Рішення

від 31.05.2018 по справі 363/1288/15-ц

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.05.2018 Справа № 363/1288/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Ковшун А.М.,

прокурор Буцмака А.Ю.,

представник КМУ ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді у загальному провадженні цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_6 обласної державної адміністрації, Вишгородської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-10 , ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, треті особи: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 про визнання недійсним розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України визнання недійсним розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що прокуратурою Київської області виявлено порушення щодо відведення земель лісогосподарського призначення на території Вишгородського району Київської області. Розпорядження голови ОСОБА_6 обласної державної адміністрації від 09.04.2008 року №№571-591 Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок у власність громадян змінено цільове призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 20,79 га. на земельні ділянки сільськогосподарського, та передано у власність 21 громадянину для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаних розпоряджень ОСОБА_6 обласної державної адміністрації Управлінням земельних ресурсів у Вишгородському районі Київської області зареєстровані та видані: державний акт серії ЯЖ 210330 на право власності ОСОБА_31 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0152 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ 210331 на право власності ОСОБА_42 на земельну ділянку із кадастровим номером3221810100:01:001:0161 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ 210332 на право власності ОСОБА_40 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0160 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210333 на право власності ОСОБА_30 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:006 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210334 на право власності ОСОБА_24 на земельну ділянку із кадастровим номером3221810100:01:007:0002 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210335 на право власності ОСОБА_33 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0153 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210336 на право власності ОСОБА_38 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0158 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210337 на право власності ОСОБА_43 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0009 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210338 на право власності ОСОБА_35 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0155 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210339 на право власності ОСОБА_41 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0162 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210340 на право власності ОСОБА_44 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0005 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210341 на право власності ОСОБА_23 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0001 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210342 на право власності ОСОБА_34 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0154 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210343 на право власності ОСОБА_37 на земельну ділянку із кадастровим номером3221810100:01:001:0157 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210344 на право власності ОСОБА_32 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0151 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210345 на право власності ОСОБА_39 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0159 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ҐЖ №210346 на право власності ОСОБА_45 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0156 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210347 на право власності ОСОБА_27 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0008 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210348 на право власності ОСОБА_46 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0007загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ №210349 на право власності ОСОБА_25 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0003 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області; державний акт серії ЯЖ№210350 на право власності ОСОБА_47 на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:007:0004 загальною площею 0,999 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області.

В подальшому ОСОБА_42 на підставі договору купівлі-продажу від 7 липня 2008 року № 202 відчужив свою земельну ділянку на користь ОСОБА_19, якій 4 вересня 2008 року видано новий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №678505, а рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 25 червня 2010 року № 34/18 змінено цільове призначення цієї земельної ділянки на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). Після цього вона здійснила поділ земельної ділянки із кадастровим номером 3221810100:01:001:0161 на 7 земельних ділянок та одержала на них державні акти.

ОСОБА_41 на підставі договору купівлі-продажу від 7 липня 2008 року №170 відчужила свою земельну ділянку на користь ОСОБА_18, якому 4 вересня 2008 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №678506, а рішенням Вишгородської міської ради ОСОБА_6 від 25 червня 2010 року №34/18 змінено цільове призначення цієї земельної ділянки на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). У подальшому ОСОБА_18 провів розподіл своєї земельної ділянки на 7 ділянок, одержавши на них державні акти, у результаті чого відчужив на підставі договору купівлі-продажу від 30 липня 2013 року №956 земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0217 на користь ОСОБА_22, за якою на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_48 №4507959 від 30 липня 2013 року зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

Також ОСОБА_38, ОСОБА_39 та ОСОБА_40 на підставі договорів купівлі-продажу від 7 липня 2008 року №№190, 194, 198 відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_17, якому 4 вересня 2008 року видано нові державні акти на право приватної власності на земельні ділянки серії ЯЖ №678504, №678503, №678502. Рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 25 червня 2010 року № 34/18 змінено цільове призначення земельної ділянки на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). Потім ОСОБА_17 здійснив поділ своєї земельної ділянки із кадастровим номером 3221810100:01:001:0160 на 7 земельних ділянок і одержав на них державні акти. На підставі договору купівлі-продажу від 5 лютого 2015 року № 477 відчужив земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:001:0158 на користь ОСОБА_21, за яким на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса ОСОБА_49 №19130090 від 5 лютого 2015 року зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

ОСОБА_3 того, ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу від 5 лютого 2015 року №478 відчужив земельну ділянку із кадастровим номером3221810100:01:001:0159 на користь ОСОБА_50, за яким на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ОСОБА_49 №19130090 від 05 лютого 2015 року зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку.

ОСОБА_37, ОСОБА_32, ОСОБА_31, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 на підставі договорів купівлі-продажу від 7 липня 2008 року №№ 182, 174, 186, 178, від 8 липня 2008 року №№ 4188, 4196, 4192 відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_14, якій 4 вересня 2008 року видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки.

На підставі рішення Вишгородської міської ради Київської області від 25 червня 2010 року № 34/18 змінено цільове призначення цих 7 земельних ділянок на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). ОСОБА_14 на підставі договорів купівлі-продажу від 19 серпня 2010 року №№2029, 2030 відчужила дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:001:0152 та 3221810100:01:001:0151 на користь ТОВ СРТ 10 , якому 9 листопада 2010 року видано нові державні акти.

Ще дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:001:0153 та3221810100:01:001:0154 ОСОБА_14 відчужила на користь ОСОБА_13, про що на державних актах серії ЯЖ №678497 та ЯЖ №678498 проставлені відповідні відмітки.

ОСОБА_3 того, ОСОБА_47, ОСОБА_28, ОСОБА_30, ОСОБА_46, ОСОБА_27 та ОСОБА_29 на підставі договорів купівлі-продажу від 27 травня 2008 року №№ 3322, 3329, 3333, 3337, 3341, 3345 відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_12, якій 18 грудня 2008 року видано один державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5,88 га серії ЯЖ №690719.

Також ОСОБА_23, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 на підставі договорів купівлі-продажу від 8 липня 2008 року №№4180, 4176, 4172 відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_51, якому 4 вересня 2008 року видано нові державні акти на право власності на земельні ділянки. Рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 25 червня 2010 року №34/18 змінено цільове призначення цих земельних ділянок на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання і громадського призначення). Одночасно зі зміною цільового призначення ОСОБА_51 за заявою від 6 липня 2012 року № 934 провів поділ своїх трьох земельних ділянок загальною площею 2,97 га на 28 земельних ділянок і 4 жовтня 2012 року одержав на них нові державні акти. На підставі договорів купівлі-продажу від 9 серпня 2013 року ОСОБА_51 відчужив 24 земельні ділянки на користь ОСОБА_7, ще 3 земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу від 31 липня 2013 року відчужив на користь ОСОБА_15, одну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 17 жовтня 2014 року відчужив ОСОБА_16

Земельні ділянки ОСОБА_7 загальною площею 2,603 га були об'єднані, у результаті чого утворилися три земельні ділянки із кадастровими номерами 3221810100:01:007:0180, 3221810100:01:007:0181,3221810100:01:007:0179, право власності на які зареєстровано за ОСОБА_7

Під час розгляду справи прокурором неодноразово уточнювалися позовні вимоги, вказувалося, що за час розгляду справи 30.09.2016 року, 24.10.2016 року, 24.11.2016 року, 22.12.2016 року, 27.12.2016 року, 29.03.2017 року, 20.07.2017 року ОСОБА_11 придбала земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:001:0213, 3221810100:01:001:0212, 3221810100:01:001:0211, 3221810100:01:001:0208, 3221810100:01:001:0214, 3221810100:01:001:0209, 3221810100:01:001:0207, 3221810100:01:001:0206, 3221810100:01:001:0204, 3221810100:01:001:0205, 3221810100:01:001:0210, 3221810100:01:001:0217, 3221810100:01:001:0218, 3221810100:01:001:0219, 3221810100:01:001:0220, 3221810100:01:001:0221.

ОСОБА_3 того, ОСОБА_18 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №818816 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:001:0215, про що 07.03.2017 за №34177281 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості. У свою чергу на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯМ №818819, ЯМ №818820, ЯМ №818821, ЯМ №818822 зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:001:0218, 3221810100:01:001:0219, 3221810100:01:001:0220, 3221810100:01:001:0221 про що 07.03.2017 року за №№34176653, 34175956, 34176948, 34177577 відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості.

