Постанова

від 20.06.2018 по справі 804/7471/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2018 рокусправа № 804/7471/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дадим Ю.М.

судді: Уханенко С.А. Божко Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 року (суддя Єфанова О.В.) ухвалену в м. Дніпро у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Хайтек до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хайтек звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0010961420 від 03.08.2017 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0010961420 від 03.08.2017 року.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що Позивач при укладенні договору 01.12.2016 року з ТОВ БІЛДІНГ БРАУЗ та з ТОВ ГРІНВІЧ ФОРМ не мало підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов'язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання їх в якості контрагентів, що свідчить про відсутність належної обачності при виборі контрагента, що є ознакою штучного характеру оформленого договору. Також, податковий орган зазначив, що на ТОВ ГРІНВІЧ ФОРМ у лютому працювало 3 чоловіка та у березні 3 чоловіка, що свідчить про неможливість виконання даних робіт при незначній кількості працівників та про штучний характер оформлення договорів, мета яких є формування документообігу по нереальній господарській операції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Хайтек» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Білдінг Брауз» за період з 01.12.2016 по 31.12.2016 року та ТОВ «Грінвіч Форм» за період з 01.02.2017 по 31.03.2017 року.

За результатами перевірки складено акт № 7439/04-36-14-09/32264603 від 17.07.2017 року, у висновках якого встановлено наступні порушення:

- п.44.1 п.44, п.198.1 п.198, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, ТОВ «Хайтек» в результаті завищення податкового кредиту занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплачується до загального фонду державного бюджету всього на суму 814 927,24 грн., в тому числі внаслідок включення сум ПДВ по податковим накладним виписаних контрагентами:

- ТОВ «Білдінг Брауз» (код ЄДРПОУ 40259776) за грудень 2016 року на суму 261 970,63 грн.;

- ТОВ «Грінвіч Форм» (код ЄДРПОУ 40616525) за лютий 2017 року на суму 215 504,56 грн., та березень 2017 року на суму 337 449,05 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті від 17.07.2017 року, 20.07.2017 року позивач надав до ГУ ДФС у Дніпропетровській області заперечення на вказаний акт перевірки.

01.08.2017 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області надало відповідь №17566/10/04-36-14-12-12 «Про результати розгляду заперечень» , в якій зазначено, що висновки акту перевірки від 17.07.2017 року №7439/04-36-14-09/32264603 є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

На підставі акту перевірки від 17.07.2017 року №7439/04-36-14-09/32264603 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0010961420 від 03.08.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 1018658,75 грн., з яких 814927 грн., - податкове зобов'язання з податку на додану вартість, 203731,75 грн., - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, що свідчить про необхідність його скасування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Як свідчать встановлені обставини справи, основним видом діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Хайтек за КВЕД зокрема є ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; електромонтажні роботи.

Так, з метою здійснення господарської діяльності та виконання господарських зобов'язань перед третіми особами, між товариством з обмеженою відповідальністю Хайтек та ТОВ БІЛДІНГ БРАУЗ та з ТОВ ГРІНВІЧ ФОРМ було укладено договори №12-С та №2-С від 01.02.2017 року відповідно.

За результатом виконання господарських зобов'язань з вказаними контрагентами та здійсненням з ними розрахунків, Позивачем був сформований податковий кредит.

Однак, на думку податкового органу, зазначені господарські відносини було вчинено не з метою настання наслідків обумовлених договором, а надані позивачем до перевірки документи не є первинними в розумінні Закону, та не можуть слугувати підтвердження реальності здійснення господарських операцій, що на думку податкового органу, свідчать про відсутність у Позивача належних правових підстав для формування податкового кредиту за наслідком проведення господарських операцій з приватним ТОВ БІЛДІНГ БРАУЗ та з ТОВ ГРІНВІЧ ФОРМ .

Суд апеляційної інстанції, дослідивши господарські відносини Позивача з вказаними контрагентами, не погоджується з зазначеними висновками податкового органу, з огляду на наступне.

Як було встановлено судом, господарські зобов'язання Позивача з ТОВ БІЛДІНГ БРАУЗ , за результатом здійснення якої було сформовано спірний податковий кредит, здійснювались на підставі договору №12-С від 01.12.2016 року.

Відповідно до п.1.1 Договору №12-С від 01.12.2016 року, субпідрядник зобов'язується виконати роботи: виконання робіт з прибирання просипів руди на обладнанні дробильної фабрики з монтажем/демонтажем огорож конвеєрів ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ; виконання робіт з ремонту конвеєрного транспорту та дробарок ДФ гірничого департаменту у ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ; виконання робіт з обслуговування електрообладнання (дробарок, конвеєрів, живильників та ін. основних агрегатів) ділянки середнього і дрібного дроблення ОПУ-2, ділянки 3-4 стадії дроблення ОПУ-1, ділянки 1-2 стадії дроблення ОПУ -1 і ділянки великого дроблення ОПУ-2, ПАТ АрселорМіттал Кривий-Ріг.

На підтвердження виконання господарського зобов'язання, Позивачем до суду були надані рахунки-фактури, акти виконаних робіт з додатками, податкові накладні від 30.12.2016 року №13, №11, №53, №52, №55, №51, №54.

На підтвердження здійснення розрахункових операцій за виконанні роботи, Позивачем до суду були надані копії платіжних доручень від 16.01.2017 року на суму 100000 грн., від 17.01.2017 рок на суму 500000 грн., від 16.02.2017 року на суму 175585,54 грн., від 20.02.2017 року на суму 150000 грн., від 27.02.2017 року на суму 32200 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, господарські зобов'язання Позивача з ТОВ ГРІНВІЧ ФОРМ , за результатом здійснення якої було сформовано спірний податковий кредит, здійснювались на підставі договору №2-С від 01.02.2017 року.

Відповідно до п.1.1 Договору №2-С від 01.02.2017 року, субпідрядник зобов'язується виконати роботи: виконання робіт по технічному обслуговуванню обладнання на об'єктах ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат , виконання робіт з прибирання просипів руди на обладнанні дробильної фабрики з монтажем/демонтажем огорож конвеєрів ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг ; виконання робіт з обслуговування електрообладнання (дробарок, конвеєрів, живильників та ін. основних агрегатів ) ділянки середнього і дрібного дроблення ОПУ-2, ділянки 3-4 стадії дроблення ОПУ-1, ділянки 1-2 стадії дроблення ОПУ-1 і ділянки великого дроблення ОПУ-2 ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг . Виконання робіт з ремонту енергетичного обладнання ДФ ГД ПАТ ОСОБА_1 Кривий Ріг .

На підтвердження виконання вказаного договору, Позивачем до суду були надані рахунки-фактури, акти виконаних робіт з додатками, податкові накладні від 28.02.2017 № 13, №12, №11, №10, №9, від 30.03.2017 № 50, №48, №52, №51, №54, №56, №49, №55, №47, №53, №46.

На підтвердження здійснення розрахункових операцій за виконанні роботи, Позивачем до суду були надані копії платіжних доручень від 14.04.2017 року №1628 на суму 500000 грн., від 25.04.2017 року №1656 на суму 360000 грн.

Досліджені вище документи по господарським відносинам Позивача з ТОВ БІЛДІНГ БРАУЗ та з ТОВ ГРІНВІЧ ФОРМ відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 вказаного Закону рервинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарської операції, первинні документи відображають зміст та обсяг укладеного договору, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Поряд з вказаним, суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В свою чергу, згідно ст..308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В даному випадку, податковим органом, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, не було надано до суду доказів та пояснень, які б мали належний характер, підтверджували законність сформованих ним висновків та ґрунтувались на приписах чинного законодавства.

Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним посилання податкового органу на анулювання 31.03.2017 року свідоцтва ТОВ Білдінг Брауз як платника ПДВ, оскільки в період здійснення господарських операцій з ТОВ Хайтек свідоцтво платника ПДВ даного підприємства було чиним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства та в свою чергу свідчить про протиправність прийняття Відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 року була прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст. 243, ч.3 ст.243, ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Л.А. Божко