Рішення

від 24.06.2010 по справі 2-300/10

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-300/10

(-)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Чабан Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом Приватного науково-виробничого підприємства фірми Алтей до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство Кредобанк про відшкодування шкоди, встановлення наслідків нікчемності правочинів та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне науково-виробниче підприємство фірма Алтей звернулося з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство Кредобанк про відшкодування шкоди, встановлення наслідків нікчемності правочинів та витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилався на те, що Приватне науково-виробниче підприємство фірма Алтей було створене та зареєстроване у 1993 році, єдиним засновником та директором був ОСОБА_4. У лютому 2002 року державний виконавець відділу ДВС Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_5 без рішення суду та інших уповноважених органів наклав арешт та статутний фонд ПНВП фірми Алтей , 11.02.2002 року даний статутний фонд був реалізований через ВАТ Алеко-сервіс ОСОБА_6. В результаті арешту та продажу статутного фонду відбулася неодноразова зміна засновників, внесені зміни в статут даного підприємства та було реалізоване і продане все майно ПНВП фірми Алтей . Позивач неодноразово з приводу неправомірних дій державного виконавця та захисту своїх прав звертався з позовами до судів різних інстанцій.

Рішенням Верховного Суду України від 05.04.2006 року встановлено, що оскільки ОСОБА_6 набув корпоративних прав на спірне підприємство поза межами чинного законодавства, вони не породжують юридичних наслідків. Тому всі дії та угоди щодо цього підприємства, здійснені Державною виконавчою службою, та іншими особами, є незаконними, права позивача як засновника на це підприємство мають бути поновлені . Даним рішенням виключено з акта опису й арешту від 01.02.2002 року, складеного державним виконавцем Індустріального районного управління юстиції м.Дніпропетровська статутний фонд Приватного науково-виробничого підприємства фірми Алтей , та визнано недійсним договір про реалізацію арештованого майна від 11.02.2002 року, укладений між ВАТ Алеко-сервіс та ОСОБА_6.

На підставі рішення Верховного Суду України від 05.04.2006 року та листа Дніпропетровської обласної державної адміністрації корпоративні права ОСОБА_4 були поновлені і 26.10.2006 року реєстраційні документи були остаточно поновлені та приведені у первісне становище.

Відповідач ОСОБА_1, маючи на руках дублікат печатки та інших документів, уклав 23 жовтня 2006 року від імені Приватного науково-виробничого підприємства фірми Алтей з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі №3876. При цьому нотаріус не витребував ОСОБА_8 із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не переконався у повноваженнях, якими був наділений ОСОБА_1 від імені ПНВП фірми Алтей на час укладення договору.

26.12.2006 року ОСОБА_2 продав придбані ним приміщення по вул.Каруни,16 ОСОБА_3, договір купівлі-продажу був посвідчений також приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі №4734.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 вищевказані приміщення від імені ПНВП фірми Алтей , не маючи на це повноважень, і дана угода є нікчемною, тому позивач просив суд застосувати до нього наслідки недійсності правочину, визнавши недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни, 16, укладений 23 жовтня 2006 року між Приватним науково-виробничим підприємством фірмою Алтей , в особі ОСОБА_1, та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі №3876; застосувати наслідки недійсності правочину, визнавши недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд на території Гаражного кооперативу Віраж , що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, укладений 26 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі №4734; витребувати у ОСОБА_3 будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, та передати Приватному науково-виробничому підприємству фірмі Алтей , в особі ОСОБА_4; та скасувати державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства Кредобанк , що є правонаступником ВАТ Кредобанк , у судовому засіданні позов визнав частково, в частині порушення прав позивача у зв'язку з неправомірністю реалізації належного ПНВП фірмі Алтей майна - будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16. Стосовно позовних вимог в частині витребування майна із чужого незаконного володіння пояснив, що між ВАТ Кредобанк в особі Дніпропетровської філії, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, 26 грудня 2006 року в письмовій формі укладено кредитний договір № 085/06-К, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит в сумі 346 000,00 доларів США для придбання будівель та споруд на території гаражного кооперативу Віраж , що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Каруни, буд. 16, а відповідач ОСОБА_3 зобов'язався у встановлені договором строки повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 13,5 % річних. Прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору ВАТ Кредобанк виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідно до умов договору вказані кошти на рахунок ОСОБА_3, але останній свої зобов'язання припинив виконувати з квітня 2007 року, з цього часу не сплачував ні суму кредиту, ні передбачені договором проценти за користування кредитом.

На даний час предмет спору по справі - будівлі та споруди на території гаражного кооперативу Віраж , що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, буд.16, заставна вартість яких складає: 2 211 440,00 гривень, знаходяться в іпотеці згідно з договором іпотеки № 166/06-1 від 26.12.2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №2-3-907, заборона №255, як забезпечення виконання зобов'язання за кредитом.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3В 26.12.2006 року уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку, тому відповідно до ст.657 ЦК України, він є власником цього майна. Згідно п.4 договору купівлі-продажу продавець ОСОБА_2 підтвердив проведення з покупцем ОСОБА_8 повного розрахунку за продане нерухоме майно та відсутністю щодо нього будь-яких матеріальних претензій.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, про день слухання справи сповіщені належним чином, про що в матеріалах справи знаходяться повідомлення про вручення поштового відправлення - судової повістки. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що Приватне науково-виробниче підприємство фірма Алтей було створене та зареєстроване у 1993 році, єдиним засновником та директором був ОСОБА_4. 11.02.2002 року статутний фонд ПНВП фірми Алтей був реалізований Відділом державної виконавчої служби Індустріального районного управління юстиції через ВАТ Алеко-сервіс ОСОБА_6. В результаті арешту та продажу статутного фонду відбулася неодноразова зміна засновників, вносилися зміни в реєстраційні документи та було реалізоване і продане все майно ПНВП фірми Алтей . З приводу неправомірних дій Відділу ДВС та незаконного продажу майна ОСОБА_4 звертався з позовами до судів різних інстанцій, у зв'язку з чим рішення виносилися неодноразово.