Також на підставі договору від 28.04.2017 року №408 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:007:0165, 3221810100:01:007:0154, 3221810100:01:007:0155 придбав ОСОБА_7 про, що 28.04.2017 року за №№35005810, 35004996, 35005468 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 25.07.2017 року №10-10-0.222-12101/2-17 земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:007:0154, 3221810100:01:007:0165, 3221810100:01:007:0176, 3221810100:01:007:0181, 3221810100:01:007:0180, 3221810100:01:007:0179, 3221810100:01:007:0155 об'єднані в земельну ділянку площею 2.97 га, яка належить ОСОБА_7

Також земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:001:0159 придбав ОСОБА_10 про, що 15.03.2017 року за №34272159 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості. У подальшому вказану земельну ділянку передано ОСОБА_9 на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 10.04.2017 року, про, що 07.06.2017 року за №35554008 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості.

ОСОБА_3 того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.12.2016 року №1342 земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:001:0158 придбав ОСОБА_8, про що 13.12.2016 року за №32887312 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості. У подальшому вказану земельну ділянку передано ОСОБА_9 на підставі договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 19.01.2016 року (згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно), про що 16.02.2017 року за №33883503 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідні відомості.

Також, ОСОБА_11 24.10.2017 року придбала земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:01:001:0215, 3221810100:01:001:0216, про що укладені договори купівлі-продажу №№1116 та 1117, а до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24.10.2017 року за №№ 37737260, 377738286 внесено відповідні відомості.

Після остаточного уточнення позовних вимог у заяві від 27.11.2017 року прокурор просив: визнати недійсним розпорядження голови ОСОБА_6 обласної державної адміністрації від 09.04.2008 року №№571-591 Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок у власність громадян ; визнати недійсним рішення Вишгородської міської ради №34/18 від 25.06.2010 року Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок ; визнати недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 19.01.2016 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на підставі якого передано під забудову земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:001:0158; визнати недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 10.04.2017 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_9, на підставі якого передано під забудову земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:001:0159; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_11 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки загальною площею 2,97 га з кадастровими номерами 3221810100:01:001:0208, 3221810100:01:001:0209, 3221810100:01:001:0210, 3221810100:01:001:0211, 3221810100:01:001:0212, 3221810100:01:001:0213, 3221810100:01:001:0214, 3221810100:01:001:0215, 3221810100:01:001:0216, 3221810100:01:001:0201, 3221810100:01:001:0202, 3221810100:01:001:0203, 3221810100:01:001:0204, 3221810100:01:001:0205, 3221810100:01:001:0206, 3221810100:01:001:0207, 3221810100:01:001:0217, 3221810100:01:001:0218, 3221810100:01:001:0219, 3221810100:01:001:0220, 3221810100:01:001:0221, що розташовані на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 18 343 032,40 грн.; ОСОБА_14 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки площею 2,97 га (кадастрові номери 3221810100:01:001:0157, 3221810100:01:001:0156, 3221810100:01:001:0155, що розташовані на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 18 734 760 грн.; ОСОБА_13 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки площею 1,98 га (кадастрові номери 3221810100:01:001:0153, 3221810100:01:001:0154), що розташовані на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 12 489 840 грн.; ТОВ СРТ 10 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки загальною площею 1,542 га (кадастрові номери 3221810100:01:001:0151, 3221810100:01:001:0152), що розташована на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 9 726 936 грн.; ОСОБА_12 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 5,88 га (кадастровий номер 3221810100:01:007:0101) ринковою вартістю 18 545 520 грн.; ОСОБА_7 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 2,97 га з кадастровим номером 3221810100:01:007:6001, що розташована на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 18 734 760 грн.; ОСОБА_8 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,99 га з кадастровим номером 3221810100:01:001:0158, що розташована на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 624 4920 грн.; ОСОБА_10 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,99 га з кадастровим номером 3221810100:01:001:0159, що розташована на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 624 4920 грн.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02.08.2016 року в задоволенні позову заступнику прокурора Київської області, про визнання недійсним розпоряджень голови ОСОБА_6 обласної державної адміністрації від 09.04.2008 року №№571-591 Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок у власність громадянам , визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради №34/18 від 25.06.2010 року про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, визнання недійсним державних актів на землю, визнання недійсним державної реєстрації та витребування земельних ділянок у власність держави - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 29.11.2016 року апеляційну скаргу першого заступника прокурора Київської області відхилено. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.08.2016 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 14.06.2017 року касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задоволено частково. Рішення вишгородського районного суду Київської області від 02.08.2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29.11.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вишгородського районеного суду Київської області від 13.07.2017 року прийнято цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_6 обласної державної адміністрації, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_7, ТОВ СРТ-10 , ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, треті особи: ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 про визнання недійсним розпоряджень, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок до свого провадження.

В судовому засіданні прокурор заявлений позов підтримав, з урахуванням уточнених позовних вимог від 27.11.2017 року, та просив задовольнити в повному обсязі. Пояснивши, що розпорядження Голови ОСОБА_6 обласної державної адміністрації від 09.04.08 №№571-591 прийняті в порушення вимог Земельного кодексу України, оскільки видані в один день, ними вилучено ліси загальною площею 20,79 га, які є єдиним лісовим масивом змінено їх цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення та передано у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства. Проекти землеустрою щодо вилучення цих лісових земель розроблені однією і тією ж землевпорядною організацією та на підставі договорів укладених впродовж одного дня. Також дані проекти пройшли Державну землевпорядну експертизу дані проекти землеустрою пройшли також упродовж 1 дня.

Представник Кабінету Міністрів України в судовому засіданні підтримав заявлений прокурором позов та просив задовольнити, з урахуванням уточнених позовних вимог від 27.11.2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_6 обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду подав заперечення проти позову та просив застосувати позовну давність до заявлених вимог, у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_52, ОСОБА_19, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином, крім того повідомлялись через офіційний портал Судова влада України веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі .

Представник відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, крім того просив у зв'язку зі спливом позовної давності, у позові відмовити повністю.

Представник відповідача ОСОБА_11, ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти позову та просила застосувати позовну давність ті відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_9, ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в повному обсязі.

Представник ОСОБА_12, ОСОБА_53 в судовому засіданні заперечував проти позову та просив відмовити в повному обсязі. ОСОБА_3 того, просив застосувати позовну давність до заявлених вимог.

Представник відповідача ТОВ СРТ10 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду направив письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, із застосуванням строку позовної давності.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, крім того повідомлялись через офіційний портал Судова влада України веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі .

Заслухавши пояснення прокурора, представника Кабінету Міністрів України, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до розпоряджень голови ОСОБА_6 обласної державної адміністрації від 09.04.2008 року №571-591 Про зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність , затверджено Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу (лісогосподарського призначення) Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) , розроблених ТОВ Інтеграл сервіс згідно з договором від 22.11.2007 року №ПВ-234/07. Змінено цільове призначення земельних ділянок (земель запасу), розташованих на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області, із категорії земель лісогосподарського призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев. Передано у власність громадянам ОСОБА_29, ОСОБА_27, ОСОБА_30, ОСОБА_24, ОСОБА_31, ОСОБА_25, ОСОБА_37, ОСОБА_23, ОСОБА_32, ОСОБА_38, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_36, ОСОБА_46, ОСОБА_39, ОСОБА_47, ОСОБА_28, ОСОБА_40, ОСОБА_33, ОСОБА_35, ОСОБА_34 земельні ділянки, загальною площею 20,79 га., для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Вишгородської міської ради Київської області від 25.06.2010 року №34/18 Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок , затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, що знаходяться у власності громадян, загальною площею 14,4120 га. з ведення особистого селянського господарства на землі змішаного використання (промисловості, комерційного використання, громадського призначення, житлової забудови) в адміністративних межах м. Вишгород Київської області (в межах населеного пункту). Змінено цільове призначення земельних ділянок, які належать ОСОБА_54 площею 0,520 га., ОСОБА_14 площею 0,9900 га., площею 0,9900 га., площею 0,9900 га., площею 0,9900 га., площею 0,9900 га. та площею 0,9900 га., ОСОБА_19 площею 0,9900 га., ОСОБА_17 площею 0,9900 га. та площею 0,9900 га., ОСОБА_51 площею 0,9900 га., площею 0,9900 га. та площею 0,9900 га., ОСОБА_55 площею 0,9900 га.

