Постанова

від 26.06.2018 по справі 904/8487/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8487/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

секретар судового засідання - Овчарик В.М.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - Колошина О.В. (адвокат, дов. від 22.06.2018),

прокуратури - Кравчук О.А. (прокурор за посвідченням),

розглянувши касаційну скаргу Покровської міської ради Дніпропетровської області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018 (суддя Воронько В.Д.) та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 (судді: Дармін М.О., Іванов О.Г., Березкіна О.В.) у справі

за позовом Заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива"

третя особа , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Покровська міська рада Дніпропетровської області

про стягнення 26 958,43 грн збитків, спричинених самовільним зайняттям земельної ділянки

та позовом третьої особи - Покровської міської ради Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива"

про стягнення 885 191,52 грн збитків, спричинених самовільним зайняттям земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У вересні 2017 року Заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива" (далі - ТОВ "Перспектива") збитків, завданих самовільним зайняттям земельної ділянки площею 18,4818 га, в сумі 26 958,43 грн.

Покровська міська рада Дніпропетровської області (далі - Покровська міськрада) як третя особа заявила самостійні вимоги на предмет спору, просить стягнути з відповідача в доход місцевого бюджету збитки, завдані самовільним зайняттям земельної ділянки площею 18,4818 га, в сумі 885 191,52 грн, посилаючись на те, що цільове призначення самовільно зайнятої земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови, тому розрахунок розміру збитків, заявлених до стягнення прокурором за цільовим призначенням "землі сільськогосподарського призначення", є неправильним.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2018, позов прокурора задоволено повністю. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, відмовлено повністю.

Судові рішення аргументовано тим, що матеріали справи підтверджують як наявність у діях відповідача із самовільного зайняття земельної ділянки повного складу цивільного правопорушення, так і розмір заявлених до стягнення прокурором збитків.

У задоволенні позовних вимог третьої особи суд відмовив, оскільки:

1) третьою особою не надано доказів її правонаступництва у правовідносинах із постійного користування земельною ділянкою, у тому числі самовільно зайнятою відповідачем, Відділу капітального будівництва Виконкому Орджонікідзевської міської Ради народних депутатів;

2) третьою особою не надано доказів переведення цієї земельної ділянки до іншої категорії земель і зміни її цільового призначення ані у порядку, визначеному статтею 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК) (у редакції від 13.03.1992, яка діяла на час прийняття Постанови Верховної Ради України від 14.05.1992 № 2345-XII "Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб"; далі - Постанова № 2345-XII), ані у порядку, визначеному частиною 2 статті 20 чинного ЗК, з відповідною реєстрацією цих змін у Державному земельному кадастрі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Покровська міськрада просить рішення та постанову скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовну заяву.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме статей 22, 23 ЗК у редакції 1992 року та статті 20 ЗК у чинній редакції, наголошуючи на тому, що: 1) судами попередніх інстанцій до правовідносин щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, у тому числі самовільно зайнятої відповідачем, застосовано редакцію ЗК, яка на час виникнення цих правовідносин ще не набула чинності; 2) суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обов'язковість розрахунку розміру спричинених збитків лише органами Держгеокадастру; 3) суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив доказів зміни цільового призначення земельної ділянки та її належності третій особі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на касаційну скаргу)

У відзиві на подану касаційну скаргу Заступник керівника Нікопольської місцевої прокуратури просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача до суду не надходило.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судами попередніх інстанцій, згідно з Постановою № 2345-ХІІ вилучено і надано у постійне користування землі, зокрема, колгоспу імені Горького Нікопольського району Дніпропетровської області (40,0 га земель, із них 40,0 га ріллі), Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (1,0 га земель) під забудову житлового мікрорайону № 37 Відділу капітального будівництва Виконкому Орджонікідзевської міської Ради народних депутатів.

Покровською міськрадою на підтвердження своїх вимог надано фотокопію державного акта на право постійного користування, в якому є посилання на відповідну реєстрацію у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 12/185, та фотокопію акта від 25.08.1992 про перенесення в натуру проекта відводу земельної ділянки Орджонікіджевському міжрайонному відділу капітального будівництва під будівництво мікрорайонну № 37 у м. Орджонікідзе в Нікопольському районі Дніпропетровської області, які мають відбитки штампу "Згідно з оригіналом (нижче) Начальник (нижче) організаційного (нижче) відділу _____І С Смирнова".

21.07.2004 рішенням ХХІІ сесії ХХІV скликання у зв'язку із невикористанням земельної ділянки Орджонікіджевським районним відділом капітального будівництва вилучено та одночасно віднесено до земель, не наданих у власність та постійне користування, земельну ділянку площею 41,0 га, раніше надану під забудову житлового мікрорайону № 37 м. Орджонікідзе.

Згідно з Постановою Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів" від 17.03.2017 № 1037-VIII місто Орджонікідзе Дніпропетровської області перейменовано на місто Покров.

За змістом частини 2 статті 83 ЗК у чинній редакції у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до частини 1 статті 15 2 ЗК у чинній редакції до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", яка набрала чинності 05.08.2016, внесено зміни до Положення про Держгеокадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, і визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

20.03.2017 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надіслало до Нікопольської місцевої прокуратури лист № 10_4-0.171-21/120-17, за змістом якого зазначена земельна ділянка згідно з індексно-кадастровою картою належить до адміністративно-територіальної одиниці м. Орджонікідзе, земель сільськогосподарського призначення. Земельна ділянка надана Виконавчому комітету Покровської міськради відповідно до Постанови № 2345-ХІІ під розміщення 37 мікрорайону і на теперішній час не зареєстрована у державному земельному кадастрі. Згідно з технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель м. Орджонікідзе грошова оцінка становить 71 281,91 грн за 1 га ріллі з урахуванням коефіцієнтів індексації (4,796), (1,756).

У червні 2017 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання ТОВ "Перспектива" вимог земельного законодавства за об'єктом "земельна ділянка, розташована уздовж вул. Зонова у м. Покрові Дніпропетровської області". За результатами перевірки складено акт від 08.06.2017 № 62-ДК-ДК/39/АП/09/01/-17, в якому зафіксовано порушення вимог земельного законодавства, а саме: самовільне зайняття земельної ділянки, віднесеної до земель комунальної власності, земель запасу сільськогосподарського призначення, загальною площею 18,4818 га.

Статтею 211 ЗК у чинній редакції передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 ЗК у чинній редакції).

У зв'язку з необхідністю визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ "Перспектива" земельної ділянки, віднесеної до земель комунальної власності, земель запасу сільськогосподарського призначення загальною площею 18,4818 га, розташованої у межах населеного пункту м. Покров уздовж вул. Зонова, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області складено акт обстеження цієї земельної ділянки від 08.06.2017 № 62-ДК-ДК/19/АО/10/01/-17.

Крім того, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 08.06.2017 видано припис № 62-ДК-ДК/0022Пр/03/01/-17 відповідно до чинного законодавства України на усунення ТОВ "Перспектива" у 30-денний термін виявленого правопорушення та оформлення права користування земельною ділянкою. Згідно з відміткою про вручення цей припис було отримано керівником відповідача ОСОБА_6 12.06.2017.

За результатами проведеної перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області 08.06.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення № 62-ДК-ДК/0023П/07/01/-17, в якому зафіксовано порушення вимог земельного законодавства, а саме пункту "б" статті 211 ЗК і статті 53 1 Кодексу України про адміністративні порушення, - самовільне зайняття земельної ділянки.

Постановою Заступника головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 15.06.2017 № 62-ДК/0012По/08/01/-17 директора ТОВ "Перспектива" громадянина ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510,00 грн.

Самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними (стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки виявлено за результатами перевірки вимог дотримання земельного законодавства, проведеної Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, зафіксовано в акті перевірки від 08.06.2017 №62-ДК-ДК/39/АП/09/01/-17 і протоколі про адміністративне правопорушення від 08.06.2017 № 62-ДК-Дк/0023П/07/01/-17, а також установлено в постанові про накладення адміністративного стягнення № 62-ДК/0012/По/08/01/-17, які не оскаржено у встановленому законом порядку.

Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття та знесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу".

Згідно з розрахунком, здійсненим ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на підставі цієї Методики, розмір шкоди, заподіяної ТОВ "Перспектива" внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в районі уздовж вул. Зонова у м. Покрові Дніпропетровської області, становить 26 958,43 грн.

Суму шкоди розраховано за формулою, визначеною для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови), із застосуванням таких показників:

- категорія земель за основним цільовим призначенням (графа 3 розрахунку) - землі сільськогосподарського призначення (у зв'язку з чим розрахунок здійснювався саме за формулою для всіх категорій земель);

- форма власності - комунальна.

02.10.2017 Покровська міськрада звернулася до ГУ Держегеокадастру у Дніпропетровській області з листом про здійснення розрахунку збитків, завданих ТОВ "Перспектива" внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в районі уздовж вул. Зонова у м. Покров Дніпропетровської області, з урахуванням того, що земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови.

На цей лист 23.10.2017 Заступником начальника ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Ю.О. Бутенко надано відповідь, що під час розрахунку державним інспектором застосовано коефіцієнти, що підтверджені статистичною звітністю із кількісного обліку земель на території Дніпропетровської області, тому немає підстав для перерахунку розміру заподіяної шкоди.

Відповідно до листа в.о. заступника начальника міськрайонного управління-начальника відділу у Нікопольському районі від 14.11.2017 № 561/120-17 та доданої до нього довідки із державної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями та викопіювання, земельна ділянка загальною площею 18,4818 га згідно з індексно-кадастровою картою належить до адміністративно-територіальної одиниці м. Покров (у межах населеного пункту), земель сільськогосподарського призначення.

За змістом статті 19 ЗК у редакції, чинній на час самовільного зайняття земельної ділянки, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відомості про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, як передбачено частиною 1 статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр", наведено в єдиній державній геоінформаційній системі - Державному земельному кадастрі.

Згідно із статтею 2 цього Закону Державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель; здійсненні землеустрою; проведенні оцінки землі; формуванні та веденні містобудівного кадастру, кадастрів інших природних ресурсів; справлянні плати за землю.

Відповідно до статті 3 цього Закону Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина 2 статті 6 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) України, Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст; індексні кадастрові карти (плани) кадастрової зони, кадастрового кварталу; кадастрові карти (плани) Автономної Республіки Крим, областей, районів, сіл, селищ, міст, інші тематичні карти (плани), перелік яких встановлюється Порядком ведення Державного земельного кадастру; Поземельні книги (частина 1 статті 18 Закону України "Про державний земельний кадастр").

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що індексною кадастровою картою (планом) є картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану).

За змістом статті 20 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Оскільки матеріали справи підтверджують як наявність у діях відповідача із самовільного зайняття земельної ділянки площею 18,4818 га, розташованої уздовж вул. Зонова м. Покров Дніпропетровської області, повного складу цивільного правопорушення, так і розмір заявлених до стягнення збитків, позовні вимоги Заступника керівника Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області судами попередніх інстанцій правомірно визнано законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За змістом частини 5 статті 19 ЗК у редакції, яка діяла на час прийняття Постанови № 2345-ХІІ, Верховна Рада України надає земельні ділянки у разі, коли для вилучення цих земель установлено особливий порядок. Так, статтею 32 ЗК у зазначеній редакції передбачено особливий порядок вилучення земель для державних і громадських потреб, відповідно до якого за межами населених пунктів, крім випадків надання земель для будівництва лінійних об'єктів (частина 5 статті 31), вилучення ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, для несільськогосподарських потреб, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських), курортів, а також лісів першої групи та лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, лісопаркові частини зелених зон, протиерозійні ліси) для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства, допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України. Вилучення ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, у межах міст для усіх потреб допускається за рішенням Верховної Ради України.

При цьому стаття 2 ЗК у редакції, чинній на час винесення цієї постанови, передбачала поділ всіх земель України відповідно до цільового призначення на:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів);

3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5) землі лісового фонду;

6) землі водного фонду;

7) землі запасу.

Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення. Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

З урахуванням змісту Постанови № 2345-ХІІ та вимог чинного на той законодавства колегія судів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що вилучення землі колгоспу імені Горького Нікопольського району Дніпропетровської області (40,0 га земель, із них 40,0 га ріллі), Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (1,0 га земель) і надання її у постійне користування Відділу капітального будівництва Виконкому Орджонікідзевської міської Ради народних депутатів відбувалося за особливим порядком, передбаченим статтею 32 ЗК у редакції, яка діяла на час прийняття цієї постанови, зі спеціальною метою, а саме під забудову житлового мікрорайону № 37, тобто мало змінитися цільове призначення цих земель.

Пунктом 3 Постанови № 2345-ХІІ районним Радам народних депутатів доручено видати відповідні державні акти на право користування землею.

Відповідно до статей 22, 23 ЗК у редакції, яка діяла на час прийняття Постанови № 2345-ХІІ, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється. Право власності або право постійного користування землею, посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

За змістом частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК).

Згідно зі статтею 91 ГПК письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2018 Покровську міськраду зобов'язано надати на огляд у судове засідання оригінал державного акта на право постійного користування землею та акта про перенесення в натуру проекта відведення земельної ділянки Орджонікідзевському міжрайонному відділу капітального будівництва під будівництво мікрорайону № 37 м. Орджонікідзе (м. Покровськ) у Нікопольському районі Дніпропетровської області, за відсутності оригіналів зазначених документів надати суду письмові пояснення, з якого документа було зроблено копії.

У листі від 23.03.2018 № 170/420-18-0.171 відділ у Нікіпольскому районі міськрайонного управління у Нікіпольскому районі та м. Нікополь ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на виконання вимог цієї ухвали повідомив суд, що за даними Державного реєстру земель (Книг запису реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди, Поземельних книг), інформації про реєстрацію зазначеного державного акта у відділі немає, запис про реєстрацію цього державного акта в книгах, які зберігаються у відділі, відсутній, також немає і другого примірника зазначеного державного акта.

У листі від 27.03.3018 № 01-31-749/0/320-18, адресованому Нікопольській місцевій прокуратурі, Нікопольська районна державна адміністрація повідомила про відсутність у неї оригіналу державного акта на право постійного користування землею під розширення 37 мікрорайону в м. Покрові (Орджонікідзе) Дніпропетровської області.

У листах від 30.03.3018 № 01-60-812/320-18 та № 01-60-813/320-18, надісланих Заступнику голови Покровської міськради та Дніпропетровському апеляційному господарському суду, Нікопольська районна державна адміністрація повідомила, що не має можливості надати оригінал державного акта на право постійного користування землею та журнал реєстрації державних актів на землю, оскільки видача державних актів на право постійного користування землею, їх реєстрація та зберігання других примірників актів не належала до її повноважень.

За змістом листа Нікопольської районної ради від 06.04.2018 № 227/0/2-18, адресованого адвокату Колошину В.П., запитуваний примірник державного акта на право постійного користування землею та книга реєстрації зазначеного державного акта у виконавчому апараті Нікопольської районної ради відсутні.

З огляду на викладене надані фотокопії державного акта на право постійного користування та акта від 25.08.1992 про перенесення в натуру проекта відводу земельної ділянки Орджонікіджевському міжрайонном відділу капітального будівництва під будівництво мікрорайонну № 37 у м. Орджонікідзе в Нікопольському районі Дніпропетровської області цілком правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій.

Колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанції про те, що Покровською міськрадою не підтверджено належними і допустимими доказами встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання документа, що посвідчує право на земельну ділянку, надану під будівництво, тобто виконання пункту 3 Постанови № 2345-ХІІ, тобто третьою особою не доведено зміни цільового призначення самовільно зайнятої земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови, отже суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог Покровської міськради.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі та відзиві на касаційну скаргу

Посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій до правовідносин щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, у тому числі самовільно зайнятої відповідачем, застосовано не ту редакцію ЗК, колегія суддів відхиляє, оскільки суди керувалися положеннями статей 22, 23 ЗК у редакції, яка діяла на час прийняття Постанови № 2345-ХІІ.

Застосування судами попередніх інстанцій положень ЗК як у редакції 1992 року, так і в чинній редакції, зумовлено тим, що третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Покровською міськрадою не надано суду належних і допустимих доказів дотримання вимог законодавства щодо належного оформлення права постійного користування землею, саме житлової та громадської забудови, як на час прийняття Постанови № 2345-ХІІ, так і на час розгляду цього спору.

Аргументи Покровської міськради про помилковість висновку суду першої інстанції щодо обов'язковості розрахунку розміру спричинених збитків лише органами Держгеокадастру колегія суддів відхиляє як такі, що ґрунтуються на неправильному розумінні змісту рішення місцевого господарського суду.

Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив доказів зміни цільового призначення земельної ділянки та її належності третій особі, не підтверджуються матеріалами справи та фактично зводяться до вимог про переоцінку зібраних у справі доказів, встановлення інших обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а тому такі доводи Верховний Суд відхиляє.

Водночас касаційна інстанція погоджується із викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами Нікопольської місцевої прокуратури, обґрунтованість і відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується висновками судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

Згідно зі статтею 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає, що оскаржені рішення і постанову судами попередніх інстанції ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Покровської міської ради Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 у справі № 904/8487/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков