Ухвала

від 05.07.2018 по справі 20/420

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

05.07.2018 Справа № 20/420

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

розглянувши матеріали заяви: ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1),

про: видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 01.03.2006 №20/420,-

за позовом: ОСОБА_1 компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (адреса: 04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1),

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство Макіївський металургійний комбінат (адреса: 86101, Донецька область, м.Макіївка, вул.Металургійна, б.47),

про: стягнення 169 283,20 грн., -

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2006 по справі №20/420 позовні вимоги ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до Відкритого акціонерного товариства Макіївський металургійний комбінат задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Макіївський металургійний комбінат на користь ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України суму основного боргу в розмірі 123195,07 грн., суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 34337,09 грн., 3% річних в сумі 9976,45 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 1675,09 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 99,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання цього рішення видано відповідний судовий наказ від 01.03.2006.

У зв'язку з відрахуванням зі штату судді Донця О.Є., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в господарському суді Донецької області, затверджених протоколом зборів суддів №4 від 14.09.2016р. (зі змінами та доповненнями) та пункту 1.6 розділу ХХ Прикінцеві положення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 №17, з урахуванням змін, внесених рішенням Ради суддів України №16 від 12.04.2018, призначено повторний автоматичний розподіл справи №20/420.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2018, справу передано на розгляд судді Величко Н.В.

Ухвалою суду від 29.05.2018 судом відновлено втрачену справу №20/420 в частині, достатній для розгляду скарги ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України .

26.06.2018 до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України №31/13 - 2338 від 23.06.2018 про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 01.03.2006 №20/420.

До заяви додано: направлення заяви до органу ДВС, наказ від 01.03.2006 №20/420, ухвала господарського суду Донецької області від 11.06.2018 у справі №20/420, лист УДППЗ Укрпошта від 07.09.2015 №50-06/668, довіреність від 27.12.2017 №68/17, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 11.06.2018 по справі № 20/420 скаргу від 14.05.2018 №31/13-1807 ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на дії органу державної виконавчої служби, задоволено повністю; визнано неправомірними дії органу Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 01.03.2006 № 20/420; визнано недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 01.03.2006 №20/420; визнано неправомірними дії органу Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо ненадіслання постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.11.2014 з виконання наказу господарського суду Донецької області від 01.03.2006 № 20/420.

При цьому, при розгляді скарги судом було встановлено, що наказ господарського суду Донецької області від 01.03.2006 № 24/420 перебував на примусовому виконанні Кіровського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. 27.03.2006 виконавче провадження було зупинено відповідно до п.8 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ухвалою Арбітражного суду Донецької області від 21.04.1997 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" та ухвалою від 19.11.2001 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 10.11.2014 органом державної виконавчої служби винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку разом з оригіналом виконавчого документа державний виконавець стягувачу в порядку, передбаченому ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", не направив.

Ухвала від 11.06.2018 по справі № 20/420 сторонами не оскаржувалась, тому набрала законної сили.

Відповідно до п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч.ч. 2,4 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах Бурдов проти Росії , Горнсбі проти Греції .

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа ОСОБА_2 проти України , рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).

На переконання суду, обставини, викладені у заяві №31/13 - 2338 від 23.06.2018 про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 01.03.2006 №20/420, є поважними обставинами щодо втрати наказу, які в свою чергу були вже встановлені в ухвалі суду від 11.06.2018, яка набрала законної сили, а відтак, господарський суд дійшов висновку про необхідність видачі дубліката наказу суду від 01.03.2006 у справі №20/420.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 14, 73, 74, 77, 80, 86, 329, 233, 234, п. 19.4 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву №31/13 - 2338 від 23.06.2018 ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України про видачу дубліката наказу господарського суду Донецької області від 01.03.2006 №20/420, задовольнити.

ОСОБА_1 компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України дублікат наказу господарського суду Донецької області від 01.03.2006 №20/420.

Ухвала набирає законної сили 05.07.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Величко