Рішення

від 06.07.2018 по справі 815/2767/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2767/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу

за позовом: приватного підприємства спеціалізоване виробничо-технічне об'єднання Спецпроект (код ЄДРПОУ 34443395, адреса: 65012, м. Одеса, вул.Катериненська, буд. 85, кв. 27, телефон: (048) 709 13 11)

до: Державної фіскальної служби України (ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8, телефони служби діловодства: тел. +38 (044) 2725159, тел. +38 (044) 2726255, тел. +38 (044) 2722956, електронна пошта: Kabmin_doc@sfs.gov.ua, .minrd.gov.uа; e-mail: kabmin_dec@minrd.gov.uа, gromada@minrd.gov.uа)

про: визнання протиправними дій (бездіяльності), зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом приватного підприємства спеціалізоване виробничо-технічне об'єднання Спецпроект до Державної фіскальної служби України в якому позивач просить:

визнати протиправними дії (бездіяльність) Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкових накладних за №1 від 01.12.2017 року та № 10 від 08.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ ;

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні №1 від 01.12.2017 року та № 10 від 08.12.2017 року, подану ПП СВТО "СПЕЦПРОЕКТ".

Позов вмотивовано наступним.

За результатами обробки, реєстрацію ПН №1, ПН №10 було зупинено, а саме: Відповідно до пункта 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН зупинена. ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/PK в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах та запропоновано ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ , надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК .

Критерій, який визначений відповідачем у вищезазначених квитанціях, як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 43.21 у п. б Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений.

ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ на виконання вимог п. 201.16.1-201.16.2. ст.201 ПК України та пропозицій, викладених у вищезазначених квитанціях, були надані пояснення та документи, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції по зупиненим податковим накладним.

Положеннями постанови КМ України від 29 березня 2017 р. № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації передбачається, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування.

Остання підстава відмови в реєстрації податкової накладної є за своїм характером складною, оскільки містить два критерії:

наявність порушень у наданих копіях документів;

недостатність наданих копій документів.

При цьому, конструкція вищенаведеної норми постанови КМ України №190 містить сполучники та/або , що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави відмови. Зазначене свідчить про те, що при розгляді справи та прийнятті рішення у ній комісія ДФС повинна встановити конкретну обставину з двох наведених. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПК України.

Рішеннями комісії Державної Фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було відмовлено ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ у реєстрації податкових накладних саме з підстав: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

При цьому, Головою комісії ДФС, яка приймала оскаржувані Рішення, лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи, а саме незрозуміло:

або надані копії документів містять порушення законодавства, і не зрозуміло які саме;

або ці копії документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, і не зрозуміло яких документів не достає;

або існують обидві зазначені умови одночасно.

При цьому, контролюючий орган, після отримання від ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ документів, не надсилав на адресу ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ жодних запитів щодо недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію ПН.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (п.п. в п. 201.16.1. ст. 201 ПК України).

З наведеного вище можливо зробити висновок, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної - або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідачем в оскаржуваних рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішень.

При цьому, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.

Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ та контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №1 від 01.12.2017 року та №10 від 08.12.2017 року.

Факт зупинення реєстрації податкових накладних у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (відвантаження товару), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Крім того, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податковій: накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п'яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення пуо реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстраиія таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

По податковим накладним № № 1, 10 повідомлення були подані 14.03.2018 року року, а рішення про відмову в реєстрації прийняті 20.03.2018 року.

Крім того, за умовами договору підряду № 27/11/17-ПГІЗ від 27.11.2017 року (пп.13.5 п.13), укладеного між ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ і ТОВ М.В. КАРГО , продавець у випадку невчасної виписки податкової накладної, невчасної реєстрації податкової накладної, та іншого неналежного виконання своїх обов'язків щодо податкових накладних, відшкодовує покупцю всі збитки, заподіяні зазначеними діями, в тому числі суму не віднесених коштів ПДВ до складу податкового кредиту та нараховані штрафні санкції.

Таким чином, відповідач своїми незаконними діями (бездіяльністю) може спричинити ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ збитки у розмірі 649 003,00 гривень.

З 1 січня 2018 року діє норма пункту 21.3 ст.21 ПК України якою передбачено, що шкода, завдана платнику податків неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи. При цьому згідно пункту 21.4 ст.21 ПК України - посадова або службова особа контролюючого органу несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи.

Ухвалою суду від 13.06.2018 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала про відкриття провадження по справі отримана відповідачем (Державна фіскальна служба України) 22.06.2018 року, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти (ідентифікатор поштового відправлення - 6550105414392).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.12.2017 року ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ за результатами фінансово - господарської діяльності виписано на покупця, ТОВ М.В. КАРГО , податкову накладну за №1 на суму 2000000,00грн (ПДВ у розмірі 333 333,33 грн) та 08.12.2017 року податкову накладну за №10 на суму 1894018,02 грн (ПДВ у розмірі 315 669,67 грн).

Предметом договору підряду №27/11/17-ППЗ від 27.11.2017 року є монтажні та пусконалагоджувальні роботи із реалізації розділів протипожежного захисту у частині Складу зернового Д-2, насосної станції пожежогасіння згідно Договірної ціни по проекту НЕПТУН об'єкту: Будівництво терміналу по перевантаженню зернових вантажів на причалі №25, розташованого на території Визирської сільської і Новобілярської селищної ради :

об'єкт будівництва 143. Склад зерновий Д-2 - обладнання ;

об'єкт будівництва 220. Емність протипожежного запасу води з насосною .

Згідно Договору виставлено рахунок №СФ-27-11-17 від 28.11.2017 року на авансовий платіж у розмірі 3 894 018,02 грн (в т.ч ПДВ 649 003,00 грн).

Згідно з підпунктом а пункту 187.1 статті 187 ПКУ, дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця товарів/послуг податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

01.12.2017 року ТОВ М.В. КАРГО перераховано на поточний рахунок ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ грошові кошти у розмірі 2000000,00 грн (в т.ч ПДВ - 333 333,33 грн). що підтверджується платіжним доручення № 1746 від 01.12.2017 року.

27.12.2017 року податкова накладна №1 направлена до ДФС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу: 9279536287.

08.12.2017 року TOB М.В. КАРГО перераховано на поточний рахунок ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ грошові кошти у розмірі 1894018,02 грн (в т.ч. ПДВ 315 669,67 грн), що підтверджується платіжним доручення № 1848 від 08.12.2017 року.

29.12.2017 року податкова накладна №10 направлена до ДФС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстраційний номер документу: 9279536287.

За результатами обробки, реєстрацію ПН №1, ПН №10 зупинено, а саме: Відповідно до пункта 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація ПН зупинена. ПН відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/PK в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах та запропоновано ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ , надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК .

14.03.2018 року ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ надало до ДФС пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН №1 та ПН №10, реєстрацію яких зупинено.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення від 20.03.2018 № 615088/34443395 про відмову в реєстрації ПН № 1 від 01.12.2017 року, від 20.03.2018 № 615089/34443395 про відмову в реєстрації ПН № 10 від 08.12.2017 року, у зв'язку наданням платником податків документів, складених з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних.

28.03.2018 року рекомендованим листом до ДФС України були направлені пояснення - скарга з відповідним пакетом документів щодо незгоди у відмові реєстрації ПН №1 та ПН №10.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Стаття 19 Конституції України.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 2 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення .

Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (ст. 2) передбачає Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції .

При цьому варто визначити предмет розгляду справ Європейського суду. ЄСПЛ відзначає, що податкові спори виходять за межі цивільних прав і обов'язків, незважаючи на матеріальні наслідки. Таким чином, тривалий час гарантії, передбачені ст. 6 Право на справедливий суд Конвенції, не поширювались на спори у сфері оподаткування, проте згодом позиція змінилась, і ЄСПЛ було підтримано, уточнено та розвинуто практику застосування ст. 6 Конвенції до податкових спорів.

За відсутності у самому тексті Конвенції згадки про податки остання з'явилась у ст.1 Захист власності протоколу № 1 до Конвенції, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У національному законодавстві відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. ПКУ визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкове законодавство України складається, зокрема, з Конституції України, Податкового кодексу України та нормативно правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього кодексу (ст. 3 ПКУ).

Державна фіскальна служба України, відповідно до функцій контролюючих органів, визначених пп. 191.1.1. п. 191.1 ст.191 Податкового кодексу України здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків ; пп.19-11.2. контролює... своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів ; пп.191.1.8. забезпечує достовірність та повноту обліку платників податків... об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням ; пп.191.1.35. вживає заходів до виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, щодо відповідності законодавству ; пп. 19-1.1.40 здійснює збір податкової інформації .

Згідно п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманню законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків (п.п.62.1.1 п.62.1); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п.62.1).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичної „ забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку (ст.72 ПК України).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проводення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Відповідним Законом було доповнено статтю 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 наступного змісту: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу .

У відповідності до вимог п. 74.2 ст. 72 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автомати-зованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на даний час регламентована:

Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями);

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №752/30620;

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій ;

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30620;

Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29 грудня 2010 р. №1246 (зі змінами та доповненнями).

У відповідності до вимог п. 12 Постанови №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567, Моніторинг податкової накладної/ розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вичерпний перелік документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Такий перелік затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року за №567, та передбачає надання платником податків для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання- передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про і електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акту щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (п.2 Вичерпного переліку, затвердженого наказом № 567).

ВИСНОВКИ СУДУ. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Суд вважає обґрунтованими доводи ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ з огляду на наступне.

