Рішення

від 22.09.2016 по справі 758/9012/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9012/15-ц

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Трегубенко Л. О. ,

при секретарі - Масловській К. І., Пасацькій Л.А., Лемішко А.С., Кучі П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Верстат-2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 позивач ЖБК Верстат-2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою за формою №3 від 07.08.2015.

Зазначає, що ОСОБА_1 з 2009 року здійснював оплату житлово-комунальних послуг лише частково. У 2012 році заборгованість за комунальні послуги, що надаються в квартиру відповідача, було реструктуризовано та встановлено Графік погашення заборгованості. При цьому, з листопада 2014 року відповідач взагалі припинив оплату комунальних послуг.

Вказує, що голова ЖБК Верстат-2 особисто намагалася врегулювати конфлікт з приводу оплати комунальних послуг, однак, як стало відомо, у квартирі відповідача проживають квартиранти, зі слів яких, квитанції на оплату комунальних послуг отримувала дочка відповідача.

Звертає увагу суду на те, що у жовтні, листопаді та грудні 2015 року в рахунок оплати комунальних послуг надійшли платежі у розмірі 145,59 грн., 550,00 грн. та 575,00 грн. відповідно. Разом з тим, таких коштів недостатньо для погашення заборгованості з оплати житлового-комунальних послуг, розмір якої з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (т. 1, а.с. 105-107) станом на 1 лютого 2016 року становив 10 005,24 грн.

Вказує, що у 2016 році на особовий рахунок, відкритий по квартирі відповідача, почали періодично надходити кошти. Зокрема, 11 та 16 лютого 2016 року було сплачено 1445,82 грн., 18 квітня 2016 року - 613,97 грн.

З урахуванням проведених оплат відповідно до заяви про збільшення позовних вимог (т. 1, а.с. 210-211) станом на 1 травня 2016 року розмір заборгованості з оплати комунальних послуг, що надаються за адресою: АДРЕСА_1, становить 9278,66 грн.

Посилається на те, що плата за комунальні послуги позивачем нараховано відповідно до ст.67 ЖК України за затвердженими в установленому порядку тарифами. Тарифи, які застосовані при нарахуванні комунальних послуг відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених Постановою КМУ 20.05.2009 р. N 529, №869 від 01.06.2011 р. та показників фактичних витрат ЖБК Верстат-2 , затверджені протоколами загальних зборів № 10 від 16.07.2009 та протоколом громадських слухань щодо тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Києві від 08.10.2011.

Зазначає, що у зв'язку з утворенням заборгованості з оплати комунальних послуг, ОСОБА_1 є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому позивач має право нарахувати на суму заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних.

На підставі викладеного та ст.ст. 68, 149 ЖК України, ст. 625 ЦК України позивач ЖБК Верстат-2 звернувся до суду з даним позовом, в якому з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 9278,66 грн. заборгованості з оплати комунальних послуг, 951,79 грн. як 3% річних, нарахованих за 2595 днів прострочки за період з 1 січня 2009 року по 1 лютого 2016 року, а також 1378,00 грн. судового збору та 2012,80 грн. витрат на правову допомогу.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача у судових засіданнях просив відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що позивачем невірно здійснено обрахунки заборгованості, відповідач повністю не погоджується із сумами щомісячних нарахувань та сумою заборгованості. Надані позивачем довідки та розрахунки вважав неналежними доказами по справі. Необґрунтованим вважав вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не надано доказів про понесення витрат саме у заявленій сумі. Посилався на те, що позивач не сплачував судовий збір, а тому відсутні підстави для його стягнення з відповідача.

Також просив застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову в частині вимог, що передують трирічному періоду до звернення до суду з даним позовом.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджені та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та на житлову площу за вказаною адресою відкрито особовий рахунок на його ім'я (т. 1, а.с. 13).

Як власник квартири відповідач є споживачем комунальних послуг, що надаються за вказаною адресою.

Суб'єктом господарювання, який здійснює обслуговування об'єкту, є ЖБК Верстат-2 (т. 1, а.с. 8, 10).

Як вбачається з довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку №623 впродовж періоду з 1 червня 2010 року по 28 лютого 2015 р. включно, відповідач мав на початок періоду заборгованість з оплати комунальних послуг у розмірі 1546,50 грн., здійснював оплату комунальних послуг періодично, в листопаді 2014 року припинив вносити платежі за комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 7820,05 грн. (т. 1, а.с. 28).

З копій обігових відомостей ЖБК Верстат-2 вбачається, що на особовий рахунок, відкритий на ім'я відповідача ОСОБА_1 на оплату комунальних послуг, надійшли платежі у жовтні, листопаді та грудні 2015 року, а також в лютому та травні 2016 року (т. 1, а.с. 212, 213).

Таким чином, заборгованість з оплати комунальних послуг, яка щомісячно збільшувалася починаючи з 2009 року, часткового погашалася періодичними платежами, в результаті чого станом на 1 травня 2016 року розмір заборгованості з оплати комунальних послуг становить 9278,66 грн. (т. 1, а.с.195-203).

Така заборгованість підлягає стягненню судовим рішенням, у зв'язку з наступним.

Стаття 1 ЗУ Про житлово-комунальні послуги визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно статті 19 ЗУ Про житлово-комунальні послуги , учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Зі змісту ст. 20 ЗУ Про житлово-комунальні послуги вбачається, що споживач, зокрема, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і її прибудинковими територіями , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572, власник (наймач) житла за рахунок власних коштів оплачує всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території .

Згідно ст. 67, 68 ЖК України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного та громадського фонду вносяться щомісяця.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані вимоги відповідач не виконує. До теперішнього моменту вищезазначена заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідно до ст. 32 ЗУ Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, відповідно до умов Договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженому в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється в залежності від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. У разі зміни цін / тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець / виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів

Відповідно до зазначеної статті, особовий рахунок відповідача містить в собі повну інформацію стосовно тарифів, за якими нараховуються комунальні послуги та квартплата, суму боргу, який виник на дату складання квитанції.

Протягом періоду з 1 січня 2009 року по 1 травня 2016 р. скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від відповідача не надходило. Позивач продовжує виконувати свої обов'язки та забезпечує надання боржнику послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, при цьому відповідачем в порушення зазначених норм чинного законодавства України не здійснювалася вчасно оплата отриманих послуг, у зв'язку з чим в нього утворилася заборгованість в розмірі 9278,66 грн.

Частиною 3 статті 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

При цьому відповідачем в порушення вимог ст.60 ЦПК України не надано доказів, які б спростовували розрахунки заборгованості за комунальні послуги чи вказували б на якісь платежі, які не враховані позивачем.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 9278,66 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги знайшли своє доведення у суді, а відтак, підлягають задоволенню.

При цьому, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст.625 ЦК України за період прострочки виконання грошового зобов'язання з оплати комунальних послуг з 01.09.2009 до 01.02.2016 відповідач має сплатити 3% річних в загальній сумі 951 грн. 79 коп., а саме: за періоди: 01.01.2009 по 01.01.2010 (366 днів) суму 44 грн. 21 коп.; з 01.01.2010 по 01.01.2011 (366 днів) суму 68 грн. 10 коп.; з 01.01.2011 по 01.01.2012 (366 днів) суму 121 грн. 63 коп.; з 01.01.2012 по 01.01.2013 (367 днів) суму 136 грн. 51 коп.; з 01.01.2013 по 01.01.2014 (366 днів) суму 156 грн. 29 коп.; з 01.01.2014 по 01.01.2015 (366 днів) суму 218 грн. 66 коп.; з 01.01.2015 по 01.08.2015 (213 днів) суму 166 грн. 84 коп.; з 01.08.2015 по 01.02.2016 р. (185 днів) 39,55 грн.

Таким чином, окрім суми заборгованості, відповідач повинен сплатити позивачу 3% річних у загальному розмірі 951 грн. 79 коп.

Такі висновки суду не змінюють посилання відповідача про необхідність відмови у задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності на звернення з вимогами про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, нарахування якої здійснюється з 2009 року, оскільки спростовуються ст.264 ЦК України.

Так, статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку від 06.05.2015 (т. 1, а.с. 28) вбачається, що відповідач з червня 2010 по травень 2016 включно здійснював періодичні платежі на погашення заборгованості з комунальних послуг. Інколи такі суми перевищували суму нарахованих чергових комунальних послуг, що в свою чергу дає підстави суду стверджувати про переривання строку позовної давності, а відтак, і про правомірність вимог позивача про стягнення заборгованості з 2009 року.

Також судом встановлено, що з метою захисту своїх прав позивач звертався за правовою допомогою, яка надавалася ОСОБА_2 на підставі Договору від 2 січня 2009 року, у зв'язку з чим поніс витрати на оплату її послуг.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України до судових витрат серед іншого належать і витрати на правову допомогу.

Понесення витрат на правову допомогу підтверджується договором від 20.01.2015, документи, які підтверджують, що правова допомогу надавалася фахівцем у галузі права є невід'ємною частиною договору (копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 21,03.2003р. N1784 додається). Закон "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", яким встановлено, якщо компенсація сплачується іншою стороною то граничний розмір не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується до 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Відшкодування витрат на юридичні послуги повинно розраховувалося з урахуванням фактично витраченого часу.

З наданих позивачем та не спростованих відповідачем розрахунків вбачається, що розмір витрат на правову допомогу складає 2012,80 грн.

Суд присуджує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати від сплати судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. та 1134 грн. 40 коп. (1378 грн.).

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі наведеного, ст. ст. 15,16, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 19, 20, 32 ЗУ Про житлово-комунальні послуги , керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу Верстат-2 (код ЄДРПОУ 23493086) заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2009 по 01.04.2016 в розмірі 9278 грн. 66 коп., 3% річних за прострочення грошового зобов'язання в сумі 407 грн. 56 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 551 грн. 20 коп. а всього суму 10237 грн. 42 коп., у решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста в установленому законом порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. О. Трегубенко