Ухвала

від 04.07.2018 по справі 905/1216/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

04.07.2018                               №905/1216/18                                                                                                                                             

за позовом: Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 (адреса: 87501, Донецька область, м.Маріуполь, пл.Мічмана Павлова, 10) в інтересах держави як позивач,

до відповідача 1: Урзуфської сільської ради (Ідентифікаційний код 04342878; адреса: 87455, Донецька область, Мангушський район, с.Урзуф, вул.Центральна, 64),

відповідача 2: Комунального курортного підприємства Урзуфської сільської ради (Ідентифікаційний код 30937104; адреса: 87455, Донецька область, Мангушський район, с.Урзуф, вул.Центральна, 64),

про: повернення приміщення, -

суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1 звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави як позивач з позовом до Урзуфської сільської ради Мангушського району Донецької області та Комунального курортного підприємства Урзуфської сільської ради про зобов'язання Комунального курортного підприємства Урзуфської сільської ради звільнити та повернути нежитлові приміщення загальною площею 37,9 кв.м., розташовані за адресою: Донецька область, Мангушський район, с.Урзуф, вул.Центральна, 64 – А Урзуфській сільській раді Мангушського району Донецької області шляхом підписання акту прийому – передачі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що договір оренди нерухомого комунального майна б/н від 12.02.2018 між відповідачами, є неукладеним, а приміщення підлягають поверненню, оскільки в порушення норм ч.2 ст.793 та ст.794 Цивільного кодексу України договір нотаріально не посвідчений, а також не здійснено його державну реєстрацію, що підтверджується відсутністю відмітки на самому договорі оренди.

В обґрунтування підстав представництва інтересів держави в суді Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №1 посилається на те, що невжиття заходів, спрямованих на нотаріальне посвідчення або розірвання договору оренди комунального майна, як наслідок неповернення комунального майна з боку Урзуфської сільської ради є виключними випадками, що встановлені ст.131 – 1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з положеннями ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 з урахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурори подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що спірні правовідносини виникли між Урзуфською сільською радою та Комунальним курортним підприємством Урзуфської сільської ради, та за правовою природою є цивільними правовідносинами і направлені на досягнення виключно їх майнових інтересів.

Разом з цим, ст.18 – 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Урзуфська сільська рада є юридичною особою з ідентифікаційним кодом – 04342878, організаційно – правовою формою – орган місцевого самоврядування.

Отже, остання є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю, в тому числі здійснювати захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку. При цьому, неможливість здійснення Урзуфською сільською радою такого захисту у позовній заяві жодним чином не обґрунтовано, та з доданих до неї документів такі обставини також не вбачаються.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звернення Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №1 до суду з даним позовом.

Згідно з п. 4 ч.5 ст.174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо: відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про повернення Керівнику Маріупольської місцевої прокуратури №1 позовної заяви і доданих до неї документів.

Одночасно, суд звертає увагу на те, що прокурором всупереч вимогам п.4 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві визначено зміст позовних вимог лише до одного відповідача, в той час, коли в останній визначено двох відповідачів – Урзуфську сільську раду та Комунальне курортне підприємство Урзуфської сільської ради.

Керуючись ст.ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву №73 – 78 – 18 від 22.06.2018 та додані до неї документи Керівнику Маріупольської місцевої прокуратури №1.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її підписання у апеляційному порядку згідно положень Господарського процесуального кодексу України.

Додаток на адресу прокуратури: позовна заява №73 – 78 – 18 від 22.06.2018 з додатками, всього на 39 – арк., поштовий конверт.

Суддя Н.В. Величко