Згідно до листа Управління Держземагентства у Вишгородському районі від 08.09.2014 року та Вишгородської міської ради від 11.08.2014 року №2-28/1111, виділені земельні ділянок відносяться до компетенції Вишгородської міської ради.

Згідно до ч.9 ст.149 Земельного кодексу України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні , - ріллю, багаторічні насадження для нелісогосподарських потреб, ліси - площею понад 1 га для нелісогосподарських потреб.

Відповідно до ст.27 Лісового кодексу України ( у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), до повноважень Кабінету Міністрів України належить передача у власність, надання в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельних ділянок площею більше як 1 гектар, що перебувають у державній власності.

На переконання прокурора, ОСОБА_6 обласна державна адміністрація прийняла вказані розпорядження з перевищенням наданих законом повноважень, оскільки згідно ч.4 ст.122 та ч.6 ст.149 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації взагалі не наділені повноваженнями щодо вилучення та відведення у власність громадян земель, які знаходяться за межами населених пунктів для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином прокурором зроблено висновок, що ОСОБА_6 обласна державна адміністрація розпорядилась землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищує 1 га., що свідчить про перевищення головою обласної державної адміністрації передбачених законом повноважень.

ОСОБА_3 того, прокурор вказує на порушення вимог законодавства при зміні цільового призначення спірних земельних ділянок рішенням Вишгородської міської ради №34/18 від 25.06.2010 року, посилаючись на те, що втрати лісогосподарського виробництва у зв'язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на землі змішаного використання не нараховувались та не сплачувались. На підтвердження цієї обставини надав лист управління Держземагентсва у Вишгородському районі від 29.08.2014 року №1938.

Разом з тим, прокурор стверджує, що на момент вилучення земельних ділянок, які є предметом спору, останні знаходилися в межах м. Вишгород. На підтвердження цієї підстави прокурором було надано листи Управління Держземагентства у Вишгородському районі від 08.09.2014 року та Вишгородської міської ради від 11.08.2014 року №2-28/1111, а також посилався на Класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-96, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 09.12.1997 року №78 та стверджував, що виділення земельних ділянок відносилося до компетенції Вишгородської міської ради.

Також прокурором вказувалося на недійсність та нікчемність окремих договорів щодо відчуження земельних ділянок, проте не надано правових підстав наявності повноважень прокурора представляти сторону договору, не зазначені нормативні підстави недійсності правочинів та не заявлено позовних вимог щодо визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

У позовній заяві прокурор посилався на те, що не пропустив строк позовної давності, оскільки про допущені порушення довідався лише після проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства, проведеної на підставі постанови про проведення перевірки від 18.06.2014 року.

Відповідно до ч.3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прокурором не надано жодних належних і допустимих доказів які б підтверджували виділення земельних ділянок саме єдиним масивом . Фототаблиця, надана прокурором надає можливість зробити висновок про видову належність рослин, зображених на ній, але жодним чином не доводить обставини, які є підставою позову та підлягає доказуванню.

ОСОБА_3 того, у позовній заяві взагалі відсутнє нормативне визначення поняття єдиного масиву , так само як і посилання на нормативні вимоги щодо часового інтервалу для проведення державної землевпорядної експертизи або видання відповідних розпоряджень про затвердження проектів землеустрою.

Відповідно до Інструкції по проведенню лісовпорядкування в лісовому фонді СРСР від 31.05.1990 року, яка чинна згідно з п.2 Прикінцевих положень ЛК України, проекти організації та розвитку лісового господарства є основним нормативно-технічним документом лісовпорядкування. До планово картографічних матеріалів відносяться лісовпорядні планшети. Їх виготовлення та розмноження впорядковується Інструкцією, погодженою головним управлінням геодезії і картографії ОСОБА_4 Міністрів СРСР 28.11.1986 р. Згідно з вимогами даної інструкції складені оригінали планшетів, які мають межі з іншими землекористувачами, завіряються в органах землевпорядкування того району, де проводяться лісовпорядкувальні роботи.

