Постанова

від 02.07.2018 по справі 815/3217/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3217/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -ОСОБА_1, судді -ОСОБА_2, судді -ОСОБА_3

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року по справі за позовом приватного підприємства КРОНОС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2017 року приватне підприємство «КРОНОС» (надалі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - відповідач, ГУДФС), в якому, з врахуванням уточнень (т.1 а.с.55-67), просить визнати протиправними та скасувати

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0002761301 від 19.04.2017 року, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску в розмірі 2112,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0002741301 від 19.04.2017 року, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 3522,71 грн., в тому числі 1795,40 грн. - за основним платежем, 1264,72 грн. - за штрафними санкціями, 462,59 грн. - пеня;

- податкове повідомлення-рішення №0002751301 від 19.04.2017 року, яким застосовані штрафні санкції в розмірі 510,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- податкове повідомлення-рішення №0002791301 від 19.04.2017 року. яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 280,44 грн., в тому числі 142,30 грн. - за основним платежем, 99,70 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 38,37 грн. - пеня;

- рішення про застосування штрафних санкцій №0002771301 від 19.04.2017 року, яким позивачу нарахована штрафна санкція в розмірі 211,21 грн. за несплату єдиного внеску;

- рішення про застосування штрафних санкцій №0002781301 від 19.04.2017 року, яким позивачу нарахована штрафна санкція в розмірі 1056,08 грн. за несплату єдиного внеску;

- податкове повідомлення-рішення №0007581407 від 19.04.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4229621,00 грн., з яких 3653014,00 грн. - за основним платежем та 576607,00 грн. - за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0007591407 від 19.04.2017 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4671636,00 грн., з яких 3737309,00 грн. - за основним платежем, та 934327,00 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с.7-12, 68-73).

В позовній заяві позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що спірні вимога та рішення були прийняті відповідачем на підставі акту №239/15-32-14-07/30646705 від 28.03.2017 року про результати документальної планової виїзної перевірки позивача, висновки якого стосовно допущених позивачем порушень є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та спростовуються фактичними обставинами справи.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ГУ ДФС подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ГУ ДФС та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні рішення та податкова вимога були винесені відповідачем за наслідками виїзної планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, результати якої оформлені актом №239/15-32-14-07/30646705 від 28.03.2017 року (надалі - Акт перевірки).

За висновками Акту перевірки позивачем допущені наступні порушення:

- пп.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), п.2 ст.3, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 року внаслідок чого занижено податок на прибуток в розмірі 3656308,00 гривень, в тому числі по періодам: 2014 рік в сумі 702925,00 грн., за 2015 - 2016 роки на суму 2953383,00 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 1346588,00 грн., за 2016 рік у сумі 1606795,00 грн.;

- п.198.3, 198.5 ст.198 ПК України в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 3737309,00 гривень, в тому числі по періодам: березень 2014 року в сумі 656,00 гривень. квітень 2014 року в сумі 113593,00 гривень, травень 2014 року в сумі 113906,00 гривень, червень 2014 року в сумі 95690,00 гривень, липень 2014 року в сумі 65185,00 гривень, серпень 2014 року в сумі 100172,00 гривень, вересень 2014 року в сумі 65472,00 гривень, жовтень 2014 року в сумі 208196,00 гривень, листопад 2014 року в сумі 99391,00 гривень, грудень 2014 року в сумі 91089,00 гривень, січень 2015 року в сумі 23526,00 гривень, березень 2015 року в сумі 251295,00 гривень, квітень 2015 року в сумі 116501,00 гривень, травень 2015 року в сумі 115014,00 гривень, червень 2015 року в сумі 89124,00 гривень, липень 2015 року в сумі 40507,00 гривень, серпень 2015 року в сумі 135609,00 гривень, вересень 2015 року в сумі 89031,00 гривень, жовтень 2015 року в сумі 176857,00 гривень, листопад 2015 року в сумі 104895, 00 гривень, грудень 2015 року в сумі 126259,00 гривень, березень 2016 року в сумі 308333,00 гривень, квітень 2016 року в сумі 153828,00 гривень, травень 2016 року в сумі 100277,00 гривень, червень 2016 року в сумі 46017,00 гривень, липень 2016 року в сумі 64618,00 гривень, серпень 2016 року в сумі 290250,00 гривень, вересень 2016 року в сумі 158782,00 гривень, жовтень 2016 року в сумі 132465,00 гривень, листопад 2016 року в сумі 191127,00 гривень, грудень 2016 року в сумі 69644,00 гривень;

- п.п.14.48 п.14.1 ст.14, п.167.1 ст.167, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 ПК України в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1795,40 грн.;

- ст.51, п.176.2 ст.176 ПК України, Наказу МДЗ України №49 від 21.01.2014 року "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу, Наказу МФ України №4 від 13.01.2015 року «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу, підприємством у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) включені відомості з недостовірними даними, а саме не відображено додаткову заробітну плату у 2 кварталі 2013 року за ознакою « 101» ;

- п.5 ст.8, п.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування внаслідок чого нараховано єдиного внеску в сумі 1941,74 грн.;

- п.7 ст.8, п.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування внаслідок чого доутримано єдиного внеску у розмірі 170,42 грн., а саме у 2014 році в сумі 45,18 грн., в 2015 році в сумі 125,24 грн.;

- пп.1.3, пп.1.4, пп.1.5 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ, ст.163, п.164.2 ст.164, пп.168.1.1., пп.168.1.5 п.168.1, п.171.2 ст.171 ПК України в результаті чого донараховано військового збору у розмірі 142,30 гривень.

Позивач подав заперечення на акт перевірки до ГУ ДФС в Одеській області (т.6 а.с.112-124), яке висновком №3240/10/15-32-14-07-08 від 13.04.2017 року скасувало висновки Акту перевірки в частині заниження позивачем податку на прибуток в розмірі 3294,36 грн., визначивши загальну суму заниження податку на прибуток в розмірі 3653014,00 гривень, а інші висновки Акту перевірки були залишені без змін (т.6 а.с.125-154).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції надав оцінку всім відображеним в акті перевірки порушенням, які мали вплив на винесення спірних повідомлень-рішень, та дійшов висновку, що спірні рішення та податкова вимога були винесені безпідставно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом акту перевірки суть виявлених порушень, які стали причиною для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, полягають в наступному:

1. Не визнання податковим органом реальності операцій позивача з реалізації мастильних матеріалів в адрес ТОВ Проектгідробуд , ТОВ ВКФ Будкомлект 2000 , ТОВ Ексімопттрейд , ПП ТС - Транс , ПП Профітранс , які за висновком ГУ ДФС призвели до заниження валового доходу, завищення валових втрат та заниження податкових зобов'язань з ПДВ (т.1 а.с.79-103, 104-112, 115-135, 159-167).

2. Завищення витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям із придбання у ТОВ Укр ОСОБА_4 , ТОВ Нью Екосвіт та ТОВ НДІ Укрекопроект послуг з організації та проведення робіт із збирання, перевезення зберігання, утилізації, видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив), первинні документи по яким на думку ГУ ДФС не дають змоги довести їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача (т.1 а.с.106-107, 135-136, 182-183, 206-214);

3. Завищення витрат, податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань по операціям із придбання у ПП ТС - Транс та ПП Профітранс транспортних послуг, які, як вважає ГУ ДФС, в реальності не надавались (т.1 а.с.108-112, 138 -144, 176 -182);

4. Не віднесення в повному обсязі показника позитивного значення курсових різниць Д-т рахунку 63 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» з К-т рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» , що призвело до заниження доходів з податку на прибуток на суму 18302,00 грн. (т.1 а.с.102 - 103);

5. Відсутність первинних та бухгалтерських документів, які підтверджують витрати на збут в розмірі 164,68 грн., що призвело до завищення задекларованих витрат на цю суму.

6. Завищення податкового кредиту на суму 141,00 грн. внаслідок його здвоєння в поданих уточнюючих розрахунках №9256415041 від 18.12.2015 року, №9256456330 від 18.12.2015 року, №928398438 від 22.12.2015 року без підтвердження первинними документами (т.1 а.с.188);

7. Завищення витрат, завищення податкового кредиту, заниження податку на доходи фізичних осіб, заниження військового збору та заниження єдиного соціального внеску внаслідок придбання директором ПП КРОНОС ОСОБА_5 за рахунок коштів підприємства палива на АЗС у вихідні дні та неробочий час, що було розцінено ГУ ДФС як надання директору доходу у не грошовій формі (т.1 а.с.107, 136-137, 183-184, 193-194, 196-201).

Дослідивши наведені в акті перевірки обґрунтування вищевказаних порушень на предмет їх узгодженості з положеннями податкового законодавства, доведеності та відповідності фактичним обставинам справи, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

1. Щодо висновків акту перевірки по операціям з реалізації позивачем мастильних матеріалів в адрес ТОВ Проектгідробуд , ТОВ ВКФ Будкомлект 2000 , ТОВ Ексімопттрейд , ПП ТС - Транс , ПП Профітранс .

Згідно акту перевірки податковий орган вважає, що отримані позивачем від вказаних покупців суми - 3753760,00 грн. за 2014 року та 16077906,40 грн. за 2015-2016 роки не є доходом від реалізації товарів (робіт, послуг), а є іншими доходом позивача, в зв'язку з чим позивач за 2014 рік зависив доходи по рядку 02 Декларації Дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт,послуг) на 3755355,20 грн. та занизив доходи по рядку 03 Декларації з податку на прибуток Інші доходи на суму 3772062,05 грн. (стор.30 Акту перевірки), а за 2015-2016 роки ці показники були завищені та занижені в сумах 15898410,10 та 16077906,40 грн., відповідно (стор 58-59 Акту).

Також в Акті перевірки зазначено, що оскільки позивач на адресу цих покупців фактично мастильних матеріалів не поставляв, то, відповідно, витрати на придбання таких мастильних матеріалів не повинні включатися до складу валових витрат позивача, в зв'язку з чим позивач зависив витрати в 2014 році на суму 3567587,44 грн., а в 2015 - 2016 роках на суму 15103489,60 грн. (стор.31-33, 62 Акту).

Крім того, в акті перевірки ГУ ДФС зазначає, що оскільки мастильні матеріали контрагентам - покупцям ТОВ Проектгідробуд , ТОВ ВКФ Будкомлект 2000 , ТОВ Ексімопттрейд , ПП ТС - Транс , ПП Профітранс фактично не передавались, а були безоплатно передані невизначеним особам, то позивач занизив податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 3444899,14 грн. у звітних періодах березень 2014 року - грудень 2016 року (т.1 а.с.159-165).

На підтвердження таких висновків в акті перевірки містяться посилання на те, що по взаємовідносинам з вказаними покупцями були надані до перевірки видаткові накладні, в деяких з них зазначені довіреності на придбання мастильних матеріалів, які не відповідають дійсності, в деяких видаткових накладних не вказані адреси пункту розвантаження мастильних матеріалів. Крім того зазначено, що частково перевезення мастильних матеріалів здійснювалось силами та за рахунок ПП КРОНОС , але до перевірки не були надані дорожні листи автомобільного транспорту; в договорах з вказаними покупцями не зазначена інформація щодо умов поставок та відповідно за рахунок якої сторони договору здійснюється доставка товару. Також відповідач посилається на документи, складені іншими контролюючими органами: лист ДПІ у Приморському районі м.Одеси №29/7/15-53-22-03 від 04.01.2016 року відносно ТОВ ВКФ Проектгідробуд ; податкову інформацію, викладену в листі №12568/10/15-03-22-02/0402/2 від 09.10.2015 року відносно ТОВ Будкомлект 2000 ; лист ДПІ у Приморському районі м. Одеси №4519/7/15-53-20-02-27 від 29.02.2016 року, відомості автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» , згідно яких вказані контрагенти не знаходяться за своїм місцезнаходженням, у них відсутні основні фонди, необхідна кількість персоналу, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби (т.1 а.с.79-101, 115-131).

З долучених до справи документів по операціям з реалізації позивачем мастильних матеріалів ТОВ Проектгідробуд , ТОВ ВКФ Будкомлект 2000 , ТОВ Ексімопттрейд , ПП ТС - Транс , ПП Профітранс вбачається наступне.

06.06.2014 року позивачем з ТОВ ВКФ Проектгідробуд (покупцем) був укладений договір №6/14 поставки мастильних матеріалів відповідно до п.1.1 якого продавець за заявкою покупця поставляє мастильні матеріали (моторні, трансмісійні, гідравлічні мастила, авто хімію) далі - товар. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. договору продавець передає товар на складі покупця за адресою: місто Одеса, вулиця 25 Чапаєвської дивізії, 1а/2. При неможливості доставки товару на склад покупця, він здійснює самовивіз товару зі складу продавця. Передача товару по кількості та якості відбувається в обумовленому сторонами місці, на підставі виписаних продавцем накладних (т.1 а.с.218-219).

Факт поставки моторних олив на користь ВКФ Проектгідробуд підтверджується видатковими накладними, довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.220 - 222, т.4 а.с.206 - 250, т.5 а.с.1 - 17).

01.10.2014 року позивачем з ТОВ Будкомлект-2000 (покупець) був укладений договір №01/10/14 поставки мастильних матеріалів, відповідно до п.1.1. якого продавець за заявкою покупця поставляє мастильні матеріали (моторні, трансмісійні, гідравлічні мастила, авто хімію) далі - товар. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. договору продавець передає товар на складі продавця у місті ОСОБА_2. Передача товару по кількості та якості відбувається в обумовленому сторонами місці, на підставі виписаних продавцем накладних (т.1 а.с.223).

Факт поставки ПП КРОНОС товару - моторних олив на користь ТОВ Будкомлект-2000 підтверджується видатковими накладними, довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними (т.1 а.с.224-227, т.4 а.с.66-93).

01.12.2014 року позивачем з ТОВ Ексімопттрейд (покупець) був укладений договір №01/12/14 поставки мастильних матеріалів згідно п.1.1. якого продавець за заявкою покупця поставляє мастильні матеріали (моторні, трансмісійні, гідравлічні мастила, авто хімію) далі - товар. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. договору продавець передає товар на складі продавця у місті ОСОБА_2. Передача товару по кількості та якості відбувається в обумовленому сторонами місці, на підставі виписаних продавцем накладних (т.1 а.с.228).

Факт поставки ПП «КРОНОС» товару - моторних олив на користь ТОВ Ексімопттрейд підтверджується видатковими накладними, довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей (т.4 а.с.94-110).

03.11.2014 року позивачем з ПП ТС-Транс (покупець) був укладений договір №03/11/14 поставки мастильних матеріалів, за п.1.1. якого продавець за заявкою покупця поставляє мастильні матеріали (моторні, трансмісійні, гідравлічні мастила, авто хімію) далі - товар. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. договору продавець передає товар на складі продавця у місті ОСОБА_2 або на складі покупця за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Сичавка, вулиця Степова, 1 «а» на умовах DDP - у відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Передача товару по кількості та якості відбувається на складі покупця або продавця за домовленістю сторін, на підставі виписаних продавцем накладних (т.1 а.с.229).

Факт поставки ПП КРОНОС товару: моторних олив, змивачів скла, мастил тощо на користь ПП «ТС - Транс» підтверджується видатковими накладними, довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними (т.4 а.с.111-203).

02.10.2015 року позивачем з ПП Профітранс (покупець) був укладений договір №31 поставки мастильних матеріалів, за п.1.1. якого продавець за заявкою покупця поставляє мастильні матеріали (моторні, трансмісійні, гідравлічні мастила, авто хімію) далі - товар. Відповідно до пунктів 4.1, 4.2. договору продавець передає товар на складі продавця у місті ОСОБА_2 або на складі покупця за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Сичавка, вулиця Степова, 1 «а» на умовах DDP - у відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Передача товару по кількості та якості відбувається на складі покупця або продавця за домовленістю сторін, на підставі виписаних продавцем накладних (т.1 а.с.231-232).

Факт поставки ПП КРОНОС товару: моторних, трансмісійних олив, охолоджуючої рідини, антифризу тощо на користь ПП Профітранс підтверджується видатковими накладними, довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортними накладними (т.5 а.с.18-181).

Розрахунки за поставлений позивачем на адресу ТОВ Проектгідробуд , ТОВ ВКФ Будкомлект 2000 , ТОВ Ексімопттрейд , ПП ТС - Транс , ПП Профітранс проведені у безготівковому порядку, про що зазначено в Акті перевірки (т.1 а.с.83, 87, 92, 97, 120, 123, 124, 126, 127).

На час проведення операцій з вказаними покупцями, правила формування доходів, витрат та податкових зобов'язань врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Так, відповідно до положень ст.ст.134, 135 ПК України в редакціях, які діяли на час проведення операцій з вказаними покупцями, об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положеннями п.44.2 ст.44 ПК України (у редакції, чинній у 2015 та 2016 роках) закріплено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Водночас, у підпункті 44.1 цієї статті ПК України вказано, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (надалі - Закон №996-XIV) під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другої статті 9 Закон №996-XIV встановлено обов'язкові вимоги до первинних документів, які кореспондують із Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, які передбачають, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з наведеного, на підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, доходи та витрати для цілей визначення податку на прибуток, а також податкові зобов'язання та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям ПП КРОНОС з контрагентами - покупцями: ТОВ Проектгідробуд , ТОВ ВКФ Будкомлект 2000 , ТОВ Ексімопттрейд , ПП ТС - Транс , ПП Профітранс відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Так, суд першої інстанції вірно відхилив посилання відповідача на окремі недоліки видаткових і товарно-транспортних накладних, як на підставу для визнання фіктивності вищевказаних господарських операцій з тих підстав, що окремі недоліки первинних документів не позбавляють юридичної сили весь первинний документ в аспекті сприйняття його як доказу здійснення господарської операції. Певні недоліки у товарно-транспортних накладних або відсутність певних ТТН, не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції. Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції висловленій Верховним судом у постанові від 06.02.2018 року по справі №821/589/17.

Також суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з посиланнями відповідача в Акті перевірки на листи інших контролюючих органів, як на доказ фіктивності господарських операцій між ПП КРОНОС та вищевказаними покупцями, оскільки відповідно до абзацу 5 п.86.7 ст.86 ПК Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу. При цьому, Відповідачем не надано доказів прийняття податкових повідомлень - рішень відносно контрагентів ПП КРОНОС за наслідками складання іншими контролюючими органами листів, про які зазначено в Акті перевірки ПП КРОНОС .

Стосовно доводів Акту перевірки щодо неможливості здійснення господарської діяльності контрагентами ТОВ Проектгідробуд , ТОВ ВКФ Будкомлект 2000 , ТОВ Ексімопттрейд , ПП ТС - Транс , ПП Профітранс з огляду на відсутність трудових ресурсів та основних засобів суд першої інстанції вірно зазначив, що чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тієї чи іншої діяльності.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки відповідач вказує про відсутність у ТОВ Проектгідробуд необхідної кількості персоналу (стор.12 акту), однак підтверджує, що кількість працівників ТОВ Проектгідробуд у перевіреному періоді складала 16 осіб (стор.11 акту), при цьому не наводить обґрунтувань чому така кількість працівників є недостатньою.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що є необґрунтованими висновки Акту перевірки про заниження позивачем валового доходу, завищення валових втрат та заниження податкових зобов'язань з ПДВ за результатами операцій позивача з реалізації мастильних матеріалів в адрес ТОВ Проектгідробуд , ТОВ ВКФ Будкомлект 2000 , ТОВ Ексімопттрейд , ПП ТС - Транс та ПП Профітранс .

2. Щодо висновків акту перевірки по операціям позивача із придбання у ТОВ Укр ОСОБА_4 , ТОВ Нью Екосвіт та ТОВ «НДІ Укрекопроект» послуг з організації та проведення робіт із збирання, перевезення зберігання, утилізації, видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив).

За змістом Акту перевірки позивач за цими операціями порушив пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134, п.138.4 ст.138, п.198.3, 198.5 ст.198 ПК України, що призвело до завищення витрат з податку на прибуток в 2014 році в розмірі 310631,90 грн., заниження показника у рядку 02 Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за період 2015 - 2016 рік на суму 913170,95 грн., у тому числі по періодам: 2015 рік в розмірі 444584,40 грн., 2016 рік в розмірі 468586,55 грн., завищення податкового кредиту з ПДВ у квітні 2014 року - червні 2015 року в розмірі 105585,62 грн., заниження податкових зобов'язань з ПДВ у липні 2015 року - грудні 2016 року в розмірі 142368,21 грн..

Відповідач не визнає правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за цими операціями, оскільки вважає, що надані позивачем первинні документи по цим операціям не підтверджують фактичність їх проведення. При цьому податковий орган в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що відображені в актах виконаних робіт ТОВ Укр ОСОБА_4 , ТОВ Нью Екосвіт , ТОВ НДІ Укрекопроект відпрацьовані мастильні матеріали не обліковуються за даними бухгалтерського обліку позивача. Також відповідач вказує на те, що згідно умов договорів, укладених позивачем із ТОВ Укр ОСОБА_4 , ТОВ Нью Екосвіт , ТОВ НДІ Укрекопроект підтвердженням якісного надання послуг є надання виконавцем на письмовий запит замовника довідки, яка містить відомості про обсяг утилізованих використаних мастил (олив), проте запити та довідки до перевірки посадовими особами ПП КРОНОС не надано (т.1 а.с.106-107, 135-136, 182-183, 206-214).

З долучених до справи документів по операціям з ТОВ Укр ОСОБА_4 , ТОВ Нью Екосвіт , ТОВ НДІ Укрекопроект вбачається наступне.

25.04.2016 року між позивачем (замовником) та ТОВ Науково - дослідний інститут Укрекропроект (виконавцем) був укладений договір №003-2016/ОСОБА_2/М про виконання робіт з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) відповідно до п.1.1 якого згідно п.5 Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та /або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) до Постанови КМ України №1198 від 25.11.2015 року, виконавець зобов'язується забезпечити виконання робіт з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та /або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), які були ввезені замовником на територію України (надалі - послуги), а замовник зобов'язується оплатити надані послуги в порядку, у строки та на умовах визначених цим договором.

Згідно п.1.2 договору збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню, (переробленню), утилізації та/або знешкодженню підлягають наступні відпрацьовані мастила (оливи), які зазначені в пункті 2 Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та /або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1198 від 25.11.2015 року - гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, що повністю або частково втратили свої первісні якості. Не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням.

Відповідно до п.1.3 договору на підставі пункту 9 вищевказаного Порядку замовник самостійно або через переробників відпрацьованих мастил (олив) чи споживачів мастил (олив) передає виконавцю 40 відсотків загального обсягу мастил (олив) для виконання робіт з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення, (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), ввезених на територію України чи вироблених на території України.

Підпунктом 2.1.2 договору встановлено, що виконавець зобов'язується здійснювати приймання відпрацьованих мастил (олив) віз замовника чи переробників відпрацьованих мастил (олив) та споживачів мастил (олив). Відповідно до пункту 3.2 договору вартість послуг виконавця з забезпечення організації збирання, перевезення. Зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та /або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) становить 0,8 гривень (без урахування ПДВ) за один літр. Пунктом 4.1. договору передбачено, що з урахуванням положень пункту 15 вищевказаного Порядку замовник зобов'язується здійснити оплату послуг виконавця шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок на умовах 100% попередньої оплати.

Відповідно до п.5.6 договору сторони домовились та визнали, що у разі виконання робіт з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення, (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив), шляхом використання виконавцем власних виробничих потужностей, підтвердженням якісного надання послуг в повному обсязі є надання виконавцем на письмовий запит замовника довідки, яка містить відомості про обсяг відпрацьованих мастил (олив) (т.2 а.с.9-12).

Факт надання ТОВ Науково-дослідний інститут Укрекопроект послуг із збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) та оплати ПП КРОНОС вказаних послуг підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку ПП КРОНОС , інформацією ТОВ НДІ Укрекопроект про стан провадження господарської діяльності у сфері поводження з відпрацьованими мастилами оливами за 3 та 4 квартали 2016 року (т.2 а.с.13-24, т.3 а.с.8, 10, 12-17, 254 -256).

Крім того, 08.04.2014 року між позивачем та (замовником) та ТОВ Нью Екосвіт (виконавцем) був укладений договір №04/08/04 про надання послуг з організації збирання, зберігання та утилізації відпрацьованих мастил (олив) відповідно до п.1.1 якого згідно п.5 Порядку збирання, видалення, знешкодження та подальшої утилізації відпрацьованих мастил (олив) до Постанови КМ України №1221 від 17.12.2012 року, виконавець зобов'язується забезпечити організацію та проведення робіт із збирання, зберігання та подальшої утилізації відпрацьованих мастил (олив), а замовник зобов'язується оплатити надані послуги в порядку, у строки та на умовах визначених цим договором.

Згідно п.1.2 договору збиранню, зберіганню, та подальшій утилізації або видаленню підлягають наступні відпрацьовані мастила (оливи) - гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, що повністю або частково втратили свої первісні якості, не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням.

Відповідно до п.1.3 договору обсяг надання послуг по організації збирання, зберігання та утилізації відпрацьованих мастил (олив) сторони визначають згідно інформації про обсяги мастил (олив), що імпортує замовник, які відображаються в митній декларації або іншому документі. Сторони підписують акт наданих послуг один раз на місяць на підставі даних з декларацій замовника.

Відповідно до пункту 3.2 договору вартість послуг виконавця з забезпечення організації проведення робіт із збирання, зберігання та подальшої утилізації відпрацьованих мастил (олив) становить 0,8 гривень (без урахування ПДВ) за 1 літр. Пунктом 4.1. договору передбачено, що з урахуванням положень пункту 15 вищевказаного Порядку замовник зобов'язується здійснити оплату послуг виконавця шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок на умовах 100 % попередньої оплати.

Пунктами 4.1, 4.2. договору встановлено, що замовник зобов'язується здійснити оплату послуг виконавця шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок на умовах 100% попередньої оплати. Обов'язок по здійсненню розрахунків за цим договором виникає у замовника стосовно надання послуг виконавцем з організації збирання, зберігання та утилізації відпрацьованих мастил (олив) на момент митного оформлення, незалежно від термінів надання виконавцем акту.

Згідно п.5.5 договору у разі здійснення збирання, зберігання, та подальшої утилізації або видалення відпрацьованих мастил (олив) шляхом використання виконавцем власних виробничих потужностей, підтвердженням якісного надання послуг в повному обсязі є надання виконавцем на письмовий запит замовника, довідки, яка містить відомості про обсяг відпрацьованих мастил (олив) (т.1 а.с.25-26).

14.04.2014 року позивач та ТОВ Нью екосвіт уклали додаткову угоду №1 до договору №04/08/04 від 08.04.2014 року відповідно до якої у зв'язку з тим, що замовник не планує передавати виконавцю відпрацьованих мастил (олив), а тільки надає виконавцеві інформацію про прогнозовану територію їх розповсюдження, сторони дійшли згоди виключити п.п.5.4 та 5.5. з тексту договору. Пункт 5.6. договору вважати п.5.4 (т.2 а.с.27).

Факт надання ТОВ Нью екосвіт послуг із збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих ПММ та оплати ПП КРОНОС вказаних послуг підтверджується актами здачі - прийняття робіт, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку ПП КРОНОС , інформацією ТОВ НДІ Укрекопроект про стан провадження господарської діяльності у сфері поводження з відпрацьованими мастилами оливами за 3 та 4 квартали 2016 року (т.2 а.с.28-29, т.3 а.с.93, 96, 98-102, 104-105, 107, 108, 110, 111, 113, 114, 116-118, 120, 121, 123, 124, 126, 127, 129, 130, 132, 133, 135, 136, 138, 139, 141, 142, 144, 145, 147-149, 177, 178, 217, 218, 250-253, 261, 262, 264).

21.02.2015 року між позивачем та (замовником) та ТОВ «Укр еко груп» (виконавцем) був укладений договір №108-М2 про надання послуг з організації робіт із збирання, перевезення, зберігання, утилізації, видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив) відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги із організації та проведення робіт із збирання, перевезення, зберігання, утилізації, видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив) імпортованої продукції (відповідно до Постанови Кабінету міністрів України №1221 від 17.12.2012 року «Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)» .

Відповідно до п.2.1. договору сторони визнають, що використані мастила (оливи), відносно яких виконавцем організовується надання послуг замовнику, не підлягають визначенню будь-яких часових періодів чи обмеження щодо настання моменту їх виникнення та розповсюдження по всій території України після використання її кінцевим споживачем.

Згідно п.2.2. договору підтвердженням послуг з організації робіт є Акт надання послуг або може бути надання виконавцем на письмовий запит замовника довідки, яка містить відомості про обсяг утилізованих використаних мастил (олив).

Пунктами 3.2., 3.3. договору встановлено, що вартість надання послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації використаних мастил (олив) складає 0,96 гривень з ПДВ за 1 літр мастила (оливи). Оплата за кожну партію мастил (олив) здійснюється при їх перетині кордону України. Замовник зобов'язується здійснити попередню оплату послуг виконавця в розмірі 100% шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок.

Відповідно до п.3.4. договору обов'язок по здійсненню розрахунків за договором виникає у замовника стосовно мастил (олив) на момент митного оформлення незалежно від термінів надання виконавцем акту (т.2 а.с.31-33).

Факт надання ТОВ «Укр еко груп» послуг з організації робіт із збирання, перевезення, зберігання, утилізації, видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив) та оплати ПП «КРОНОС» вказаних послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку ПП «КРОНОС» (т.2 а.с. 34-36, т.3 а.с. 18-92, 151-176, 180-216, 220-233, 247-249, 257-258).

Позивачем також надана довідка про кількість мастил (олив), ввезених на територію України, а також про розмір оплати за послуги, надані кожним з контрагентів ТОВ «Укр ОСОБА_4» , ТОВ «Нью Екосвіт» , ТОВ «НДІ Укрекопроект» (т.2 а.с.85-87).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивач у 2014-2016 роках імпортував на територію України гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, що підтверджується митними деклараціями, відомостями про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів, у яких надходять товари, що підлягають митному оформленню в режимі імпорту (т.2 а.с. 16, 18, 21, 23, 30, 37, т.3 а.с. 31, 95, 97, 103, 106, 109, 111, 115, 119, 122, 125, 128, 131, 134, 137, 140, 143, 146, 150, 154, 179, 219, 263, 265).

Вирішуючи питання про правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з придбання послуг із збирання, перевезення зберігання, утилізації, видалення та знешкодження відпрацьованих мастил (олив), колегія суддів виходить з того, що згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1221 від 17.12.2012 року Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) позивач, як імпортер мастил (олив), зобов'язаний укласти договори про виконання таких робіт, а також здійснити оплату таких робіт виходячи з того об'єкту мастил, який імпортується. При цьому, виконання цього обов'язку передує завершенню процедури митного оформлення імпорту мастильних матеріалів та контролюється Держекоінспекцією.

Більш того, ціна таких послуг також визначена Постановою Кабінету Міністрів України №1221 від 17.12.2012 року) і становить для імпортерів 0,8 гривні (без урахування податку на додану вартість) за 1 літр під час митного оформлення товару.

Таким чином, здійснення позивачем господарської діяльності з імпорту на територію України мастильних матеріалів можливо лише при виконанні вимог зазначених Постановою Кабінету Міністрів України №1221 від 17.12.2012 року шляхом укладання із суб'єктами господарювання - переробниками відповідних мастил (олив), що мають ліцензію на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами договорів на виконання робіт з організації збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) та оплати цих робіт у визначеному цією постановою розмірі до моменту завершення митного оформлення.

Матеріалами справи доведено, що ТОВ Укр ОСОБА_4 , ТОВ Нью Екосвіт , ТОВ НДІ Укрекопроект мають відповідні ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: ТОВ Нью Екосвіт - ліцензія серія АЕ №263996 від 12.07.2013 року, ТОВ Укр ОСОБА_4 - ліцензія серії АЕ №460718 від 20.02.2015 року, ТОВ НДІ Укрекопроект - ліцензія серія АЕ№460710 від 08.01.2014 року.

Посилання відповідача в Акті перевірки на відсутність у даних бухгалтерського обліку позивача відомостей про оприбуткування відпрацьованих мастил та тари, які підлягають утилізації, як на доказ фіктивності господарських операцій, є безпідставними, оскільки положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №1221 від 17.12.2012 року та затвердженого нею Порядку збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) на позивача, як на імпортера мастил, не покладено обов'язок здійснювати збирання та передачу відпрацьованих мастил (олив).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що долучені до матеріалів справи первинні документи по господарським операціям позивача з ТОВ Укр ОСОБА_4 , ТОВ Нью Екосвіт та ТОВ НДІ Укрекопроект відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і є належним підтвердженням факту проведення таких операцій з суб'єктами господарської діяльності, які мають відповідні права (ліцензії) на надання послуг по збиранню, перевезенню, зберіганню, обробленню (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив).

З огляду на викладене, висновки Акту перевірки про завищення позивачем витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Укр ОСОБА_4 , ТОВ Нью Екосвіт , ТОВ НДІ Укрекопроект є безпідставними, про що також вірно зазначив і суд першої інстанції.

3. Стосовно висновків акту перевірки по операціям із придбання позивачем транспортних послуг у ПП ТС - Транс та ПП Профітранс .

Так, в акті перевірки вказується про завищення по цим операціям витрат з податку на прибуток в 2014 році в розмірі 9164,68 грн., у 2015 - 2016 роках в розмірі 204666,67 грн., про завищення податкового кредиту з ПДВ в розмірі 1800,00 грн. у квітні, листопаді, грудні 2014 року та про заниження податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 40933,33 грн. у 2015 - 2016 роках внаслідок не підтвердження первинним документами реальності господарських операцій з перевезення товарів між ПП КРОНОС та ПП ТС-Транс , ПП Профітранс (т.1 а.с.108-112, 138-144, 176-182).

Обґрунтування таких висновків за змістом актом перевірки полягає у тому, що позивачем не надані заявки на перевезення товару та маршрутні листи по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, і у деяких товарно-транспортних накладних не зазначено дату та номер довіреностей, ПІБ вантажоодержувача.

З долучених до справи документів по операціям з ПП ТС-Транс , ПП Профітранс вбачається наступне.

03.11.2014 року між позивачем (замовником) та ПП ТС-Транс (експедитором, перевізником) був укладений договір №10/2014 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно п.1.2 якого експедитор (перевізник) бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з товарно-транспортною накладною) за маршрутами відповідно до поданих замовником заявок і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу.

Відповідно до п.2.1 договору перевезення вантажів виконуються експедитором (перевізником) на підставі заявок, які замовник подає на перевезення в письмовій формі факсимільним зв'язком не пізніше 18 години дня, що передує дню перевезення.

Згідно з п.5.2 договору замовник проводить оплату експедитору (перевізнику) за перевезення вантажу згідно отриманих оригінальних документів (рахунків - фактур, акту виконаних робіт, податкових накладних) на протязі 5 банківських днів від дати надання цих документів (т.1 а.с.233-237).

Факт надання ПП ТС-Транс послуг з перевезення вантажів підтверджується актами надання послуг, товарно-транспортними накладними, довіреностями вантажоодержувачів (т.1 а.с.244-250, т.2 а.с.72-75, т.5 а.с.186-216).

01.10.2015 року між позивачем (замовником) та ПП Профітранс (експедитором, перевізником) був укладений договір №02/2015 перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно п.1.2. якого експедитор (перевізник) бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з товарно-транспортною накладною) за маршрутами відповідно до поданих замовником заявок і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу.

Відповідно до п.2.1 договору перевезення вантажів виконуються експедитором (перевізником) на підставі заявок, які замовник подає на перевезення в письмовій формі факсимільним зв'язком не пізніше 18 години дня, що передує дню перевезення.

Згідно з п.5.2 договору замовник проводить оплату експедитору (перевізнику) за перевезення вантажу згідно отриманих оригінальних документів (рахунків - фактур, акту виконаних робіт, податкових накладних) на протязі 5 банківських днів від дати надання цих документів (т.1 а.с.239-243).

Факт надання ПП Профітранс послуг з перевезення вантажів підтверджується актами надання послуг, товарно-транспортними накладними, довіреностями вантажоодержувачів (т.2 а.с.1-8, 76-84, т.5 а.с.219-250, т.6 а.с.1-51).

Як вже зазначено вище, відповідно до положень Податкового кодексу України стосовно правил формування валових витрат та податкового кредиту відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Аналіз долучених до справи договорів та первинних документів по операціям з ПП ТС - Транс та ПП Профітранс свідчить про те, що вони відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та дають можливість встановити зміст конкретної господарської операції.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що окремі недоліки товарно-транспортних накладних, на які посилається податковий органів як на підставу для визнання фіктивності вищевказаних господарських операцій, не можуть автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів.

Посилання Відповідача на не надання позивачем заявок на перевезення товару та маршрутних листів, як на доказ фіктивності господарських операцій, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції з огляду на те, що товарно-транспортні накладні на перевезення містять інформацію про маршрут перевезення, найменування та кількість вантажу та іншу необхідну інформацію.

Крім того, посилання податкового органу в акті перевірки на інформацію від інших податкових органів стосовно обставин діяльності контрагентів позивача не може бути належним доказом порушень позивачем вимог податкового законодавства та не доводять факту неможливості реального здійснення задекларованих позивачем операцій.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по операціям з такими контрагентами.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з правомірністю висновків акту перевірки про завищення витрат, податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань по операціям із придбання у ПП ТС - Транс та ПП Профітранс транспортних послуг

4. Щодо висновків акту перевірки про заниження позивачем доходів з податку на прибуток внаслідок не віднесення в повному обсязі показника позитивного значення курсових різниць.

В акті перевірки зазначено, що позивач не відніс в повному обсязі показник позитивного значення курсових різниць Д-т рахунку 63 "розрахунки з вітчизняними постачальниками» з К-т рахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» , що призвело до заниження доходів з податку на прибуток на суму 18302,00 грн. (т.1 а.с.102-103).

Заперечення проти цього порушення позивач виклав у своїх поясненнях (т.2 а.с.175-177), надавши на його спростування копії первинних облікових бухгалтерських документів.

Дослідивши це порушення, суд першої інстанції встановив, що згідно даних бухгалтерського обліку позивача по субрахунку 714 (дохід від операційної курсової різниці) рахунку 71 у зв'язку із зміною вартості придбаної та надалі перерахованої на користь нерезидентів валюти утворилась та рахувалась позитивна курсова різниця в сумі 298874,89 грн., що підтверджується даними аналізу субрахунку 714 за 2014 рік та карткою рахунку 714 за 2014 рік (т.4 а.с.37-40).

Вказана курсова різниця була відображена позивачем у складі іншого операційного доходу (рядок 2120 Звіту про фінансові результати) (т.4 а.с.44-45). Але при складанні додатку «ІД» (інші доходи) до податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік в рядку 03.19 (позитивне значення курсової різниці), позивачем у складі доходу було помилково зазначено іншу (більшу) суму, а саме в розмірі 317177,00 грн., яка надалі була перенесена з додатку в декларацію (т.4 а.с.41-43).

Суд першої інстанції погодився з доводами позивача та дійшов висновку, що в результаті вказаної помилки в складі інших доходів позивачем було не занижено, як стверджує відповідач, а завищено дохід на суму 18302,00 грн. (317177,00 грн. - 298875,00 грн.), який враховується при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, що надалі призвело до зайвої сплати податку на прибуток з цієї суми.

Апелянт ці висновки суду першої інстанції жодним чином не заперечив в своїй апеляцій скарзі та в ході апеляційного розгляду.

Колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою висновку акту перевірки про заниження доходу на суму 18302,00 грн., як необґрунтованому, оскільки такий висновок акту перевірки не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданими позивачем доказами.

5. Що стосується висновку акту перевірки про завищення позивачем витрат на суму 164,68 грн. внаслідок відсутності підтверджуючих цю суму первинних документів, то у своїх письмових поясненнях (т.2 а.с.177) позивач визнав наявність цього порушення, пояснивши це помилкою при перенесенні в декларацію з податку на прибуток даних з бухгалтерського рахунку №93 (витрати на збут).

Суд першої інстанції, дослідивши це порушення, встановив, що показник по рахунку №93 «Витрати на збут» склав 474 599,32 грн., а фактично до рядка 06.2 «Витрати на збут» декларації з податку на прибуток позивачем було включено 474764,00 грн., тобто на 164,68 грн. більше, і на суму цього перевищення відсутні підтверджуючи первинні документи, що підтверджує правильність висновків акту перевірки на цю суму (т.1 а.с.108). .

В той же час, суд першої інстанції цілком обґрунтовано зазначив, що враховуючи вищеописаний факт завищення позивачем в декларації з податку на прибуток за 2014 рік доходу в розмірі 18302,00 грн. за рахунок курсової різниці, то дана помилка на суму 164,68 грн. не призвела до заниження об'єкту оподаткування та відповідно податку на прибуток за 2014 рік.

Така позиція суду першої інстанції є цілком обґрунтованою, оскільки відповідно до п.86.10 ст.86 ПК України в акті перевірки повинно бути зазначено як про факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника, а відповідно і рішення за результатами перевірки повинно прийматися контролюючим органом з урахуванням цих фактів.

6. Щодо висновку акту перевірки про завищення податкового кредиту на суму 141,00 грн. внаслідок його здвоєння в поданих уточнюючих розрахунках.

В акті перевірки зазначено, що в порушення п.198.6 ст.198 ПК позивачем завищено податковий кредит на суму 141,00 грн. внаслідок його здвоєння в поданих уточнюючих розрахунках №9256415041 від 18.12.2015 року, №9256456330 від 18.12.2015 року, №928398438 від 22.12.2015 року без підтвердження первинними документами (т.1 а.с.188).

Заперечення проти цього порушення позивач також виклав у своїх письмових поясненнях (т.2 а.с.177-178), надавши на його спростування копії первинних облікових бухгалтерських документів.

Дослідивши це порушення, суд першої інстанції встановив, що 18.12.2015 року позивачем засобами електронного зв'язку було подано уточнюючий розрахунок по декларації з ПДВ за вересень 2015 року, який було прийнято ДФС України о 11:56:09 годин та зареєстровано під номером НОМЕР_1. Цим розрахунком в рядку 12.1.1. були визначені наступні показники: графа 4 - 335881,00 грн., графа 5 - 335928,00 грн., графа 6 - 47,00 грн..

В цей же день 18.12.2015 року о 12:20 позивач повторно помилково відправив засобами електронного зв'язку уточнюючий розрахунок по декларації з ПДВ за вересень 2015 року з тими самими показниками, як і в попередньому уточнюючому розрахунку від 18.12.2015 року під номером НОМЕР_1.

Повторному уточнюючому розрахунку від 18.12.2015 року був присвоєний номер НОМЕР_2.

22.12.2015 року позивачем знову було відправлено засобами електронного зв'язку уточнюючий розрахунок по декларації з ПДВ за вересень 2015 року, який було прийнято ДФС України та зареєстровано під номером №928398438,і в якому також відображені ті ж самі показники, як в і першому уточнюючому розрахунку від 18.12.2015 року під номером НОМЕР_1.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки дані, які містились в повторно поданих 18 та 22 грудня 2015 року уточнюючих розрахунках №9256456330 та №928398438 фактично дублювали дані, які містились в першому уточнюючому розрахунку від 18.12.2015 року НОМЕР_1, то факт здвоєння, а відповідно і факт завищення податкового кредиту на суму 141грн. відсутній.

7. Стосовно висновків акту перевірки про завищення витрат, завищення податкового кредиту, заниження податку на доходи фізичних осіб, заниження військового збору та заниження єдиного соціального внеску внаслідок придбання директором ПП КРОНОС ОСОБА_5 за рахунок коштів підприємства палива на АЗС у вихідні дні та неробочий час.

З акту перевірки вбачається, що податковий орган розцінив факти отримання директором ПП КРОНОС ОСОБА_5 на АЗС дизельного палива для заправки службового автомобіля НОМЕР_3 у вихідні та неробочі дні як надання позивачем цьому директору доходу у не грошовій формі.

Відповідно, на думку податкового органу, позивач неправомірно відніс до складу витрат суми на заправку вказаного автомобіля у вихідні та неробочі дні у 2014 році в розмірі 1046,00 грн., у 2015 - 2016 роках в розмірі 6861,02 грн., а також зависив податковий кредиту на суму 209,20 грн. у травні та вересні 2014 року, занизив податкові зобов'язання з ПДВ в січні, серпні, вересні 2015 року, липні, вересні, листопаді, грудні 2016 року на загальну суму 1372,07 грн, а також занизив податок на доходи фізичних осіб в розмірі 1795,40 грн., військовий збір в розмірі 142,30 грн. та єдиний соціальний внесок в розмірі 170,42 грн. (т.1 а.с.107, 136-137, 183-184, 193-194, 196-201).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль НОМЕР_3 (т.4 а.с.3).

Дизельне паливо, про яке зазначено в Акті перевірки, було придбано ПП КРОНОС у постачальників - ТОВ Торговий дім Авіас та ПП Окко-бізнес контракт на підставі договорів поставки та купівлі-продажу нафтопродуктів.

18.11.2015 року між позивачем (покупцем) та ТОВ Торговий дім Авіас (постачальником) був укладений договір поставки №46/11 відповідно до п.1.1-1.5 якого постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти товар. Найменування товару згідно накладних на товар. Одиниця вимірювання: літр,. Кількість: згідно накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скетч-картками).

Відповідно до п.4.1 договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Згідно з п.5.2.1 передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явлені довіреними особами покупця скетч-картки (т.4 а.с.4-5).

22.04.2014 року між ПП КРОНОС (клієнтом) та ПП Окко - бізнес контракт (підприємством) був укладений договір №41ОБКТЛ - 0240 купівлі - продажу нафтопродуктів відповідно до п.1.1 якого підприємство як продавець зобов'язується надавати клієнту як покупцеві у власність нафтопродукти: бензин, дизельне паливо, а клієнт зобов'язується отримувати товар та повністю оплачувати його вартість.

Відповідно до п.2.2 договору факт передачі товару у власність клієнта підтверджується підписанням видаткової накладної. Згідно пунктів 2.6,2.7 договору після підписання сторонами видаткової накладної підприємство видає клієнту по акту приймання - передачі бланки - дозволи на кількість оплаченого та придбаного клієнтом товару. Товар повертається клієнту зі зберігання лише на підставі та в обмін на бланки-дозволи, видані підприємством клієнту.

Згідно з п.2.12 договору зберігання та передача товару зі зберігання здійснюється на АЗС, перелік яких узгоджується сторонами в додатку №1 до договору (т.4 а.с.6-12).

Факт поставки ТОВ Торговий дім Авіас та ПП Окко-бізнес контракт паливно- мастильних матеріалів на користь ПП КРОНОС 27.05.2014 року, 07.09.2014 року, 13.01.2015 року, 19.08.2015 року, 07.09.2015 року, 02.07.2016 року, 16.07.2016 року, 23.09.2016 року, 23.11.2016 року, 01.12.2016 року підтверджується накладними, актами прийому-передачі бланків - дозволів, фіскальними чеками (т.4 а.с.13-32).

Придбане паливо використовувалось у господарській діяльності ПП КРОНОС для перевезення співробітників ПП КРОНОС , що підтверджується наказами, актами здачі - прийомки наданих послуг (т.1 а.с.27 -39).

Дослідивши встановлені обставин та надані первинні документи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведення позивачем факту придбання

палива у постачальників ТОВ Торговий дім Авіас та ПП Окко-бізнес контракт 27.05.2014 року, 07.09.2014 року, 13.01.2015 року, 19.08.2015 року, 07.09.2015 року, 02.07.2016 року, 16.07.2016 року, 23.09.2016 року, 23.11.2016 року, 01.12.2016 року, а також використання позивачем цього палива в своїй господарській діяльності.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що діюче законодавство не містить вимог відносно необхідності формування платником податків витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ за рахунок сум, витрачених на придбання товарно-матеріальних цінностей виключно у робочі дні, і платник податків, виходячи з особливостей своєї господарської діяльності, самостійно приймає рішення у які дні (робочі або вихідні) здійснювати придбання необхідних товарів або послуг, необхідних для здійснення своєї господарської діяльності.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковими висновки акту перевірки про неправомірність віднесення витрачених позивачем коштів на придбання палива у вихідні та неробочі дні до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно, помилковим є і висновок акту перевірки про те, що сплачені кошти на придбання палива у вихідні та неробочі дні є доходом директора ПП КРОНОС ОСОБА_5 у негрошовій формі, який став підставою для донарахування позивачу спірними рішеннями податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання протиправними та скасування винесених на підставі акту перевірки вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0002761301 від 19.04.2017 року, рішення про застосування штрафних санкцій №0002771301 від 19.04.2017 року, рішення про застосування штрафних санкцій №0002781301 від 19.04.2017 року, податкового повідомлення-рішення №0007581407 від 19.04.2017 року, податкового повідомлення-рішення №0007591407 від 19.04.2017 року, податкового повідомлення-рішення №0002741301 від 19.04.2017 року, податкового повідомлення-рішення №0002751301 від 19.04.2017 року, податкового повідомлення-рішення №0002791301 від 19.04.2017 року.

Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм вірну правову оцінку та прийняв правильне по суті рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Порушень судом першої інстанції матеріального чи процесуального права при вирішенні даної справи колегією суддів не встановлено. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне судове рішення складено та підписано 02.07.2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3