Рішення

від 04.07.2018 по справі 904/2248/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2248/18 За позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ в особі Зеленодольської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Зеленодольськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Бріз", м. Вишневе Київської області

про стягнення заборгованості у розмірі 31 383,20 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача: Прокопенко Г.І., довіреність №434 від 27 грудня 2017 року, юрисконсульт

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Зеленодольської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Бріз" заборгованість у розмірі 31 383,20 грн., з яких:

- вартість оплаченого, але не поставленого товару (основний борг) у розмірі 20 800,00 грн.;

- пеня у розмірі 5 830,26 грн.;

- 3 % річних у розмірі 863,34 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 3 889,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №562 від 31 жовтня 2016 року в частині повної та своєчасної поставки продукції. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 01.01.2017 по 20.05.2018 у сумі 863,34 грн. та інфляційні збитки за період з січня 2017 року по квітень 2018 року.

Також у позові позивач наводить обґрунтування щодо підсудності даної справи. Так, позивач посилається на ч.ч. 1, 3 та 5 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких право вибору між господарськими судами належить позивачу, за винятком виключної підсудності; позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням; позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Оскільки п. 5.4 договору № 562 від 31.10.2016 місцем передачі товару за кількістю та якістю є територія покупця - Зеленодольської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське МППЗТ", яка розташована в м. Зеленодольськ Дніпропетровської області, позивач подає позов до Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідач у судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.05.2018 та ухвалою про відкладення розгляду від 14.06.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 та від 14.06.2018 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання у справі на 14.06.2018. З 14.06.2018 відкладено розгляд справи на 04.07.2018.

У судовому засіданні 04.07.2018 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2016 року між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Зеленодольської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреш Бріз" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 562, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю (передати у власність покупця) наливні брикети із твердих порід деревини, (надалі - товар) згідно зі специфікаціями, які підписуються обома сторонами та є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його.

Період поставки товару - протягом терміну дії договору (п.1.2 договору).

Згідно з п. 11.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2016, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору.

У відповідності з п. 2.1 договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам). Постачальник повинен засвідчити якість товару, що поставляється, крім старопридатного, належними документами (паспортом якості, сертифікатом відповідності), які надаються покупцю разом з товаром.

Загальна сума товару становить 56 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 9 333,33 грн. (п.3.1 договору).

Відповідно до п.п.4.1, 4.2 договору розрахунки по цьому договору покупець здійснює по факту поставки товару, що буде постачатися постачальником за ціною, передбаченою у специфікаціях до договору. Покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформлюється видатковою накладною. Загальний строк оплати покупцем товару не може бути більше 10 календарних днів з дня отримання покупцем товару.

Товар повинен передаватися у власність покупця партіями згідно зі специфікаціями, які оформлюються на кожну партію товару, підписуються обома сторонами та є невід'ємними частинами цього договору.

Сторонами підписано Специфікацію (додаток №1) до договору №562 від31.10.2016 про поставку товару на адресу філії - Зеленодольська товару у кількості 35 тон на суму 56 000,00 грн. Строк поставки - до 31.12.2016.

31.10.2016 постачальником виставлено Зеленодольській філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" рахунок-фактуру №7 від 31.10.2016 на суму 56 000,00 грн. (а.с.47).

16.11.2016 Зеленодольською філією Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Бріз" 56 000,00 грн. плати за паливні брикети на підставі рахунку№1 від 31.10.2016, що підтверджується платіжним дорученням №1049 від 16.10.2016 (а.с.48).

В свою чергу, згідно видаткової накладної №7 від 23.11.2016 та товарно-транспортної накладної №60 від 23.11.2016, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фреш Бріз" поставлено на адресу Зеленодольською філією Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" паливні брикети із твердих порід деревини у кількості 22,00 тон на суму 35 200,00 грн. (а.с.51).

