Рішення

від 03.07.2018 по справі 910/5142/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.07.2018Справа № 910/5142/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

За позовом Театрально-видовищного закладу культури Київський академічний драматичний театр на подолі

до Фізичної особи-підприємця Синюченко Артема Михайловича

про стягнення 11 032,99 грн.,

Суддя М.Є.Літвінова

Представники сторін: не викликались.

Обставини справи:

Театрально-видовищний заклад культури Київський академічний драматичний театр на Подолі (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Синюченко Артема Михайловича (далі - Відповідач) про стягнення (повернення) 11 032,99 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.05.2018 року було відкрито провадження у справі № 910/5142/18. Суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Пунктом 1 частини статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.05.2018 прийнято рішення здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження; запропоновано: відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву; позивачу протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде подано) подати відповідь на позов.

Відповідач не скористався своїм правом, відзив на позов в строк, визначений судом, не подав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року було оприлюднено оголошення про проведення тендерних закупівель Комплекту струн для віолончелі, замовником яких висупив Позивач.

З 15.03.2018 року до 20.03.2018, в період проведення аукціону (тендерної закупівлі) була отримана тендерна пропозиція від Відповідача щодо участі у закупівлі Комплекту струн для віолончелі з ціновою пропозицією - 5453,00 грн.

23 березня 2018 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №4 купівлі - продажу товарів (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець (Відповідач) зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (Позивачу): комплект струн для віолончелі ДК 021:2015-37321400-8 Струни чи плектри (надалі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах Договору.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що строк поставки товару визначено до 30 березня 2018 року .

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що датою поставки Товару вважається дата доставки Товару у приміщеннях місць постачання та підписання видаткових накладних Покупцем.

Згідно п.7.1. вартість товару встановлена в розмірі 5 453,00 грн. без ПДВ.

Позивач своє зобов'язання по Договору щодо оплати Товару виконав в повному обсязі, здійснивши оплату на користь Відповідача, що підтверджується платіжним дорученням №256 від 23 березня 2018 року.

30.03.2018 року від Відповідача надійшов Лист № 29/02, згідно якого Відповідач повідомляє Позивача про неможливість виконання поставки товару за зазначену суму.

На даний час Відповідачем не були виконані обов'язки щодо поставки Товару, тим самим він порушив умови п.6.1. і п.6.4. Договору.

Відповідач є стороною зобов'язання (договору), і зобов'язаний неухильно дотримуватись всіх договірних умов та виконувати їх належним чином. Тому, своєю бездіяльністю Відповідач також порушує норми чинного законодавства України.

Вищезазначені дії Відповідача та його лист від 30.03.2018 свідчать про фактичну відмову Відповідача від виконання своїх зобов'язань по Договору.

Відповідно до п. 11.6. Договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії Договору, Відповідач сплачує штраф у розмірі вартості Товару.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 453,00 грн. - штрафу, що становить суму вартості товару.

Також, п. 11.4. Договору передбачено: За прострочення передачі Товару Продавець сплачує Покупцеві за кожний день затримки пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період несвоєчасної передачі товару .

На підставі наведеного положення Договору позивачем було здійснено нарахування пені в розмірі 126,99 грн. з 30.03.2018 по 24.04.2018.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у з наступних підстав.

За змістом статті 655 ЦК України: за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні - (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, товар у встановлений строк не передав Позивачу, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 5 453,00 грн. вартості товару, оплаченої позивачем відповідно до платіжного доручення №256 від 23.03.2018.

Відповідно до п. 11.6. Договору, за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії Договору, Відповідач сплачує штраф у розмірі вартості Товару.

На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 453,00 грн. - штрафу, що становить суму вартості товару.

Суд вважає нарахування штрафу відповідно до п. 11.6. Договору правомірним, оскільки відповідачем не було надано належних доказів на підтвердження вжиття всіх заходів щодо виконання умов Договору.

Також, п. 11.4. Договору передбачено: За прострочення передачі Товару Продавець сплачує Покупцеві за кожний день затримки пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період несвоєчасної передачі товару .

На підставі наведеного положення Договору позивачем було здійснено нарахування пені в розмірі 126,99 грн. з 30.03.2018 по 24.04.2018.

Відповідно до п. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Суд вважає нарахування позивачем пені не правомірним, оскільки нарахування пені в даному випадку передбачає факт поставки товару позивачу, а так як товар так і не було передано останньому, то і нарахування пені за кожний день затримки поставки товару є безпідставним.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Синюченко Артема Михайловича (АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Театрально-видовищного закладу культури Київський академічний драматичний театр на Подолі (04070, м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 20 (А,Б), 154Б; код ЄДРПОУ 13699036) вартість товару в сумі 5453,00 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три гривні) 00 коп., штраф в розмірі вартості товару - 5453,00(п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три гривні) 00 коп. та 1744, 38грн. (одна тисяча сімсот сорок чотири гривні) 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення пені в розмірі 126,99грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.07.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова