Рішення

від 02.07.2018 по справі 905/800/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2018 р. Справа № 905/800/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства «Олександр - Гарант» , м. Вінниця

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Айквен» , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 130138,74 грн., з яких 97260,00 грн. - сума основного боргу, 8779,84 грн. - інфляційні витрати, 2310,00 грн. - 3% річних, 21788,90 грн. - пеня, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Олександр - Гарант» , м. Вінниця звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айквен» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 130138,74 грн., з яких 97260,00 грн. - сума основного боргу, 8779,84 грн. - інфляційні витрати, 2310,00 грн. - 3% річних, 2188,90 грн. - пеня.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання охоронних послуг №811 від 08.11.2016р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 97260,00 грн. та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат у розмірі 8779,84 грн., 3% річних у розмірі 2310,00 грн. та пені у розмірі 21788,90 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526,530,610,625,693 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4,162-164 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/800/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 15.05.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/800/18.

12.06.2018р. у підготовчому судовому засіданні суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.07.2018р.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 02.07.2018р. на електронну пошту господарського суду Донецької області направив заяву від 27.06.2018р., у якій просив справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, своєї позиції до відома суду не довів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» .

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановив таке.

08.11.2016р. між Приватним підприємством Олександр-Гарант (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекарня Бекерай (з 27.06.2017р. - Товариство з обмеженою відповідальністю Айквен ) (замовник) укладено договір №811 про надання охоронних послуг, за приписами п.1.1 якого охорона надає послуги по охороні об'єктів замовника, згідно умов і визначених положень договору та у відповідності з дислокацією - розташування об'єктів замовника (додаток №1 до договору №811), а також Інструкції по охороні об'єкту (додаток №2 до договору №811) та Інструкції про порядок приймання (здачі) об'єктів та окремих приміщень під охорону (додаток №3 до договору №811). Зазначені додатки є невід`ємними складовими частинами договору.

Ціна договору та порядок взаєморозрахунків визначені сторонами у розділі 7 Договору.

Так, відповідно до п.7.1 вартість послуг становить 31000 грн. за кожен місяць надання послуг охорони.

Відповідно до Додатку №1 до договору №811 від 08.11.2016р., ціна договору є сума всіх актів виконаних робіт, складених за весь період дії договору договору.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно до 5 числа місяця, що слідує за звітним. Оплата здійснюється у безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони після попереднього надання охороною рахунка для здійснення оплати та підписаного сторонами акту виконаних робіт.

У разі якщо замовник прострочив виконання договірних зобов'язань щодо здійснення обов'язкової і повної оплати послуг в строки, передбачені п. 7.2 договору, замовнику нараховується пеня в розмірі однієї облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожний день прострочення (п.7.3 договору).

Пунктом 8.1 договору передбачено, що дія договору може бути припинена достроково, при цьому сторона - ініціатор припинення договору інформує про це іншу сторону у письмовій формі не менш як за 10 діб.

Договір набирає чинність з моменту його підписання та діє до моменту розірвання його сторонами.

Керуючись правом, передбаченим п.8.1 договору про надання охоронних послуг №811 від 08.11.2016р., сторони дійшли взаємної згоди про припинення дії договору про надання охоронних послуг №811 з 01.07.2017р., про що уклали додаткову угоду №1 від 19.06.2017р. Сторонами, також, був підписаний акт про зняття всіх постів охорони з об'єктів замовника о 00 год.01 хв. 01.07.2017р., у п.2 якого зазначено, що замовник до охорони претензій не має.

Таким чином, на час звернення позивача з зазначеним позовом до господарського суду договір про надання охоронних послуг №811 від 08.11.2016р. є припиненим.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання порушив, оплату за надання послуг з охорони за період з 01.12.2016р. по 30.06.2017р. здійснив частково у розмірі 119740.00 грн., залишок суми по договору про надання охоронних послуг №811 від 08.11.2016р. складає 97260.00 грн.

28.07.2017р. Приватне підприємство Олександр-Гарант направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Айквен претензію №288, у якій зазначило про необхідність погашення залишку заборгованості за договором №811 від 08.11.2016р. у розмірі 97260.00 грн. та акт №ОУ-071 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2017р., - для підписання, які залишені відповідачем без відповіді.

Проаналізувавши укладений між сторонами договір №811 від 08.11.2016р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг (охорона), отже, правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії абоздійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатитвиконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч.1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором про надання охоронних послуг підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт №ОУ-00277 від 31.12.2016р., №ОУ-002 від 31.01.2017р., №ОУ-019 від 28.02.2017р., № ОУ-034 від 31.03.2017р., №ОУ-048 від 30.04.2017р., №ОУ-058 від 31.05.2017р., №ОУ-071 від 30.06.2017р., на загальну суму 217000,00 грн., які підписані обома сторонами.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позивачем, відповідно до умов договору про надання охоронних послуг №811 від 08.11.2016р., були надані послуги по охороні об'єктів замовника (відповідача) за період з 01.12.2016р. по 30.06.2017р. на загальну суму 217000,00 грн. Зазначені послуги оплачені відповідачем частково у розмірі 119740.00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку №26003515363 ПП Олександр-Гарант за період з 08.11.2016р. по 30.10.2017р. ПАТ ОСОБА_1 Аваль .

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з припиненням дії договору №811 від 08.11.2016р. та наявністю заборгованості за послуги з надання охорони, 28.07.2017р. на адресу відповідача позивачем направлений цінний лист №2103200503903 з описом вкладення з вкладенням претензії №288, рахунків-фактури, актів здачі-прийняття робіт та остаточного акту звірки, які залишені з боку відповідача поза увагою.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, і відповідачем, всупереч ст.ст. 13-14, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 74 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань за договором №811 від 08.11.2016р. про надання охоронних послуг утворилась та має місце заборгованість у розмірі 97260 грн.

Невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення неоплачених послуг за договором №811 від 08.11.2016р. в розмірі 97260 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Так, за змістом п.7.3 договору у разі якщо замовник прострочив виконання договірних зобов'язань щодо здійснення обов'язкової і повної оплати послуг в строки, передбачені п. 7.2 договору, замовнику нараховується пеня в розмірі однієї облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожний день прострочення.

Враховуючи, що домовленість сторін про застосування пені у разі прострочення оплати послуг сформульована безпосередньо у п.7.3 договору №811про надання охоронних послуг від 08.11.2016р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Проте, перевіривши розрахунок, пені суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним з огляду на наступне:

Відповідно до вимог, передбачених ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи розрахунок пені здійснений позивачем за період з 05.07.2017р. по 20.04.2018р., тобто позивачем невірно визначений початок та кінець періоду нарахування пені - без врахування шестимісячного граничного строку нарахування пені, а також, неправомірно нараховано пеню за останній день оплати згідно з умовами договору.

За висновками суду, належним періодом нарахування пені є період з 06.07.2017р. по 06.01.2018р., що відповідає приписам ч.6 ст. 232 ГК України.

Судом здійснено перерахунок пені з урахуванням приписів чинного законодавства і встановлено, що її розмір за період з 06.07.2017 р. по 06.01.2018 р. становить 12830,33 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 12830,33 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 8779,84 грн. та 3% річних у розмірі 2310,00 грн., суд зазначає наступне:

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача щодо інфляційної індексації за період з липня 2017р. по квітень 2018р. включно, суд дійшов висновку про його відповідність обставинам справи у зв'язку з чим задовольняє позовні вимог щодо стягнення інфляційної індексації в сумі 8779,84 грн. за зазначений період.

Перевіривши розрахунок позивача щодо 3% річних за зазначений період з 05.07.2017р. по 20.04.2018р., суд дійшов висновку що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 2310,00 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства Олександр - Гарант , м. Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айквен» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 130 138,74 грн., з яких 97 260,00 грн. - сума основного боргу, 8 779,84 грн. - інфляційні витрати, 2 310,00 грн. - 3% річних, 21788,90 грн. - пеня - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Айквен» (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Георгіївська, буд. 30-А, офіс 2-3; код ЄДРПОУ 40582093) на користь Приватного підприємства Олександр - Гарант (21027, м.Вінниця, вул. Келецька, буд.53, офіс 430, код ЄДРПОУ 35903918) заборгованість у розмірі 121 126,17 грн., з яких 97 206,00 грн. - сума основного боргу, 12 830,33 грн. - пеня, 2 310,00 грн. - 3% річних, 8 779,84 грн. - інфляційні витрати, а також відшкодування сплаченого судового збору в розмірі 1639,89 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання поновного судового рішення через Господарський суд донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2018 року.

Суддя О.В. Чернова

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/