Рішення

від 04.07.2018 по справі 810/618/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2018 року м. Київ №810/618/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1М.) з позовом до Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - відповідач, Управління), в якому просить:

- визнати протиправними дії Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії;

- зобов'язати Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за період виконання ним робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в сумі 137 (сто тридцять сім) руб. 23 коп., на підставі довідки Сквирської районної спілки споживчих товариств Сквирського району Київської області (ідентифікаційний код 01755108) №82 від 20 березня 2006 року, починаючи з 05.08.2017 з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в 1986 році він працював водієм автопідприємства, що входило до складу Сквирської райспоживспілки. Після подій на Чорнобильській АЕС його було відряджено до зони відчуження для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач зазначає, що на даний час він відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській катастрофи та є інвалідом 2 групи.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 07.02.2006 у справі №2-О-7/2006 встановлено факт його перебування 14.08.1986 у м. Прип'ять Київської області і тривалість його робочого часу за час цього відрядження.

На підставі цього рішення суду йому було видано довідку про заробітну плату від 20.03.2006 №82. Натомість, відповідач незаконно та безпідставно відмовився перерахувати йому пенсію на підставі вказаної довідки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Сквирською районною спілкою споживчих товариств видано позивачу довідку про заробітну плату від 20.03.2006 №82. Відповідач вважає, що оплату праці, відповідно до вказаної довідки, Сквирська районна спілка споживчих товариств фактично не проводила і позивач такі кошти не отримував.

Пояснює, що позивачем не надано доказів на спростування відомостей, зазначених у довідці, що була видана позивачу при первинному призначенні пенсії, а відомості в довідці від 20.03.2006 №82 не підтверджено жодними первинними документами.

На думку відповідача, оскільки заробітна плата, нарахована відповідно до довідки від 20.03.2006 №82, фактично не була виплачена позивачеві, перерахунок пенсії не може проводитися на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним документам.

Крім того, відповідач заперечує проти вимоги позивача про проведення йому перерахунку пенсії з 05.08.2017, оскільки представник позивача вперше звернувся до Управління тільки 13.11.2017.

29 березня 2018 року до суду від Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 задоволено клопотання Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою від 19.04.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 було витребувано належним чином засвідчені копії документів від Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району", від Сквирського районного споживчого товариства та від Київської обласної спілки споживчих товариств .

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином, віднесеним до 1 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до посвідчення серії А №422769 виданого 17.03.2006 (том 1, а.с. 45).

Згідно із довідкою до акта огляду МСЕК серії №КИО-І №260110, позивач є інвалідом другої групи з 14 березня 2006 року, захворювання пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (том 1, а.с. 52).

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 07.02.2006 у справі №2-О-7/2006 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Сквирське районне управління Пенсійного фонду України в Київській області про встановлення факту, що має юридичне значення, заяву задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1 перебував у відрядженні в м. Прип'ять Київської області 14.08.1986 р. і тривалість робочого часу становила 22 години (том 1, а.с. 134). Згідно відмітки вказане рішення набрало законної сили 10.03.2006.

На виконання вказаного рішення суду позивачу ОСОБА_2 районною спілкою споживчих товариств Сквирського району Київської області було видано довідку про заробітну плату від 20.03.2006 №82, відповідно до якої позивачеві за роботу в населених пунктах зони відчуження 14 серпня 1986 року було виплачено 137 руб. 23 коп. (том 1, а.с. 89).

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Сквирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та одержує пенсію.

13 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою №752 про перерахунок пенсії на підставі вищевказаної довідки (том 1, а.с. 24, 59).

Листом (рішенням) Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 24.11.2017 №95/Щ-01 позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення такого перерахунку, оскільки по-перше, рішення суду про встановлення факту перебування на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не дає права на підвищену оплату праці в зоні відчуження та визначення розміру пенсії, по-друге, перевіркою, проведеною спеціалістами Управління, не стверджується місця проведення робіт та кількість відпрацьованих годин в зоні, по-третє, рішення суду не містить зобов'язань Сквирського ОУПФ щодо перерахунку пенсії, по-четверте, з 01.01.2012 року пенсія обчислюється у мінімальному розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 (том 1, а.с. 91).

Не погоджуючись з даною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону №796-XII визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1210), згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків (пункт 1 Порядку).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1210, пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону №796-XII, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України у постановах від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі №2-а/576/29/14, Верховним Судом у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17, від 13 лютого 2018 року у справі №358/1179/17, від 07 червня 2018 року у справі №577/1982/17, від 24 квітня 2018 року у справі №686/6278/17, від 12 червня 2018 року у справі №458/417/15-а.

Як вбачається з трудової книжки позивача, у період з 01.07.1984 по 29.07.1987 позивач працював водієм автопідприємства, що входило до складу Сквирської райспоживспілки (том 1, а.с. 50-51).

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 07.02.2006 у справі №2-О-7/2006 було встановлено факт перебування позивача 14.08.1986 у відряджені у м. Прип'ять Київської області, і тривалість його робочого часу за час цього відрядження - 22 години.

За приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. При цьому, відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім того, в матеріалах справи містяться (том 1, а.с. 49, 53-54, 129):

- розпорядження правління Сквирського РСС від 13.08.1986 №102, яким зобов'язано членів комісії та іншим товаришам виїхати у відрядження 14.08.1986;

- маршрутний лист учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував 14.08.1986 у м. Чорнобиль;

- довідка Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації від 31.07.2007 №01-08/863, яка підтверджує, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі невоєнізованого формування служби торгівлі і харчування ЦО Сквирського району (Сквирської райспоживспілки) в період з 20 по 25 травня, з 2 по 5, з 10 по 12 червня, з 28 по 30 липня, з 14 по 17 серпня 1986 року;

- довідка Сквирського районного споживчого товариства №113, відповідно до якої позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29 грудня 1987 року №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 6 червня 1986 року №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, а саме в період: з 20 травня 1986 року по 25 травня 1986 року, з 02 червня 1986 року по 05 червня 1986 року, з 10 червня 1986 року по 12 червня 1986 року, з 28 червня 1986 року по 30 червня 1986 року, з 14 серпня 1986 року.

Разом з тим, суд зазначає, що достовірність відомостей, зазначених у довідці Сквирської районної спілки споживчих товариств Сквирського району Київської області від 20.03.2006 №82, була предметом перевірки, за результатами якої відповідачем було складено акт від 07.11.2006, висновками якого встановлено, що книга наказів відсутня, в розрахунковій книзі з працівниками й службовцями за 1986 рік в серпні місяці виплачено за Чорнобиль в сумі 6-72 окремою графою. Місце проведення робіт та кількість відпрацьованих днів та годин в зоні відчуження документально не підтверджується (а.с. 128).

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17 (№К/9901/19916/18) висловив свою позицію стосовно того, що суди повинні дослідити, чи підтверджені зазначені в довідці дані первинними розрахунковими документами (відомостями).

З'ясовуючи чи відповідає розмір заробітної плати, зазначений у довідці Сквирської районної спілки споживчих товариств Сквирського району Київської області від 20.03.2006 №82, відомостям, вказаним у особових рахунках, платіжних відомостях та інших документах про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, де працював позивач, суд ухвалою від 08.05.2018 витребував від Комунальної установи Сквирської районної ради "Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району", від Сквирського районного споживчого товариства, від Київської обласної спілки споживчих товариств докази, а саме, первинні документи, зокрема, виписки з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату АТП Сквирською райспоживспілкою (Сквирською районною спілкою споживчих товариств) ОСОБА_1 за серпень 1986 року; накази, книги наказів АТП Сквирської райспоживспілки (Сквирської районної спілки споживчих товариств) за серпень 1986 року, що стосуються ОСОБА_1.

При цьому, суд звертає увагу, що у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.05.2018 №1003947374 наявна інформація про припинення Сквирської районної спілки споживчих товариств Київської області, Сквирського району (ідентифікаційний код 01755108) на підставі судового рішення 04.12.2007 (том 1, а.с. 138-140).

Листом від 06.06.2018 №01-22 Київська обласна спілка споживчих товариств повідомила, що документи витребувані ухвалою суду від 08.05.2018 відсутні.

Листом від 10.05.2018 №01-32/22 Об'єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району повідомив, що архівні документи з особового складу АТП Сквирської райспоживспілки в архів на збереження не передавались, їх місцезнаходження у діючій Сквирській райспоживспілці (том 1, а.с. 166).

