Рішення

від 20.06.2018 по справі 922/2457/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2018 р.Справа № 922/2457/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Актабанк", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк", м. Дніпро, до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Алієр-М", м. Харків , 2. Компанія FUNAMA HOLDINGS LIMITED ( ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД ), Кіпр, Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Харків Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФО ОСОБА_2, м. Харків; Третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ФО Харланова ОСОБА_3, м. Харків; Третя особа 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" м. Харків про звернення стягнення на предмет іпотеки за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_4, дов. № 8 від 17.01.2018;

першого відповідача - ОСОБА_5;

другого відповідача - ОСОБА_6, дов. № б/н від 11.08.2017;

третьої особи 1 - ОСОБА_7, дов. № 991 від 31.03.2018;

третьої особи 2 - ФО ОСОБА_2 (особисто);

третьої особи 3 - ФО Харланова ОСОБА_3 (особисто);

третьої особи 4 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Актабанк", м. Дніпро, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алієр-М", м. Харків, в якому просить суд:

- В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1-01-1407/Т від 10.06.2013 року в сумі 1 999 920,00 доларів США, (що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 24.07.2017 року становить 51777390,82 грн.) - звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення літ. А-8 (загальною площею 1070,50 кв.м., що складається з 1/2ч .97-1, 1/2ч.97-1а, 1/2ч.97-2а, 1/2ч.97-3а, 1/2ч.97-4, 1/2ч.97-5, 1/2ч.97-6, 1/2ч.97-7, 1/2ч.97-7а; нежитлові приміщення другого поверху 4/5ч.№100-а1; приміщення 100-1б, 100-1в. 100-2, 100-25, 100-26, 100-27, 100-28, 100-29,100-30, 100-31, 100-32, 100-25а, 100-25б, 100-31а, 100-31б, 100-36, 100-37, 100-38, 100-39 100-40, 100-41, 100-42, 100-43, 100-44, 100-45, 100-46, 100-36а. 100-37а, 100-37б, 100-39а; нежитлові приміщення антресолі другого поверху № 100-35, 100-36-100-37, 100-38, 100-39, 100-40, 100-41,100-42, 100-43, 100-44, 100-45, 100-46, 100-47,100-48, 100-49, 100-50), розташовані за адресою м. Харків майдан Свободи, будинок 7. (передану у забезпечення за іпотечним договором № 01-1407/Т/З від 10.06.2013 року, іпотекодавцем TOB Алієр-М (код ЄДРПОУ 33290866), - шляхом визнання права власності на вказане майно за ПАТ Актабанк .

Ухвалою господарського суду від 27.07.2017р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.08.2017р. о 10:45 год. Залучено до участі у справі Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, м. Харків.

30.08.2017 представником третьої особи надано заяву про зупинення провадження у справі (вх. № 27746), в якій просив суд зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду по адміністративній справі № 804/5309/17, яке було прийнято судом до розгляду.

20.09.2017 представником третьої особи надано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, у тому числі доказів набрання законної сили рішенням суду по адміністративній справі № 804/5309/17, в зв'язку з чим просив суд залишити подане клопотання про зупинення провадження у справі без розгляду.

Ухвалою господарського суду від 20.09.2017 продовжено строк розгляду справи до 10.10.2017.

Ухвалою господарського суду від 09.10.2017 залучено до участі у справі другим відповідачем - Компанію FUNAMA HOLDINGS LIMITED ( ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД ).

20.11.2017 представником другого відповідача - Компанією FUNAMA HOLDINGS LIMITED ( ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД ) надано відзив на позов (вх. № 38167), в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Ухвалою господарського суду від 04.12.2017 призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. ОСОБА_8. Провадження у справі зупинено на термін проведення судового дослідження. Матеріали справи скориговано до експертної установи.

У зв'язку з поданням Компанією FUNAMA HOLDINGS LIMITED ( ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД ), Кіпр, апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 04.12.2017, 05.01.2018 матеріали справи направлено до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 апеляційну скаргу Компанії FUNAMA HOLDINGS LIMITED залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду від 04.12.2018 залишено без змін. 09.02.2018р. матеріали справи повернуто до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду від 12.02.2018 призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 26.02.2018 об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 26.02.2018 провадження у справі 922/2457/17 зупинити на термін продовження проведення судової оціночно-будівельної експертизи.

23.04.2018 матеріали справи повернуто до господарського суду, разом з повідомленням судового експерта про неможливість надати висновок, в зв'язку з чим, ухвалою господарського суду від 27.04.2018 провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.05.2018 об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2018 провадження у справі № 922/2457/17 поновлено. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 07.05.2018 о 11:00 год.

Протокольними ухвалами від 07.05.2018, 22.05.2018, 04.06.2018 підготовче провадження відкладалось на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України.

18.05.2018 представником першого відповідача надано до суду відзив на позов (вх. № 14526), в якому проти позову заперечував, зокрема зазначив про заявлена позивачем вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за позивачем, не відповідає встановленим статтею 20 ГК України та статтею 16 ЦК України способам захисту порушеного права. Відповідач наголошує, що стаття 37 Закону України "Про іпотеку" не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду та передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, відповідно до статей 36, 37 цього Закону є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін, без звернення до суду. Окрім цього, як зазначає перший відповідач, згідно із даними Державного реєстру прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 79294063101 значиться інший об'єкт нерухомого майна, а саме: 1/2ч. 97-1, 1/2ч.97-1а, 1/2ч.97-2а, 1/2ч.97-3а, 1/2ч.97-4, 1/2ч.97-5, 1/2ч.97-6, 1/2ч.97-7, 1/2ч.97-7а; нежитлові приміщення другого поверху 4/5ч.№100-а1; приміщення 100-16, 100-Ів. 100-2, 100-25, 100-26, 100-27, 100-28, 100-29,100-30, 100-31, 100-32, 100-25а, 100-256, 100-31а, 100-316, 100-36, 100-37, 100-38, 100-39 100-40, 100-41, 100-42, 100-43, 100-44, 100-45, 100-46, 100-36а. 100-37а, 100-376, 100-39а; нежитлові приміщення антресолі другого поверху № 100-35, 100-36-100-37, 100-38, 100-39, 100-40, 100- 41,100-42, 100-43, 100-44, 100-45, 100-46, 100-47,100-48, 100-49, 100-50 в літ. А-8 загальною площею 1070,50 кв.м., розташовані за адресою м. Харків майдан Свободи, будинок 7. Таким чином, як зауважує перший відповідач, предметом іпотеки за іпотечним договором №01 - 1407/Т/З від 10.06.2013 є лише частина нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 79294063101. Окрім цього, як вказує заявник, об'єкт нерухомого майна, що розташований в м. Харкові, Свободи майдан, будинок №7, реєстраційний номер 79294063101, та який належить ТОВ "Алієр-М", на даний час має зареєстровані обтяження:

- №22475896 від 22.09.2017р. на користь ОСОБА_2 згідно із укладеним Договором позики від 22.09.2017 на суму 12500000,00 грн. із ТОВ "ЕКСПРЕС-МЕТА".

- №22475200 від 22.09.2017р. на користь ОСОБА_9 згідно із укладеним Договором позики від 22.09.2017р. на суму 12500000,00 грн. із ТОВ "ЕКСПРЕС-МЕТА". ОСОБА_10 обтяження зареєстровані на строк до 20.06.2021р.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2018 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алієр-М" (вх. № 14950) та залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача:

- гр. ОСОБА_2 (61172, АДРЕСА_1);

- гр. ОСОБА_9 (61052, АДРЕСА_2);

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" (61023, АДРЕСА_3).

22.05.2018 до господарського суду представником першої третьої особи надано заперечення на позов (вх. № 14890), в якому представник ОСОБА_1 вважає позов необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні.

