Постанова

від 22.05.2018 по справі 760/26648/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 33/796/1174/2018 Постанова винесена суддею Криворот О.О.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Горб І.М., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 рокуОСОБА_2визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Згідно з постановою, суд розглянув протокол про адміністративне правопорушення серії БД №442243 від 27.11.2017 року, відповідно до якого 27 листопада 2017 року о 03 год. 30 хв. по бул. В. Гавела, 36 в м. Києві ОСОБА_2 керував автомобілем Рено , державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення, нестійка хода), та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2,вважаючи постанову суду незаконною, просить її скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що постанова суду не відповідає вимогам ст. 268 КУпАП, оскільки судом першої інстанції було позбавлено його права на участь у розгляді справи, хоча суду повідомлялось про його бажання прийняти участь у розгляді справи та її неможливість з поважних причин, так як в період з 26.01.2018 року по 23.02.2018 року він перебував на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні №9 з діагнозом панкреатит в стадії загострення, а також надати пояснення, скористатись правовою допомогою, залучити свідків для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

Крім того зазначає, що під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення він знаходився в автомобілі, який не перебував у русі, а в автомобілі він знаходився виключно тому, що грівся. Там він і зупинив автомобіль патрульної поліції, щоб вони викликали патруль, який перед цим здійснив його зупинку та огляд його і автомобіля, для того, щоб вони повернули йому його ключі від квартири, які він залишив в їх автомобілі.

Цей факт можуть підтвердити свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були присутні під час складання протоколу, а також вказані свідки можуть підтвердити і той факт, що він не перебував у русі та не здійснював керування автомобілем.

Між тим, відповідно до п. 2.9 (а) ПДР України, водієві забороняється саме керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, на думку апелянта, судом першої інстанції неповно та не всебічно досліджено обставини справи, а тому висновок, викладений у постанові суду про його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є неправильним з огляду на те, що керування автомобілем ним не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на підтримку доводів апеляційної скарги, а також інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_7., свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, наданий Управлінням патрульної поліції у м. Києві, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддя місцевого суду не дотримався, внаслідок чого суд прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції , затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та вищезазначеної Інструкції, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння, який першочергово проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Як убачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 ПДР України, суддя місцевого суду фактично послався лише на протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітке мовлення, нестійка хода), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, а також наявні в матеріалах справи письмові докази, але належним чином не перевірив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та не дав їм належної оцінки, що призвело до неповноти з'ясування фактичних обставин справи.

Між тим, переглядаючи справу в межах поданої апеляційної скарги, вважаю, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх та належних доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України, яким передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, а до того ж процедура проведення такого огляду, яка чітко регламентована статтею 266 КУпАП та вищезазначеною Інструкцією, була порушена.

Так, за поясненнями ОСОБА_2, наданими ним у судовому засіданні апеляційної інстанції, того дня він був на дні народженні, де вживав алкоголь, оскільки автомобілем керувати не збирався, а мав намір викликати водія. Тому зі свята його забрав товариш, але по дорозі їх зупинив патруль поліції, які, повідомивши про планову перевірку, обшукали автомобіль, але нічого не знайшовши, їх відпустили, і товариш привіз його додому. Проте, піднявшись до дверей квартири, він не виявив ключів, тому зателефонувавши по 102 запитав, як можна перевірити те, чи не забув він свої ключі в патрульній машині працівників поліції, які їх зупиняли, на що йому повідомили, щоб він очікував, оскільки зараз до нього під'їде той самий патруль. Він вийшов на вулицю чекати патруль і, так як на вулиці було холодно, він сів в автомобіль, щоб погрітися. Згодом побачивши патруль поліції, який проїхав повз нього, він почав їм махати, але так як вони не зупинилися, він став їх доганяти на автомобілі, проїхавши за ними лише 10-15 метрів. Коли вони зупинились, він також зупинився та підійшов до них, запитуючи, чи привезли вони йому ключі, але працівники поліції повідомили, що у них немає ніяких ключів, попросили у нього документи, а потім запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі Драгер , на що він відмовився, оскільки вказаний прилад в Україні не сертифікований. Пізніше приїхав інший патруль та привіз йому ключі, однак попередній патруль вже почав складати на нього протокол.

Також зазначив, що працівники поліції після його відмови від проходження огляду на приладі Драгер , не запропонували йому пройти огляд в медичному закладі, а одразу склали протокол. При цьому були присутні свідки, які бачили, що він не керував автомобілем, і відмовилися свідчити про протилежне. Тоді працівники поліції знайшли інших свідків, але вони не бачили чи керував він автомобілем, чи ні, вони були свідками лише того, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння, але він цього і не заперечував.

Тому вважає, що працівниками поліції були порушені вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції щодо порядку проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки після його відмови від проходження огляду на приладі Драгер , йому не було запропоновано пройти огляд в медичній установі, а одразу було складено протокол.

Такі пояснення ОСОБА_2 повністю узгоджуються з поясненнями допитаних в суді апеляційної інстанції свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8

Так, з пояснень свідка ОСОБА_6 вбачається, що 27.11.17 року приблизно о 3 год. 40 хв. по бул. Лепсе, 38-г, він зі своїм другом після святкування вдома підвищення по службі дружини, вийшли на вулицю та не знайшли автомобіль, на якому він приїхав. Вони почали скрізь шукати автомобіль і під час його пошуків бачили, як ОСОБА_2, якого він знає наглядно, сидів у своєму автомобілі, який був припаркований на парковці, із включеним світлом та, як з'ясувалося пізніше, він шукав свої ключі, але, не знайшовши їх, викликав працівників поліції. Вони також, не знайшовши автомобіль товариша, викликали поліцію, яка приїхала через 20-30 хвилин. Коли з'явилися працівники поліції, то вони проїхали повз ОСОБА_2, прямуючи до них, тому останній вийшов з автомобіля та почав махати їм руками і зупиняти їх. Зупинившись, працівники поліції, замість того щоб з'ясовувати обставини по зниклому автомобілю, почали якісь розборки з ОСОБА_2, а потім попросили його стати свідком, що ОСОБА_2 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження освідування, але він відмовився, так як було очевидним, що ОСОБА_2 стояв припаркованим на парковці у дворі напроти будинку 38-г по бул. Лепсе, а не рухався. До того ж і весь час, поки вони шукали автомобіль та чекали працівників поліції, а це приблизно 20-30 хвилин, що вони навіть замерзли, так як було холодно, то ОСОБА_2 весь цей час знаходився в автомобілі, в салоні якого горіло світло, а не рухався на ньому, і до приїзду працівників поліції ніякого руху автомобілів у дворі не було. Потім приїхав другий патруль, якого вже викликав ОСОБА_2 з приводу повернення його ключів, але чи передавали вони йому ключі, він не бачив. Після того, як перший патруль розібрався з ОСОБА_2, то почали займатись ними з приводу зниклого автомобіля.

За поясненнями свідка ОСОБА_8, який працює водієм сміттєвоза і в нічну зміну прибирав сміття по бул. Лепсе, 38-40, то того дня він не зміг проїхати вперед до сміттєвого бачка, бо стояли дві машини працівників поліції. Після того, як, на його прохання, вони від'їхали і почалося завантаження сміття, до нього підійшов працівник поліції і попросив бути свідком того, що водій рухався на автомобілі в стані алкогольного сп'яніння і не хоче проходити алкотестер. Він відмовлявся бути свідком, так як нічого не бачив, але працівники поліції наполягали на цьому, давили на жалість, говорячи, що водії їздять п'яними, збивають дітей, і тоді він погодився, хоча автомобіля, яким керував водій, він не бачив. При цьому, всі автомобілі, які він бачив, були припарковані і в жодному з них не горіло світло. Потім на прохання працівників поліції він підписав якісь папери. Також вони попросили підписати папери і його напарника, який все підписав, бо інакше працівники поліції їх не відпустили б.

Також зазначив, що ОСОБА_2 він бачив мельком і не звертав на нього особливої уваги, оскільки йому потрібно було робити свою роботу, однак, при ньому працівники поліції нічого не говорили з приводу проходження ОСОБА_2 огляду на стан алкогольного сп'яніння і у них навіть при собі не було приладу Драгер . Він чув, що була якась суматоха та розмова за якісь ключі, що ОСОБА_2 не може кудись потрапити і все, а з ним особисто він не розмовляв. При цьому зазначив, що в його письмових поясненнях стоїть його підпис, але він підписав все, нічого не читаючи, так як у нього було багато роботи і він поспішав.

В той же час за змістом наявних в матеріалах справи письмових пояснень свідка ОСОБА_8, як і аналогічних йому пояснень свідка ОСОБА_9, 27.11.2017 року о 04 год. 09 хв. у його присутності водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду у лікаря-нарколога та за допомогою приладу Драгер на стан сп'яніння.

Тому, для перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 і встановлення обставин складання щодо нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом апеляційної інстанції був допитаний інспектор патрульної поліції ОСОБА_7, який пояснив, що під час нічного патрулювання вони рухались по бул. В. Гавела і, заїжджаючи на прибудинкову територію на виклик, побачили що стоїть автомобіль, але вони на нього не звертали увагу. Під'їхавши до заявника, вони почали з ним спілкуватись, а в цей час до них ззаду під'їхав автомобіль, водій якого, вийшовши з автомобіля, підійшов до них та сказав, що стояв на парковці, але, побачивши їх, поїхав за ними. Цим водієм був ОСОБА_2, який був у нетверезому стані. Поспілкувавшись із заявником, вони підійшли до ОСОБА_2 та запропонували йому пройти огляд на приладі Драгер , який їм привіз інший патруль, але він відмовився у присутності двох свідків, тоді було складено протокол і все зафіксовано на відеокамеру. ОСОБА_2 вони не зупиняли, але він приїхав позаду них, а під час складання на нього протоколу він також ще перепаркував свій автомобіль, оскільки останній стояв посеред дороги і заважав іншим транспортним засобам.

Також інспектор зазначив, що їх командир повідомив їм, що до цих подій, того ж дня, на товариша ОСОБА_2, який був разом з ним, було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Між тим, про порушення порядку проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння, а саме того, що, отримавши незгоду ОСОБА_2 напроходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на приладі Драгер , інспектор поліції не запропонував ОСОБА_2 пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я і не забезпечив його доставку до такого закладу, свідчить і наданий на запит апеляційного суду відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

Жодних даних, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_2 на місці зупинки транспортного засобу працівниками поліції після його відмови від проходження огляду на приладі Драгер було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я, у матеріалах справи не має, а отже, дійсність, наведених ним обставин, у апеляційного суду сумнівів не викликає.

Таким чином, дані у протоколі про адміністративне правопорушення не можуть бути визнані допустимими доказами, адже спростовуються дослідженими під час апеляційного розгляду доказами, що дає підстави витлумачити всі сумніви на користь ОСОБА_2 та відкинути їх.

За таких обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що працівниками поліції не було дотримано вимог ст. 266 КУпАП щодо порядку проведення огляду на стан сп'яніння, а отже, факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку не є доведеним і допустимі докази винуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення відсутні, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,суддя, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року, якою ОСОБА_2визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду міста Києва Горб І.М.