Постанова

від 03.07.2018 по справі 365/675/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/675/17 Головуючий у І інстанції Денисенко Н. О. Провадження № 22-ц/780/2567/18 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О. Категорія 30 03.07.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

03липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Фінагеєва В.О.(суддя-доповідач), Кулішенка Ю.М., Яворського М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група на рішення Згурівського районного суду Київської області від 26 березня 2018 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ПрАТ СК Українська страхова група звернулася до суду з позовом та просила стягнути з ОСОБА_4 суму завданої шкоди у розмірі 8 000 грн., стягнути з ОСОБА_5 суму завданої шкоди у розмірі 138 489 грн. 44 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 травня 2015 року на перехресті вулиць Ніжинська та Шевченка в селі Леніне Згурівського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Hyundai Sonata , реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 та скутера Viper , яким керував ОСОБА_4. У результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено вищезазначений автомобіль, який застрахований відповідно до Договору добровільного страхування. На підставі страхових актів та розрахунків до них позивачем було перераховано суму страхового відшкодування в розмірі 146 489 грн. 44 коп. Постановою про закриття кримінального провадження від 18 листопада 2015 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_4, законним представником якого є ОСОБА_5.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 26 березня 2018 року у задоволенні позову ПрАТ СК Українська страхова група відмовлено.

В апеляційній скарзі ПрАТ СК Українська страхова група просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України. Слідчий не визнав відповідача потерпілим, а лише зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому було завдано тілесні ушкодження. Матеріали справи не містять жодного доказу та обґрунтування того, що дорожньо-транспортна пригода відбулася з будь-яких інших підстав. Тобто, відповідачі не довели відсутність вини у дорожньо-транспортній пригоді. Відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності або вироку суду не може слугувати доказом відсутності вини заподіювача шкоди.

В ухвалі про відкриття провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Від ОСОБА_5, який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що кримінальне провадження було закрито у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення. У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вини ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Такі ж доводи ОСОБА_5 містяться у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 21 травня 2015 року на перехресті вулиць Ніжинська та Шевченка в селі Леніне Згурівського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Hyundai Sonata , реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6 та скутера Viper , яким керував ОСОБА_4

Постановою слідчого СВ Згурівського ВП ГУ Нацполіції в Київській області від 18 листопада 2015 року закрито провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях водія автомобіля ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Вирішено копію цієї постанови надіслати потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_7, їхнім законним представникам та прокурору (а.с.42).

У результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль Hyundai Sonata , реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_6

Вказаний автомобіль було застраховано відповідно до договору добровільного страхування № 28-0107-15-00036 від 16 січня 2015 року, укладеного між ПрАТ СК Українська страхова група та ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД (а.с.34).

Згідно наказу ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД № 39П від 19 травня 2015 року ОСОБА_6 призначено відповідальною за автомобіль Hyundai Sonata , реєстраційний номер НОМЕР_2 з 19 травня 2015 року (а.с.37).

На підставі страхових актів № ДККА від 09 липня 2015 року, ДККА-44657/1 від 03 серпня 2015 року та розрахунків до них ПрАТ СК Українська страхова група перерахувала суму страхового відшкодування в загальному розмірі 146 489 грн. 44 коп. (а.с.39-41, 54).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено вину ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, причинний зв'язок між його діями та наслідками у вигляді заподіяння майнової шкоди застрахованому майну. Позивач не надав протоколу огляду місця події, схеми до нього чи інших доказів. Встановлені обставини не містять інформації щодо обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження доводить лише ознаки порушення Правил дорожнього руху України.

Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що 21 травня 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль марки Hyundai Sonata , який належить ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД та яким на відповідній правовій підставі керувала ОСОБА_6 Вказаний транспортний засіб було застраховано у ПрАТ СК Українська страхова група на підставі договору добровільного страхування. Виконуючи умови договору, укладеного між ПрАТ СК Українська страхова група та ТОВ Ван Хоф Юкрейн ЛТД , позивач виплатив страхове відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку.

Звертаючись до суду з позовом, ПрАТ СК Українська страхова група вказує на те, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є ОСОБА_4 Оскільки позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, він має право звернутися до заподіювача шкоди з вимогою про стягнення коштів, які були сплачені ним, як страховиком за договором майнового страхування.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_5, який діє у своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4, вказує на те, що вина останнього у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди позивачем не доведена.

Згідно вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Доведення відсутності вини у спричиненні шкоди відповідно до вимог статті 1166 ЦК України покладено на відповідача.

Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року (справа № 61-1832св17).

Відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи висновки Верховного Суду доведення відсутності вини у спричиненні матеріальної шкоди покладено на відповідачів у справі.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_5, який діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, не довів відсутність вини останнього у заподіянні матеріальної шкоди власнику транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1179 ЦК України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 є заподіювачем шкоди транспортному засобу, який було застраховано у ПрАТ СК Українська страхова група на підставі договору добровільного страхування.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки про доходи ОСОБА_4 навчається у Державному навчальному закладі Згурівський професійний ліцей та його дохід за період з 01 серпня 2017 року по 31 січня 2018 року становить 3 667 грн. 64 коп.

Згідно положень ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік прожитковий мінімум у місяць на дитину віком від 6 до 18 років з 01 січня 2018 року становить 1 860 грн.

Тобто, дохід відповідача, неповнолітнього ОСОБА_4 у розмірі 3 667 грн. за шість місяців не забезпечує прожиткового мінімуму, який визначений законом на дитину відповідного віку.

У зв'язку з цим, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав до задоволення позову до неповнолітнього ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю в останнього достатнього доходу для відшкодування шкоди у розмірі 8 000 грн., який заявлений позивачем до стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_4. У зв'язку з цим, в силу вимог ст. 1179 ЦК України відповідач ОСОБА_5 має нести відповідальність за шкоду, спричинену його сином, однак в межах заявлених позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував вимог ст. 1166 ЦК України та не звернув уваги на те, що законодавець в деліктних зобов'язаннях закріпив презумпцію вини заподіювача шкоди і доведення відсутності вини у спричиненні шкоди поклав на нього та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови по суті позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі заяви про забезпечення доказів, позовної заяви та апеляційної скарги ПрАТ СК Українська страхова група сплатила судовий збір на загальну суму 5 477 грн. 85 коп. Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5 176 грн. 56 коп. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (94,5 %).

При подачі позовної заяви та апеляційної скарги позивач не доплатив судовий збір на загальну суму 815 грн. 50 коп. (799,99+15,51). Оскільки позовні вимоги задоволено частково, судовий збір у розмірі 770 грн. 64 коп. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 у дохід держави. Решта 44 грн. 85 коп. необхідно стягнути з ПрАТ СК Українська страхова група у дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група задовольнити частково.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 26 березня 2018 року скасувати та прийняти постанову.

Позов приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5, проживаючого АДРЕСА_1, на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група , місце знаходження - вул. Івана Федорова, 32-А у м. Київ, ЄДРПОУ 30859524, суму завданої шкоди у розмірі 138 489 (сто тридцять вісім тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) гривень, 44 копійки та судовий збір у розмірі 5 176 (п'ять тисяч сто сімдесят шість) гривень, 56 копійок.

У задоволенні позову до ОСОБА_4 вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5, проживаючого АДРЕСА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 770 (сімсот сімдесят) гривень, 64 копійки.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія Українська страхова група , місце знаходження - вул. Івана Федорова, 32-А у м. Київ, ЄДРПОУ 30859524 в дохід держави судовий збір у розмірі 44 (сорок чотири) гривні, 85 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 03 липня 2018 року.

Судді: Фінагеєв В.О.

Кулішенко Ю.М.

Яворський М.А.