ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600 E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.07.2018 Справа № 904/1889/18 За позовом: Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі»,м. Дніпро До: Державного підприємства «Дніпропетровська біологічна фабрика», м. Дніпро Про: стягнення 28 709, 70 грн. Суддя Васильєв О.Ю. ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН : не викликалися СУТЬ СПОРУ : ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (АТ«ДТЕК Дніпровські електромережі»,позивач) звернувся з позовом до ДП «Дніпропетровська біологічна фабрика» (відповідач) про стягнення 28 709, 70 грн. заборгованості (в т.ч.: 15 808, 84 грн. - заборгованість за активну електроенергію; 14, 71 грн. - заборгованість за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 12 886, 15 грн. - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії) за договором про постачання електричної енергії від 27.09.1999р. ( укладеного між сторонами). Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов вищезазначеного договору, в частині здійснення своєчасної оплати на отриманої електроенергії та на перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної енергії. Ухвалою від 08.05.2018р. було відкрите провадження у справі №904/1889/18 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами. 29.05. 18р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання, в якому повідомив суд про зміну своєї назви з ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» на Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»; у зв'язку з чим , просив в процесі розгляду справи зазначити це найменування позивача. Відповідач своїм правом на подання до суду документів, визначених ст.ст. 165-167, 251 ГПК України, не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення позивачу 11.05.18р. ухвали суду від 08.05.2018р. про відкриття провадження у справі (а.с.73); та поштовим повідомленням направленим на адресу відповідача ( зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань станом на 06.07.18р., а.с.78-81) та повернутим органами зв'язку з посиланням «за вищезазначеною адресою не проживає» ( а.с.74-77 ). За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил). Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка», які не вручені під час доставки до дому із причин «за вищезазначеною адресою не проживає» , Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення «за вищезазначеною адресою не проживає», суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення «у зв'язку з відсутністю адресата». Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки - «за вищезазначеною адресою не проживає» адресата поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи – адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву. Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів. При цьому, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України. Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - встановив: ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» , позивач) у відповідності до Закону України «Про електроенергетику» та «Правил користування електричною енергією» ( затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 року №28 ) здійснює постачання електроенергії її споживачам. 27.09.1999р. між ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» ( постачальник ) та ДП «Дніпропетровська біологічна фабрика» ( споживач ) укладено договір про постачання електричної енергії №835 (в редакції додаткової угоди №2/647 від 14.09.2007р.); відповідно до умов якого постачальник ( позивач ) зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 180 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно з п.2.3. договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Пунктом 2.3.4. договору встановлено обов'язок споживача здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії». Згідно з розділом 4 додатку « Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» споживач зобов'язався здійснювати повну оплату вартості обсягу використання електричної енергії , заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати (п.4 додатку). Попередня оплата здійснюється на пізніше трьох операційних банківських днів до початку розрахункового періоду у розмірі повної вартості обсягу використання електричної енергії , заявленого на цей період (п.4.1. додатку). Остаточний розрахунок здійснюється на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка протягом доби після подання акту про використану електричну енергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно п.2.2. цього додатку, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п.2.3. цього договору протягом 5 операційних банківських днів з дня отримання рахунку (п.4.2. додатку). В п.4.2.2. договору сторони погодили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитих та договірних величин. (а.с.14-22). За твердженням позивача, він свої зобов'язання з постачання електричної енергії перед відповідачем у період січень-лютий 2015р. виконав належним чином . Однак в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач ( відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, наданого позивачем ) не здійснював своєчасну та повну оплату за користування електричною енергією, у зв'язку з чим за період січень-лютий 2015р. виникла наступна заборгованість: 15 808, 84 грн. - заборгованість за активну електроенергію; 14, 71 грн. - заборгованість за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 12 886, 15 грн. - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії.( а.с.10-13). Окрім того – судом встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.15р. у справі №904/3772/15 були визнані грошові вимоги ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» , зокрема , за активну електроенергію, спожиту у періоді січень-лютий 2015, у сумі 15 808, 84 грн. ; заборгованість за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у періоді січень 2015р. у сумі 14, 71 грн.; заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2014 –січні 2015 у сумі 12 886, 15 грн. (а.с.39-40) Таким чином, вищезазначеною ухвалою суду були встановлені обставини наявності заборгованості відповідача перед позивачем , яка є предметом розгляду у цій справі. В подальшому, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.18р. у справі №904/3772/15 було закрите провадження у справі про банкрутство ДП «Дніпропетровська біологічна фабрика» у зв'язку з тим, що господарським судом встановлено наявність обставин, які виключають можливість застосування до боржника процедури ліквідації (а.с.41-43). Відповідно до ч.4. ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості надано не було. Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язаний оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. У відповідності із ст. 525 ЦК України ,одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст.526 ЦК України ). Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано; за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 2. Стягнути з відповідача - Державного підприємства «Дніпропетровська біологічна фабрика» ( 49044, м. Дніпро, вул. Рогальова, буд. 18; код ЄДРПОУ 00482973) на користь позивача - Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22; код ЄДРПОУ 23359034): 15 808, 84 грн. - заборгованість за активну електроенергію; 14, 71 грн. - заборгованість за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії; 12 886, 15 грн. - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії; та 1 762, 00 грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності. Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 09.07.2018р. Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції . Суддя Васильєв О.Ю.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2018 |
Оприлюднено | 11.07.2018 |
Номер документу | 75163313 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Васильєв Олег Юрійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Васильєв Олег Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні