Рішення

від 05.07.2018 по справі 922/750/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.07.2018Справа №  922/750/18 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Залізничавтоматика” (61166, м. Харків, пр. Науки, 36) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрземлебуд 2010” (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 47/49, 1 поверх) про стягнення 18  160,00 грн. Представники: без повідомлення представників сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ Товариство з обмеженою відповідальністю “НВП “Залізничавтоматика”  (надалі – «позивач») звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрземлебуд 2010” (надалі – «відповідач») про стягнення 18  160,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з виконання робіт за Договором на виконання робіт з розробки прикладного програмного забезпечення автоматизованого робочого місця інструктора № 26/12-16/1 від 26.12.2016, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 18  160,00 грн. пені. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 передано матеріали позовної заяви за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва. 17.04.2018 матеріали позову надійшли до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 судом залишено позовну заяву без руху; зобов'язано позивача усунути недоліки та надати суду докази надіслання копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу відповідача до 07.05.2018. 07.05.2018 через відділ діловодства суду позивач подав заяву про усунення недоліків з доказами надіслання копії позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу відповідача. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2018 відкрито провадження у справі № 922/750/18, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі від 08.05.2018 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого терміну зберігання, надісланого на адресу відповідача. Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 922/750/18 була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрземлебуд 2010”, зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 47/49, 1 поверх Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не   пізніше  наступного дня  після  їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для  доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний  державний  реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання,  захисту,  обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”). Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ 26.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “НВП “Залізничавтоматика”  (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрземлебуд 2010” (виконавець) укладено Договір № 26/12-16/1 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з розробки прикладеного програмного забезпечення автоматизованого робочого місця інструктора, в порядку та на умовах, обумовлених даним Договором. Згідно з п. 1.2 Договору, термін виконання робіт здійснюється виконавцем протягом 30 календарних днів від дати перерахування замовником на поточний рахунок виконавця попередньої оплати згідно з п. 2.3 Даного договору. Вартість послуг – договірна і становить: 454  000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 75  666,67 грн згідно з протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №1), що складає невід'ємну частину даного Договору. (п. 2.2 Договору) Відповідно до п. 2.3 Договору, розрахунок за послуги здійснюється замовником шляхом перерахування виконавцю попередньої оплатив розмірі 100% від суми Договору. У п. 5.3 Договору сторони погодили, що за недотримання строків виконання послуг, зазначених у п. 1.2 даного Договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаних робіт за кожен день прострочення. Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасного надання послуг за Договором, у зв'язку з чим має сплатити пеню у розмірі 18  160,00 грн за весь час прострочення (40 днів). Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Залізничавтоматика” є обґрунтованими, з огляду на таке. Згідно зі  статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього  Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1  ст. 627 Цивільного кодексу України). Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України  визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог  Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України  встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7  ст. 193 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 454 00,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 577 від 29.12.2016. Згідно з п. 1.2 Договору, термін виконання робіт здійснюється виконавцем протягом 30 календарних днів від дати перерахування замовником на поточний рахунок виконавця попередньої оплати згідно з п. 2.3 Даного договору. За твердженнями позивача, викладеними в позовній заяві, послуги за Договором були надані відповідачем 09.03.2017, за наслідками чого сторонами підписано акт № 09-03/17. Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання відповідачем робіт за Договором, в тому числі відсутній акт, на який посилається сам позивач. При цьому, наданий позивачем акт виконання робіт (надання послуг) № 24-03/17 від 24.03.2017 не стосується Договору № 26/12-16/1 від 26.12.2016. Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком. Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної   законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний   сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання. Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором. Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка – це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України – це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов'язань. У п. 5.3 Договору сторони погодили, що за недотримання строків виконання послуг, зазначених у п. 1.2 даного Договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаних робіт за кожен день прострочення. Перевіривши розрахунок пені у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 29.01.2017 по 09.03.2017 у розмірі 18  160,00 грн., Суд вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним визначенням позивачем початку перебігу прострочки відповідача. Так, позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 31.01.2017 по 09.03.2017 у розмірі 17  252,00 грн. Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. За наведених вище обставин Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором, не надав послуги у встановлений Договором строк, внаслідок чого на нього покладається відповідальність передбачена Договором відповідальність у вигляді сплати пені. Суд зазначає, що обставини свого прострочення за Договором відповідачем не заперечений та не спростований.   Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Залізничавтоматика” підлягають частковому задоволенню та з Товариства з обмеженою підлягає стягненню пеня у розмірі 17  252,00 грн. Відповідно до  статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись статтями  74, 76-80, 129, 236 – 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва     ВИРІШИВ 1.     Позовні вимоги задовольнити частково. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрземлебуд 2010” (01034, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 47/49, 1 поверх, ідентифікаційний код 37078512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Залізничавтоматика” (61166, м. Харків, пр. Науки, 36, ідентифікаційний код 30655683) пеню у розмірі 17  252 (сімнадцять тисяч двісті пятдесят дві) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1  673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн 90 коп. 3.          В іншій частині позову відмовити. 4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. 5.          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 6.            Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                                                                              Т.Ю. Трофименко