Постанова

від 04.08.2006 по справі 1/215/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/215/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2006 р. 11:30Справа №  1/215/06

м. Миколаїв

За позовом: Прокурор Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області                     /55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Карла Маркса, 18/                    в інтересах держави в особі Первомайського міськрайонного центру зайнятості                   /55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Шевченка, 18/ .  До відповідача: Фермерського господарства “Троянда”.                              /Миколаївська область, Первомайський район, с. Синюхін Брід, вул. Леніна/про: стягнення 3 319 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача   Шалару О.І., довіреність від 26.09.2006р.

Від відповідача Коритний В.В., довіреність від 22.05.2006р.

Від прокуратури Не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: стягнення з відповідача штрафу у сумі 3 319 грн. за неподання звіту про вивільнення працівника.  

В судовому засіданні 25.07.2006р. оголошено перерву до 04.08.2006р.

04.08.2006р. судове засідання продовжено.

Відповідач заперечує проти  позову (а.с.29) зазначив, що Клімішена В.І. не звільнялася з фермерського господарства “Троянда” і не може бути звідти звільнена за КзпП України, так як є його засновником і членом. Вона відповідно до вимог Закону України “Про фермерське господарство” може лише припинити членство в ньому. А трудові відносини між членами Фермерського господарства в даному випадку визначаються виключно Статутом. За п.8.1. статуту фермерського господарства “Троянда” трудові відносини у ньому базуються на основі праці його членів. Господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором. В обґрунтування своїх заперечень відповідачем  надано копію трудової книжці Клімішіної В.І., де зазначено, що п.11 запису у трудової книжці про звільнення Клімішіної В.І. на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (скорочення чисельності або штату працівників) вважати недійсним та п.12 запису Клімішіну В.І. звільнено за власним бажанням по п.1 ст.36 КЗпП України.

Дослідивши  надані сторонами докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні - суд

в с т а н о в и в:

01.10.2005р. відповідач звільнив гр. Клімішину Віру Іванівну на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (скорочення чисельності або штату працівників).

Підприємство відповідача, не подало до центру зайнятості звіт про вивільнення працівника (за формою 4-ПН) за два місяці до вивільнення, у зв'язку з цим  посадовою особою позивача було складено акт № 27 від 23.03.2006р. (а.с.6) про порушення відповідачем пункту 5 статті 20 Закону України “Про зайнятість населення”.

Відповідно до п. 5 ст.20 Закону України “Про зайнятість населення” при вивільнені працівників у зв'язку із змінами у організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніше як за 2 місяця  у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікацій, розміру оплати праці, а в 10-денний строк після вивільнення –списки фактично вивільнених працівників.

Абзац 2 пункту 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”  передбачає що, у разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Згідно розрахунку (а.с.8) на підставі довідці про середню заробітну плату (а.с.9), розмір річної заробітної плати за рік гр. Клімішеної Віри Іванівни склав 3 319 грн.

Підпунктом “л” пункту 8 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 47 від 24.06.1991р. передбачено, що Державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону  України  "Про  зайнятість населення"  штрафи  з  підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі неподання або порушення строків подання  державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено пунктом 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення".

Пунктом 6 статті 20 Закону  України  "Про  зайнятість населення"  передбачено, що порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюється законодавством України.

Відсутність нормативно визначеного порядку стягнення штрафу за невиконання вимог статті 20 Закону  України  "Про  зайнятість населення"  не позбавляє центр зайнятості права стягнути суму відповідного штрафу шляхом звернення до господарського суду.

Заперечення відповідача, що Клімішена В.І. не звільнялася з фермерського господарства “Троянда” і не може бути звідти звільнена за КзпП України, так як є його засновником і членом судом відхиляються з наступних підстав:

Про те що Клімішена В.І. знаходилась у трудових відносинах з відповідачем за трудовим договором, як найманий працівник свідчить копія трудової книжці, яка була надана Клімішіної В.І. працівникам позивача при зверненні по питанню сприяння у працевлаштуванні (а.с.10-11), а саме у п.10 запису у трудовій книжці було зазначено, що Клімішена В.І. 01.11.2003р. прийнята на посаду помічник фермера та п.11 запису звільнена на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (скорочення чисельності або штату працівників). Також це підтверджується наданими позивачем: довідкою Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції  (а.с.63) де зазначено, що згідно звітів за формою 1 –ДФ громадянка Клімішена В.І. перебувала у трудових відносинах як найманий працівник з 01.10.2003р. по 30.09.2005р. та довідкою Управління пенсійного фонду України в Первомайському р-ні (а.с.64). Тобто доводи відповідача що записи у трудової книжці були зроблені помилково та визнані керівником фермерського господарства недійсними не можуть бути взяти до уваги, оскільки закон не ставить застосування приписів абзацу другого пункту 5 статті 20 Закону  України  "Про  зайнятість населення" у залежність від наступного скасування наказів про звільнення, поновлення працівників на роботі, виплати їм заробітної плати за вимушений прогул тощо, хоча б ці заходи й були здійсненні підприємством добровільно. Правове значення в даному разі має лише сам факт неподання державній службі зайнятості даних, зазначених в абзаці першому пункту 5 статті 20 Закону  України  "Про  зайнятість населення".

Таким чином, позовні вимоги позивача обґрунтуванні і підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.ст. 87, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

          Позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства “Троянда” /55243, Миколаївська область, Первомайський район, с. Синюхін Брід, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 24782929/ на користь Первомайського міськрайонного центру зайнятості /55200, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 22436293/  3 319 грн. штрафу.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя Л.I.Васильєва