В наданих до суду письмових поясненнях (вх. № 15879 від 01.06.2018) третя особа ОСОБА_2 пояснив, що на його думку, вимоги позивача не можуть бути задоволені, оскільки об'єкт нерухомого майна, що розташований в м. Харкові, Свободи майдан, будинок №7, реєстраційний номер 79294063101, який є предметом позову та належить ТОВ АЛІЄР-М , код 33290866, на даний час має зареєстровані обтяження: №22475896 від 22.09.2017р. на користь ОСОБА_2 згідно із укладеним Договором позики від 22.09.2017р. на суму 12500000,00 грн. із ТОВ ЕКСПРЕС-МЕТА , код 35474335. На користь позивача будь-яке обтяження не зареєстроване. Таким чином, задоволення позову в обраний позивачем спосіб буде мати наслідком порушення права ОСОБА_2, як іпотекодержателя щодо спірного майна. Окрім цього, зауважив, що відповідно до ст. Закону України Про іпотеку нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. В зв'язку з викладеним, ОСОБА_2 просить суд відмовити в задоволенні позову.

Також письмові пояснення подані до суду ТОВ "Експрес-Мета" (вх. № 15878), в яких зазначає про безпідставність заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/2457/17 до судового розгляду по суті на 20.06.2018 о 10:30 год.

У судовому засіданні 20.06.2018 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представники відповідачів та треті особи 1-3 у судовому засіданні 20.06.2018 проти позову заперечували.

Представник третьої особи - 4 у судове засідання 20.06.2018 не з'явився, через канцелярію суду надав заяву (вх. № 17786) про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Експрес-Мета" та підтримав правову позицію, викладену у наданих до суду письмових поясненнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято 20.06.2018 у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.06.2018 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, надані документи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014 № 576 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Актабанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.09.2014 № 90 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Актабанк", згідно з яким з 17.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк" Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Актабанк" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2217 від 31 травня 2017 року про зміну уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження ліквідатора ПАТ Актабанк . Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ Актабанк делеговано провідному професіоналу з питань врегулювань неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_11 з 07 червня 2017 року.

10.06.2013 між ПАТ Актабанк (позивач, банк) та ФОП ОСОБА_1 (третя особа 1, позичальник) укладено кредитний договір № 01-1407/Т, відповідно до якого позичальник отримала 3000000,00 доларів США, умови оплати 9,8% річних за користування кредитним ресурсами та обов'язком повного повернення кредитних коштів до 31.07.2014.

В якості забезпеченням виконання умов за кредитним договором між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛІЄР-М (відповідач) укладено іпотечний договір № 01-1407/Т/3 посвідчений 10.06.2013 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, реєстр № 3098, майно за яким було обтяжено іпотекою та забороною за № 3024846.

Відповідно до умов договору іпотеки, ПАТ Актабанк прийняв в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху в літ А-8 загальною площею 1070,50 кв.м. що складаються з 1/2ч .97-1, 1/2ч.97-1а, 1/2ч.97-2а, 1/2ч.97-3а, 1/2ч.97-4, 1/2ч.97-5, 1/2ч.97-6, 1/2ч.97-7, 1/2ч.97-7а нежитлові приміщення другого поверху 4/5ч.№100-а1; приміщення 100-16, 100-Ів, 100-2, 100-2: 100-26, 100-27, 100-28, 100-29,100-30, 100-31, 100-32, 100-25а, 100-256, 100-31а, 100-316, 100-3: 100-37, 100-38,100-39, 100-40, 100-41, 100-42,100-43, 100-44,100-45,100-46,100-36а, 100-37а,10: 376, 100-39а; нежитлові приміщення антресолі другого поверху № 100-35, 100-36-100-37, 100-3 100-39, 100-40, 100-41,100-42, 100-43, 100-44, 100-45, 100-46, 100-47,100-48, 100-49, 100-50, що розташовані за адресою: м. Харків майдан Свободи, будинок 7.

01.08.2014 між Публічним акціонерним товариством АКТАБАНК (первісний кредитор), Компанією FUNAMA HOLDINGS LIMITED (новий кредитор, другий відповідач) та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення права вимоги від 01.08.2014р., відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство АКТАБАНК відступило право вимоги за Кредитним договором № 01-1407/Т від 10.06.2013р. Компанії FUNAMA HOLDINGS LIMITED .

04.08.2014 між Публічним акціонерним товариством АКТАБАНК (первісний іпотекодержатель), Компанією FUNAMA HOLDINGS LIMITED ( ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД ) (новий Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛІЄР-М укладено Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 01-1407/Т/З від 10.06.2013. Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 04.08.2014 за реєстровим № 2964.

