Рішення

від 21.06.2018 по справі 808/1414/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 червня 2018 року (о 09 год. 30 хв.)Справа № 808/1414/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Аксьонової С.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Товариства з обмеженою відповідальністю Аракс (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 26, оф. 308, код ЄДРПОУ 20475337) про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

17.04.2018 Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Аракс (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 507727,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, нарахованих податковим органом за результатами перевірки, а також самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку повністю відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 507727,70 грн.

Ухвалою судді від 23.04.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судовому засіданні 22.05.2018. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 22.05.2018 розгляд справи відкладено до 21.06.2018.

21.06.2018 від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх. №19282) про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце судового засідання, відповідно до приписів частини 11 статті 126 КАС України вважається таким, що повідомлений належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до частини 3 статті 205 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного, враховуючи неявку всіх учасників справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

ТОВ Аракс (код ЄДРПОУ 20475337) є юридичною особою, яка зареєстрована 21.10.1993за № 1 103 120 0000 019593.

У позовні заяві податковим органом зазначено, що у відповідача наявний борг з податку на додану вартість у сумі 507727,70 грн., який виник на підставі наступного.

На підставі акту перевірки № 309/1201/20475337 від 07.08.2017, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми Н від 19.08.2017 № 0014361201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних на суму ПДВ до відповідача застосовано штраф у розмірі 10 %, що становить 6599,36 грн. (а.с.23). З урахуванням часткової сплати відповідачем грошового зобов'язання на суму 5845,87 грн., розмір грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2017 № 0014361201 становить 753,49 грн.

На підставі акту перевірки № 0512/08-01-12-10/20475337 від 30.10.2017, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0027255001 від 15.12.2017, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних на суму ПДВ до відповідача застосовано штраф у розмірі 10 %, 20 %, 30 % та 40%, що у загальному розмірі становить 126553,69 грн. (а.с.18).

Указані рішення направлені на адресу відповідача поштою, однак повернуті до податкового органу не врученими. Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржені не були, а отже сума визначеного податкового зобов'язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

20.10.2017 відповідачем до контролюючого органу подано податкову декларацію №9218305729 з податку на додану вартість за вересень 2017 року, відповідно до якої підприємством самостійно було визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 175677,00 грн. (а.с.29).

21.11.2017 відповідачем до контролюючого органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9218304693 за звітній (податковий) період, що уточнюється: серпень 2017 року, відповідно до якого підприємством самостійно було визначено сума штрафу у зв'язку із виправленням помилки у розмірі 5960,00 грн. (а.с.30).

Крім того, у позовній заяві податковий орган зазначає, про самостійне подання відповідачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9218304693 від 01.08.2017 у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок на суму 57238,52 грн., у зв'язку із чим просить стягнути з відповідача зазначену суму у зв'язку із несплатою самостійно узгодженого зобов'язання, однак в підтвердження зазначеного позивачем не надано уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9218304693 від 01.08.2017, яким відповідачем самостійно визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57238,52 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки зазначеної суми податкового боргу є не підтвердженою.

Крім того, у позовній заяві податковий орган зазначає, про нарахування суми боргу на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість № 9245481224 від 01.10.2017 у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок на суму 141545,00 грн., однак суд зазначає, що розрахунку на вказану суму від 01.10.2017 податковим органом не надано, однак згідно з уточнюючим розрахунком від 21.11.2017 (номер не зазначено), відповідачем уточнено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду: показник, який уточнюється 144518 грн.; уточнений показник: 286063 грн.; різниця 141545 грн.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Беручи до уваги вищенаведені приписи Податкового кодексу України, сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не підлягає стягненню у судовому порядку, оскільки не є сумою податкового боргу, а відтак позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу у розмірі 141545 грн. задоволенню не підлягають, оскільки зазначена сума податкового боргу є непідтвердженою.

Таким чином, підтверджена сума несплаченого податкового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість становить 308944,18 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 15.11.2017 на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 08.11.2017 № 6998-17/829 на суму 381128,21 грн., яка повернута до податкового органу не врученою (а.с.31).

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДФС у Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ТОВ Аракс самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 181637,00 грн., проте самостійно визначені податкові зобов'язання відповідачем сплачені не були та набули статусу податкового боргу.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.1, 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

При цьому, згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення від 19.08.2017 № 0014361201, від 15.12.2017 № 0027255001 надсилались на адресу відповідача, однак повернуті до податкового органу не врученими. Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржені не були, а отже сума визначеного податкового зобов'язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 15.11.2017 на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 08.11.2017 № 6998-17/829 на суму 381128,21 грн., яка повернута до податкового органу не врученою (а.с.31).

Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога від 08.11.2017 № 6998-17/829 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді підтверджена сума податкового боргу у розмірі 308944,18 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині стягнення податкового боргу у розмірі 308944,18 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Вимоги в частині стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 198783,52 грн. задоволенню не підлягають, оскільки в обґрунтування позовних вимог в цій частині позивачем не надано жодних доказів в підтвердження виникнення та узгодження грошових зобов'язань у зазначеному розмірі.

Беручи до уваги вищезазначене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Товариства з обмеженою відповідальністю Аракс (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 26, оф. 308, код ЄДРПОУ 20475337) про стягнення податкового боргу, - задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у всіх банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Аракс (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 26, оф. 308, код ЄДРПОУ 20475337), а також за рахунок готівки, що належить платнику податків на користь УК у Вознесенівському районі м. Запоріжжя (код одержувача 38025409 в ГУ ДКС України у Запорізькій області, МФО 813015) податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 308944,18 грн. (триста вісім тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 18 копійок) на р/р 31118029700007, код платежу 14060100.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі протягом тридцяти днів, з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.06.2018.

Суддя Ю.В. Калашник