Відповідно до ч.4 ст.48 ЛК України, матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки ОСОБА_3, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки ОСОБА_3, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Проте в порушення зазначених норм прокурором не надано ні проект організації та розвитку лісового господарства, ні планшет лісовпорядкування ні інші належні докази, які б свідчили про те, що земельні ділянки, надані позивачам є єдиним масивом.

У свою чергу, факт того, що землі, які виділялися відповідачам відносилися до категорії лісових сторонами не оспорювалися та підтверджуються довідками управління Земельних ресурсів у Вишгородському районі про те, що згідно даних державного земельного кадастру (форми 6-зем), земельні ділянки знаходяться на території Вишгородської міської ради Вишгородського району Київської області (за межами населеного пункту) та рахуються як землі запасу, угіддя - землі вкриті лісовою рослинністю.

Рішення господарського суду Київської області від 27.07.2006 року по справі №81/20-05/10-06 не надає можливості визначити факт знаходження спірних земельних ділянок у межах населеного пункту м. Вишгород, також ним не встановлювався обсяг компетенції Вишгородської міської ради щодо розпорядження спірними земельними ділянками.

Відповідно до ст.176 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження), межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом.

Питання моменту встановлення меж населеного пункту також було предметом дослідження Верховного суду України у постанові від 27 вересня 2017 року по справі №391/1055/14-ц, яким зроблено висновок, що межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункті не були встановлені/змінені у іншому порядку передбаченому законодавством, яке діяло на час утворення населеного пункту його розбудови та/ або зміни меж (копія рішення додається).

Прокурором не надано доказів щодо встановлення меж території населеного пункту на місцевості, закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру на момент винесення оскаржуваних розпоряджень.

Також відповідно до ч.2 ст.173 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного розпорядження межі, району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обгрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Посилань на розроблений та затверджений у встановленому законом порядку проект землеустрою прокурором не надано. Також не надано підтверджень того, що на момент винесення оскаржуваного розпорядження межі Вишгородської міської ради було встановлено в натурі.

Наданий прокурором Лист управління Держземагентсва у Вишгородському районі від 08.05.2014 р. про те, що станом на 09.04.2008 р. земельні ділянки з кадастровими номерами 3221810100:001:0151-3221810100:01:001:0156 (включно) 3221810100:01:001:0158-3221810100:01:001:0160 (включно), 3221810100:01:001:0162 знаходились на території Вишгородської міської ради не доводять факту, що вказані земельні ділянки знаходились саме на території м. Вишгород.

ОСОБА_3 того, відповідно до наявного в матеріалах справи Листа управління Держаземагентства у Вишгородському районі Київської області від 04.03.2015 р. наданого на запит прокуратури Київської області від 11.02.2015 р. №05/3-489 вих. 15 стосовно надання інформації та матеріалів щодо визначення меж м. Вишгород станом на 09.04.2008 р. спірні земельні ділянки перебували на території Вишгородської міської ради за межами населеного пункту.

Щодо вказівки прокурором на порушення ст.207 ЗК України як підстави для скасування оскаржуваних рішень щодо обов'язку сплати втрат сільськогосподарських угідь у зв'язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок з ведення особистого селянського господарства на землі змішаного використання, вказаний довод не може братися до уваги, оскільки відповідно до приписів п.4 Постанови Кабінету міністрів України від 17 листопада 1997 року №1279, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок.

Таким чином, факт відшкодування втрат не є обставиною, яка впливає на законність оскаржуваних розпоряджень.

ОСОБА_3 того, прокурором при уточненні позовних вимог не обґрунтовано зміну площі витребуваних земельних ділянок. Як вбачається з первинної позовної заяви, площа витребуваних земельних ділянок складає 20,542 га. При цьому в самій позовній заяві прокурор посилається, що оскаржуваними розпорядженнями вилучено ліси загальною площею 20,79 га. У свою чергу, після уточнення позовних вимог площа витребуваних земельних ділянок складає 20,292 га. Обставин, які обумовили таку зміну предмету позову прокурором не наведено.

Прокурором заявлено вимоги про визнання недійсними договорів суперфіцію між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на підставі невідповідності змісту правочинів ст.203 ЦК України, проте не наведено підстав, які б базувалися на змісті таких договорів, та не вказано які саме положення вказаних правочинів суперечать ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином судом встановлено, що позовні вимоги не підтверджуються наданими прокурором та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Водночас, сторонами у справі, зокрема ОСОБА_6 обласною державною адміністрацією, представниками відповідачів ОСОБА_53, ОСОБА_3 та ТОВ СРТ-10 заявлено про сплив строку позовної давності.

При цьому відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

На підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За частиною другою статті 3 ЦПК України 2004 року у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Одним з таких органів є прокуратура, на яку пунктом 2 статті 121 Конституції України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

Статтею 45 ЦПК України 2004 року передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

В разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

У разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України 2004 року, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Аналогічний висновок було зроблено Верховним судом по справі №359/1728/16-ц у постанові від 18 квітня 2018 р.

У матеріалах справи наявні висновки ОСОБА_6 обласного управління лісового та мисливського господарства про погодження проектів землеустрою щодо переведення земельних ділянок лісогосподарського призначення у земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділення спірних земельних ділянок у власність відповідачів.

ОСОБА_6 обласне управління лісового та мисливського господарства безпосередньо підпорядковувалося Державному комітету лісового господарства України, який є центральним органом виконавчої влади. У свою чергу, система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.

Також у матеріалах справи містяться висновки Державної землевпорядної експертизи землевпорядної документації, затверджені керівником Головного управління земельних ресурсів у Київській області.

ОСОБА_7 управління земельних ресурсів безпосередньо підпорядковане Держземагентству України, яке є центральним органом виконавчої влади.

Згідно положень ст.1 Закону України Про Кабінет Міністрів України Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, ОСОБА_53 міністрів Автономної Республіки ОСОБА_3 та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.

Таким чином, Кабінет Міністрів України не лише має об'єктивну можливість бути обізнаним про діяльність органів підпорядкованих йому органів виконавчої влади, а наділений обов'язком щодо здійснення такого контролю.

Відповідно до положень ч.2 ст.1 Закону України Про місцеві державні адміністрації місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Таким чином, діяльність місцевих державних адміністрацій неможливо відмежувати від діяльності Кабінету Міністрів України, оскільки вони складають єдину систему саме через яку Кабінет Міністрів України здійснює свої повноваження.

Як встановлено ст.30 Закону України Про місцеві державні адміністрації , місцеві державні адміністрації та їх голови при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Кабінетом Міністрів України та підзвітні і підконтрольні йому, тому про прийняття оскаржуваних розпоряджень Кабінету Міністрів України було відомо з моменту їх прийняття або повинно було бути відомо, що виключає можливість прийняття рішень поза контролем Кабінету Міністрів України та всупереч волевиявленню держави.

У свою чергу, ст.23 Закону України Про Кабінет Міністрів України встановлює повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з місцевими державними адміністраціями: Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність місцевих державних адміністрацій щодо виконання Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, здійснення на відповідній території інших наданих місцевим державним адміністраціям повноважень. Кабінет Міністрів України розглядає питання щодо: погодження кандидатур заступників голів обласних державних адміністрацій; надання у разі вмотивованої відмови голови обласної державної адміністрації або підтримки головою обласної державної адміністрації вмотивованої відмови голови районної державної адміністрації погодити призначення керівника територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, керівника підприємства, установи, організації, що перебуває в управлінні міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, згоди на призначення відповідного керівника; подання Президенту України пропозицій щодо скасування актів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, з одночасним зупиненням їх дії.

Таким чином, Кабінет Міністрів України наділений самостійними повноваженнями щодо вжиття заходів реагування на незаконні, з його точи зору, акти місцевих державних адміністрацій, що випливає з його контрольних функцій. Жодних доказів того, що Кабінет Міністрів України не мав об'єктивної можливості бути обізнаним про зміст оскаржуваних розпоряджень ОСОБА_6 обласної державної адміністрації прокурором не надано.

Також у постанові Верховного суду України по справі №487/10132/14-ц від 16.11.2016 року було зроблено висновок про те, що Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень .

Доказів відсутності об'єктивної можливості для позивачів бути обізнаними про можливе порушення їхніх прав суду надано не було.

Прокурором у позовній заяви заявлялося про відсутність пропуску позовної давності на підставі помилкової позиції щодо наділення прокурора статусом самостійного позивача за наявності державного органу від імені та в інтересах якого він звертається до суду.

У свою чергу, у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі №6-68цс15 висловлено правову позицію, згідно з якою на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності поширюється положення ст. 257 ЦК щодо загальної позовної давності, і на підставі ч. 1 ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Таким чином існують підстави для застосування позовної давності по справі.

Враховуючи, що позовна давність є окремою підставою для відмови у позові, а судом після всебічного, об'єктивного та неупередженого дослідження наданих сторонами доказів не встановлено підстав для задоволення позовних вимог, застосування позовної давності в такому випадку є недоречним.

Частинами 1, 2, 3 та 4 статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, враховуючи вище викладене судом під час розгляду справи не здобуто доказів, відповідно до положень ст.12 ЦПК України, що розпорядження голови ОСОБА_6 обласної державної адміністрації від 09.04.2008 року №№571-591 Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок у власність громадян та рішення Вишгородської міської ради №34/18 від 25.06.2010 року Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянко є недійсними та винесеними з порушенням норм Закону.

Отже, враховуючи приписи змагальності та диспозитивності судового розгляду, вимоги позивача щодо визнання недійсним розпорядження голови ОСОБА_6 обласної державної адміністрації від 09.04.2008 року №№571-591 Про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок у власність громадян ; визнання недійсним рішення Вишгородської міської ради №34/18 від 25.06.2010 року Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок ; визнання недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 19.01.2016 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, на підставі якого передано під забудову земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:001:0158; визнання недійсним договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) від 10.04.2017 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_9, на підставі якого передано під забудову земельну ділянку з кадастровим номером 3221810100:01:001:0159; витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_11 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки загальною площею 2,97 га з кадастровими номерами 3221810100:01:001:0208, 3221810100:01:001:0209, 3221810100:01:001:0210, 3221810100:01:001:0211, 3221810100:01:001:0212, 3221810100:01:001:0213, 3221810100:01:001:0214, 3221810100:01:001:0215, 3221810100:01:001:0216, 3221810100:01:001:0201, 3221810100:01:001:0202, 3221810100:01:001:0203, 3221810100:01:001:0204, 3221810100:01:001:0205, 3221810100:01:001:0206, 3221810100:01:001:0207, 3221810100:01:001:0217, 3221810100:01:001:0218, 3221810100:01:001:0219, 3221810100:01:001:0220, 3221810100:01:001:0221, що розташовані на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 18 343 032,40 грн.; ОСОБА_14 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки площею 2,97 га (кадастрові номери 3221810100:01:001:0157, 3221810100:01:001:0156, 3221810100:01:001:0155, що розташовані на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 18 734 760 грн.; ОСОБА_13 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки площею 1,98 га (кадастрові номери 3221810100:01:001:0153, 3221810100:01:001:0154), що розташовані на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 12 489 840 грн.; ТОВ СРТ 10 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки загальною площею 1,542 га (кадастрові номери 3221810100:01:001:0151, 3221810100:01:001:0152), що розташована на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 9 726 936 грн.; ОСОБА_12 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 5,88 га (кадастровий номер 3221810100:01:007:0101) ринковою вартістю 18 545 520 грн.; ОСОБА_7 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 2,97 га з кадастровим номером 3221810100:01:007:6001, що розташована на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 18 734 760 грн.; ОСОБА_8 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,99 га з кадастровим номером 3221810100:01:001:0158, що розташована на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 624 4920 грн.; ОСОБА_10 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,99 га з кадастровим номером 3221810100:01:001:0159, що розташована на території Вишгородської міської ради ринковою вартістю 624 4920 грн. , є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, оскільки позов не доведено суд з цих підстав відмовляє у позові, не застосовуючи як підставу для відмови у позові, як пропуску строку позовної давності.

З урахуванням положення ст.141 ЦПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтею 317 ЦК України, статтями 3, 19, 20, 21, 125, 152, 155 ЗК України, 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Київської області про визнання недійсним розпоряджень, рішення, договорів, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 червня 2018 року.

Суддя О.Д. Рудюк