В подальшому, Наказом №43 від 19.07.2017 уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" доручено головному бухгалтеру ПАТ "Актабанк" поновити у бухгалтерському обліку банку право вимоги за Іпотечним договором № 01-1407/Т/3 від 10 червня 2013 року, а юридичному департаменту банку - розпочати претензійно-позовну роботу за зазначеним договором та розпочати роботу з поновлення/накладання обтяження на предмет іпотеки за зазначеним договором.

Зазначений наказ ухвалений на підставі Протоколу №12 від 19.07.2017 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017., при кредитуванні ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором №01-1407/Т від 10.06.2013, яким комісія дійшла висновків про нікчемність наступних договорів:

1. Договору про відступлення права вимоги від 01.08.2014 за Кредитним договором № 01-1407/Т від 10.06.2013 між ПАТ "АКТАБАНК" та Компанією "FUNAMA HOLDINGS LIMITED";

2. Договору від 04.08.2014 про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 01-1407/Т/З від 10.06.2013 між ПАТ "АКТАБАНК", Компанією "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" та TOB "АЛІЄР-М", який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 04.08.2014 за реєстровим № 2964.

3. Договору застави майнових прав № 01-1407/Т/10 від 25.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_1 заставною вартістю 100 000,00 дол. США;

4. Договору застави майнових прав № 01-1407/Т/11 від 25.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_1 заставною вартістю 39 356,69 дол. США;

5. Договору застави майнових прав № 01-1407/Т/12 від 25.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_1 заставною вартістю 59000,00 євро;

6. Договору поруки №01-1407/Т/12 від 25.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК", та фізичною особою ОСОБА_14 на 1936684,15 дол. США у забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №01-1407/Т від 10.06.2012;

7. Договору застави майнових прав № 01-1407/Т від 31.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК" та Компанією "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" заставною вартістю 6 386 378,69 дол. США.

19.07.2017 банком на адресу позичальника, іпотекодавця були направлені повідомлення про визнання правочину щодо погашення заборгованості за кредитним договором № 01-1407/Т від 10.06.2013 року нікчемним, та повідомлення про обов'язок щодо сплатити заборгованості за кредитним договором у спосіб передбачений 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , які були залишені без задоволення.

Відтак, на думку позивача, обтяження ПАТ АКТАБАНК за іпотечним договором № 01-1407/Т/З посвідчені 10.06.2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, реєстр.№ 3098, заборона № 3024846, № 3024935 - за наявності не погашеного зобов'язання чинними, оскільки підстави для припинення іпотеки ПАТ АКТАБАНК , наведені в ст. 17 ЗУ Про іпотеку - відсутні.

Таким чином, звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач зазначає, що за наявності заборгованості за кредитним договором правовідносини між позичальником та кредитором за кредитним договором не є припиненими, Іпотекодержатель має право на задоволення своїх вимог за рахунок іпотечного майна.

Позивач зазначає, що станом на 25.07.2017 заборгованість за кредитним договором № 01-1407/Т 10.06.2013 року складає 1 999 920,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті став 24.07.2017 року становить 51 777 390,82 грн. та захист свого порушеного права ПАТ Актабанк має реалізувати у судовому порядку, а визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку не перешкоджає іпотекодержателю застосувати в судовому порядку рішенням суду звернення стягнення на майно, шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 204 ЦК України договори (кредитний та іпотечний) укладені між його сторонами, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 345 ГК України, кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 10.06.2013 між ПАТ Актабанк (позивач, банк) та ФОП ОСОБА_1 (третя особа 1, позичальник) укладено кредитний договір № 01-1407/Т, відповідно до якого позичальник отримала 3000000,00 доларів США, умови оплати 9,8% річних за користування кредитним ресурсами та обов'язком повного повернення кредитних коштів до 31.07.2014.

В якості забезпеченням виконання умов за кредитним договором між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛІЄР-М (відповідач) укладено іпотечний договір № 01-1407/Т/3 посвідчений 10.06.2013 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, реєстр № 3098, майно за яким було обтяжено іпотекою та забороною за № 3024846.

01.08.2014 між Публічним акціонерним товариством АКТАБАНК (первісний кредитор), Компанією FUNAMA HOLDINGS LIMITED (новий кредитор, другий відповідач) та ОСОБА_1 укладено Договір про відступлення права вимоги від 01.08.2014, відповідно до умов якого Публічне акціонерне товариство АКТАБАНК відступило право вимоги за Кредитним договором № 01-1407/Т від 10.06.2013р. Компанії FUNAMA HOLDINGS LIMITED .

04.08.2014 між Публічним акціонерним товариством АКТАБАНК (первісний іпотекодержатель), Компанією FUNAMA HOLDINGS LIMITED ( ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД ) (новий Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛІЄР-М укладено Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 01-1407/Т/З від 10.06.2013. Договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 04.08.2014 за реєстровим № 2964.

Відповідно до ч. 1 статті 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

ПАТ Актабанк задовольнило свій майновий інтерес до боржника шляхом звернення стягнення на майно Компанії FUNAMA HOLDINGS LIMITED та ОСОБА_14, внаслідок чого зобов'язання боржника перед Первісним кредитором припинилось виконанням (згідно ст. 599 ЦК України) та виникло нове зобов'язання боржника перед Компанією FUNAMA HOLDINGS LIMITED .

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач зазначає про наявну заборгованість ФОП ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором №1-01-1407/Т від 10.06.2013 в сумі 1999920,00 дол. США, еквівалентно 51777390,82 гривень.

Твердження позивача про наявність боргу за кредитним договором ґрунтується на наказі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк", ухваленого на підставі Протоколу №12 від 19.07.2017 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, призначеної наказом №25 від 30.06.2017, при кредитуванні ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором №01-1407/Т від 10.06.2013, яким комісія дійшла висновків про нікчемність наступних договорів:

1. Договору про відступлення права вимоги від 01.08.2014 за Кредитним договором № 01-1407/Т від 10.06.2013 між ПАТ "АКТАБАНК" та Компанією "FUNAMA HOLDINGS LIMITED";

2. Договору від 04.08.2014 про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 01-1407/Т/З від 10.06.2013 між ПАТ "АКТАБАНК", Компанією "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" та TOB "АЛІЄР-М", який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_13 04.08.2014 за реєстровим № 2964.

3. Договору застави майнових прав № 01-1407/Т/10 від 25.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_1 заставною вартістю 100 000,00 дол. США;

4. Договору застави майнових прав № 01-1407/Т/11 від 25.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_1 заставною вартістю 39 356,69 дол. США;

5. Договору застави майнових прав № 01-1407/Т/12 від 25.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК" та фізичною особою ОСОБА_1 заставною вартістю 59000,00 євро;

6. Договору поруки №01-1407/Т/12 від 25.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК", та фізичною особою ОСОБА_14 на 1936684,15 дол. США у забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №01-1407/Т від 10.06.2012;

7. Договору застави майнових прав № 01-1407/Т від 31.07.2014 між ПАТ "АКТАБАНК" та Компанією "FUNAMA HOLDINGS LIMITED" заставною вартістю 6 386 378,69 дол. США.

З аналізу матеріалів справи вбачається, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 804/5309/17, яка набула законної сили на момент розгляду даного спору, позовні вимоги Компанії « FUNAMA HOLDINGS LIMITED» та ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_11 щодо визнання нікчемними договорів, укладених на забезпечення виконання ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Кредитним договором № 01-1407/Т від 10.06.2013 перед ПАТ «АКТАБАНК» ; визнано протиправним та скасований Наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_11 від 19.07.2017 № 43, визнано протиправними вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» ОСОБА_11 до ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_10, Товариства з обмеженою відповідальністю «Алієр-М» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Марка Плюс» та Компанії « FUNAMA HOLDINGS LIMITED» про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору № 01-1407/Т від 10.06.2013 що викладені у Повідомленні про нікчемність правочинів від 21 липня 2017 року та Наказі № 43 від 19.07.2017.

Даний факт не був спростовний сторонами під час розгляду спору.

Також під час судового розгляду сторони пояснили, що на даний час з боку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Актабанк» не заявлено будь - якого позову із вимогою про встановлення нікчемності укладених правочинів.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановленні рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Оскільки на час розгляду справи № 922/2457/17, Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі № 804/5309/17, набрала законної сили, суд зазначає, що відповідно до ст. 75 ГПК України вказане є підставою для звільнення від доказування обставин, встановлених під час розгляду справи № 804/5309/17.

Судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність заборгованості ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором №1-01-1407/Т від 10.06.2013 в сумі 1 999 920,00 дол. США, оскільки позовні вимоги щодо наявності заборгованості за кредитним договором ґрунтуються на Наказі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Актабанк ОСОБА_11 від 19.07.2017р. № 43, який визнаний незаконним та скасований в судовому порядку. Інших доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог позивача в частині наявності простроченого боргу третьої особи, щоб давало правові підстави для звернення стягнення на майно, яким забезпечений такий борг, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що на час розгляду даного спору відсутні будь-які грошові зобов'язання боржника та майнового поручителя перед кредитором за кредитним договором № 01-1407/Т від 10.06.2013 та договором іпотеки №01-1407/Т/3 від 10.06.2013, а отже є підставою для відмови в задоволені позову.

Водночас суд зазначає, що відповідно до статті 20 ГК України та статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначений цими правовими нормами спосіб. Суд, як орган, що вирішує спір, повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить спосіб захисту відновлення порушеного права.

З аналізу підпункту 4.1. розділу 4 іпотечного договору №01-1407/Т/3 від 10.06.2013, вбачається, що сторони договору узгодили право іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та одержання задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання будь-якого із грошових зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору та цього договору.

Суд зауважує, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно умовами договору іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги в повному обсязі одним з таких способів за вибором іпотекодержателя: за рішенням суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя, а у разі виникнення у іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Зазначене остереження, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

У відповідності до статті 12 Закону України "Про іпотеку" в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Згідно статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями статті 36 Закону України "Про іпотеку" унормовано, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі- продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання потекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому слід зазначити, що стаття 37 Закону України "Про іпотеку" не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена у статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у якій визначено, що загальними засадами державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) є:

1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачений порядок проведення державної реєстрації прав.

Згідно з пунктами 6, 9, 12, 18, 19, 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком. Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав. Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який установлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями. За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя в разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови в державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Таким чином, для реалізації іпотекодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

Враховуючи викладене, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовій спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

Отже, з урахуванням вимог статей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем, а отже є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові ОСОБА_15 Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц.

Суд наголошує, що доводи позивача у позовній заяві про неможливість звернення до державного реєстратора для реєстрації права власності на передане в іпотеку майно, в зв'язку з неможливістю зібрати повний пакет документів через відсутність примірників укладених договорів, не є самостійною підставою для судового захисту в обраний позивачем спосіб.

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: ОСОБА_8, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволені заявлених ПАТ "Актабанк" позовних вимоги про визнання недійсними пунктів кредитного договору за умови їх необґрунтованості та недоведеності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Ст. 1 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову) ставка судового збору, що справляється з позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

ОСОБА_15 Верховного Суду щодо визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті при розгляді спорів про звернення стягнення на предмет, зазначила, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватись, як за вимогу немайнового характеру ( Постанова у справі № 340/461/16-ц)

При зверненні до господарського суду з даним позовом, позивачем судовий збір сплачено не було, а подана відповідна заява про звільнення його від сплати судового збору, судом задоволена не була.

Таким чином, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600,00 грн. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Актабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" ОСОБА_11 (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 53, код ЄДРПОУ 35863708) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Шевченківському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код платника 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - суму судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Актабанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" ОСОБА_11 (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 53, код ЄДРПОУ 35863708);

Відповідач - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Алієр-М" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 7, код ЄДРПОУ 33290866);

Відповідач - 2. Компанія « FUNAMA HOLDINGS LIMITED» («ФУНАМА ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» ) (поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Глинки, 2, офіс 504; юридична адреса: 1097, м. Нікосія, Кіпр, Діагору, 4, Керміа Білдінг, 6 поверх, помешкання/офіс 601).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (61000, АДРЕСА_4, код НОМЕР_1).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_2 (61172, АДРЕСА_1);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_9 (61052, АДРЕСА_2);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Мета" (61023, АДРЕСА_3).

Повне рішення складено 02.07.2018.

Суддя ОСОБА_16

справа № 922/2457/17