таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.06.2016 приватним нотаріусом вчинено оспорюваний виконавчий напис про стягнення з позивача на користь відпвоідача грошових коштів у сумі 45 282 412,72 грн, за відсутності у кредитному договорі застереження, відповідно до якого сторони погодили право на вчинення нотаріального напису за цим договором. При цьому, позивач наголосив, що виконавчий напис нотаріуса не містить відомостей стосовно строку, за який стягується заборгованість, і строку, за який така заборгованість виникла.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.08.2016, зокрема, порушено провадження у справі та залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2016 задоволено клопотання ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", і з метою забезпечення позову до вирішення справи по суті та набрання рішенням у справі законної сили вжито заходів до забезпечення позову, а саме зупинено стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.10.2016 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДонбассЖилСтрой", Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплект", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дар", Публічне акціонерне товариство "Тельманівський кар'єр", Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтком "Інвест-Строй", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорстрой", Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАЄМ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецька будівельна компанія" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Тельманівський граніт".

Ухвалою суду першої інстанції від 25.10.2016 провадження у справі зупинено у зв'язку із направленням матеріалів справи до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорстрой".

Провадження поновлено згідно з ухвалою від 01.03.2017.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції встановив, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було надано всі необхідні документи, заборгованість позивача перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на час вчинення виконавчого напису була безспірною, а нотаріус діяв у межах норм чинного законодавства України.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 скасувати і передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю, наголошуючи на неподанні відповідачем нотаріусу всіх необхідних документів на підтвердження безспірності заборгованості перед стягувачем за спірним виконавчим написом, оскільки нотаріусу не було надано засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, що свідчить про відсутність безспірності заборгованості перед стягувачем за спірним виконавчим написом, проте залишено судами поза увагою.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило відмовити в її задоволенні, а судові рішення залишити без змін, акцентуючи на правомірності висновків судів і недоведеності позивачем його вимог. Крім того, на думку ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" не доведено, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса порушує його права, оскільки заборгованість позивача перед банком згідно з кредитним договором підлягає поверненню, а боржник ухиляється від виконання зобов'язань за договором щодо повернення грошових коштів.

До початку судового засідання 03.07.2018 ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" подало до суду клопотання про перенесення судового засідання, на задоволенні якого заявник не наполягав і яке залишено колегією суддів без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, 09.09.2010 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) і ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" (позичальник) укладено кредитний договір № 010/06/00506 "Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів", до якого було вносено зміни згідно з додатковими угодами від 13.12.2010 № 010/06/00506/1, від 29.12.2010 № 010/06/00506/2, від 01.02.2011 № 010/06/00506/3 і № 010/06/00506/4, від 10.12.2013 № 010/06/00506/5)

За умовами цього кредитного договору кредитор зобов'язався надати позичальникові кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 25 398 767,40 грн, а позичальник - отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредиторові суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом і комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим договором.

За змістом пункту 1.2 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 01.05.2018 (останній день строку користування кредитом).

Плата за користування кредитом розраховується на основі фіксованої ставки у розмірі 13,0 % річних (пункт 2.1. договору).

Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісяця на рахунки нарахованих доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту: у поточних календарних місяцях - з передостаннього робочого дня попереднього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує передостанньому робочому дню поточного місяця; в останній календарний місяць користування кредитом - із передостаннього робочого дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує дню повного погашення кредиту.

Проценти за користування кредитом, нараховані та не сплачені позичальником станом на 10.12.2013, у сумі 12 613 097,47 грн (відстрочені проценти) позичальник сплачує відповідно до графіка (додаток № 1 до договору).

За змістом пункту 6.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний здійснювати погашення заборгованості за кредитом відповідно до графіка (додаток № 2 до договору).

Згідно з пунктом 8.1 кредитного договору у разі невиконання або непогашення виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором кредитор має право на власний розсуд без необхідності укладання додаткових угод вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Якщо кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у пункті 10.1 цього договору, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. Позичальник зобов'язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні, та здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначено менший строк) (пункт 8.3.2 кредитного договору).

