Рішення

від 05.07.2018 по справі 909/384/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/384/18 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД",

юридична адреса: АДРЕСА_1, 76018;

поштова адреса: вул.Перемоги, 20, м.Київ, 03170;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КФС БІО ЛТД",

АДРЕСА_2, 76018;

про: стягнення 30 396, 67грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КФС БІО ЛТД" 30 396, 67грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.18р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Буланов та Купчик проти України» заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., «Чуйкіна проти України» № 28924/04 від 13.01.2011р.).

Представник позивача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 20.06.18р. Слід зазначити, що матеріали справи містять клопотання вх.№9478/18 від 18.06.18р., в якій представник позивача просить суд, розглядати справу за його відсутності.

Позовні вимоги позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому, на:

- укладення між сторонами Договору суборенди сільськогосподарської техніки №03-04/15 від 03.04.15р., на виконання умов якого, позивач згідно акту приймання-передачі в суборенду від 06.04.15р., передав відповідачу у тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку - трактор John Deere 8400, №05377 ВІ RW8400Р020844, рік випуску 1998;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за суборенду сільськогосподарської техніки, внаслідок чого неоплаченими в повному обсязі залишились акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №125 від 30.04.15р., №3322 від 31.05.15р., №3938 від 30.06.15р., №5121 від 31.07.15р., на суму 30 396, 67грн.;

- невиконання відповідачем п.1 Додаткової угоди №1 від 30.04.16р. до Договору суборенди сільськогосподарської техніки №03-04/15 від 03.04.15р., згідно умов якого, сторони домовились розструктуризувати та розстрочити, а відповідач сплатити в повному обсязі кредиторську заборгованість по суборенді майна в розмірі 30 396, 67грн. до 15.09.16р.;

- звернення до відповідача з вимогою №ПЕР/Вих/2017/00280 від 09.10.17р. про оплату 30 396, 67грн., яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- приписи ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 16.05.18р., 19.06.18р. з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та у витягу з ЄДРЮО, ФО-П та ГФ, наданому суду на запит №1004111935 від 19.06.18р. - АДРЕСА_2, 76018, повернулись на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Повідомлення про зміну місцезнаходження ТОВ "КФС БІО ЛТД" суду не подано, як і не подано інформації про офіційну електронну адресу чи інші засоби зв'язку відповідача.

В силу ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що позивач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників позивача та відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" (Орендар/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КФС БІО ЛТД" (Суборендар/відповідач) укладено Договір суборенди сільськогосподарської техніки №03-04/15 від 03.04.15р.

Згідно п.1.1. Договору, Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове оплатне користування сільськогосподарську техніку, найменування, марка, державний номер (за його наявності), серійний номер, рік випуску, дійсна вартість якої визначається сторонами у Додатках до цього Договору, що становлять його невід'ємну частину.

Додатком №1 до Договору, сторонами обумовлено марку - John Deere, модель - JD-8400, тип - трактор, державний номер/сер.номер шасі/ сер.номер двигуна - 05377 ВІ RW8400Р020844, RG - 6081Н048052, рік випуску - 1998.

Майно, що передається у суборенду, знаходиться у користуванні Орендаря у відповідності до Договору оренди № JD8400_05377ВІ від "01" квітня 2015р., укладеного між Орендарем і Орендодавцем - Приватним акціонерним товариством "РАЙЗ-МАКСИМКО". Орендарю, Орендодавцем надана генеральна згода на подальшу суборенду майна, без обмежень її умов (п.1.3.Договору).

Пунктами 2.1., 2.2. Договору встановлено, що майно Суборендар використовуватиме для забезпечення власних виробничих потреб, пов"язаних з виробництвом продукції. Майно передається Суборендарю за актом приймання - передачі протягом тьох днів з моменту підписання відповідних Додатків до Договору.

Термін суборенди майна обраховується з моменту фактичної передачі його в суборенду і не перевищуватиме строк, на який укладено Договір оренди до 31.12.15р.

У відповідності до п.1 Додатку №1 до Договору, загальний розмір місячної плати за суборенду з ПДВ становить 41 150,00грн.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин позивач, згідно акту приймання-передачі в суборенду від 06.04.15р. (а.с.25), передав відповідачу у тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку - трактор John Deere 8400, №05377 ВІ RW8400Р020844, рік випуску 1998.

Матеріали справи містять належним чином оформлені, підписані без жодних зауважень та скріплені печатками сторін акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №125 від 30.04.15р., №3322 від 31.05.15р., №3938 від 30.06.15р., №5121 від 31.07.15р. (а.с.27-30), на загальну суму 145 396,67грн., з яких вбачається факт здійснення відповідачем суборенди сільськогосподарської техніки, обумовленої Договором №03-04/15 від 03.04.15р.

Водночас 30.04.16р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору суборенди сільськогосподарської техніки №03-04/15 від 03.04.15р., у відповідності до якої, Орендар погодився розструктуризувати та розстрочити, а Суборендар - сплатити в повному обсязі кредиторську заборгованість по суборенді майна згідно Договору суборенди в розмірі 30 396, 67грн. до 15 вересня 2016р.

Однак доказів оплати відповідачем позивачу 30 396, 67грн. суду не подано.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №ПЕР/Вих/2017/00280 від 09.10.17р. (а.с.32-34) про оплату 30 396, 67грн. Доказів належного реагування відповідачем суду не пред"явлено.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 30 396, 67грн. вартості наданих послуг з суборенди сільськогосподарської техніки за Договором суборенди сільськогосподарської техніки №03-04/15 від 03.04.15р.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Договір суборенди сільськогосподарської техніки №03-04/15 від 03.04.15р., Додаткова угода №1 від 30.04.16р. до Договору, укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом (ч.ч.1, 6 ст.283 Господарського кодексу України.)

В силу ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов"язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ст.774 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 42, 46, 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, на основі вищесказаного стягненню з відповідача в судовому порядку підлягають 30 396, 67грн.

Судовий збір, за правилами ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача.

Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-629, 759, 774, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 73-79, 86, 129, 202, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КФС БІО ЛТД", АДРЕСА_2, 76018 (ідентифікаційний код 37182379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", АДРЕСА_1, 76018 (ідентифікаційний код 32605152) 30 396, 67грн. (тридцять тисяч триста дев"яносто шість грн. 67коп.) - заборгованості, 1 762,00грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.07.18р.

Суддя С.Кобецька