Постанова

від 04.07.2018 по справі 580/986/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року

м.Суми

Справа №580/986/17

Номер провадження 22-ц/788/879/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Криворотенка В. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Фермерське господарство Т.М.Б. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 12 березня 2018 року в складі судді Бакланова Р.В., ухвалене у м. Лебедин, повний текст якого складено 21 березня 2018 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства Т.М.Б. , в якому просила розірвати договір оренди землі від 07 листопада 2014 року, кадастровий номер 5922980400:06:002:0202, запис в державному реєстрі правочинів №7871712, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Т.М.Б. ; розірвати договір оренди землі від 07 листопада 2014року, кадастровий номер 5922980400:06:002:0203, запис в державному реєстрі правочинів №7870832, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Т.М.Б. ; розірвати договір оренди землі від 07 грудня 2014 року, кадастровий номер 5922980400:06:004:0008, запис в державному реєстрі правочинів №7863288, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Т.М.Б. ; розірвати договір оренди землі від 07 листопада 2014 року, кадастровий номер 5922980400:06:004:0007, запис в державному реєстрі правочинів №7864913, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Т.М.Б. ; розірвати договір оренди землі від 22 травня 2015 року, кадастровий номер 5922980400:06:002:0202, запис в державному реєстрі правочинів №11372521, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Т.М.Б. ; розірвати договір оренди землі від 22 травня 2015 року, кадастровий номер 5922980400:06:002:0203, запис в державному реєстрі правочинів №11373620, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Т.М.Б. ; розірвати договір оренди землі від 22 травня 2015 року, кадастровий номер 5922980400:06:004:0008, запис в державному реєстрі правочинів №11375321, укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Т.М.Б. , розірвати договір оренди землі від 22 травня 2015 року, кадастровий номер 5922980400:06:004:0007, запис в державному реєстрі правочинів №11376469 укладений між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Т.М.Б. .

Позовна заява мотивована тим, що вона є спадкоємцем майна після померлої матері - ОСОБА_3. 07 листопада 2014 року та 22 травня 2015 року між ОСОБА_3 та ФГ Т.М.Б. були укладені договори оренди 1/2 частини земельних ділянок. Відповідачем, у порушення умов договорів, не виплачено орендну плату за 2014 -2016 роки. Неодноразові звернення позивача залишилися поза увагою.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 12 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що дописаний від руки пункт 44 в договорах оренди землі від 22 травня 2015 року не може свідчити про отримання ОСОБА_3 орендної плати за 2016-2017 роки у вигляді оформлення спадщини. Вказує, що договори не є розрахунковим документом отримання ОСОБА_3 коштів, а відповідачем не надано належних доказів отримання коштів. Крім того, ОСОБА_1 отримала спадщину після померлих батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а не після ОСОБА_6

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника Фермерського господарства Т.М.Б. - адвоката ОСОБА_7, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, 07 листопада 2014 року та 22 травня 2015 року між матір'ю ОСОБА_1, ОСОБА_3, за життя, та Фермерським господарством Т.М.Б. укладено договори оренди 1/2 частини земельних ділянок:

07 листопада 2014 року між ФГ Т.М.Б. та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в строкове платне користування 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від загальної площі 2,1314 га (кадастровий номер: 5922980400:06:002:0203), що знаходиться на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, строком на 25 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 28 листопада 2014 року.

07 листопада 2014 року між ФГ Т.М.Б. та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в строкове платне користування 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від загальної площі 2,1314 га (кадастровий номер: 5922980400:06:002:0202), що знаходиться на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, строком на 25 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 28 листопада 2014 року.

Пунктами 9, 11 вказаних договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від грошової оцінки, що становить 141 грн. 56 коп. в рік. Орендна плата вноситься до 30 грудня щорічно (а.с. 46-48, 55-57).

07 листопада 2014 року між ФГ Т.М.Б. та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в строкове платне користування 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від загальної площі 2,2064 га (кадастровий номер: 5922980400:06:004:0008), що знаходиться на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, строком на 25 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 28 листопада 2014 року.

07 листопада 2014 року між ФГ Т.М.Б. та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в строкове платне користування 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від загальної площі 2,2580 га (кадастровий номер: 5922980400:06:004:0007), що знаходиться на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, строком на 25 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 28 листопада 2014 року.

Пунктами 9, 11 вказаних договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4% від грошової оцінки, що становить 1155 грн. 73 коп. в рік. Орендна плата вноситься до 30 грудня щорічно (а.с.49-54).

22 травня 2015 року між ФГ Т.М.Б. та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в строкове платне користування 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від загальної площі 2,2580 га (кадастровий номер: 5922980400:06:004:0007), що знаходиться на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, строком на 25 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 29 вересня 2015 року.

22 травня 2015 року між ФГ Т.М.Б. та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в строкове платне користування 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від загальної площі 2,2064 га (кадастровий номер: 5922980400:06:004:0008), що знаходиться на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, строком на 25 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 29 вересня 2015 року.

Пунктами 9, 11 вказаних договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3,5% від грошової оцінки, що становить 1263 грн. 06 коп. в рік. Орендна плата вноситься до 31 грудня щорічно (а.с.34-36, 40-42).

22 травня 2015 року між ФГ Т.М.Б. та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в строкове платне користування 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від загальної площі 2,1314 га (кадастровий номер: 5922980400:06:002:0202), що знаходиться на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, строком на 25 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 29 вересня 2015 року.

22 травня 2015 року між ФГ Т.М.Б. та ОСОБА_3 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала в строкове платне користування 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, від загальної площі 2,1314 га (кадастровий номер: 5922980400:06:002:0203), що знаходиться на території Бишкінської сільської ради Лебединського району Сумської області, строком на 25 років. Право оренди земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 29 вересня 2015 року.

Пунктами 9, 11 вказаних договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3,5% від грошової оцінки, що становить 154 грн. 72 коп. в рік. Орендна плата вноситься до 31 грудня щорічно (а.с.37-39, 43-45).

За актами приймання-передачі земельної ділянки від 07 листопада 2014 року та 22 травня 2015 року вищезазначені земельні ділянки передані в натурі Фермерському господарству Т.М.Б. . Актами від 07 листопада 2014 року та 22 травня 2015 року визначено межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 97-104).

28 вересня 2015 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки.

15 жовтня 2016 року державним нотаріусом Лебединської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8 ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 2,1314 га, 2,1314 га, 2,2064 га, 2,2580 (а.с. 7-10).

З інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що право власності на вказані земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_1 (а.с. 15 -22).

20 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Фермерського господарства Т.М.Б. про розірвання договорів оренди у зв'язку з тим, що вона в подальшому планує самостійно використовувати земельні ділянки, або здати в оренду іншому сільськогосподарському підприємству на більш вигідних умовах (а.с. 23).

14 лютого 2017 року Фермерським господарством Т.М.Б. ОСОБА_1 надано відповідь про відмову у розірванні договорів оренди землі з підстав, зазначених у зверненні позивача.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 мотивоване недоведеністю позивачем підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок від 07 листопада 2014 року та 22 травня 2015 року, укладених між ОСОБА_3 та Фермерським господарством Т.М.Б. через систематичну несплату відповідачем протягом 2014-2016 років орендної плати за користування земельними ділянками.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом і пріоритетним перед іншими законами у застосуванні щодо спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі ).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч. 1 ст. 6 Закону України Про оренду землі).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено ст. ст. 15, 21 вказаного Закону, однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата на землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно зі ст. 36 цього Закону, у разі невиконання зобов'язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Пунктом д ст. 141 ЗК України як підстава для припинення права користування земельною ділянкою передбачена систематична несплата орендної плати.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено зміст свободи договірних відносин сторін, сутність якої полягає у тому, що кожна сторона правовідносин є вільною в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, у пунктах 44 договорів оренди землі від 22 травня 2015 року, укладених між ОСОБА_3 та ФГ Т.М.Б. , зазначено, що орендну плату за землю отримала за 2016-2017 роки у вигляді оформлення спадщини ОСОБА_6 від ОСОБА_9 в червні 2015 року в сумі 10000 грн., тобто по 10000 грн. по кожному із договорів (а.с. 34 -45).

Проте, спадкодавець ОСОБА_3 за життя не заперечувала дійсність положень вищевказаних пунктів договорів оренди земельних ділянок, не порушувала питання про визнання недійсними їх положень в судовому порядку чи в інший спосіб їх оскарження, а як свідчить аналіз обставин справи, фактично погодилась на проведення зарахування орендної плати в рахунок оформлення спадщини після померлих фізичних осіб.

За умови дійсної наявності та доведеності доказами обставин систематичної несплати орендної плати за 2014-2015 роки, право на розірвання договорів оренди землі належало за життя власнику земельних ділянок ОСОБА_3, яка цим правом на той час не скористалася.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1, всупереч зазначеним вимогам закону, не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спадкодавець ОСОБА_3 упродовж 2014 - 2017 років не отримувала від Фермерського господарства Т.М.Б. орендну плату і така невиплата набула ознак систематичності протягом зазначеного періоду.

Натомість, як вбачається з копії витягу з журналу видачі коштів за оренду земельних паїв Фермерського господарства Т.М.Б. , ОСОБА_1 06 грудня 2017 року отримала 10189 грн. 80 коп. орендної плати від відповідача за 2017 року і на день пред'явлення позову до суду борг по орендній платі з боку відповідача перед позивачем відсутній (а.с. 137-138).

Доводи апеляційної скарги про те, що дописаний від руки пункт 44 в договорах оренди землі від 22 травня 2015 року не може свідчити про отримання ОСОБА_3 орендної плати за 2016-2017 роки у вигляді оформлення спадщини, не заслуговують на увагу, оскільки вказаний пункт договору спадкодавцем не оспорювався і недійсним у встановленому законом порядку не визнавався. Крім того, обставини щодо систематичної несплати відповідачем орендної плати позивачу протягом певного періоду часу повинні бути доведені саме позивачем належними, допустимими та достатніми доказами, чого нею зроблено не було.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для розірвання договорів оренди землі через несистематичну несплату орендної плати за 2014 -2016 роки попередньому власнику земельних ділянок ОСОБА_3

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи і надав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

У зв'язку з відстроченням ОСОБА_1 сплати судового збору в сумі 7680 грн. за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 05 травня 2018 року, судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню з неї в дохід держави за перегляд справи в суді апеляційної інстанції .

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384, 389 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 12 березня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 7680 грн. за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ю.Кононенко

ОСОБА_10

ОСОБА_11