Суди попередніх інстанцій установили, що у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" зобов'язань за кредитним договором від 09.09.2010 № 010/06/00506 ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 14.04.2016 направлено вимогу № 1400000/8/1188 про погашення заборгованості за кредитним договором, яку ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" отримано проте не виконано, що стало підставою для звернення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. із заявою від 29.06.2016 № 140/8/2011 про вчинення виконавчого напису на укладеному між сторонами кредитному договорі.

30.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. вчинено виконавчий напис № 1618 на кредитному договорі від 09.09.2010 № 010/06/00506 про стягнення з ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" несплаченої заборгованості у сумі 45 282 412,72 грн (у тому числі 25 398 767,40 грн заборгованість за кредитом, 19 883 645,32 грн заборгованість за відсотками) за кредитним договором № 010/06/00506 "Невідновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів" з додатковими угодами до нього.

22.07.2016 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за зазначеним виконавчим написом відкрито виконавче провадження.

Предметом спору у цій справі є вимога ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" про визнання виконавчого напису, вчиненого 30.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З.З. на кредитному договорі від 09.09.2010 № 010/06/00506 про стягнення простроченої заборгованості, таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріуса заборгованість позивача перед відповідачем не була безспірною, а кредитний договір не містить застереження щодо права вчиняти виконавчий напис. Крім того, на думку ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" виконавчий напис вчинено нотаріусом із порушенням вимог пункту 3 глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

За змістом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 18 цього Кодексу передбачено захист цивільних прав нотаріусом та установлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат", за змістом статті 87 якого для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі -Порядок № 296/5). Так, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява (підпункт 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5), а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1996 № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (стаття 88 Закону України "Про нотаріат", підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Згідно з підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 320/8269/15-ц наголосила, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі № 6-158цс15). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення зазначеної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Так, суди попередніх інстанцій установили, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було дотримано вимог чинного законодавства, подано нотаріусу необхідні документи, які підтверджують безспірну заборгованість боржника та право вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", а саме: кредитний договір від 09.09.2010 № 010/06/00506, додаткові угоди до нього, укладені між сторонами; виписку з рахунка боржника із зазначенням сум заборгованості, строків її погашення з відміткою банку про непогашення заборгованості; меморіальний ордер від 10.09.2010 № 827; розрахунки заборгованості; копію вимоги та докази її направлення та інші документи.

Отже, як установлено судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, зазначена заборгованість позивача перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на час вчинення виконавчого напису була безспірною, а нотаріус діяв у межах норм чинного законодавства України.

Натомість ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" не спростовано відомості, надані ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на підтвердження розміру кредитної заборгованості, на підставі яких було вчинено спірний виконавчий напис, як і не доведено відсутності правової підстави для вчинення виконавчого напису, порушення нотаріусом вимог чинного законодавства, а отже і наявності у позивача порушеного права, за захистом якого він звернувся з відповідним позовом до суду.

Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно не взяв до уваги посилання ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" на відсутність у кредитному договорі застереження щодо права вчиняти виконавчий напис, оскільки згідно з положеннями, зокрема статті 87 Закону України "Про нотаріат" і глави 16 Порядку № 296/5 кредитний договір, у тому числі й укладений між сторонами договір від 09.09.2010 № 010/06/00506, відноситься до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, а нормами чинного законодавства не встановлено обов'язку погоджувати у кредитному договорі умови щодо можливості вчинення виконавчого напису. При цьому, будь-яких умов щодо заборони вчинення виконавчого напису на кредитному договорі від 09.09.2010 № 010/06/00506 немає.

Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки вони не спростовують висновків судів і фактично зводяться до переоцінки обставин справи.

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017, що діяла на час здійснення касаційного провадження), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема щодо недоведеності позивачем порушення положень чинного законодавства під час вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису на кредитному договорі, укладеному між сторонами, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування немає.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2018 і рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2017 у справі № 910/15721/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак