ПОСТАНОВА
Іменем України
03 липня 2018 року м. Кропивницький
справа № 387/941/17
провадження № 22-ц/781/856/18
Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С.М., суддів: Письменного О.А., Чельник О.І.,
секретар судового засідання Савченко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_3, на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2018 року за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання неукладеним договору оренди землі від 06.12.2010 року, та витребування земельної ділянки внаслідок набуття без достатньої правової підстави ,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" (ТОВ "Діалог"), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання неукладеним договору оренди землі від 06.12.2010 року, витребування земельної ділянки внаслідок набуття без достатньої правової підстави.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія КР № 055578 від 18 липня 2008 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010836900012, вона є власником земельної ділянки загальною площею 5,28 га, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дану земельну ділянку вона отримала у спадщину після смерті своєї рідної сестри, ОСОБА_4. Успадкована земельна ділянка знаходилася в оренді у відповідача.
06.12.2010 року позивач підписала договір оренди даної земельної ділянки, строком на п'ять років, з ТОВ "Діалог".
На даний час їй стало відомо, що державна реєстрація підписаного договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521787000:02:000:0210 не відбулася.
Також, порушуючи ч.4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", до підписаного сторонами договору не долучено плану або схеми земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки у натурі, що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості.
Підписаний договір оренди землі не містить необхідної інформації про об'єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди земельної ділянки, тому договір не є укладеним. Отже ТОВ "Діалог" користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі позивач, від імені якої діє представник ОСОБА_2, ставить питання про скасування судового рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Звертає увагу, що відповідно до п.43 договору оренди землі невід'ємними частинами договору є: акт приймання-передачі об'єкта оренди; план або схема земельної ділянки; проект відведення земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлення земельних сервітутів, сторони погодили, що істотною умовою договору оренди землі є проект відведення земельної ділянки. Крім того, відповідно до п.20 договору землі передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі, відповідно передача земельної ділянки Орендарю повинна була здійснитися у тижневий строк після державної реєстрації цього договору, який мав місце 09.12.2011 року за актом прийому-передачі землі.
Проте, до підписаного сторонами договору не долучено план або схему земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастрового плану та акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює ідентифікацію земельної ділянки на місцевості.
Скаржник вважає, що підписаний сторонами документ не містить необхідної інформації про об'єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди землі, тобто договір не є укладеним. Не укладений договір не породжує для його сторін прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямовано їх волевиявлення при його документальному оформленні. Відтак, відповідач користується землею без достатньої правової підстави, а позивач вимагає повернення від відповідача безпідставно набутого майна. Не погоджується із висновком суду першої інстанції, що спірний договір оренди землі зареєстрований 09.12.2011 року, оскільки в договорі зазначена дата реєстрації 09.02.2011 року.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст.ст. 128-131 ЦПК України.
Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подало клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.160).
Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін та інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника ТОВ "Діалог" - адвоката ОСОБА_5 , який заперечував проти доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним нормам процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що під час укладення договору оренди землі сторони досягли згоди з істотних умов договору, які є обов'язковими для визнання договору укладеним, що обумовлено самою юридичною природою поняття договору як взаємної домовленості сторін, спрямованої на встановлення, зміну та припинення цивільних прав і обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України). Факт реєстрації спірного договору оренди землі підтверджено реєстраційним записом в оригіналі договору відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 09.12.2011 року №352178704000007, та витягом з державного земельного кадастру від 25.10.2017 року №НВ-350496741207.
Суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 5,28 га з кадастровим номером 3521787000:02:000:0210, розташованої на території Юр'ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується ксерокопією Державного акту про право власності на земельну ділянку серія КР №055578 від 18 липня 2008 року (а.с.8).
06 грудня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Діалог" укладено договір оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 3521787000:02:000:0210, строком на п'ятнадцять років, зареєстрований у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі 09 грудня 2011 року №352178704000007 (а.с. 5-6, 44-46, 54-59).
Відповідно до витягу з державного земельного кадастру від 25 жовтня 2017 року державна реєстрація договору відбулася 09 грудня 2011 року (а.с.66 зв.).
Згідно акту прийому-передачі від 06 грудня 2010 року ОСОБА_3 передала а ТОВ "Діалог" прийняло земельну ділянку (а.с.7,45).
Як вбачається з листа відділу Держгеокадастру у Добровеличківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 18 грудня 2017 року № 9-11-0.22-724/110-17, проект відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3521787000:02:000:0210 відсутній, що відповідає п.18 договору оренди землі від 06 грудня 2010 року, яким передбачено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, висновок про реєстрацію обтяжень договору оренди землі у відділі відсутній (а.с.84).
Відповідно до відомостей за 2017, 2016, 2015, 2013 роки ОСОБА_3 отримано орендну плату в натуральній формі (а.с.60-65).
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .
Стаття 15 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що істотними умовами договору оренди землі є: - об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); - строк дії договору оренди; - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; - умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; - умови збереження стану об'єкта оренди; - умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; - умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; - існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; - визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; - відповідальність сторін; - умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
Сторони у справі дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, підписали спірний договір.
Статтею 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Пунктом 43 спірного договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід'ємними частинами договору є акт приймання-передачі об'єкта оренди; план або схема земельної ділянки; проект відведення земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлення земельних сервітутів.
Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємними частинами договору оренди землі є: 1) план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; 2) кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; 3) акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); 4) акт приймання-передачі об'єкта оренди; 5) проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
В матеріалах справи наявний акт прийому-передачі земельної ділянки від 06 грудня 2010 року, а також державний акт про право власності на земельну ділянку серія КР №055578 від 18 липня 2008 року, де відображено план земельної ділянки.
Відповідно до п.18 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Встановлено, що орендар - ТОВ Діалог користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 3521787000:02:000:0210, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 06 грудня 2010 року (а.с.7), та сплачував орендну плату ОСОБА_3 (а.с.60-65), тобто виконував свої зобов'язання за договором оренди землі від 06 грудня 2010 року, що не заперечувалось представником позивача.
Спірний договір оренди землі пройшов державну реєстрацію в установленому законом порядку, відповідно до діючого на той час законодавства та набув чинності з моменту його державної реєстрації. Реєстрація вказаного договору у відділі Держкомзему у Добровеличківському районі Кіровоградської області від 09 грудня 2011 року за № 352178704000007 ніким не оспорювалась, не визнавалась недійсною та не скасована.
Ураховуючи наведене, колегія суддів відхиляє доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, про те, що договір оренди землі від 06 квітня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Діалог , не пройшов належної державної реєстрації, проведеної відповідним органом, та не містить інформації про об'єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди землі, а тому фактично є неукладеним та у відповідача відсутні права, як в орендаря, на спірну земельну ділянку.
Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення права оренди земельних ділянок.
Розглядаючи зазначений позов, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги на правильність висновку суду не впливають та їх не спростовують.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375ЦПК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із залишенням без задоволення апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору покладаються на особу, яка її подала, і не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Апеляційний суд Кіровоградської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_3, залишити без задоволення.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення (постанову) складено 06 липня 2018 року.
Головуючий: С.М. Єгорова
Судді: О.А. Письменний
ОСОБА_6
Суд | Апеляційний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2018 |
Оприлюднено | 08.07.2018 |
Номер документу | 75151073 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Кіровоградської області
Єгорова С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні