Рішення

від 19.06.2018 по справі 905/596/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2018 Справа № 905/596/18

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ДІЕНДЖІ ЕЙВ (02081, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ - 40536340)

до публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго (84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Островського, будинок № 8; код ЄДРПОУ - 00131268)

та товариства з обмеженою відповідальністю КАТОІЛ ПЛЮС (84313, Донецька область, місто Краматорськ, проспект Миру, будинок № 8; код ЄДРПОУ - 36332535)

про зобов'язання внести зміни до договору на постачання електричної енергії №400 від 16.01.2010 та укласти договір на постачання електричної енергії на автозаправну станцію, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 5 від 20.04.18)

від відповідача1: Дем яненко О.І. (довіреність № 419 від 28.12.17)

від відповідача 2: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІЕНДЖІ ЕЙВ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго та товариства з обмеженою відповідальністю КАТОІЛ ПЛЮС про зобов'язання внести зміни до договору на постачання електричної енергії №400 від 16.01.2010 та укласти договір на постачання електричної енергії на автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: м.Краматорськ, вул. О.Тихого, 21-А.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що договір №400 від 16.01.2010, укладений між публічним акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго та товариством з обмеженою відповідальністю КАТОІЛ ПЛЮС встановлює перешкоди для експлуатації автозаправної станції, власником якої є товариство з обмеженою відповідальністю ДІЕНДЖІ ЕЙВ та порушує право позивача на отримання електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.04.2018 відкрито провадження по справі №905/596/18, вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 25.04.2018.

Від представника відповідача1 19.04.2018 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти позову, вважає, що позивачем не доведено факту порушення його законних прав та інтересів, а тому звернення до суду є передчасним.

Від представника відповідача2 23.04.2018 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній заперечує проти позову, вважає звернення позивача до суду передчасним.

Ухвалою суду від 25.04.2018 відкладено підготовче судове засідання на 07.05.2018.

Від представника позивача 07.05.2018 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач посилається на втрату чинності Правил користування електричною енергією , затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 на підставі постанови НКРЕ №312 від 14.03.2018.

Ухвалою суду від 07.05.2018 відкладено підготовче судове засідання на 31.05.2018.

Від представника відповідача1 30.05.2018 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній заперечує проти втрати чинності окремих положень Правил користування електричною енергією , затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, зокрема тих, що стосуються спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 31.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.06.2018.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача1, в свою чергу, заперечував проти позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь.

Представник відповідача2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

16 січня 2010 року між відкритим акціонерним товариством Донецькобленерго (далі - Відповідач1) та товариством з обмеженою відповідальністю Катоіл Плюс (далі - Відповідач2) укладено договір про постачання електричної енергії № 400 (далі - Договір).

На виконання Закону України Про акціонерні товариства від 17.09.2008 року №514-VI загальними зборами акціонерів ВАТ Донецькобленерго від 13.04.2011 прийнято рішення про зміну найменування Товариства з відкритого на публічне, причому організаційно-правова форма - акціонерне товариство - залишилася незмінною. 27.03.2012 у відповідності до рішення загальних зборів акціонерів публічне акціонерне товариство Донецькобленерго перейменовано у публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго .

Згідно з умовами Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 51,5 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання, який підпадає під правове регулювання норм ст. ст. 275, 276 ГК України, ст. 712 ЦК України та ст. ст. 264-271 ГК України. Закону України Про електроенергетику , а також Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ) В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст. ст. 655-697 ЦК України).

Пунктом 2.1. Договору погоджено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 9.5 Договору, що підписаний та скріплений печатками обох сторін, останні погодили строк дії правочину з дня його підписання і до 31.12.2010р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої сторони у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписом ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів звернення Відповідач2 з письмовою заявою про розірвання договору про постачання електричної енергії № 400 від 16.01.2010 або перегляду його умов до Відповідача1 матеріали справи не містять, отже, вказаний договір є діючим.

Відповідно до п.4 додаткової угоди б/н до Договору , обмін документами між Відповідачем1 та Відповідачем2 здійснюється в електронному вигляді за допомогою Інтернет - системи (Сервісу). Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням ЕЦП та переданий за допомогою Сервісу) має однакову юридичну силу з аналогічним документом створеним на папері. За вимогою однієї із Сторін, Споживач та Постачальник зобов'язані оформити та надати іншій Стороні оригінал електронного документа в паперовому вигляді.

Згідно додатку до Договору до об'єктів споживання електричної енергії Споживача зокрема відноситься АЗС розташована в м. Краматорську по вул. Орджонікідзе (вул. ОСОБА_2) 21а, та вул. Союзна 10а.

30.11.2017 року Відповідач2 звернувся до Відповідача1 з листом про відключення від постачання АЗС розташованої за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 21а, посилаючись на тимчасове призупинення діяльності.

Відповідно до п.6.18 ПКЕЕ у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

В свою чергу, постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. За умови одночасного розірвання договору про постачання електричної енергії з попереднім споживачем, виплати всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, та звернення нового споживача щодо укладення договору про постачання електричної енергії в межах одного розрахункового періоду припинення електропостачання об'єкта не здійснюється

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

На підставі викладено, Відповідачем1 припиненно постачання електричної енергії на АЗС розташовану за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 21а.

На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.02.2018 товариство з обмеженою відповідальністю Діенджі Ейв (далі - Позивач) набуло право власності на нерухоме майно, а саме комплекс автозаправної станції, що знаходиться за адресою: місто Краматорськ, вул. Орджонікідзе (вул. ОСОБА_2) 21а (далі - АЗС), та складається з: основної споруди - будівлі операторської (літ. А-1), крильця (літ. а,а 1 ), навісу (літ. Б), складу ПММ (літ. В), насосної (літ. Г), замощення І.

Листом №004 від 15.02.2018 товариство з обмеженою відповідальністю Діенджі Ейв , як власник АЗС, звернулось до Відповідача1 з пропозицією укласти договір на постачання електричної енергії за адресою: місто Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 21а та почати здійснювати постачання електричної енергії за вказаною адресою. До вказаного листа Позивачем було долучено копії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.02.2018 та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Положеннями ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 3 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до п. 1.1 Правил користування електричною енергією (далі - Правила), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Згідно із п. 5.1. Правил, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Пунктом 5.2 Правил встановлено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 її пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов'язковими для сторін пі укладення договору про постачання електричної енергії.

У відповідь на пропозицію Позивача, Відповідач1 листом №206 від 07.03.2018 повідомив порядок укладення договору постачання електричної енергії з новим споживачем, а саме після розірвання діючого договору з попереднім споживачем та здійснення всіх платежів, а також після надання документів, передбачених п.5.4. ПКЕЕ.

З новим споживачем договори на постачання електричної енергії укладаються відповідно до вимог законодавства України, зокрема ПКЕЕ та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Пунктом 5.4. Правил визначено певний перед документів який має бути надано заявником для укладення договору про постачання електричної енергії.

Згідно п. 5.4 Правил для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації такі документи:

1) заяву щодо укладення відповідного договору із зазначенням роду виробничої діяльності, місцезнаходження та банківських реквізитів заявника;

2) акти про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

3) однолінійну схему електропостачання об'єкта (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

4) відомості щодо розрахункових засобів обліку (тип, марка, технічні характеристики тощо) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

5) заявку на очікуваний обсяг споживання електричної енергії та величини споживання електричної потужності у години контролю максимального навантаження енергосистеми (за необхідності), довідку про укладені державні контракти (за наявності), відомості про величину приєднаної потужності і категорії надійності електропостачання струмоприймачів;

6) акти екологічної, аварійної та технологічної броні споживача (за наявності);

7) копію свідоцтва про державну реєстрацію та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

8) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта);

9) копію належним чином оформленої довіреності на право укладати договори особі, яка уповноважена підписувати договори;

10) у визначених законодавством випадках - копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок), копію декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору про постачання електричної енергії на будівельні майданчики);

11) паспортні дані силових трансформаторів, кабельних та/або повітряних ліній передачі електричної енергії (для споживачів, у яких розрахункові засоби обліку встановлені не на межі балансової належності) (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше);

12) довідку про перелік субспоживачів (у разі їх наявності), дані (зазначені у підпункті 4 цього пункту) розрахункових засобів обліку субспоживачів (у разі укладення відповідного договору щодо об'єктів, які вводяться в експлуатацію вперше).

