Рішення

від 06.07.2018 по справі 905/573/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2018 р. м. Київ

Справа № 905/573/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.

при секретарі судового засідання Щербаковій В.О., розглянувши справу за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ПравдаТУТ» про стягнення 90 177,58грн, за участю представників:

від позивача - не з'явилися;

від відповідача - не з'явилися

встановив:

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Концерн РРТ) в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ПравдаТУТ» (далі - ТОВ Інформаційне агентство Правда ТУТ ) про стягнення 90 177,58грн, у т.ч.78840,00грн основного боргу, 7484,14грн пені, 742,66грн 3% річних, 3110,78грн втрат від інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 05.04.2017 №34-17-1 в частині оплати наданих послуг у встановлений договором строк (т.1 а.с.3-7).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.03.2018 відповідну справу передано за підсудністю до Господарського суду Київської області (т.1 а.с.1-2).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.05.2018 відкрито провадження за поданим позовом, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (т.2 а.с.15-16).

Копія ухвали отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103263741521 16.05.2018 (т.2 а.с.18).

Відповідач у даній справі письмового відзиву по суті заявлених позовних вимог у строк, встановлений ч.1 т.251 ГПК України, не подав.

В силу ч.2 ст.178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2018 за клопотання позивача призначено проведення судового засідання на 08.06.2018 (а.с.21-22).

Копія ухвали отримана: позивачем - 04.06.2018 (повідомлення про вручення поштового відправлення №0103263951526, відповідачем - 06.06.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0103263279593 (т.2 а.с.36,37).

В судовому засіданні 08.06.2018 оголошено перерву до 06.07.2018 протокольною ухвалою (т.2 а.с.31-33).

В судове засідання 06.07.2018 представники сторін не з'явилися і про причини неявки суд не повідомили.

Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином відповідно до ч.3 ст.216 ГПК України шляхом: направлення ухвали суду від 08.06.2018 щодо повідомлення про судове засідання відповідачу, повідомлення представника позивача під розписку про дату і час судового засідання, що підтверджується підписом його представника на повідомленні (т.2 а.с.34).

Копія ухвали від 08.06.2018 отримана відповідачем 15.06.2018, що підтверджується повідомленням про вручення №0103263953502 (т.2 а.с.38).

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Оскільки сторони належним чином повідомленні про продовження судового засідання, представник позивача надав пояснення по суті спору 08.06.2018 і неявка учасників справи не перешкоджає розгляду спору, суд вирішив завершити розгляд справи за відсутності представників сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

05.04.2017 між Концерном РРТ в особі Донецької філії Концерну РРТ (виконавець) та ТОВ «Інформаційне агентство «ПравдаТУТ» (замовник) укладено договір №34-17-1 (т.1 а.с.23-26, далі - договір).

Предметом відповідного договору є надання виконавцем телекомунікаційних послуг у відповідності до ліцензії виконавця на надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації ефірного телемовлення (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору виконавець приймає на себе зобов'язання, зокрема, надавати замовнику телекомунікаційні послуги з мультиплексування та трансляції телевізійного сигналу в цифровому форматі стандарту DVB-T; забезпечення безперебійної роботи технічних засобів.

При цьому згідно п. 2.3 договору, замовник прийняв на себе зобов'язання щодо своєчасного здійснення розрахунків за надані телекомунікаційні послуги за рахунками, виставленими виконавцем.

Згідно п. 5.2 договору, виконавець щомісячно, не пізніше 3-го числа, складає акт виконаних робіт, після чого направляє рахунок і акт виконаних робіт замовнику.

Як визначено п.5.3 договору, замовник розглядає такий акт у триденний термін і, у випадку відсутності зауважень або заперечень, підписує акт, скріплює печаткою і повертає виконавцю.

У відповідності до п. 5.5 договору, у разі неотримання виконавцем протоколу зауважень або заперечень від замовника у триденний строк, послуга вважається прийнятою замовником у обсязі, визначеному актом виконаних робіт, а сума, що зазначена в акті, вважається узгодженою і підлягає оплаті.

Розрахунок за надані послуги здійснюються до 10 числа наступного місяця шляхом перерахування виконавцю повної вартості послуг, наданих у поточному місяці (п. 5.8 договору).

Строк дії договору встановлено сторонами у п. 9.1 договору, зокрема, сторонами погоджено дія договору з 05.04.2017 по 31.12.2017.

Крім того, сторонами погоджено у додатку №1 від 05.04.2017 тариф за годину у розмірі 22.50грн без ПДВ. (т.1 а.с.27).

Як встановлено під час розгляду справи, на надані послуги за вказаним договором складено акти виконаних робіт та протоколи оперативної наради (т.1 а.с.37-54) на загальну суму 174 825,00грн за період квітень-грудень 2017 року, про що відповідачу виставлені рахунки (т.1 а.с.28-36). Направлення вказаних актів виконаних робіт, протоколів оперативної наради та рахунків виконавцем замовнику підтверджується супровідними листами, фіскальними чеками та описами вкладення (т.1 а.с.55-67).

Доказів того, що відповідачем у строк, встановлений п.5.4 договору - протягом трьох днів після отримання актів, висловлені зауваження або заперечення під час розгляду даної справи не надано, отже, послуги за такими актами є прийнятими та їх вартість узгоджена згідно п.5.5 договору.

Проте, як зазначає позивач при звернення до суду з даним позовом, надані ним послуги сплачені відповідачем частково, а саме на суму 95 985,00грн, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (т.1 а.с.77-84).

Зокрема, неоплаченими залишились рахунки за вересень-грудень 2017 року на суму 78 840,00грн.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку оплатити надані йому позивачем послуги та застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено спеціальною нормою, яка регулює відносини з надання послуг, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів оплати позивачу наданих послуг за зазначеним договором за вересень-грудень 2017 року, хоча строк їх оплати, встановлений п.5.8 договору, закінчився до звернення до суду з даним позовом.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 78 840,00грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 11.10.2017 по 20.03.2018 у розмірі 742,66грн та втрат від інфляції за загальний період жовтень 2017 року - лютий 2018 року у розмірі 3100,78грн, нарахованих на заборгованість відповідача за вересень-грудень 2017 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги в частині стягнення 742,66грн 3% річних обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд зазначає, що розмір інфляційних втрат складає 3 100,90грн, проте, враховуючи, що у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог, вимоги в частині стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме 3110,78грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 7484,14грн пені за загальний період з 11.10.2017 по 20.03.2018.

В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.3 договору, за несвоєчасну оплату рахунку виконавця, у строки визначені п. 5.8 договору, замовник сплачує пеню, яка обчислюється від суми заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення та за весь період такого прострочення

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично вірним, а вимоги в частині стягнення 7484,14грн пені, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплаті позову судовим збором, понесені позивачем у розмірі 1762,00грн, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «ПравдаТУТ» (ідентифікаційний код 39235296,; АДРЕСА_1, 08132) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (ідентифікаційний код 01190043; вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112) в особі Донецької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (ідентифікаційний код 34926672; вул. Кленова балка, 3, м. Маріуполь, 87500) 78 840,00грн основного боргу, 7484,14грн пені, 742,66грн 3% річних, 3110,78грн втрат від інфляції, а також 1762,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня його складання у порядку, визначеному ст.257 ГПК України, з урахування підпункту 17.5 пункту 17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова