Рішення

від 27.06.2018 по справі 916/1476/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1476/17

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курка Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Торчинська О.В. за довіреністю б/н від 01.02.2018р.;

Від відповідачів:

- Балтської міської ради Одеської області: Солов'ян В.М. за довіреністю № 2269 від 15.12.2017р.;

- Балтської районної державної адміністрації Одеської області: Півторак Д.М. за довіреністю;

Від третіх осіб:

- фізичної особи-підприємця Красатюк Галини Борисівни: Зінюк О.О. за довіреністю від 07.07.2017р.;

- фермерського господарства "Ветвіт": не з'явився;

- приватного підприємства "Алівія Агро": не з'явився;

про визнання недійсним та скасування рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Нива" до Балтської міської ради Одеської області, Балтської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: фізичної особи-підприємця Красатюк Галини Борисівни, фермерського господарства "Ветвіт", приватного підприємства "Алівія Агро" про визнання недійсним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Нива" (далі по тексту - ТОВ „Агро-Нива") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Балтської міської ради Одеської області (далі по тексту - Балтська міська рада) про визнання недійсним та скасування рішення Балтської міської ради Одеської області „Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва на території колишньої Обжильської сільської ради" № 540-VII від 09.06.2017р. Позовні вимоги обґрунтовані фактом прийняття оскаржуваного рішення із порушенням порядку надання в орендну нерозподілених паїв, встановленого Положенням, яке затверджене рішенням Балтської міської ради №405-VII від 01.02.2017р., та з перевищенням міською радою повноважень, визначених Законом України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Ухвалою від 19.07.2017р. судом у порядку, передбаченому ст. 27 ГПК України, було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: фізичну особу-підприємця Красатюк Галину Борисівну (далі - Красатюк Г.Б.) , фермерське господарство "Ветвіт" (далі - ФГ "Ветвіт"), приватне підприємство "Алівія Агро" (далі - ПП "Алівія Агро").

Ухвалою від 06.09.2017р. судом у порядку, передбаченому ст. 24 ГПК України, було залучено до участі у справі у якості іншого відповідача Балтську районну державну адміністрацію Одеської області (далі по тексту - Балтська районна державна адміністрація).

Ухвалами від 18.10.2017р. судом у порядку, передбаченому ст. 63 ГПК України, було повернуто зустрічну позовну заяву Балтської міської ради до ТОВ „Агро-Нива" та Балтської районної державної адміністрації Одеської області до ТОВ „Агро-Нива" про визнання рішення „Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва на території колишньої Обжильської сільської ради" № 540-VII від 09.06.2017р. дійсним.

Ухвалою від 16.04.2018р. дана справа була прийнята до провадження суддею Желєзною С.П., у зв'язку із відставкою судді Никифорчука М.І.

Балтська міська рада повністю заперечувала проти задоволення пред'явленого позову, посилаючись на його необґрунтованість та незаконність. У відзиві на позовну заяву відповідачем наголошено, що до поданих до міської ради заяв про надання 82 масивів невитребуваних земельних ділянок в оренду ТОВ „Агро-Нива" не було додано кадастрових зйомок, що є порушенням положення, затвердженого рішенням відповідача. Більш того, Балтська міська рада стверджує, що оскаржуваним рішенням не було вирішено питання про надання третім особам по справі в оренду земельних ділянок, на які претендував позивач. Балтською міською радою зауважено, що спірним рішенням вирішено питання про надання позивачу в оренду лише 10 масивів, а щодо решти 72 масивів питання про надання їх в оренду будь-яким суб'єктам господарювання міською радою не вирішувалось. Окрім того, відповідачем було вказано, що на територію Балтської об'єднаної територіальної громади не поширюється юрисдикції районної державної адміністрації, у зв'язку з чим, саме відповідач наділений повноваженнями на розпорядження земельними частками, розташованими на території колишньої Обжильської сільської ради.

Балтська районна державна адміністрація у відзиві на позовну заяву просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідачем було наголошено, що він є неналежним відповідачем у справі, у межах якої ТОВ „Агро-Нива" оскаржує рішення міської ради. Разом з тим, адміністрацією було наголошено, що приписами чинного законодавства не встановлено обмежень щодо розпорядження сільськими, селищними та міськими радами невитребуваними земельними ділянками колективної власності в частині надання їх в оренду.

Красатюк Г.Б., ПП "Алівія Агро" та ФГ "Ветвіт" заперечували проти задоволення представленого ТОВ „Агро-Нива" позову з підстав його необґрунтованості та незаконності, оскільки, за переконанням третіх осіб, спірне рішення було прийнято Балтською міською радою у відповідності до вимог чинного законодавства.

У поданих до суду клопотаннях ПП "Алівія Агро", ФГ "Ветвіт" та Балтська районна державна адміністрація просили суд розглянути справу без участі представників останніх.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Рішенням Балтської міської ради від 04.08.2015 р. № 1087-VI „Про добровільне об'єднання територіальних громад" Балтською міською радою вирішено об'єднатись, зокрема із Обжильською сільською радою, в Балтську об'єднану територіальну громаду; правонаступником активів і пасивів міської та сільських рад визначено Балтську міську раду Одеської області. 12.08.2015р. Одеською обласною радою прийнято рішення №1417-VI „Про утворення Балтської об'єднаної територіальної громади та призначення перших місцевих виборів депутатів Балтської міської ради об'єднаної територіальної громади та відповідного міського голови".

З матеріалів справи вбачається, що Комітетом з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Верховної Ради України листом від 17.02.2017 р. № 04-14/11-639 на запит Балтського міського голови було повідомлено, що з дня набрання чинності постанови Верховної Ради України від 04.02.2016р. № 985-VIII „Про віднесення міста Балта Балтського району Одеської області до категорії міст обласного значення" м. Балта та Балтська міська територіальна громада не входить до складу Балтського району Одеської області.

Рішенням Балтської міської ради від 01.02.2017р. № 405-VII було затверджено Положення про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яким регулюється порядок надання Балтською міською радою в межах Балтської об'єднаної територіальної громади нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в оренду.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Положення передача в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) за договорами оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва здійснюється на підставі рішення сесії Балтської міської ради Одеської області.

Пунктом 4 розділу 2 Положення передбачено, що Балтська міська рада у межах своїх повноважень, своїм рішенням визначає земельні частки (паї), як нерозподілені (невитребувані), і укладає договори оренди земельних часток (паїв) згідно заяв суб'єктів господарювання про укладення договорів оренди земельних часток (паїв) або за результатами конкурсу у випадках передбачених цим Положенням, строком на сім сільськогосподарських років (за заявою орендаря строк оренди продовжується до завершення збирання урожаю останнім), але не більше ніж до моменту оформлення у встановленому чинним законодавством порядку права власності на землю власниками земельних часток (паїв) чи їх спадкоємцями або прийняття Балтською міською радою в комунальну власність територіальної громади земельних часток (паїв), які будуть визнані відумерлою спадщиною.

Згідно з п. п. 7, 8 розділу 2 Положення першочергове право оренди земельних часток (паїв) належить особам, що добросовісно заволоділи земельними (частками) паями, на момент подачі заяви про оренду земельної частки (паю) обробляли дані земельні частки (паї) та сплачували за них своєчасно і в повному обсязі відповідну плату. Факт обробки земельної частки (паю) та своєчасної і повної оплати за неї має підтверджуватись відповідними документальними (письмовими) доказами. Для отримання в оренду земельних часток (паїв) особи, що мають намір взяти земельні (частки) паї в оренду, подають до Балтської міської ради Одеської області на розгляд Комісії такі матеріали:

- заяву про надання в оренду земельних часток (паїв) в довільній формі;

- довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів;

- кадастрову зйомку відповідних земельних часток (паїв);

- належним чином завірені копії документів, що підтверджують наявність у заявника першочергового права оренди згідно п. 7 розділу 2 Положення (за наявності);

- документи, що посвідчують повноваження представника юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якщо документи подаються представником.

Відповідно до п. 1 розділу 3 Положення у разі надходження двох або більше заяв на отримання в оренду невитребуваних паїв, Балтською міською радою оголошується конкурс на право укладання договору оренди таких земельних часток (паїв).

Рішенням Балтської міської ради від 23.02.2017 № 430-VII „Про визначення (невитребуваних) земельних часток (паїв), що надаватимуть в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" було затверджено перелік нерозподілених (невитребуваних) земельних часток. Даним рішенням відповідача на території колишньої Обжильської сільської ради було затверджено перелік невитребуваних масивів у кількості 140 загальною площею 1146,8342 га. Як вбачається з матеріалів справи, невитребувані масиви належали на праві колективної власності колективному сільськогосподарському підприємству ім.. Дячишина.

14.03.2017р. ТОВ „Агро-Нива" звернулось до Балтської міської ради із заявами, відповідно до яких позивач просив відповідача надати в оренду строком на 7 років нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї), розташовані на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, загальна площа яких складає 520,5669 га. Балтською міською радою під час розгляду справи було наголошено, що позивачем було надано кадастрові зйомки лише на 489,2229 га.

14.03.2017р. до Балтської міської ради надійшла заява Красатюк Г.Б. про надання в оренду строком на 7 років нерозподілених (невитребувані) земельних часток (паїв), розташованих на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, загальна площа яких складає 13,7058 га.

25.04.2017р. до Балтської міської ради надійшла заява ФГ "Ветвіт" про надання в оренду строком на 7 років нерозподілених (невитребувані) земельних часток (паїв), розташованих на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, загальна площа яких складає 118,6079 га.

30.05.2017р. ПП "Алівія Агро" звернулось до Балтської міської ради із заявою, відповідно до якої просило надати в оренду строком на 7 років нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї), розташовані на території Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, загальна площа яких складає 44,531 га.

30.05.2017р. о 09:30 год. відбулося засідання Комісії з надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на якому розглядались заяви щодо надання в оренду строком на 7 років нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на території колишньої Обжильської сільської ради Балтського району Одеської області, за результатами розгляду яких комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом № 37. Вказаним рішенням комісією вирішено звернутись до Балтської міської ради Одеської області із завою про надання ТОВ "Агро-Нива" в оренду строком на 7 років 10 масивів нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 5,6871 га, на які заяви від інших заявників не надходили, а саме: масив 47 площею 0,7009 га; масив 49 площею 0,7165 га; масив 50 площею 0,6461 га; масив 73 площею 0,3966 га; масив 74 площею 0,4340 га; масив 75 площею 0,0940 га; масив 37 площею 0,5111 га; масив 92 площею 0,2883 га; масив 100 площею 0,9334 га; масив 110 площею 0,9662 га.

Розгляд питання щодо надання ТОВ "Агро-Нива" у оренду 72 масивів на засіданні комісії, яке відбулось 30.05.2017р., було вирішено відкласти, у зв'язку із надходженням заяв про надання таких масивів у користування і від інших суб'єктів господарювання.

09.06.2017р. о 10:00 год. на пленарному засідання двадцять другої чергової сесії Балтської міської ради VII скликання, депутатами міської ради за результатами розгляду заяви ТОВ "Агро-Нива" про надання у оренду строком на 7 років 72 масивів, розташованих на території колишньої Обжильської сільської ради, було прийнято рішення, оформлене відповідним протоком, про відмову із задоволенні заяви ТОВ "Агро-Нива".

09.06.2017р. Балтською міською радою прийнято рішення № 540-VII "Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Обжильської сільської ради", яким вирішено визнати нерозподіленими 18 масивів на території колишньої Обжильської сільської ради; зменшено площу окремих масивів, які передаватимуться в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; надано в оренду строком на 7 років масиви невитребуваних земельних ділянок на території колишньої Обжильської сільської ради 20 суб'єктам господарювання, в тому числі ТОВ „Агро-Нива" - 10 масивів; Красатюк Г.Б. - 1 масив; ФГ "Ветвіт" - 5 масивів; ПП "Алівія Агро" - 2 масиви.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами про визнання недійсним та скасування рішення, ТОВ "Агро-Нива" було наголошено, що міською радою було прийнято спірне рішення із порушенням Положення про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки надходження заяв від декількох суб'єктів господарювання про надання в оренду невитребуваних земельних ділянок передбачало оголошення конкурсу на право укладення договору оренди, чого Балтською міською радою зроблено не було, так як масиви, на які претендував позивач були передані Красатюк Г.Б., ПП "Алівія Агро" та ФГ "Ветвіт" без оголошення конкурсу. Окрім того, відповідачем було наголошено, що факт утворення об'єднаної територіальної громади не свідчить про наділення представницького органу такої громади повноваженням на розпорядження земельними ділянками, які розташовані поза межами населеного пункту.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 10, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Приписами п. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п. 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного Суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

У своєму рішенні від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційним Судом України було зазначено, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Даним рішенням Конституційним Судом України відзначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

У пункті 5 зазначеного рішення Конституційний Суд України також роз'яснив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Правову позицію Верховного Суду України з цього питання було викладено у постанові №911/3285/14 (3-911гс16) від 05.07.2017р., якою встановлено, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладену правову позицію Конституційного та Верховного Суду України, господарський суд зауважує, що підставами для визнання акта незаконним може бути його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або перевищення встановленої законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов'язковою умовою визнання акта незаконним є порушення, у зв'язку з його прийняттям, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Земельного кодексу України об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, в тому числі на земельні частки (паї).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 4 Закону України „Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року161-XIV (з наступними змінами та доповненнями) орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Оскільки ТОВ „Агро-Нива" в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Балтською міською радою повноважень щодо надання земельних ділянок у оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Обжильської сільської ради, господарський суд вважає за необхідне надати відповідну правову оцінку доводам позивача у названій частині. При цьому, судом враховується позиція Балтської міської ради, якою було наголошено про наявність у останньої повноважень на передання у оренду невитребуваних земельних ділянок, розташованих на території колишньої Обжильської сільської ради, у зв'язку з утворенням Балтської об'єднаної територіальної громади, що, за переконанням відповідача, свідчить про нерозповсюдження юрисдикції районної державної адміністрації на її територію.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 5 лютого 2015 року N 157-VIII (з наступними змінами та доповненнями) цей Закон регулює відносини , що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад.

Згідно з п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про добровільне об'єднання територіальних громад" добровільне об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: територія об'єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об'єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об'єдналися; при прийнятті рішень щодо добровільного об'єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об'єднаної територіальної громади.

Положеннями абзацу 2 ч. 4 ст. 8 Закону України „Про добровільне об'єднання територіальних громад" передбачено, що юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.

Підсумовуючи вище наведені приписи чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що Балтській міській раді як правонаступнику Обжильської сільської ради в силу вище наведених законодавчих вимог належать права та обов'язки, які належали сільській раді до моменту створення Балтської об'єднаної територіальної громади, у зв'язку з чим, господарський суд вважає за необхідне дослідити питання щодо наявності у Обжильської сільської ради повноважень на передання в оренду невитребуваних земельних ділянок, які знаходяться за межами населеного пункту, до моменту утворення об'єднаної територіальної громади.

Спеціальним законодавчим актом, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками та використання нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок є Закон України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" N 899-ІV від 05.06.2003р. (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Пунктами 2, 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" від 04.02.2004р. N 122 (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що організація робіт з розподілу земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією за місцем розташування земельних ділянок згідно з проектом. Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Згідно зі ст.13 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Підсумовуючи вище наведене, господарський суд доходить висновку, що повноваження із передання в оренду невитребуваних земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів, належать районній державній адміністрації.

Господарський суд критично оцінює доводи Балтської міської ради, якою було наголошено, що статтею 13 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" не врегульовано питання щодо розподілу повноважень між міською радою та районною державною адміністрацією з приводу надання в оренду невитребуваних земельних ділянок, які розташовані поза межами населеного пункту, оскільки відсутність у міської ради повноважень щодо прийняття рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів, виключає можливість надання міською радою таких ділянок в оренду.

Верховний Суд у постанові від 07.06.2018р. по справі №916/1477/17 за позовом ТОВ "Агрофірма Росава" до Балтської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення дійшов висновку, що для надання оцінки доводам позивача щодо розпорядження відповідачем нерозподіленими земельними ділянками, які знаходяться поза межами населеного пункту, необхідно встановити дійсне місцезнаходження земельних ділянок.

З матеріалів справи, а саме рішення Балтської міської ради від 23.02.2017р. № 430-VII „Про визначення (невитребуваних) земельних часток (паїв), що надаватимуть в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" вбачається, що відповідачем було затверджено перелік невитребуваних масивів поза межами Обжильської сільської ради у кількості 140 загальною площею 1146,8342 га. Наведене свідчить про передання Балтською міською радою на підставі спірного рішення земельних ділянок, які розташовані поза межами Обжильської сільської ради.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності віднесені усі землі в межах населених пунктів , крім земельних ділянок приватної та державної власності, та земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно з положеннями ч. ч. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 6 вересня 2012 року N 5245-VI з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 01.01.2013р., землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 (землі державної власності) цього розділу. З дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

З огляду на викладене вище, враховуючи передання на підставі рішення Балтської міської ради „Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва на території колишньої Обжильської сільської ради" № 540-VII від 09.06.2017р. земельних ділянок, які розташовані поза межами Обжильської сільської ради, приймаючи до уваги відсутність факту передачі таких ділянок до земель комунальної власності та відсутності у Обжильської сільської ради повноважень на розпорядження такими ділянками до моменту утворення об'єднаної територіальної громади, господарський суд доходить висновку, що спірне рішення було прийнято Балтською міською радою із перевищенням наданих законом повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Господарський суд звертає увагу Балтської міської ради, якою під час розгляду справи було наголошено про невідповідність положень Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" щодо передання міською радою в оренду невитребуваних ділянок в межах населеного пункту та положень Закону України „Про добровільне об'єднання територіальних громад", якими визначено, що межі об'єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об'єдналися, на наступне: до моменту внесення змін до чинного законодавства України в частині наділення об'єднаної територіальної громади повноваженнями щодо розпоряджатися земельними ділянками, які розташовані за межами населених пунктів, об'єднана територіальна громада зобов'язана діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що безпосередньо передбачено ст. 19 Конституції України. Наведе додатково свідчить про відсутність у Балтської міської ради повноважень на прийняття спірного рішення.

Як зазначалось вище по тексту рішення, істотною передумовою для визнання недійсним акта незаконним є порушення, у зв'язку з його прийняттям, прав та охоронюваних законом інтересів позивача. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне встановити факт наявності порушеного права або інтересу позивача, що випливає із спірних правовідносин.

Господарським судом під час розгляду позовних вимог ТОВ „Агро-Нива" було встановлено, що рішення „Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва на території колишньої Обжильської сільської ради" № 540-VII від 09.06.2017р. було прийнято із перевищенням наданих законом останній повноважень, яке полягає у прийнятті рішення з питання, яке відноситься, відповідно до приписів чинного законодавства, до компетенції Балтської районної державної адміністрації.

За таких обставин господарський суд доходить висновку, що спірне рішення може бути визнано недійсним з наведених вище мотивів у випадку звернення саме Балтської районної державної адміністрації до суду із відповідними позовними вимогами, оскільки перевищення міською радою наданих законом повноважень порушує права Балтської районної державної адміністрації, а не ТОВ „Агро-Нива". Наведе дозволяє зробити висновок про відсутність підстав для визнання недійсним рішення Балтської міської ради № 540-VII від 09.06.2017р. з наведених мотивів за позовом ТОВ „Агро-Нива".

Доводи ТОВ „Агро-Нива" щодо порушення Балтською міською радою Положення про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, затвердженого рішенням Балтської міської ради від 01.02.2017р. № 405-VII, щодо не проведення відповідачем конкурсу з метою передання в оренду земельних паїв, що мало наслідком надання переваги іншим суб'єктам господарювання, господарським судом відхиляються з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, питання щодо надання в оренду ТОВ „Агро-Нива" 72 масивів не витребуваних паїв було предметом розгляду оцінки комісії з надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на засіданні, яке відбулось 30.05.2017р., за результатами розгляду якого комісією було вирішено відкласти прийняття такого рішення. В подальшому, а саме 09.06.2017р. депутатами Балтської міської ради на пленарному засіданні було вирішено відмовити позивачу у наданні паїв у кількості 72 в оренду. Разом з тим, оскаржуваним рішенням Балтської міської ради № 540-VII від 09.06.2017р. питання про передачу Красатюк Г.Б., ПП "Алівія Агро" , ФГ "Ветвіт" земельних ділянок, на які претендував позивач, не вирішувалось.

Господарський суд зауважує, що ТОВ „Агро-Нива" посилаючись на передання міською радою у користування земельних ділянок іншим суб'єктам господарювання не було надано суду належних доказів на підтвердження подання до Балтської міської ради документів, перелік яких передбачений пунктом 8 розділу 2 Положення, а саме кадастрових зйомок відповідних земельних часток (паїв), що підтверджується відсутністю у наданих суду заявах від 14.03.2017р. відомостей. Наведене свідчить про недотримання ТОВ „Агро-Нива" вимог пункту 8 розділу 2 Положення та про відсутність підстав для оголошення конкурсу на право укладання договору оренди земельної ділянки, а, отже, і скасування спірного рішення міської ради з наведених вище мотивів.

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що обов'язковою умовою визнання акта незаконним є порушення, у зв'язку з його прийняттям, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, господарський суд доходить висновку, що незважаючи на встановлення судом факту перевищення Балтською міською радою наданих законом повноважень при прийнятті рішення „Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) для ведення товарно-сільськогосподарського виробництва на території колишньої Обжильської сільської ради" № 540-VII від 09.06.2017р., позов ТОВ „Агро-Нива" не підлягає задоволенню з огляду на відсутність порушеного права позивача. Інші доводи, покладені позивачем в обгрунтування позову, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності відмови у задоволенні заявлених ТОВ „Агро-Нива" позовних вимог до Балтської міської ради Одеської області, Балтської районної державної адміністрації Одеської області відповідно до ст. ст. 19, 144 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009, ст. ст. 4, 8 Закону України „Про добровільне об'єднання територіальних громад", ст. ст. 2, 83 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21, Цивільного кодексу України, ст. 4 Закону України „Про оренду землі", ст. ст. 3, 5, 13 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ч. ч. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", ст. ст. 10, 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 2, 12 Постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" від 04.02.2004 N 122.

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 липня 2018 р.

Суддя С.П. Желєзна