При цьому, Позивач звертаючись до Відповідача1 з листом про укладення договору на постачання електричної енергії надав тільки копії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.02.2018 та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності однак інших документів передбачених ПКЕЕ не представив.

Таким чином у Відповідача1, враховуючи норми діючого законодавства України, наявність діючого Договору укладеного з Відповідачем2 та не надання позивачем, передбачених пунктом 5.4 ПКЕЕ документів, були відсутні підстави для укладення договору на постачання електричної енергії з Позивачем.

Крім того, Відповідач-1 листом №206 від 07.03.2018 не відмовив Позивачу в укладанні відповідного договору про постачання електроенергії, як законним набувачем майна (станції АЗС), а лише повідомив про необхідність надання документів, передбачених п.5.4. ПКЕЕ, а також зазначив, що перебуває у договірних відносинах з Відповідачем2.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, наведені положення законодавства визначають об'єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 поняття охоронюваний законом інтерес слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного Рішення Конституційного Суду України.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Матеріалами справи не підтверджується та Позивачем не спростовується, що ним не надавався передбачений пунктом 5.4 ПКЕЕ перелік документів, необхідний для укладення договору на постачання електричної енергії на спірний об'єкт.

Відповідно до статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже Позивачем не доведено факту порушення його права з боку Відповідача1 на укладення договору на постачання електричної енергії на автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: місто Краматорськ, вул. Орджонікідзе (вул. ОСОБА_2) 21а.

Також, матеріали справи не містять заперечень з боку Відповідачів щодо внесення змін до діючого договору про постачання електричної енергії № 400 від 16.01.2010 стосовно виключення з договору точки постачання електричної енергії - автозаправної станції, що знаходиться за адресою: місто Краматорськ, вул. Орджонікідзе (вул. ОСОБА_2) 21а.

Таким чином, позивачем не доведено факту порушення або опорення відповідачами його законних прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, позовні вимоги є безпідставними, передчасними та необгрунтованими.

Доводи Позивача, про те, що Відповідач1 у листі №206 від 07.03.2018 та запереченнях неправомірно посилається на Правила користування електричною енергією , затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики №28 від 31.07.1996, оскільки ці положення втратили чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, господарським судом не приймаються з наступних підстав.

Так, відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), постановою №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.

У пункті 12 зазначеної постанови визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 Про затвердження Правил користування електричною енергією .

Однак, постанова №312 від 14.03.2018 набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті Урядовий кур'єр , крім пунктів 1 та 12, які набирають чинності з 11 червня 2018 року.

Отже, як на дату звернення позивача до Відповідача1 з пропозицію укласти договір постачання, так і на теперішній час Правила користування електричною енергією не втратили чинності, а договір на постачання електричної енергії повинен укладатися відповідно до положень чинного законодавства, зокрема ПКЕЕ.

Таким чином доводи Позивача стосовно втрати чинності ПКЕЕ є безпідставними.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ДІЕНДЖІ ЕЙВ до публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго та товариства з обмеженою відповідальністю КАТОІЛ ПЛЮС про зобов'язання внести зміни до договору на постачання електричної енергії № 400 від 16.01.2010 та укласти договір на постачання електричної енергії на автозаправну станцію, що знаходиться за адресою: м.Краматорськ, вул. О.Тихого, 21-А - відмовити.

У судовому засіданні 19.06.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.07.2018.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю ДІЕНДЖІ ЕЙВ (02081, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ - 40536340)

Відповідач1: публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго (84302, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Островського, будинок № 8; код ЄДРПОУ - 00131268)

Відповідач2: товариство з обмеженою відповідальністю КАТОІЛ ПЛЮС (84313, Донецька область, місто Краматорськ, проспект Миру, будинок № 8; код ЄДРПОУ - 36332535)

Суддя С.М. Фурсова