Рішення

від 02.07.2018 по справі 916/786/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/786/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/786/18

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг"

про стягнення 95666,90 грн., -

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: КП "Київський метрополітен" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ "Мегалайн Інжиніринг" 95 666,90 грн., з яких: 81 728,41 грн. - борг, 9216,41 грн. - пеня, 3789,08 грн. - інфляційні витрати. 933 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №951-Е-16 на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 29.12.2016р. щодо повного та своєчасного відшкодування вартості спожитої електроенергії.

25.05.2018р. за вх.№10450/18 та 30.05.2018р. за вх.№10708/18 господарським судом одержано клопотання, згідно з яким позивач просить суд розглядати справи без участі представника позивача.

У відзиві на позовну заяву від 08.06.2018р. за вх.№11485/18 відповідач просить суд позов задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача 83490,41 грн., з яких 81728,41 грн. основний борг та 1762 грн. судовий збір, у решті позовних вимог відмовити. При цьому відповідач посилається на те, що позивач не скористався електронною поштою та телефаксом для найскорішого надання відповідачу рахунків на оплату та актів здачі-приймання наданих послуг. Оскільки акти здачі-приймання наданих послуг та рахунки були отримані відповідачем лише 15.12.2017р., останнім днем оплати є 05.01.2018р., а враховуючи що це п'ятниця, початком нарахування пені та 3% річних є 08.01.2018р. (понеділок). Початком нарахування індексу інфляції є 01.02.2018р. Згідно з розрахунком відповідача, розмір пені становить 5123,14 грн., розмір 3% річних 483,65 грн. та розмір інфляційних нарахувань – 1634,57 грн. Також відповідач посилається на можливість зменшення розміру штрафних санкцій судом відповідно до ст. 233 ГК України.

У відповіді на відзив від 25.06.2018р. за вх.№12732/18 позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, з посиланням при цьому на те, що згідно з п.5.2 договору відповідач зобов'язаний самостійно одержувати рахунок та акт здачі-приймання робіт (надання послуг). Передбачена договором можливість обміну між сторонами документами за допомогою електронної пошти та телефаксу не звільняє відповідача від обов'язку самостійно отримувати вказані документи. При цьому, лист від 28.11.2017р. з доданими до нього актами наданих послуг був надісланий позивачем відповідачу на відповідь на пропозицію відповідача розірвати договір. Жодних усних чи письмових звернень відповідача про неможливість отримати акти наданих послуг або прохання надіслати такі акти електронною поштою, телефаксом абро в інший спосіб до позивача не надходило. Також позивач заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки відповідачем не наведено жодного аргументу для зменшення неустойки.

Позивач про дату, час і місце судових засідань повідомлений належним чином. При цьому, господарським судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач про дату, час і місце судових засідань повідомлений належним чином, але у судове засідання 02.07.2018р. не з'явився та заперечень на відповідь на відзив у встановлений судом строк не надав.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 02.07.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, господарським судом встановлено:

29.12.2016р. між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (Підприємство - Балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" (Споживач, відповідач) укладений договір №951-Е-16 на відшкодування вартості спожитої електричної енергії з протоколом розбіжностей, згідно з яким на умовах та в порядку визначеними цим договором, Споживач відшкодовує Підприємству - Балансоутримувачу вартість спожитої електричної енергії, згідно показників приладу обліку споживання електричної енергії (лічильника) та діючих тарифів ПАТ "Київенерго".

Згідно з п.2.1.2 договору Підприємство - Балансоутримувач зобов'язується надавати Споживачу можливість використовувати електроенергію для живлення його струмоприймачів потужністю, що вказана у Додатку 1 (Перелік об'єктів) до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.п. 2.2.3, 2.2.4 договору Споживач зобов'язується:

- до 20 числа кожного розрахункового місяця надавати до відділу планування га обліку електроенергії СП "Служба електропостачання" показання приладу обліку споживання електричної енергії (лічильника). У разі не отримання Підприємством - Балансоутримувачем даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін, визначення обсягу споживання електричної енергії здійснюється за величиною потужності, обумовленої у Додатку 1 (Перелік об'єктів) до цього договору струмоприймачів Споживача без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за приладами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються показання приладу обліку споживання електроенергії (лічильника);

- в порядку та в строки, визначені цим договором, відшкодовувати Підприємству - Балансоутримувачу вартість спожитої електроенергії.

Згідно з п.4.2.1 договору Споживач несе відповідальність за несвоєчасне відшкодування вартості спожитої електричної енергії, згідно п.5.3 цього договору, у вигляді пені в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до п.5.1 договору на підставі отриманих від Споживача показів приладу обліку споживання електричної енергії (лічильника) або згідно з п.2.2.3 цього договору Підприємство - Балансоутримувач проводить розрахунок розміру відшкодування вартості спожитої електричної енергії Споживачем та не пізніше першого робочого дня місяця наступного за розрахунковим періодом оформлює такі документи: акт здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунок на оплату. Обмін документами може проводитись будь-яким видом: електронною поштою, телефаксом з подальшим отриманням оригіналів документів.

Згідно з п.5.2 договору Споживач самостійно одержує, рахунок та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) у відділі обліку доходів Підприємства - Балансоутримувача за адресою: пр. Перемоги, буд. 35.

Відповідно до п.5.3 договору Споживач проводить відшкодування вартості спожитої електричної енергії на вказаний Підприємством - Балансоутримувачем поточний рахунок по тарифу ПАТ "Київенерго" щомісяця не пізніше 5 числа місяця наступного за розрахунковим періодом на підставі рахунка або акта здачі-приймання робіт (надання послуг). Датою оплати є дата зарахування коштів на поточний рахунок Підприємства - Балансоутримувача.

Згідно з п.5.4 договору Споживач, після отримання акта здачі-приймання робіт (надання послуг), зобов'язується підписати акт здачі-приймання робіт (надання послуг) уповноваженими особами та у 15 денний строк надати його Підприємству - Балансоутримувачу. Якщо у передбачені строки Споживач не повертає Підприємству - Балансоутримувачу акт здачі-приймання робіт (надання послуг) або не надає свої письмові зауваження, послуга вважається прийнятою Споживачем, наданою належним чином і підлягає оплаті відповідно до порядку, визначеного п.5.3 цього договору.

Відповідно до п.6.6 договору договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.03.2017р. Дія даного договору може бути продовжена за згодою сторін, шляхом укладання відповідної додаткової угоди.

31.03.2017р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 29.12.2016р. №951-Е-16, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п.6.6 договору в такій редакції: "6.6. Цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2017р."

Також господарським судом встановлено, що у листі від 02.11.2017р. вих.№295/1 відповідач просив позивача розірвати договір №951-Е-16 від 29.12.2016р. на відшкодування вартості спожитої електричної енергії, а у листі від 14.11.2017р. вих.№298 відповідач просив позивача відключити електрообладнання відповідача від електричних мереж позивача згідно укладеного між сторонами договору №951-Е-16 від 29.12.2016р. на відшкодування вартості спожитої електричної енергії.

У листі від 28.11.2017р. №15/6-2230 позивач у відповідь на лист від 14.11.2017р. №298 повідомив про відключення 15.11.2017р. від електричних мереж обладнання відповідача, та запропонував підписати додаткову угоду про розірвання договору №951-Е-16 від 29.12.2016р., акти виконаних робіт та акт звірки, а також просив погасити наявну заборгованість.

Разом із вказаним листом позивачем на адресу відповідача надіслано акти (надання послуг) №9825 від 30.0.2017р. (за вересень 2017р.), №10554 твід 31.10.2017р. (за жовтень 2017р.) та №10826 від 16.11.2017р. (за період з 01.11.2017р. по 15.11.2017р.), а також відповідні рахунки на оплату.

Вказані акти відповідачем не підписані.

У претензії щодо сплати заборгованості за договором на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 29.12.2016р. №951-Е-16 від 10.01.2018р. №13/04-22 позивач вимагав відповідача терміново погасити наявну за договором заборгованість.

В свою чергу відповідач наявну заборгованість з відшкодування вартості спожитої електричної енергії за вересень-листопад 2017р. не сплатив, що зумовило звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір №951-Е-16 на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 29.12.2016р., за умовами якого позивач надав відповідачу можливість використовувати його електроенергію для живлення обладнання відповідача, а відповідач зобов'язався відшкодовувати вартість електроенергії позивачу не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.

В силу вимог ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між тим, як вище встановлено господарським судом відповідачем неналежним чином виконувались свої зобов'язання за договором №951-Е-16 на відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 29.12.2016р. щодо повного та своєчасного відшкодування вартості спожитої електроенергії за період: вересень-листопад 2017р., внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 81728,41 грн.

При цьому, наявність заборгованості в розмірі 81728,41 грн. визнається відповідачем.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір 3% річних за загальний період з 06.10.2017р. по 20.03.2018р. становить 933 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Розрахунок індексу інфляції, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір індексу інфляції за загальний період з жовтня 2017р. по лютий 2018р. становить 3789,08 грн., перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно ч.ч.1,3 до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Умовами п.4.2.1 договору сторонами передбачено сплату відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення у разі несвоєчасного відшкодування вартості спожитої електричної енергії.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем, та згідно з яким, розмір пені за загальний період з 06.10.2017р. по 20.03.2018р. становить 9216,41 грн. перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Посилання відповідача на те, що останнім днем відшкодування вартості спожитої електричної енергії є 05.01.2018р. господарським судом до уваги не приймаються, оскільки умовами п.5.2 договору встановлено, що відповідач зобов'язаний самостійно одержувати рахунок та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) у позивача. Поряд з цим, строк оплати вартості електричної енергії відповідно до умов п.5.3 укладеного між сторонами договору не ставиться у залежність від дати отримання рахунків та актів надання послуг відповідачем, а становить в будь-якому випадку - не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним.

За вищенаведених обставин господарським судом не прийнятий до уваги і розрахунок пені, 3% річних та інфляційних.

Щодо посилань відповідача на можливість зменшення господарським судом розміру штрафних санкцій на підставі ст.233 ГК України, господарський суд зазначає, що по-перше, 3% річних та індекс інфляції відповідно до вимог ст.230 ГК України не є штрафними санкціями, які підлягають зменшенню на підстав ст.233 ГК України. По-друге, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, які визначено у ст.233 ГК України.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК           України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалайн Інжиніринг" (65020, м. Одеса, вул. Тираспольська, 27/29, код ЄДРПОУ 40077241) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913, п/р 26006032079400 в ПАТ "УкрСиббанк", код банку МФО 351005) борг у розмір 81 728 (вісімдесят одна тисяча сімсот двадцять вісім) грн. 41 коп., пеню у розмірі 9216 (дев'ять тисяч двісті шістнадцять) грн. 41 коп., інфляційні витрати у розмірі 3789 (три тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 08 коп., 3% річних у розмірі 933 (дев'ятсот тридцять три) грн. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 06 липня 2018 р.

Суддя Г.Є. Смелянець