Рішення

від 24.05.2018 по справі 810/1300/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2018 року № 810/1300/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариста з обмеженою відповідальністю "РІОКА ГРУП" до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ Ріока Груп звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними дій щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ Ріока Груп та скасування рішення про анулювання платника податку на додану вартість ТОВ Ріока Груп .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не врахував того, що ТОВ РІОКА ГРУП здійснює свою діяльність у відповідності до чинного законодавства України. Товариство належним чином виконує взяті на себе зобов'язання перед контрагентами відповідно до укладених договорів. Господарські операції та взаєморозрахунки із контрагентами опосередковуються передбаченими законодавством первинними документами.

Зазначив, що результати операцій із контрагентами відображаються Товариством у бухгалтерському та податковому обліку та у фінансовій та податковій звітності, яка подається до уповноважених державних органів.

Вважає, що за період 2016-2017 позивач у повному обсязі задекларувало суми податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідно до отриманих та виписаних податкових накладних та оформлених інших первинних документів за результатами господарських операцій з ТОВ АНТИП (код ЄДРПОУ 35018273). Податкова звітність за зазначений період складена та подана до контролюючого органу у встановленому порядку та строки.

Стверджує, що твердження Відповідача щодо ненадання Товариством декларацій не відповідає дійсності.

Відповідач позов не визнав, надав суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Вказує, що в ході проведення аналізу показників податкової звітності з податку на додану вартість Комісією по анулюванню свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ встановлено, що ТОВ Ріока Груп , протягом 12 послідовних місяців не подає до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість за період з січня 2017 року по грудень 2017 року.

Вважає, що згідно даних поштових відправлень, Позивач направляв звітність з порушенням терміну подачі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Ріока Груп (код ЄДРПОУ 39861222, місцезнаходження: 08132, Київська область, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 46) перебуває на обліку у Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС Київської області.

Між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір про визнання електронних документів №1 від 15.11.2016 р., відповідно до якого податковий орган зобов'язувався (п. 3.1 Договору) забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку.

Подання документів засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платником відповідно до норм ПК України. Законів України від 22 травня 2003 року N 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" та N 852-IV "Про електронний цифровий підпис", наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. N 557 "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 р. за N 959/30827 (далі - Порядок N 557) та на підставі Договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Судом встановлено, що 12.01.2017 до контролюючого органу Позивачем було направлено в електронному вигляді засобами електронного (телекомунікаційного) зв'язку відповідно до укладеного 15.11.2016 р. Договору про визнання електронних документів №1, Податковий розрахунок за формою №1-ДФ за 4 квартал 2017 року (далі - податковий документ). У відповідь того ж дня ТОВ Ріока Груп отримало квитанцію №1 про неприйняття документу із зазначенням наступної причини неприйняття: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Можливо припинено дію Договору при визнання електронної звітності .

Після отримання ТОВ Ріока Груп вищезазначеної квитанції з неприйняття Податкового розрахунку за формою №1-ДФ за 4 квартал 2017 року, 05.02.2017 ТОВ Ріока Груп було направлено новий Договір про визнання електронних документів для підписання його контролюючим органом. У відповідь на нього 14.02.2017 ТОВ Ріока Груп отримало квитанцію №1 про неприйняття документу з зазначенням підстави: діючий Договір присутній від 15.11.2016 , сертифікат директора і діючого договору є чинним .

Матеріали справи свідчать, що 14.02.2017 ТОВ Ріока Груп було направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2017 року. У відповідь, 20.02.2017 Товариство отримало квитанцію №1 про неприйняття документу із зазначенням наступної причини неприйняття: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Можливо припинено дію Договору при визнання електронної звітності .

Судом встановлено, що з дати оформлення посилених сертифікатів відкритих ключів не відбувалася зміна осіб, що уповноважені на підписання податкових документів, так само як і зміна відомостей про цих осіб. Це підтверджується отриманою Позивачем від Відповідача згадуваною вище квитанцією, у якою засвідчено, що сертифікат директора і діючого договору є чинним.

Позивач не погодившись з Рішенням № 846/12 від 21.02.2018 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати його.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 2 статті 19 Конституції України органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 184.1 статті 184 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачені випадки анулювання реєстрації платника податку. Так, відповідно до п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

У відповідності до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 N978 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N1400/18695 (надалі Положення №978), визначається, зокрема, порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість. Так, у відповідності до підпункту 5.2.2. підпункту 5.2. пункту 5 Положення №978, При розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ. якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Відповідно до п.п. 14.1. 191. П. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Судом встановлено, що Позивач у поданих до податкового органу податкових деклараціях з ПДВ за 2016-2017 роки вказав операції з придбання товарів, тому проведені Позивачем операції є об'єктом оподаткування ПДВ, та двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто, поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

Відповідно до Листа ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2017 №635/10/26-15-12-01-18 2017, в якому ГУ ДФС у м. Києві, аналізуючи п.5.2 Положення при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПКУ (пп. "г" п. 5.1 розділу V Положення), звертає увагу на те, що якщо у платника податку протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Слід зазначити, що ст. 36 ПК України встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПК України.

Однак, Відповідач, приймаючи рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не взяв до уваги той факт, що ТОВ Ріока Груп протягом 2016-2017 років здійснювалася господарська діяльність, що є об'єктом оподаткування ПДВ, та за наслідками якої у Позивача виникав податковий кредит, який був відображений у деклараціях з ПДВ.

Таким чином, суд погоджується в висновками позивача, що у Відповідача були відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 21.02.2018 виходячи з пп. г п. 184.1. ст. 184 ПК України, мотивуючи своє рішення відсутністю поставок у Позивача.

Щодо тверджень відповідача про ненадання ТОВ Ріока груп декларацій суд зазначає наступне.

Відповідачем не враховано того, що ТОВ РІОКА ГРУП протягом 12 послідовних податкових місяців подавало контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, з показниками, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Судом встановлено, що податкова звітність була відправлена контролюючому органу поштовим відправлення з повідомленням про вручення, що є належним доказом подачі звітності.

Згідно з п. 49.1 ст. 49 ПК України, Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Отже, у Відповідача були відсутні підстави для прийняття протиправного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 21.02.2018 виходячи з пп. г п. 184.1. ст. 184 Податкового Кодексу України, а саме з причини неподання податкових декларацій.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач, прийнявши рішення про анулювання реєстрації платники ПДВ, не повідомив про своє рішення самого платника.

Відповідно до п. 184.10. ст. 184 ПК України - про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Відповідно до п.п. 5.6, 5.7 розділу V Положення, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6- РПДВ. Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників 1ІДВ за формою № 6-РЖ. Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в журналі.

Один примірник рішення зберігається в обліковій справі (реєстраційній частині) платника податків. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Зважаючи на вищевикладені обставини, жодна з підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, передбачених п. 184.1 ст. 184 ПК України, не мала місця, а рішення Відповідача № 846/12 від 21.02.2018 щодо анулювання реєстрації платника ПДВ є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1762 грн. 00 коп.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби у Київській області.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби у Київській області про анулювання платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "РІОКА ГРУП" (КОД ЄДРПОУ 39861222).

3. Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.) 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " РІОКА ГРУП" за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Державної фіскальної служби у Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 29 травня 2018 р.