Рішення

від 05.10.2017 по справі 452/980/17

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/980/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"05" жовтня 2017 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого - судді Кравціва В.І., розглянувши у порядку ч. 2 ст. 158 та ч. 2 ст. 197 ЦПК України (за відсутності осіб, які беруть участь у справі та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про примусове виселення з житлового приміщення,

встановив:

Публічне акціонерне товариство Укрсоцбанк (далі ПАТ Укрсоцбанк ) 19.04.2017 пред'явило позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про примусове виселення із житлового будинку № 24-а по вул. Придністрянській у с. Ралівка Самбірського району Львівської області.

У обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 3 квітня 2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк , який рішенням загальних зборів від 9 березня 2010 року змінив назву на ПАТ Укрсоцбанк , та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, відповідно до п.1.1. якого кредитор надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 70 000,00 доларів США і з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 3 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, згідно умов якого в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме, шестикімнатний житловий будинок № 24 а по вул. Придністрянській у с. Ралівка Самбірського району Львівської області, загальною площею 264, 2 м. кв , житловою площею 101,8 м. кв.

У порушення умов іпотечного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконувала, у результаті чого банком прийняте рішення звернути стягнення на заставне майно у рахунок погашення боргу.

1 березня 2013 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області ухвалено рішення, яким позов ПАТ Укрсоцбанк до ОСОБА_6, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та 16 квітня 2014 року видано виконавчий лист і після ухвалення цього рішення стало відомо, що у вказаній квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстровані мешканці, включаючи малолітніх дітей.

Згідно довідки № 2410 від 23 листопада 2016 року за адресою у с. Ралівка по вул. Придністрянська, 24 а зареєстровані всі відповідачі.

Таким чином, подальша реєстрація ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у спірному житловому будинку, який є предметом іпотеки, унеможливлює її реалізацію, внаслідок чого порушуються законні права та інтереси Іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 40 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють

житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Крім цього, вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору і не застосовується у порядку звернення стягнення за рішенням суду. Задоволення позову про виселення мешканців з переданого в іпотеку житлового приміщення залежить від дотримання іпотекодержателем частини другої статті 40 Закону України Про іпотеку .

Ураховуючи те, що заборгованість за кредитним договором досі залишається не виплаченою, право користування спірним будинком у малолітніх дітей виникло після укладення договору іпотеки, у позивача є законне право вимагати примусового виселення відповідачів із квартири, що є предметом іпотеки.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, про підтримання позовних вимог та згода на проведення заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленими, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явилися, від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.

Третя особа ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення у судове засідання не з'явився, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Самбірської районної державної адміністрації у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ст. 158 цього Кодексу розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Статтею 197 ЦПК України встановлено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ураховуючи наведене, суд постановив ухвалу про розгляд даної справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Із договору кредиту № 625/40/2-222 від 3 квітня 2008 року вбачається, що між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно п. 1.1. якого Кредитор надав Позичальнику грошові кошти на мовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 70000,00 доларів США зі сплатою 14,00 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною на умовах, визначених цим Договором (а.с. 5-9).

Із іпотечного договору відомо, що 3 квітня 2008 року між цим Банком та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, згідно умов якого Іпотекодавець передав в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Позичальником перед Іпотекодержателем зобов'язань за основним зобов'язанням наступне нерухоме майно: житловий будинок по вул. Придністрянській, 24 а у с. Ралівка Самбірського району Львівської області та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель з кадастровим номером 4624287200:01:001:0279 (а. с. 9-11).

Із виконавчого листа, виданого Самбірським місьакрайонним судом Львівської області 16 квітня 2014 року, вбачається, що Самбірським міськрайонним судом Львівської області ухвалено звернути стягнення на заставне майно, згідно Іпотечного договору за реєстром 1598 від 3 квітня 2008 року, а саме: шестикімнатний житловий будинок № 24 а по вул. Придністрянській у с. Ралівка Самбірського району Львівської області, загальною площею 264, 2 кв. м, житловою площею 101,8 кв. м, позначений на плані літ. А-2 , що належить ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 30 червня 2000 року Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області на підставі рішення від 28 березня 2000 року № 42 та зареєстрованого Самбірським міжміським бюро технічної інвентаризації 30 червня 200 року в реєстрову книгу № 5 за реєстровим № 706, реєстраційний № 11925877 ( а. с. 17-19).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 40 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 статті 109 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого

приміщення.

Згідно ч. 3 ст. 109 цього Кодексу звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Із довідки № 2410, виданої 23 листопада 2016 року виконавчим комітетом Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, вбачається, що за адресою: с. Ралівка, вул. Придністрянській, 24 а зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та малолітні діти ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 20).

У пункті 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39 - 40 Закону України Про іпотеку виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Пунктом 44 цієї Постанови передбачено, що згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III Про охорону дитинства батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Із довідки № 2723, виданої 28 березня 2008 року виконавчим комітетом Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області, вбачається, що в будинку, який належить ОСОБА_6 по вул. Придністрянській, 24 а у с. Ралівка Самбірського району Львівської області ніхто не був зареєстрований (а.с. 21).

Тобто, на момент укладення вказаного договору та укладення іпотечного договору у спірному будинку місце проживання жодного із відповідачів не було зареєстрованим, та місце проживання у ньому малолітніх осіб проведене після укладення таких договорів.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Ураховуючи наведене, необхідно солідарно із відповідачів у користь ПАТ Укрсоцбанк стягнути судові витрати в сумі 1600,00 грн., пов'язані зі сплатою судового збору, що підтверджені квитанцією ( а. с. 1).

Керуючись ст. ст. 208, 209, 212 - 215, 224-226 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк задовольнити повністю.

Виселити із житлового будинку № 24 а по вул. Придністрянській у с. Ралівка Самбірського району Львівської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк судові витрати в сумі 1600,00 грн., пов'язані зі сплатою судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.

Суддя