Від Сквирського районного споживчого товариства надійшов лист від 11.05.2018 №63 разом з відомостями про нарахування заробітної плати на АТП Сквирської райспоживспілки за серпень 1986 року. У той же час в листі вказано, що станом на 11.05.2018 накази, книги наказів АТП Сквирської райспоживспілки за серпень 1986 року, що стосуються гр. ОСОБА_1 в Сквирському районному споживчому товаристві відсутні, так як Сквирською райспоживспілкою підприємству не передавались (том 1, а.с. 170-171).

Порівнявши дані вказаних відомостей з довідкою Сквирської районної спілки споживчих товариств Сквирського району Київської області від 20.03.2006 №82 про заробітну плату ОСОБА_1 судом встановлені розбіжності в частині оплати, а саме, наявна в матеріалах справи відомість про нарахування заробітної плати на АТП Сквирської райспоживспілки за серпень 1986 року (том 1, а.с. 171) містить інформацію про інший розмір оплати праці позивача за роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ніж та, що вказана у довідці від 20.03.2006 №82 (том 1, а.с. 58). Зокрема, у відомостях про нарахування заробітної плати на АТП Сквирської райспоживспілки за серпень 1986 року окремою графою вказано про нарахування позивачу за Чорнобиль суму в розмірі 6 руб. 72 коп.

Суд зазначає, що статус позивача як учасника ліквідації на Чорнобильській АЕС не є спірним, як не є спірним наявність у позивача права на перерахунок пенсії у розмірі фактичних збитків, проте такий перерахунок можливий лише виходячи із заробітної плати, яку позивач одержувала за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня за умови, якщо такий розрахунок підтверджено первинними документами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає що відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Сквирської районної спілки споживчих товариств Сквирського району Київської області від 20.03.2006 №82, оскільки зазначені у цій довідці дані не підтверджені розрахунковими документами (відомостями), які б свідчили про їх фактичне отримання позивачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відмовляючи у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Сквирської районної спілки споживчих товариств Сквирського району Київської області від 20.03.2006 №82 Сквирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло на підставі та у межах, передбачених законом.

Щодо зауваження позивача, що акт перевірки характеру виконуваної роботи або умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення від 07.11.2006 є підробленим, суд звертає увагу, у разі виявлення фактів вчинення кримінального правопорушення позивач може звернутися до відповідних органів із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що під доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), слід розуміти будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини першої статті 73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 73 КАС).

Оскільки позивачем недоведено та не надано будь-яких відомостей щодо порушення кримінальної справи (провадження) по факту підроблення посадовими особами акту перевірки характеру виконуваної роботи або умов праці для підтвердження права працівника на пільгове пенсійне забезпечення від 07.11.2006, відтак у суду не має підстав вважати недостовірною інформацію, зафіксовану у вказаному акті перевірки.

При цьому судом встановлено, що дані які містяться в акті від 07.11.2006, зокрема: пенсійним органом встановлено, що книга наказів відсутня, в розрахунковій книзі з працівниками й службовцями за 1986 рік в серпні місяці виплачено за Чорнобиль в сумі 6-72 окремою графою, співпадають з відомостями про нарахування заробітної плати на АТП Сквирської райспоживспілки за серпень 1986 року наданою Сквирським районним споживчим товариством листом від 11.05.2018 №63. Так, у вказаних відомостях окремою графою вказано про нарахування позивачу за Чорнобиль суму в розмірі 6 руб. 72 коп.

Щодо посилання відповідача на рішення Кагарлицького районного суду від 21.12.2017 по справі №368/1431/17, Сквирського районного суду від 26.12.2016 по справі №376/2353/16-а; від 28.07.2016 по справі №376/1020/16-а; від 17.08.2016 по справі №376/1016/16-а, постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 по справі №368/1262/17; від 07.03.2018 по справі №376/1059/17-а, суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені лише в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд відхиляє посилання відповідача, що в рішенні Сквирського районного суду від 07.02.2006 у справі №2-О-7/2006 наявне протиріччя, з огляду на наступне.

У вказаному рішенні зазначено: "Робочий день починався о 5 годині ранку і закінчувався о 3 годині ночі. Перебував у відрядженні в м. Прип'яті 14.08.1986. Тривалість робочого часу становила 22 години на добу."

Відповідач вказує, що доба - 14.08.1986 закінчилась о 24:00. Доба не могла закінчитись о 3 годині ночі, а тому що з першої години ночі почалась наступна доба - 15.08.1986.

Суд вважає, що дана технічна помилка не спростовує встановлений судом фактично відпрацьований час позивача у зоні відчуження.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.