Рішенням Верховного Суду України від 05.04.2006 року встановлено, що оскільки ОСОБА_6 набув корпоративних прав на спірне підприємство поза межами чинного законодавства, вони не породжують юридичних наслідків. Тому всі дії та угоди щодо цього підприємства, здійснені Державною виконавчою службою, та іншими особами, є незаконними, права позивача як засновника на це підприємство мають бути поновлені . Даним рішенням виключено з акта опису й арешту від 01.02.2002 року, складеного державним виконавцем Індустріального районного управління юстиції м.Дніпропетровська статутний фонд Приватного науково-виробничого підприємства фірми Алтей , та визнано недійсним договір про реалізацію арештованого майна від 11.02.2002 року, укладений між ВАТ Алеко-сервіс та ОСОБА_6.

На підставі рішення Верховного Суду України від 05.04.2006 року та листа Дніпропетровської обласної державної адміністрації корпоративні права ОСОБА_4 були поновлені і 26.10.2006 року реєстраційні документи були поновлені та приведені у первісне становище.

Окрім цього, вироком Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 20.10.2008 року державного виконавця Відділу ДВС Індустріального районного управління юстиції, який проводив арешт та реалізацію статутного фонду Приватного науково-виробничого підприємства фірми Алтей та іншого майна, було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, та встановлено незаконну реалізацію статутного фонду та іншого майна ПНВП фірми Алтей .

Відповідно до ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

23 жовтня 2006 року, після постановлення рішення Верховним Судом України, відповідач ОСОБА_1 від імені Приватного науково-виробничого підприємства фірми Алтей уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі №3876. Як вбачається, при посвідченні даного договору нотаріус не витребував ОСОБА_8 із ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не переконався у повноваженнях, якими був наділений ОСОБА_1 від імені ПНВП фірми Алтей . В такому разі даний договір не відповідає вимогам ст.203 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Ч.5 ст.216 ЦК України передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки на час укладення договору ОСОБА_1 не мав повноважень на укладання даної угоди, наслідком якої є незаконне заволодіння майном Приватного науково-виробничого підприємства фірми Алтей , тому на думку суду, договір купівлі-продажу від 23 жовтня 2006 року є нікчемним, та суд вважає застосувати до нього наслідки недійсності правочину, визнавши його недійсним.

На даний час будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, зареєстровані на праві власності в Комунальному підприємстві Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу будівель та споруд на території Гаражного кооперативу Віраж , що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни, 16, укладеного 26 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі №4734. Приймаючи до уваги, що договір купівлі-продажу від 23 жовтня 2006 року є нікчемним та до нього застосовано наслідки недійсності, тому суд вважає договір купівлі-продажу від 26 грудня 2006 року також визнати недійсним.

Згідно з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними , відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину; вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. П.7 Пленуму передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину. П.8 Пленуму зазначає, що відповідно до ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. П.10 вказує, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Оскільки вироком Індустріального районного суду від 20.10.2008 року встановлено, що вказане майно було реалізоване ВДВС Індустріального району злочинним шляхом і особою, яка не мала права його відчужувати, тому відповідно до п.3 ст.388 ЦК України власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає витребувати у ОСОБА_3 будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, та передати Приватному науково-виробничому підприємству фірмі Алтей , в особі ОСОБА_4, а також скасувати державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Слід зазначити, що будівлі та споруди, які є предметом спору по даній справі та знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, у договорі від 26.12.2006 року зазначені як будівлі та споруди на території Гаражного кооперативу Віраж , але вони є одними і тими ж, а їх назва змінена відповідно до рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14.03.2006 року у зв'язку з проведенням поточної інвентаризації.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідачів підлягаю стягненню солідарно 1700 гривень судового збору на користь держави та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 228, 330, 388, 1174 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного науково-виробничого підприємства фірми Алтей до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа Публічне акціонерне товариство Кредобанк про відшкодування шкоди, встановлення наслідків нікчемності правочинів та витребування майна із чужого незаконного володіння, - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, укладений 23 жовтня 2006 року між Приватним науково-виробничим підприємством фірмою Алтей , в особі ОСОБА_1, та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі №3876.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд на території Гаражного кооперативу Віраж , що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, укладений 26 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі №4734.

Витребувати у ОСОБА_3 будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, та передати Приватному науково-виробничому підприємству фірмі Алтей , в особі ОСОБА_4.

Скасувати державну реєстрацію права власності на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м.Дніпропетровськ, вулиця Каруни,16, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Стягнути солідарно зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 1700 гривень судового збору на користь держави та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано заяву протягом десяти днів з дня оголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: