Ухвала

від 05.07.2018 по справі 807/659/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 липня 2018 рокум. Ужгород№ 807/659/18

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю Апогей про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

04 липня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулося Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, 18, код ЄДРПОУ 41246752) до товариства з обмеженою відповідальністю Апогей (90630, Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Визволення, 55, код ЄДРПОУ 22108761), якою просить суд: 1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Апогей на користь Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заборгованість по списку №1 відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в сумі 4300,19 грн. та по списку №2 відповідно до п. б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення в сумі 12219,42 грн. на р/р 25608000605165 МФО 312356 у Філії Закарпатського обласного управління АТ Державний ощадний банк України .

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши поданий позов, суддя вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем не надано до позовної заяви документу про сплату судового збору.

Законом України від 03.10.2017, № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесено зміни, зокрема до Закону України Про судовий збір , яким пункти 18 - 20 частини першої статті 5 виключено.

Таким чином, з 15 грудня 2017 року позивача не звільнено від сплати судового збору.

Позивачем разом з даним адміністративним позовом подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивачем зазначено, що згідно ч.2 ст. 73 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Виходячи з системного аналізу ст. ст. 55, 129 Конституції України, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності. На підставі вищезазначеного, зазначає, що Тячівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету. Відтак просить суд звільнити позивача від сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Стаття 133 КАС України передбачає право, а не обов'язок суду щодо звільнення, відстрочення або розстрочення судових витрат.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється також ст. 8 Закону Про судовий збір .

Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, доказів щодо наявності обставин передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір для звільнення від сплати судового збору, позивачем суду надано не було.

Майновий стан сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір постановлено рекомендувати суддям адміністративних судів Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 05.02.2016 № 2 зазначає, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Окрім цього, Пленум Вищого адміністративного суду України в Постанові від 05.02.2016 № 2 вказує, що як зазначено у Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України Про судовий збір від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію, підтримав Європейський суд з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01), а також Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 25.09.2015 по справі № К/800/41360/15.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй Постанові від 25.09.2015 зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Виходячи з наведеного, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, що узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України, Верховного суду України та практикою Європейського суду з прав людини.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 133 КАС України.

В силу положень частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 року №3674-VI (із змінами і доповненнями).

Частиною 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік встановлено на 2018 рік розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі: з 1 січня - 1762 гривні.

Відтак позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1762,00 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру.

Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів: УК у м. Ужгороді, 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38015610, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 34314206084005; код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назви установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду де розглядається справа).

Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до статті 161 частини 1 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 161 частини 2 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

З аналізу вказаної норми вбачається, що позивач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати суду доказ, на підставі якого можна зробити висновок, що відповідачеві надіслано саме цю позовну заяву, яка подана до суду та саме ці додатки, які додані позивачем до цієї позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи до позовної заяви позивачем долучено як доказ надіслання відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви, а саме: копію реєстру на відправлену кореспонденцію за червень місяць 2018 року рекомендоване та з повідомленням про вручення та копію фіскального чеку від 27 червня 2018 року.

Судом зауважується, що із наданих до суду доказів не можна зробити висновок, який саме позов було направлено відповідачеві та які саме додатки.

Також суд зазначає, що копія фіскального чеку не може вважатись належним доказом відправлення позивачу копії позовної заяви з додатками.

За таких обставин суд не може встановити, яка саме позовна заява та додані до неї документи були надіслані відповідачу, а тому з цих підстав, суд залишає позовну заяву руху.

Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 169, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про звільнення від сплати судового збору - відмовити .

Позовну заяву Тячівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю Апогей про стягнення заборгованості - залишити без руху .

Надати Тячівському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Закарпатської області строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя ОСОБА_1