Оскільки ідеологія Конвенції фактично відображена у Конституції України, національним судам варто враховувати правові позиції ЄСПЛ під час вирішення спорів, посилатися на висновки Євросуду як на безпосереднє джерело права, а також переймати притаманні його рішенням ідеї справедливості.

ЄСПЛ, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В цьому контексті неправомірне стягнення податків/штрафів, позбавлення права на відшкодування податків розглядається як втручання держави у мирне та вільне володіння особи своїм майном (коштами).

Рішення від 26.04.1979 р. у справі Санді Таймс проти Сполученого Королівства :

В п. 49 рішення ЄСПЛ сформулював дві вимоги, що випливають з виразу передбачений законом :

(1) закон має бути в адекватній мірі доступним - громадянин повинен мати можливість орієнтуватися у тому, які правові норми застосовуються у даному випадку;

(2) норма не може вважатися законом , поки вона не сформульована з достатнім ступенем точності, що дозволяє особі узгоджувати з нею свою поведінку - особи повинні мати можливість передбачити у розумному відносно обставин ступені наслідки, які може потягнути певне діяння

Рішення від 19.12.1989 року у справі Мелахер та інші проти Австрії

В п. 42 ЄСПЛ вказує, що право власності включає три чіткі правила ("three distinct rules"):

(1) мирного володіння власністю;

(2) позбавлення права власності лише у визначених випадках;

(3) держава має право контролювати користування власністю у відповідності до загального "публічного" інтересу, шляхом прийняття відповідних загальносуспільним інтересам законів.

Рішення від 22.11.2007 р. у справі Україна-Тюмень проти України .

У п. 49 суд вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом ( subject to the conditions provided for by law ), а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів .

У п. 55 надано тлумачення пропорційності втручання в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням справедливого балансу ( fair balance ) між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.

Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Рішення від 07.07.2011 р. у справі Серков проти України

У п.п. 42 - 44 ЄСПЛ зазначив, що національне законодавство має відповідати вимозі якості закону, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні.

Якщо норма закону або іншого нормативного акту, виданого на основі закону, дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Досліджені судом Квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ свідчать, що контролюючим органом сформовано висновки про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

У вказаних Квитанція критерієм оцінки ступеня ризиків вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.21.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Також, зі змісту Квитанцій вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

На виконання п.п.201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ, 14.03.2018 року ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ направлено на адресу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/PK.

Рішенням комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №615088/34443395 від 20.03.2018 року по накладній №1 від 01.12.2017 року та №615089/34443395 від 20.03.2018 року по накладній №10 від 08.12.2017 року відмовлено ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ у реєстрації податкових накладних.

На підставі досліджених судом документів, які додані до матеріалів справи , суд приходить до висновку, що позивачем виконано вимоги визначені в Квитанціях та надано необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 установлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, у реєстрації якої відмовлено.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.1. статті 201. Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, зокрема при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пункту 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1246, після надходження податкової накладної в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з пунктом 8 Порядку №1246, для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відтак, Порядок №1246 утримує виключний перелік підстав відмови у прийнятті податкових накладних, які мають бути визначені контролюючим органом у квитанції про їх неприйняття.

Податковий кодекс України та Порядок №1246 не уповноважує податковий орган у разі відмови у прийнятті податкових накладних спонукати платника податків на здійснення певних дій, зокрема звернення до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного суду від 06.03.2018 р. (справа № 826/4475/16).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.).

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №615088/34443395 та №615089/34443395 від 20.03.2018 року.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з Державної фіскальної служби України за рахунок державних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю ПП СВТО СПЕЦПРОЕКТ суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була неминучою , так як сплати судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6-7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства спеціалізоване виробничо-технічне об'єднання Спецпроект до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити реєстрацію податкових накладних - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкових накладних за №1 від 01.12.2017 року та № 10 від 08.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №615088/34443395 та №615089/34443395 від 20.03.2018 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.12.2017 року та № 10 від 08.12.2017 року.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок державних асигнувань на користь приватного підприємства спеціалізоване виробничо-технічне об'єднання Спецпроект суму судового збору за подання адміністративного позову за:

платіжним дорученням №46 від 06.06.2018 р. у сумі 3524,00 грн. (три тисячі п'тсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Приватного підприємства спеціалізоване виробничо-технічне об'єднання Спецпроект (код ЄДРПОУ 34443395, адреса: 65012, м. Одеса, вул.Катериненська, буд. 85, кв. 27, телефон: (048) 709 13 11)

Державна фіскальна служба України (ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м.Київ, Львівська площа, 8, телефони служби діловодства: тел. +38 (044) 2725159, тел. +38 (044) 2726255, тел. +38 (044) 2722956, електронна пошта: Kabmin_doc@sfs.gov.ua, .minrd.gov.uа; e-mail: kabmin_dec@minrd.gov.uа, gromada@minrd.gov.uа)

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.