Ухвала

від 09.07.2018 по справі 927/364/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09 липня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/364/18

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Оленич Т. Г., в ході судового засідання по розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження справи №927/364/18

за позовом: Комунального підприємства Чернігівбудінвест Чернігівської міської ради, проспект Миру, 263, м. Чернігів, Україна, 14007

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігів - Житлобудвест , пр-т Миру, 49-а, м. Чернігів, 14005

про стягнення 39538грн.11коп.

у присутності представників сторін :

від позивача: Лисенка В.А. - юрисконсульт (довіреність № б/н від 14.06.2018)

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 37455грн. основного боргу по оплаті послуг з утримання земельної ділянки, розташованої по вул. Войкова, 27 в місті Чернігові, 1648грн.02коп. пені, нарахованої за період з 01 . 04.2018 по 15 .0 5.2018, 135грн.45коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 01 . 04.2018 по 15 .0 5.2018, 299грн.64коп. інфляційних втрат, обчислених за період з квітня 2018 року по травень 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, що виникли на підставі договору про надання послуг №45-1 від 09.12.2005р. та додаткової угоди №15 від 28.03.2018 року до цього договору.

У строк, встановлений судом, відзив відповідачем не надано.

В судове засідання по розгляду справи по суті, призначене судом на 09.07.2018, з'явився представник позивача.

Представник відповідача судове засідання по розгляду справи по суті не з'явився.

Як вбачається з матеріалів справи копія ухвали суду від 25.06.2018 про повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігів-Житлобудвест - про призначення судового засідання по розгляду по суті справи №927/364/18 на 09 липня 2018 року о 10год.00хв., яка була направлена 25.06.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на зазначену у позовній заяві адресу відповідача, а саме: проспект Миру, 49-А, м. Чернігів, 14005, повернулась 03 липня 2018 року до суду неврученою адресату з відміткою оператора поштового зв'язку про причин повернення: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

За змістом ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що ухвала суду надсилалася на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка збігається з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачем не повідомлено суду іншої адреси, тому суд приходить до висновку, що відповідач відмовився від отримання поштового відправлення з ухвалою суду.

Відтак, в силу приписів вищезазначеної статті Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про повідомлення відповідача належним чином про призначене судове засідання по розгляду справи по суті.

За правилами ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

26 червня 2018 року до Господарського суду Чернігівської області від позивача надійшла заява від 26.06.2018 про відмову від позову. Заява обґрунтована тим, що після відкриття провадження у справі відповідачем було в добровільному порядку та в повному обсязі сплачену суму основного боргу - 37455грн., в зв'язку в чим предмет спору, який став підставою для звернення до суду, відсутній. Разом з тим, щодо стягнення з відповідача нарахованих сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат позивач зазначив про відмову від цих вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вказану заяву.

Дослідивши в ході судового засідання матеріали справи, вивчивши подану позивачем заяву від 26.06.2018, вислухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 37455грн. основного боргу.

Позивачем до матеріалів справи подано платіжні доручення №11267456 від 15.06.2018 на суму 14000грн., №11270796 від 15.06.2018 на суму 14555грн., №11283511 від 19.06.2018 на суму 9000грн. на загальну суму 37555грн., із яких вбачається, що вказані платежі вчинені за заявкою ТОВ Чернігів-Житлобудвест (відповідача у справі).

За твердженням позивача, перераховані відповідачем суми зараховані ним на погашення основного боргу, який заявлений в межах спору по даній справі.

При цьому, враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом 15.05.2018, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті, а відповідачем здійснено платежі по сплаті суми основного боргу 15 та 19 червня 2018 року, тому суд приходить до висновку, що погашення заявленої до стягнення суми боргу відбулось після подання позову.

Таким чином, на момент розгляду справи по суті спір між сторонами врегульовано, а відтак предмет спору відсутній.

Згідно з ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України відсутність предмету спору є підставою для закриття провадження у справі.

Отже, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 37455грн. боргу провадження у справі належить закрити.

Вирішуючи питання щодо відмови позивача від позовних вимог в частині стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, суд виходить з такого.

В силу приписів ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-який стадії судового процесу.

Вказана норма кореспондує зі ст.191 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач може відмовитися від позову на будь-який стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Заява позивача про відмову від позову, викладена в окремому письмовому документі, підписана директором позивача ОСОБА_2, посадове становище якого підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому відсутня інформація щодо наявності у підписанта обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Судом в судовому засіданні роз'яснено позивачеві правові наслідки відмови від позову, зокрема, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Приймаючи до уваги, що відмова від позову або від частини позовних вимог є правом позивача, заява про відмову від позову підписана повноважною посадовою особою позивача, тому суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 1648грн.02коп. пені, 135грн.45коп. трьох процентів річних та 299грн.64коп. інфляційних втрат.

За змістом п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову та прийняття відмови судом, господарський суд закриває провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі має бути закрите.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про закриття провадження у справі суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п.5 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За змістом ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позивач в заяві про відмову від позову від 26.06.2018 просить повернути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову платіжним дорученням №6 від 15.05.2018 сплачено судовий збір у сумі 1762грн.

Оскільки позивач внаслідок отримання від відповідача суми основного боргу після пред'явлення позову не підтримав свої позовні вимоги в цій частині, а також приймаючи до уваги, що сплачена сума судового збору становить мінімальний розмір, встановлений для позовних заяв майнового характеру, тому суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в повному обсязі, незважаючи на частину позовних вимог, від яких позивач відмовився.

Відтак з відповідача належить стягнути 1762грн. судового збору.

Роз'яснити сторонам, що відповідно до приписів ст.3 Закону України Про виконавче провадження вказана ухвала в частині стягнення судового збору є виконавчим документом.

Керуючись ст. 46, 130, 191, п.2, 4 ч.1 ст. 231, 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення 37455грн. основного боргу закрити.

2. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 1648грн.02коп. пені, 135грн.45коп. трьох процентів річних, 299грн.64коп. інфляційних втрат, закривши провадження у справі щодо вказаних вимог.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігів-Житлобудвест , пр.Миру, 49-а, м.Чернігів, 14005 (ідентифікаційний код 33800300) на користь Комунального підприємства Чернігівбудінвест , пр.Миру, 263, м.Чернігів, 14007 (ідентифікаційний код 32818170) 1762грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т. Г. Оленич