Справа № 761/121/17
Провадження № 2/761/3229/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Яриновській Є.В.
за участі:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Драчова Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.І. Майбороди про визнання протиправним та скасування наказу,
в с т а н о в и в :
В січні 2017р. позивач ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.І.Майбороди, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ № 69-к від 25 листопада 2016р. в частині, а саме про винесення та оголошення догани позивачу, диригенту капели, за порушення трудової дисципліни, ст. 147 КЗпП України (відсутній на роботі без поважної причини 19 листопада 2016р.) та утримання заробітної плати за цей робочий день; стягнути з відповідача на свою користь судовий збір.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він працює у відповідача з квітня 1987р., остання посада, яку обіймає позивач з 17 серпня 2009р. і по теперішній час - диригент капели.
25 листопада 2016р. відповідачем було видано наказ № 69-к, відповідно до п. 2 якого позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, за відсутність 19 листопада 2016р. на роботі без поважної причини. На думку позивача, зазначений наказ відносно нього є незаконним, та таким, що винесений з особистих мотивів неприязні зі сторони генерального директора - художнього керівника та адміністрації капели, оскільки він не вчиняв зазначеного дисциплінарного проступку, не порушував трудової дисципліни та належним чином виконував свої посадові обов'язки, визначені посадовою інструкцією, перебуваючи на роботі.
Вважає, що відповідачем були сфальсифіковані дані, які б свідчили про порушення ним обов'язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, застосування до нього стягнення у вигляді догани застосоване не у відповідності до вимог трудового законодавства.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. з підстав, зазначених в позові, просив суд позов задовольнити, наголошуючи, що 19 листопада 2016р. позивач був на роботі, працював в різних приміщеннях та має особисті ключі від кабінетів, та разом з ним працювали свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначаючи, що стороною відповідача було дотримано вимоги трудового законодавства щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідний працівник відділу кадрів, на якого покладено обов'язки обліку працівників на роботі та ведення табеля обліку працівників не виявив на роботі позивача. Також стороною відповідача було подано відзив на позов.
Свідок ОСОБА_6 суду повідомив, що він працює у відповідача на посаді артиста. 19 листопада 2016р. він особисто працював з позивачем, репетиції відбувались на 11 та 12 поверхах приміщення, в якому знаходиться капела приблизно до 14:40 год. При цьому свідок зазначав, що облік виходу на роботу працівників здійснюється інспектором - артистом, в якого перебуває відповідний журнал, але 19 листопада 2016р. зазначений інспектор на роботі був відсутній. Також того дня свідок особисто бачив неодноразово на роботі свідка ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що на теперішній час він працює викладачем в НАМ України, працював у відповідача тривалий час і знайомий з позивачем, обіймав аналогічну посаду, як і позивач. 19 листопада 2016р. в капелі працювали свідок, позивач та свідок ОСОБА_6 з 10:00 год. до 15:00 год. протягом дня позивач неодноразово заходив до службового кабінету свідка. Також свідок повідомив, що облік творчих працівників капели здійснюється інспектором - артистом ОСОБА_8, який того дня був відсутній на роботі, при цьому працівник зобов'язаний проставити особистий підпис у відповідному журналі обліку в час, коли прийшов на роботу. Зазначене правило не розповсюджувалось на керівний склад капели, в тому числі і посади свідка та позивача. Свідок зазначив, що творчій частині колективу капели адміністрацією відповідача було запропоновано написати заяву про відпустку на 19 листопада 2016р. без збереження заробітної плати, свідки та позивач такі заяви не писали. Також свідок звертав увагу, що між позивачем та генеральним директором капели склались неприязні стосунки, оскільки останній постійно давав позивачу завдання, які не входили до його службових повноважень, і про цей конфлікт відомо всьому творчому складу капели.
Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, позивач ОСОБА_3 працює у відповідача Національній заслуженій капелі бандуристів України ім. Г.І.Майбороди на посаді диригента капели з 17 серпня 2009р.
25 листопада 2016р. відповідачем було видано наказ № 69-к, відповідно до п. 1 якого позивачу було оголошено догану за порушення трудової дисципліни, ст. 147 КЗпП України (відсутній на роботі без поважної причини 19 листопада 2016р.) та утримати заробітну плату за цей робочий день. Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були: акт з приводу відсутності на роботі від 19 листопада 2016р.; акти про відмову підпису та надавання письмового пояснення від 21 листопада 2016р.; вимоги про надання пояснення (повторно) від 22 листопада 2016р.; письмові пояснення від 23 листопада 2016р. (а.с. 69-к).
Зі змісту вказаного наказу вбачається, що проведеною перевіркою було виявлено відсутність позивача на роботі 19 листопада 2016р.
Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
За змістом ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення догана; звільнення.
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України).
Частинами 1, 2 ст. 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Як встановлено судом, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, у вигляді догани є акт з приводу відсутності на роботі від 19 листопада 2016р. (а.с. 37) відповідно до якого генеральний директор - художній керівник ОСОБА_9, керівник музичної частини ОСОБА_10, сторож ОСОБА_11 складали зазначений акт, яким зафіксували відсутність позивача на роботі 19 листопада 2016р.
Судом встановлено, що позивачем були надані письмові пояснення на обставини викладені у зазначеному вище акті (а.с. 34).
Проте, як встановлено судом, відповідно до відомостей з Книги обліку виходу на роботу творчого складу відповідача за № 2 (а.с. 27-28а), у відповідача лише реєструється факт виходу на роботу працівника, коли працівник залишає роботу - зазначений факт не реєструється, при цьому список творчих працівників не містить взагалі відомостей стосовно керівника відповідача - ОСОБА_9 Представник відповідача не міг пояснити суду, яким чином здійснюється облік виходу на роботу керівника відповідача.
Також, як встановлено судом 19 листопада 2016р. на роботі був відсутній ОСОБА_10, згідно вищенаведеної Книги обліку виходу на роботу творчого складу відповідача за № 2, при цьому допитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_6 повідомили, що зазначений журнал ведеться і зберігається виключно у інспектора - артиста ОСОБА_8, який відповідно до табеля обліку працівників (а.с. 96, 97) на підприємстві був відсутній, оскільки перебував у відпустці в цей день без збереження заробітної плати. Як і не міг пояснити представник відповідача в судовому засіданні, ким здійснювався облік виходу працівників на підприємстві і заповнення відповідного табелю, якщо ст. інспектор ОСОБА_13, 19 листопада 2016р. також була відсутня на роботі, у зв'язку з вихідним днем.
Крім того. представник відповідача не міг пояснити суду розбіжності щодо виходу на роботу керівника музичної частини ОСОБА_10, які містяться в табелі обліку працівників відповідача та Книзі виходу на роботу творчого складу відповідача за № 2.
Також судом критично оцінюється довідка надана стороною відповідача (а.с. 98), щодо знаходження членів комісії, яка зафіксувала факт відсутності позивача на роботі, в силу наявних вищенаведених розбіжностей, а також відомостей, що зазначені особи 19 листопада 2016р. знаходились на своїх робочих місцях, а не на робочому місці позивача.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, враховуючи те, що суд не наділений повноваження, щодо скасування наказу роботодавця, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає вірним визнати незаконним пункт 2 наказу № 69-к від 25 листопада 2016р. відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,2 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. ст. 139, 147-149, 232, 233 КЗпП України, в редакції які діяли на час спірних правовідносин; Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992р. за № 9 з подальшими змінами та доповненнями, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) до Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.І. Майбороди (код ЄДРПОУ 02224554, місцезнаходження: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-52) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати незаконним пункт 2 наказу № 69-к від 25 листопада 2016р. Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.І. Майбороди.
Стягнути з Національної заслуженої капели бандуристів України імені Г.І. Майбороди на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551 /п'ятсот п'ятдесят одна/ грн. 20 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 30 травня 2018р.
Суддя:
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2018 |
Оприлюднено | 10.07.2018 |
Номер документу | 75162083 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Шевченківський районний суд міста Києва
Волошин В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні