Рішення

від 05.07.2018 по справі 902/1099/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2018 р. Cправа № 902/1099/17

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНІТ і КО", м.Вінниця

про стягнення 7475,85 грн заборгованості згідно договору про надання послуг

представники сторін в судове засідання не з'явились

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області знаходиться справа №902/1099/17 за позовом приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНІТ і КО" заборгованості в розмірі 7475,85 грн по оплаті за надані послуги рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, з яких:1645,13 грн суми заборгованості за послуги зв'язку та 5830,72 грн суми договірної санкції.

Ухвалою суду від 08.12.2018 за вказаним позовом порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 01.02.2018.

Ухвалою суду від 01.02.2018 постановлено справу №902/1099/17 розглянути за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №902/1099/17 призначено на 15.03.2018.

Ухвалою суду від 15.03.2018 постановлено продовжити строк підготовчого провадження у справі №902/1099/17 на тридцять днів, відкласти підготовче засідання у справі №902/1099/17, повідомити відповідачу, що наступне судове засідання у справі №902/1099/17 відбудеться 17.04.2018, викликати представника позивача в підготовче засідання господарського суду Вінницької області у справі №902/1099/17, що призначено на 17.04.2018, а також зобов'язати сторони в повному обсязі виконати вимоги ухвал суду, що постановлені під час здійснення провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 17.04.2018 постановлено закрити підготовче провадження у справі №902/1099/17, призначити справу №902/1099/17 до розгляду по суті, повідомити учасникам справи, що розгляд справи по суті відбудеться 11.05.2018.

Судове засідання 11.05.2018 у справі №902/1099/17 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Нешик О.С. з 02.05.2018 по 13.05.2018 у щорічній основній відпустці, а з 14.05.2018 по 18.05.2018 - у відрядженні у м.Києві.

Ухвалою суду від 25.05.2018 судове засідання по розгляду справи призначено на 25.06.2018.

Представники сторін правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином, ухвалою суду від 25.05.2018.

Так, уповноваженому представнику позивача (ПАТ "ВФ Україна") вказана ухвала суду була вручена під розпис (04.06.2018), що підтверджується поштовим повідомленням №2101801538485 від 11.06.2018 (а.с.209), а керівнику ТОВ "МАГНІТ і КО" Гуньку О.Я. (07.06.2018), що підтверджується поштовим повідомленням №2101801538116 від 13.06.2018 (а.с.210).

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду від 19.12.2017, 07.02.2018, 15.03.2018, 17.04.2018 та від 25.05.2018 направлені на юридичну адресу відповідача (ТОВ "МАГНІТ і КО"), яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позовній заяві, повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з написом в графі "причина повернення (досилання)" - "за закінченням терміну зберігання" та "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Зважаючи на вищевикладене, судом при неявці відповідача в судове засідання враховується наступне.

П.п. 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того суд наголошує, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи, що норми статей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.3 ч.1 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак останній не скористалися своїм правом на участь своїх представників у судовому засіданні.

Разом з цим, 25.06.2018 на адресу суду надійшла заява приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" б/н від 24.06.2018 "про відкладення розгляду справи на іншу дату", мотивована хворобою представника А.С.Щетиніна.

П.2 ч.2 ст.202 ГПК України встановлено, що суд має відкласти розгляд справи з підстав першої неявка в судове засідання учасника справи , якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що судом визнавалась явка позивача в судові засідання 15.03.2018 (а.с.94), 17.04.2018 (а.с.189) та 25.06.2018 обов'язковою. Однак останній жодного разу вимоги ухвал суду в цій частині не виконав.

Слід також зазначити, що юридична особа не обмежена у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів в господарському суді. Учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Також слід зазначити, що згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Всупереч зазначеним вимогам закону позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, що викладені у заяві від 24.06.2018.

З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав до визнання поважними причин неявки позивача в судове засідання 25.06.2018, а відтак слідуя приписам п.1 ч.3 ст.202 ГПК України вважає за можливе розглянути спір у справі 3902/1099/17 за його відсутності.

Клопотанням від 14.03.2018 представник приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" Н.П.Михальчук просив справу розглянути за відсутності позивача (а.с.169).

Оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2017 приватне акціонерне товариство "МТС Україна" змінило свою назву на приватне акціонерне товариство "ВФ Україна".

Між приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "МАГНІТ і КО" було укладено ряд договорів про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку та додаткові угоди до них (а.с.21-50), а саме:

- договір №668670 від 24.06.2014, на номер телефону НОМЕР_1 (контракт №395380211913) та додаткова угода до нього №5655592;

- договір №6686756 від 25.06.2014, на номер телефону НОМЕР_2 (контракт №395380211934) та додаткова угода до нього №5655693;

- договір №668736 від 25.06.2014, на номер телефону НОМЕР_3 (контракт №395380211955) та додаткова угода до нього №5655691;

- договір №6686278 від 24.06.2014, на номер телефону НОМЕР_4 (контракт №395380211970) та додаткова угода до нього №5655595;

- договір №6746764 від 15.09.2014, на номер телефону НОМЕР_5 (контракт №395380211989) та додаткова угода до нього;

- договір №6746765 від 15.09.2014, на номер телефону НОМЕР_6 (контракт №395380212011) та додаткова угода до нього;

- договір №6686273 від 24.06.2014, на номер телефону НОМЕР_7 (контракт №395380212033) та додаткова угода до нього №5655593;

- договір №6746859 від 15.09.2014, на номер телефону НОМЕР_8 (контракт №395380212047) та додаткова угода до нього;

- договір №6686760 від 25.06.2014, на номер телефону НОМЕР_9 (контракт №395380212073) та додаткова угода до нього №5655694;

- договір №6686771 від 25.06.2014, на номер телефону НОМЕР_10 (контракт №395380212093) та додаткова угода до нього №5655696;

- договір №6686767 від 25.06.2014, на номер телефону НОМЕР_11 (контракт №395380212113) та додаткова угода до нього №5655695.

Вказані договори є ідентичними по суті і за їх умовами сторони узгодили, зокрема, наступне :

- оператор згідно з договором надає абоненту послуги мобільного зв'язку в межах України згідно з ліцензією серії АА № 720189 від 29.12.2004 Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором оператора (пункт 1.1 договорів);

- загальні умови надання послуг у повному обсязі визначаються умовами користування мережами мобільного зв'язку оператора, які є невід'ємною частиною даного договору. Надання послуг за цим договором починається після внесення абонентом на підставі відповідного рахунку оператора повної суми первинного авансу та його зарахування на особовий рахунок абонента (пункти 1.2 та 1.3 договорів);

- абонент зобов'язаний своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за збереження номеру при тимчасовому відключенні в мережі мобільного зв'язку оператора по всіх телефонах, зареєстрованих на його особистому рахунку (збереження номеру при тимчасовому відключенні мережі сплачується і в тому випадку, коли надання послуг призупинено за несплату попередніх рахунків або за заявою абонента). Фактичне використання абонентом тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом (п.5.2. договорів).

- у разі неодержання рахунків, абонент зобов'язаний зателефонувати до оператора за телефоном 111 або +380442400000 для одержання інформації щодо подальших розрахунків (п. 5.3. договорів);

- абонент зобов'язаний сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу (п. 5.4. договорів);

- надання замовлених абонентом послуг здійснюється на умовах попередньої (авансової оплати) та/або наступної оплати (кредит) згідно з тарифами оператора, які є невід'ємною частиною цього договору (тарифи додаються). Розрахунковий період становить один календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента номерами телефонів. (п. 6.1 договорів);

- нарахування за надані послуги в мережах іноземних операторів під час використання послуги міжнародного роумінгу здійснюється згідно з тарифами іноземних операторів та з урахуванням послуг оператора із забезпечення міжнародного роумінгу. У випадку користування послугою міжнародного роумінгу оператор залишає за собою право включати до поточного розрахункового періоду послуги отримані у попередні розрахункові періоди (п. 6.2 договорів);

- розрахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує готівкою, перерахуванням на поточний рахунок оператора або кредитною карткою в національній валюті України, або поповнює рахунок свого мобільного номеру за допомогою карток оплати. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому випадку до моменту фактичного використання авансу (п. 6.3 договорів);

- оплата розмов в іноземній валюті абонентами - нерезидентами України із-за кордону здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок оператора або кредитною карткою. Моментом оплати вважається надходження коштів на рахунок (п. 6.4 та п. 6.5. договорів);

- облік переліку й обсягу споживання послуг ведеться автоматично за допомогою програмних засобів (п.6.7. договорів).

- за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня (п.7.2 договорів);

- даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами. Строк даного договору складає один рік з моменту набуття ним чинності, якщо інше не передбачене пов'язаними з цим договором угодами або документами. Якщо за 30 днів до закінчення цього договору жодна зі сторін письмово не заявить про намір розірвати договір, то він вважається продовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах. Така пролонгація строку даного договору можлива без обмеження терміну (пункти 8.1 -8.3 договорів).

Для нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку за вказаними договорами відповідачеві було присвоєно єдиний особовий рахунок №1.12642877. З технічних причин, у зв'язку з переходом ПАТ "ВФ Україна" на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги) особовий рахунок абонента було замінено на 295378900179.

Позивач свої зобов'язання за вказаними договорами виконав, надавши відповідачу телекомунікаційні послуги. Однак останній, порушуючи умови договорів та положення Закону України "Про телекомунікації", послуги мобільного зв'язку повністю не оплатив, у зв'язку з чим станом на час звернення з позовом до суду за ним рахується заборгованість за послуги зв'язку в розмірі 1645,13 грн. Даний факт підтверджується звітом про баланс особового рахунку абонента, довідковою інформацією про надані послуги за відповідними телефонами, іншими матеріалами справи.

З метою досудового врегулювання спору позивач 20.01.2016 звернувся до відповідача з претензію №С295378900179/01 (а.с.15), в якій вимагав терміново погасити прострочену заборгованість.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надіслав, борг не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладені між сторонами договори за правовою природою є договорами про надання послуг, за якими, згідно статті 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 63 Закону України "Про телекомунікації" від 18 листопада 2003 року №1280-IV (з наступними змінами та доповненнями) абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що заборгованість за договорами про надання послуг мобільного зв'язку на час прийняття судом цього рішення відповідачем не погашена, докази оплати отриманих відповідачем послуг відсутні, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 1645,13 грн боргу за надані послуги підлягає задоволенню.

Розглянувши вимогу про стягнення договірної санкції в сумі 5830,72 грн, судом встановлено наступне.

Як вже зазначалось, позивач в судові засіданні 15.03.2018, 17.04.2018 та 25.06.2018 не з'явився, не надав усіх документів, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, ухвалами суду від 08.12.2018, від 01.02.2018, та від 15.03.2018 приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" було зобов'язано надати суду: розрахунок основного боргу (заявленої до стягнення заборгованості за послуги зв'язку) окремо по кожному з договорів, в якому показати динаміку росту заборгованості та її погашення, що має бути складений відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору із зазначенням застосованих методів, платіжних та товарно-розпорядчих документів з розбивкою по періодам і підписаний посадовими особами, які його склали. Визначити період, за яких рахується заборгованість по кожному з договорів окремо; письмові пояснення (з посиланням на норми діючого законодавства та умови договору (рів)) стосовно того, коли припинені основні договори, правові та фактичні підстави їх припинення ; та розрахунок "договірних санкцій" окремо по кожному з договорів, в якому визначити період, за який вони нараховані .

Вимоги суду щодо подання більш повного та детального розрахунку відповідають правовій позиції, що викладена у п.1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013.

Так, позивач звертаючись з позовною вимогою про стягнення "договірної санкції" як підставу її нарахування зазначив п.1.3 додаткових угод до вказаних договорів про надання послуг мобільного зв'язку, згідно якого "... коли дія Основного договору припиняється на підставі п.5.2 Основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї додаткової угоди починаючи з дня відмови або припинення дії...".

Разом з цим позивачем не зазначено обставин, що стали підставою нарахування зазначеної санкції та момент коли ці обставини виникли. За наявними у справі документами суд не в змозі самостійно визначити період, за який "санкція" нарахована, а відтак і перевірити правомірність її стягнення.

З наявних у справі розрахунків ціни позову вбачається, що приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" "договірну санкцію" включено у загальний розмірі заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.74, ч.1 ст.77, ч.1 ст.78 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, з урахуванням вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення "договірної санкції" в розмірі 5830,72 грн підлягають залишенню без розгляду на підставі п.4 ст.226 ГПК України.

Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Слід також роз'яснити, що відповідно до положень частин 4 та 5 статті 240 ГПК України в зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписав рішення у справі №902/1099/17 без його проголошення. Датою ухвалення рішення у даній справі, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись п.4 ч.1 ст.226, ст.ст.2, 4, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНІТ і КО" (21037, м.Вінниця, вул.Ющенка, буд.16; код ЄДРПОУ 38023223) на користь приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (01601, м.Київ, вул.Лейпцизька, буд.15; код ЄДРПОУ 14333937) 1645,13 грн боргу за надані послуги рухомого (мобільного) телефонного зв'язку та 1600,00 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Провадження в частині стягнення договірної санкції в сумі 5830,72 грн залишити без розгляду.

5. Рішення надіслати учасникам судового процесу - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Повне рішення у справі №902/1099/17 складено 05 липня 2018 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ПАТ "ВФ Україна" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, буд.15)

3 - відповідачу - ТОВ "МАГНІТ і КО" (21037, м.Вінниця, вул.Ющенка, буд.16);

4 - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)