У зв'язку з тим, що постачальником поставлено товар не у повному обсязі, покупець 28.02.2017 звернувся з претензією №204/18 про поставку паливних брикетів та сплату штрафу за несвоєчасну поставку продукції, яка залишена без відповіді.

Позивач зазначає, що на момент подання позову, товар у повному обсязі відповідачем не поставлений, сплачені кошти попередньої оплати у розмірі 20 800,00 грн. за частину недопоставленого товару не повернуті.

У зв'язку із неповерненням відповідачем вартості частини оплаченого товару, у нього виникла заборгованість у розмірі 20 800,00 грн., що і стало причиною звернення з позовом до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст.. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Отже, ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця вимагати повернення передплати від продавця за умови прострочення виконання зобов'язання з постачання, як і право покупця нарахувати проценти за користування передплатою продавцем від дня, коли товар мав бути переданий, до дня повернення передплати.

За вказаних обставин позивач має право вимагати від відповідача повернення попередньої оплати за неотриманий товар, а тому позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 20 800, 00 грн. (56 000,00 грн. - 35 200,00 грн.) підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, п.7.2.1 договору передбачено, що на вимогу постачальника покупець в разі несвоєчасної передачі товару, обумовленої цим договором, зобов'язаний сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період невиконання зобов'язань, від вартості непереданого товару за кожен день прострочення.

Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за несвоєчасну поставку товару у розмірі 5 830,26 грн. за період з 25.05.2017 по 20.05.2018. При цьому, позивач вказує, що затримка поставки товару у період з 01.01.2017 по 20.05.2018.

Перевіркою правильності нарахування пені судом встановлено, що позивачем не враховано припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу , за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане ; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Як вбачається з матеріалів справи (умов специфікації до договору), товар мав бути поставлений у строк до 31.12.2016, відтак, прострочка поставки товару виникла з 01.01.2017, а тому пеня може нараховуватися у період з 01.01.2017 та відповідно припинитися нарахування через шість місяців, тобто 01.07.2017.

Оскільки позивач починає відлік простроки з 25.05.2017, що є його правом, то вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у період з 25.05.2017 по 01.07.2017 у розмірі 527,12 грн.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 863,34 грн. за період з 01.01.2017 по 20.05.2018 та інфляційні втрати у розмірі 3 889,60 грн. за період з січня 2017 року по квітень 2018 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Натомість, стягнення суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення продавцем грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України, згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства (стаття 536 Цивільного кодексу України).

Така правова позиція наведена зокрема, в постановах Верховного Суду України: від 16.09.2014 у справі №3-90гс14 (№921/266/13-г/7), від 01.07.2015 у справі №3-357гс15 (910/14120/14) та від 15.10.2013 у справі №3-30гс13.

Умовами договору №562 від 31.10.2016 не передбачено обов'язку постачальника сплачувати покупцю проценти за користування чужими грошовими коштами за не поставку чи несвоєчасну поставку товару.

У пункті 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" також зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Таким чином, в силу безпосередньо положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у відповідача не виникли зобов'язання повернути позивачеві попередню оплату з урахуванням встановленого індексу інфляції (втрат від інфляції в сумі 3 889,60 грн.) та не виникли зобов'язання зі сплати трьох процентів річних в сумі 863,34 грн.), оскільки обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 21 327,12 грн., з яких 20 800,00 грн. - основний борг та 527,12 грн. - пеня.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 197,40 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту в особі Зеленодольської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Бріз" про стягнення заборгованості у розмірі 31 383,20 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фреш Бріз" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, 92, офіс, 8, ідентифікаційний код 40457374) на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 37, ідентифікаційний код 04737111) в особі Зеленодольської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (53860, Дніпропетровська область, м. Зеленодольськ, вул. Зелене Поле, 1, ідентифікаційний код 34425562) вартість оплаченого, але непоставленого товару у розмірі 20 800,00 грн., пеню у розмірі 527,12 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 197,40 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.07.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва