Ухвала

від 05.07.2018 по справі 0840/2695/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

05 липня 2018 рокуСправа № 0840/2695/18 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Запорізької обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації (69039, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд.139, код ЄДРПОУ 41262507)

третя особа Публічне акціонерне товариство Перший Український Банк (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4; код ЄДРПОУ 14282829)

про скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Запорізької обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації , третя особа Публічне акціонерне товариство Перший Український Банк , в якому просить суд скасувати державну реєстрацію права власності на ім'я Публічного акціонерного товариства Перший Український Банк на квартиру за адресою: АДРЕСА_1: запис про право власності №25401561, час та дата державної реєстрації 20.03.2018, підстава виникнення права власності Договір іпотеки серія та номер 5348788, виданий 12.04.2007 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозова В.М., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40288124 від 23.03.2018, власник Публічне акціонерне товариство Перший Український Банк .

Пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали позовної заяви суддя дійшов висновку, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства виходячи із наступного.

Частиною першою статі 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, при цьому, публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

У справі, що розглядається, спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв'язку з невиконанням умов цивільно-правової угоди, зокрема вирішенням питання правомірності переходу права власності на нерухоме майно від позивача до третьої особи, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.06.2018 у справі № 826/26536/15 та від 11.06.2018 у справі справа № 826/9417/16.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи положення вищенаведених норм права, суд дійшов висновку про те, що даний спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

Разом із адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. №20808), у якій просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної квартири.

Проте, враховуючи вказані вище висновки щодо непідсудності даного спору адміністративному суду, заява про забезпечення позову не може бути розглянута в порядку, визначеному статтею 154 КАС України, по суті.

За приписами пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Частиною другою статті 7 вищезазначеного Закону встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

До позовної заяви та заяви про забезпечення позову позивачем додано квитанції від 04.07.2018 №0.0.1076108846.1 на суму 704,80 грн. та №0.0.1076109953.1 на суму 528,61 грн., згідно із якими позивачем був сплачений судовий збір у загальному розмірі 1 233,41 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 19, п.1 ч.1 ст.170, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації , третя особа Публічне акціонерне товариство Перший Український Банк про скасування державної реєстрації.

Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 1 233,41 грн. (одна тисяча двісті тридцять три гривні 41 копійка).

Роз'яснити позивачу що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В.Батрак