Ухвала

від 04.07.2018 по справі 446/1097/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/1097/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/783/462/18 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12.06.2018 року, якою накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_7 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

апелянта - адвоката ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 ,

встановила :

Ухвалою слідчого судді Кам`янка Бузького районного суду Львівської області від 12.06.2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_11 та накладено арешт на одинадцять об`єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають у власності гр. ОСОБА_12 , а саме: прохідну, загальною площею 28.0 кв.м., стайню, загальною площею 47,7 кв.м., автогараж, загальною площею 149,5 кв.м., склад ПМП, загальною площею 103,4 кв.м., електрозварювальний цех, загальною площею 70,5 кв.м., столярний цех, загальною площею 257,7 кв.м., пилораму, загальною площею 214,7 кв.м., вбиральну, загальною площею 3,2 кв.м., котельню, загальною площею 36,1 кв.м., побутове приміщення, загальною площею 248,6 кв.м., цементний склад, загальною площею 88,4 кв.м.

Заборонено користуватись та розпоряджатись майном, на яке накладено арешт.

На вказануухвалу подавапеляційну скаргупредставник власника майна - адвокат ОСОБА_6 , яка просила скасувати ухвалу слідчого судді, ухвалити нове рішення в якому відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Апелянт покликається, що ухвала слідчого судді першої інстанції прийнята з недотриманням норм кримінального процесуального законодавства України.

Свої вимоги мотивує тим, що арештоване майно використовується в господарській діяльності. До укладення договору купівлі-продажу даного майна воно перебувало у користуванні ОСОБА_7 на підставі договору оренди. Вказані приміщення використовувалися та використовуються при веденні господарської діяльності. У самозайнятої фізичної особи ОСОБА_7 є наймані працівники, які перебувають з нею в трудових відносинах. На час досудового розслідування ОСОБА_7 не зможе здійснювати підприємницьку діяльність, змушена буде звільнити працівників та втратить клієнтів, відповідно не буде сплачувати податки до бюджету.

Апелянт наголошує, що арешт допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. При цьому речові докази є матеріальними об`єктами, які були знаряддями вчинення кримінального порушення та інше. Ані в клопотанні слідчого, іні в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вказані об`єкти нерухомості, а також яким чином могло вказане майно бути використані як знаряддя вчиненні злочину. Відтак, не наведено доказів того, що дане майно має ознаки речових доказів. Не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Апелянт звертає увагу, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передача майна.

Дана ухвала виносилася без участі власника майна, з клопотанням ознайомлена не була, копію ухвали ОСОБА_7 отримала 15.06.2018 року.

Заслухавши доповідь судді, міркування представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , підтриману ОСОБА_7 , про задоволення апеляційної скарги, думку прокурора у кримінальному проваджені, який просив, апеляційну скаргу залишити без задоволення, думку представника потерпілого адвокат ОСОБА_10 , який просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи наведені в клопотанні про накладення арешту на майно, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Так, при розгляді клопотання про накладенняарешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Саттею 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Треті особи, майно яких може біти арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу від ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Такі відомості повинні бути встановленні в судовому порядку на підставі достатніх доказів.

Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Разом з тим, відповідно до приписів ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи та матеріалів клопотання слідчий покликається на те, що у провадженні СВ Кам`янка Бузького ВП ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018141280000034 від 29.05.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.192, ч.1 ст. 365-2 КК України

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало звернення 28.05.2018 року в Радехівську місцеву прокуратуру Львівської області гр. ОСОБА_9 про те, що оцінювачі ТзОВ «Метр-Експерт Плюс» зловживаючи своїми повноваженнями склали висновок про вартість майна, що знаходиться в смт. Новий Яричів Кам`янка-Бузького району по вулиці Міцкевича,23 та складається із 11 об`єктів, вартість якого значно нижча від ринкової. Вказаний висновок про вартість в подальшому переданий ТзОВ «Сількомунгосп» для продажу нерухомого майна. Відповідно ТзОВ «Сількомунгосп» одержало неправдивий висновок про вартість майна, що знаходиться в АДРЕСА_1 , згідно якого вартість майна, що складається з 11 об`єктів значно занижена від ринкової вартості.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується забезпечення права на оскарження судових рішень.

Згідно п.9 ч.1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову в ньому.

Частиною 3 ст.407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції про те, що є підстави для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на одинадцять об`єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають у власності гр. ОСОБА_12 .

На думку колегії суддів слідчий суддя безпідставно, вийшла за межі клопотання слідчого, та ухвалила заборону користуватися та розпоряджатися майном, на яке накладено арешт.

Стаття 131 КПК України дає вичерпний перелік видів заходів забезпечення кримінального провадження, а саме:

1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;

2) накладення грошового стягнення;

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

4) відсторонення від посади;

4-1) тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя;

5) тимчасовий доступ до речей і документів;

6) тимчасове вилучення майна;

7) арешт майна;

8) затримання особи;

9) запобіжні заходи.

Застосування судом тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, в тому числі і правом на здійснення підприємницької діяльності , як це передбачено ст. 148 КПК України, то даний захід може бути застосований лише щодо підозрюваного.

Як встановлено в суді апеляційної інстанції, клопотання слідчим подано по кримінальному провадженню за № 42018141280000034 від 29.05.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.192, ч.1 ст. 365-2 КК України

По даному кримінальному провадженні проводиться досудове розслідування, однак підозра, на даний час, нікому не пред`явлена.

Враховуючи вищевказане,колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді першої інстанції, про заборону користуватися та розпоряджатися майном, на яке накладено арешт, оскільки дана заборона не передбачене кримінальним процесуальним законодавством, та постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст.309,392,395,404,407, 419,422 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 - задоволити частково.

Ухвалу слідчого судді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 12.06.2018 року, якою накладено арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_7 та заборонено користуватися та розпоряджатися майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задоволити клопотання слідчого.

Накласти арешт на одинадцять об`єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають у власності гр. ОСОБА_12 , а саме: прохідну, загальною площею 28.0 кв.м, стайню, загальною площею 47,7 кв.м, автогараж, загальною площею 149,5 кв.м, склад ПМП, загальною площею 103,4 кв.м, електрозварювальний цех, загальною площею 70,5 кв.м, столярний цех, загальною площею 257,7 кв.м, пилораму, загальною площею 214,7 кв.м., вбиральну, загальною площею 3,2 кв.м, котельню, загальною площею 36,1 кв.м, побутое приміщення, загальною площею 248,6 кв.м, цементний склад, загальною площею 88,4 кв.м.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: