Рішення

від 13.06.2018 по справі 585/3228/17

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/3228/17

Номер провадження 2/585/76/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої - судді Машини І.М.,

при секретарі - Дмитренко М.О.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника служби у справах дітей - Старун Н.В.,

малолітніх дітей: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2, до ОСОБА_7, треті особи: виконавчий комітет Глинської сільської ради Роменського району Сумської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Глинської сільської ради Роменського району Сумської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, вимоги якого мотивує тим, що відповідачка ОСОБА_7 є матір'ю дітей: дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є дитиною-інвалідом. Після розірвання шлюбу позивач та відповідачка стали проживати окремо, діти залишилися проживати з відповідачкою і позивач за рішенням суду сплачує на їх утримання аліменти. Проте, 16.05.2016 року відповідачка самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків та залишила дітей на піклування у своєї тітки в с. Глинськ Роменського району. Після цього позивач забрав дітей до себе і вони стали проживати з ним. Відтоді вихованням дітей відповідачка не займається, їх життям не цікавиться, матеріально їх не утримує. Офіційно вона ніде не працює, засобом до її існування є кошти, які вона отримує як одноразову допомогу при народженні дочки ОСОБА_6. Теперішнє місце перебування матері дітей позивачу невідоме. Вищезазначене дає позивачу підстави для звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_7 відносно дочок ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також стягнення з неї аліментів на утриманні дітей - дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 3000 грн. щомісячно з індексацією відповідно до закону, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягувати від дня пред'явлення позову і до досягнення найстаршою з дочок повноліття.

Ухвалою Роменського міськрайонного суду від 16 лютого 2018 р. по даній цивільній справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування виконавчого комітету Глинської сільської ради Роменського району Сумської області.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена шляхом розміщення оголошення на сайті Судова влада України.

Представник виконкому Глинської сільської ради Роменського району Сумської області та органу опіки та піклування виконкому Глинської сільської ради Роменського району Сумської області в судове засіданні не з'явився, в листі до суду Глинський сільський голова Філоненко С.А. просив розглядати справу у відсутності представника, проти задоволення позову не заперечує.

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, є позивачка та відповідач у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які перебували у шлюбі до 17.09.2015 року (а.с. 8-10).

Діти проживають разом із позивачем за адресою: АДРЕСА_1, який і займається їх вихованням та утриманням. (а.с. 17,19,83).

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону ( ч. 6 ст.12 Закону України Про охорону дитинства ).

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов'язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована 27.02.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно ст. 9 зазначеної Конвенції, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Глинської сільської ради Роменського району Сумської області від 07.05.2018 р. № 34, малолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживають з батьком ОСОБА_1 в АДРЕСА_1. Мати ОСОБА_7 спільно з дітьми не проживає, життям дітей не цікавиться, та не приймає участі у їх вихованні, на підставі чого виконком сільської ради вирішив вважати за доцільне позбавити ОСОБА_7 батьківських прав відносно її малолітніх дітей (а.с. 83).

Місце фактичного проживання відповідача ОСОБА_7 не встановлено, за місцем реєстрації в АДРЕСА_2 вона не проживає (а.с. 32).

Для дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за їх місцем проживання в с. Глинськ, Роменського району їх батьком створені всі необхідні житлово-побутові умови (а.с. 21).

Батько дітей ОСОБА_1 згідно довідки-характеристики Глинської сільської ради від 19.12.2016 р. по місцю проживання характеризується позитивно, у вживанні алкогольних напоїв помічений не був, скарги та претензії на його поведінку від жителів села до виконкому не надходили.

Судом також встановлено, що найменша дочка позивача та відповідачки ОСОБА_6 має тяжке захворювання, в зв'язку з чим потребує постійного догляду та особливого піклування (а.с. 11-13).

Свідки - малолітні діти ОСОБА_4 і ОСОБА_5 суду пояснили, що проживають з батьком і бабусею, останні до них добре ставляться, мами з ними немає, вона приїздила давно, за весь час відсутності мами вона лише раз дзвонила.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачка свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх обов'язків стосовно виховання дітей, не проявляє батьківської турботи, не цікавиться здоров'ям, не турбується про їх фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на їх утримання не надає, з огляду на що ОСОБА_7 слід позбавити батьківських прав відносно неповнолітніх дочок ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів, що стягуються з батьків суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

За таких обставин, враховуючи, те що діти проживають з позивачем і перебувають на його утриманні, дочка ОСОБА_6 має тяжке захворювання, пов'язане з ураженням центральної нервової системи, в зв'язку з чим має особливі потреби, а відповідачка є працездатною особою, обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері, то з метою забезпечення інтересів дітей та захисту їх права на утримання батьками, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення аліментів також слід задовольнити, стягнувши з ОСОБА_7 аліменти в твердій грошовій сумі по 1000 грн. щомісячно на кожну дитину.

При цьому судом враховано положення Зaкoну України "Про Державний бюджет нa 2018 рік", яким встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень; вікoм від 6 до 18 років, з 01 січня 2018 року - 1860 гривень, з 01 липня 2018 року - 1944 гривні, з 01 грудня 2018 року - 2027 гривень.

Розмір аліментів визначений, виходячи із засад об'єктивності, виваженості та справедливості, при цьому внесок батьків буде відповідати прожитковому мінімуму на дітей відповідного віку.

Також, суд, враховуючи майновий стан позивача ОСОБА_1 та перебування на його утриманні трьох малолітніх дітей, вважає за необхідне звільнити його від сплати судового збору за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням повного задоволення позову, з відповідачки, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, на користь держави підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 1280 грн. (640 грн. - за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав та 640 грн. - за позовну вимогу про стягнення аліментів).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263, 265, 274-279, 354 ЦПК України, ст. ст. 150, 164, 181, 182, 184 СК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3, ІДН - НОМЕР_1), представник позивача ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_4), до ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_2, ІДН - НОМЕР_2), треті особи: виконавчий комітет Глинської сільської ради Роменського району Сумської області (місцезнаходження: Сумська область, Роменський району, с. Глинськ, вул. Роменська, 15, код ЄДРПОУ - 04388879), орган опіки та піклування виконавчого комітету Глинської сільської ради Роменського району Сумської області (місцезнаходження: Сумська область, Роменський району, с. Глинськ, вул. Роменська, 15, код ЄДРПОУ - 04388879), про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, відносно її дітей: дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягувати з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, (місце проживання: АДРЕСА_2, ІДН - НОМЕР_2), на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_11, (місце проживання: АДРЕСА_3, ІДН - НОМЕР_1) аліменти на утримання дочок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, в твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 (одній тисячі) грн. 00 коп. щомісячно на кожну дитину, з індексацією відповідно до закону, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Відкликати та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Роменським міськрайонним судом Сумської області від 13.10.2015 року по справі № 585/2542/15-ц, 2/585/922/15.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в сумі 1280,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники, які не були присутні в судовому засіданні мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: підпис...

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина