Рішення

від 04.07.2018 по справі 807/322/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/322/18

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Хауз" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Хауз" про стягнення податкового боргу.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що станом на день звернення до суду із даним адміністративним позовом за відповідачем рахується податковий борг в сумі 24831,74 грн. по платежах: 50 18010500 Земельний податок з юридичних осіб у розмірі 22191,00 грн.; та 50 18010400 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 2640,00 грн., в тому числі пеня у розмірі 1033,88 грн.

Вказана сума не сплачена відповідачем до бюджету в добровільному порядку, а тому позивач звернувся до суду про стягнення такої суми заборгованості в судовому порядку.

Сторони в судове засідання не викликались.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 229 КАС України, передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи та вбачається із матеріалів такої, відповідачем до податкового органу самостійно було подано поо платежу 50 18010500 Земельний податок з юридичних осіб : - звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9019288411 від 18.02.2016 за 2016 рік, із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 22191,00 грн. (за червень-листопад 3170,14 грн., грудень-3170,16 грн.). Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається Відповідачем несплаченою за червень-грудень 2016 року у розмірі 22191,00 грн. (а.с. 26).

По платежу 50 18010400 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості : уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №1700037053 від 03.03.2017 за 2016 рік із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1606,86 грн. (за III квартал 803,44 грн., за IV квартал 803,42 грн.). Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається Відповідачем не сплаченою за ІІІ-ІУ квартали 2016 року у розмірі 1606,86грн.(а.с. 25)

Згідно із п.54.1 ст.54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 ПКУ із змінами та доповненнями, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Крім цього, Відповідачу у відповідності до п.п. 129.1 ст.129 ПКУ, було проведено нарахування пені у розмірі 1033,88 грн. по платежу 50 18010400 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості . Вказана вище сума пені залишається Відповідачем несплаченою в повному обсязі.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами ст. 59 ПКУ зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п.59.1. ст. 59 ПКУ, було виставлено податкову вимогу від 17.03.2015 №416-25 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була направлена на адресу Відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, вручено 24.03.2015.

Відповідно до пп..20.1.19 п.20.1 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Положенням п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 ст. 95 ПКУ контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку та не спростовано доводів позивача, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та кеючись ст. ст. 243, 245, 246, 250, 255, 296 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Хауз" про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Хауз" (89300, Закарпатська область, Свалявський район, м.Свалява, вул. Алексія, буд. 10, код ЄДРПОУ 32653536) податковий борг на користь відповідного бюджету у розмірі 24831,74 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять одна гривня сімдесят чотири копійки), по платежам: 50 18010500 Земельний податок з юридичних осіб у розмірі 22191,00грн.; 18010400 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 2640,00 грн., в тому числі пеня у розмірі 1033,88 грн., за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII «Перехідних положень» КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

СуддяОСОБА_1