ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2018 року Справа № 804/1109/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
09 лютого 2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р № НОМЕР_1 від 10.01.2017 р. про встановлення порушення Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ , код ЄДРПОУ 35807528, пп. 138.1.1п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 120 492,50 грн.: за податковими зобов'язаннями 96 394,00 грн., за штрафними санкціями 24 098,50 грн.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, ґрунтуються на наявності порушень податкового законодавства, допущених контрагентами позивача. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені іншими підприємствами. Податковим органом не доведено, що договори, укладені позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю БК КАРАМБОЛА , Товариством з обмеженою відповідальністю РАМБУТАН порушують публічний порядок та не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Господарські операції з придбання товарів, зазначених в первинних документах, відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Товари отримані та використані в господарській діяльності підприємства. В результаті крадіжки позивачем втрачено первинні документи фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р. Про даний факт повідомлено правоохоронні органи, відповідна довідка надана до податкового органу. До перевірки надані всі первинні документи щодо реалізації товарів, придбаних у зазначених контрагентів на адресу інших пыдприэмств. Первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства та повністю підтверджують реальність господарських операцій. Посилання відповідача в акті перевірки на вирок стосовно посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю БК КАРАМБОЛА , Товариства з обмеженою відповідальністю РАМБУТАН є безпідставними. Вказаний вирок жодним чином не стосується конкретних господарських операцій між позивачем та вказаними підприємствами. Крім того, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі. Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 10.01.2017 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ зареєстровано 11.03.2008 р., включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 35807528.
08.10.2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю БК КАРАМБОЛА за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., Товариством з обмеженою відповідальністю РАМБУТАН за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р.
За результатами перевірки складено акт № 23456/04-36-14-19/35807528 від 15.11.2017 р.
Перевіркою встановлені наступні порушення, допущені Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ :
- пп. 14.1.27, 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за 2014 р. у сумі 96 394,00 грн.
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 107 104,00 грн.
Порушення законодавства позивачем обґрунтовані в акті перевірки наступним.
Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ не надано до перевірки жодних бухгалтерських та первинних документів по господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю БК КАРАМБОЛА за квітень 2014 р.
Аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю БК КАРАМБОЛА виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ та зареєстровано податкові накладні на реалізацію товару з номенклатурою Х20Н80-Н Дріт 6,00 мм. у кількості 476,6 кг. та Х20Н80-Н Проволока 6,00 мм. у кількості 296,5 кг.
Аналізом ЄРПН в розрізі номенклатурних позицій встановлено, що обсяги та властивості ТМЦ не відповідають матеріально-технічним та технологічним можливостям Товариства з обмеженою відповідальністю БК КАРАМБОЛА , асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій.
Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ не надано до перевірки жодних бухгалтерських та первинних документів по господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю РАМБУТАН за березень-квітень 2014 р.
За результатами аналізу податкової звітності позивача встановлено віднесення сум за господарськими взаємовідносинами з Товариством з обмеженою відповідальністю РАМБУТАН до складу витрат та до складу податкового кредиту.
Згідно проведеного аналізу інформаційних баз даних податкового органу встановлено відсутність реєстрації податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю РАМБУТАН на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ .
В акті перевірки міститься посилання на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 р., якою визнано фіктивними Товариство з обмеженою відповідальністю БК КАРАМБОЛА , Товариство з обмеженою відповідальністю РАМБУТАН .
На підставі акту перевірки № 23456/04-36-14-19/35807528 від 15.11.2017 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.01.2017 р.
Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами надано копії первинних документів фінансово-господарської діяльності щодо реалізації позивачем товару на адресу інших контрагентів.
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 р. № 461/10058/15-к встановлено наступні обставини:
Так, маючи умисел на здійснення фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, невстановлені на даний час особи спільно із якими діяла ОСОБА_1, у відповідності до відведених ним ролей, протягом другої половини 2013 та першої половини 2014 років, достовірно знаючи, що придбавають підприємства без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності, організували реєстрацію та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: ТОВ Флоренція Груп ЄДРПОУ - 39079832, ТОВ БУМЕРАНГ КЕП ЄДРПОУ - 38506228, ТОВ ФЕСТ-ГРУП ЄДРПОУ - 38866020, ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КАРАМБОЛА ЄДРПОУ- 38059292, ТОВ Білдінг Строй ЄДРПОУ - 38866337, ТОВ Гранд Білдінг ЄДРПОУ - 38913054, ТОВ Інжител ЄДРПОУ - 38831930; ТОВ ТехТрейдінг ЄДРПОУ - 38748848; ТОВ Лонгкон ЄДРПОУ - 39059224; ТОВ Рейвік ЛТД ЄДРПОУ - 38921201; ТОВ БК Траст Інвест ЄДРПОУ - 39113417; ТОВ Інтербуд Центр ЄДРПОУ - 38950646, ТОВ Рамбутан .
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на здійснення фіктивного підприємництва, невстановлені на даний час особи, спільно із якими діяла ОСОБА_1, у відповідності до відведених ним ролей, для створення видимості фінансово-господарської діяльності, після придбання кожного з вказаних підприємств, з допомогою підставних осіб, на яких придбавались такі підприємства, провели їх перереєстрацію в реєстраційних службах та відкрили рахунки у банківських установах.
Водночас, у вказаних фіктивних підприємств, які використовувалося членами злочинної групи для прикриття незаконної діяльності та здійснення видів діяльності щодо яких є заборона, фактично відсутні трудові ресурси, наймані працівники, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення статутної діяльності, а також офісні, складські та виробничі приміщення.
Використовуючи реквізити, надані ОСОБА_1 суб'єктам підприємницької діяльності, що діяли на території Львівської області, останні на розрахункові рахунки фіктивних підприємств перераховували кошти в якості оплати за нібито виконані роботи, надані послуги чи поставлені товарно-матеріальні цінності. Оформляючи за допомогою ОСОБА_1 фіктивні документи про господарські взаємовідносини із фіктивними підприємствами, зокрема: ТОВ Флоренція Груп ЄДРПОУ - 39079832, ТОВ БУМЕРАНГ КЕП ЄДРПОУ - 38506228, ТОВ ФЕСТ-ГРУП ЄДРПОУ - 38866020, ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КАРАМБОЛА ЄДРПОУ- 38059292, ТОВ Білдінг Строй ЄДРПОУ - 38866337, ТОВ Гранд Білдінг ЄДРПОУ - 38913054, ТОВ Інжител ЄДРПОУ - 38831930; ТОВ ТехТрейдінг ЄДРПОУ - 38748848; ТОВ Лонгкон ЄДРПОУ - 39059224; ТОВ Рейвік ЛТД ЄДРПОУ - 38921201; ТОВ БК Траст Інвест ЄДРПОУ - 39113417; ТОВ Інтербуд Центр ЄДРПОУ - 38950646, ТОВ Рамбутан ЄДРПОУ - 39059402, реально діючі суб'єкти підприємницької діяльності ухилялись від сплати податків, шляхом заниження сум податкових зобов'язань та безпідставно формуючи і відображаючи у податковій звітності суми податкового кредиту від вказаних фіктивних підприємств.
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 р. № 461/10058/15-к ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України.
Відповідно до п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Згідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація;83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.6. податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбаченіцим Кодексом абоіншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Згідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктомоподаткування є операціїплатниківподатку з:а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;в) ввезеннятоварів на митнутериторіюУкраїни;е) постачанняпослуг з міжнароднихперевезеньпасажирів і багажу та вантажівзалізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно п.п. 198.1., 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносятьсясумиподатку, сплачені/нарахованіуразіздійсненняоперацій з:а) придбанняабовиготовленнятоварів та послуг;б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротнихактивів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/абоввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесеннясумподатку до податкового кредиту вважається дата тієїподії, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платникаподатку на оплату товарів/послуг;дата отриманняплатникомподаткутоварів/послуг.
Згідно п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платникомподатку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, читакі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а такожвід того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутніст ьобставин справи, яківходять до предмета доказування.
Питання про достатністьдоказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єктвладнихповноважень не можепосилатися на докази, які не булипокладені в основу оскаржуваногорішення, за виняткомвипадків, коли віндоведе, що ним буловжитовсіхможливихзаходів для їхотримання до прийняттяоскаржуваногорішення, але вони не булиотримані з незалежнихвіднього причин.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що за перевіряємий період Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ відображено в податковій звітності господарські взаємовідносиниз Товариством з обмеженою відповідальністю БК КАРАМБОЛА , Товариством з обмеженою відповідальністю РАМБУТАН .
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 р. № 461/10058/15-к встановлено факт організації реєстрації та придбання ряду суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю БК КАРАМБОЛА , Товариства з обмеженою відповідальністю РАМБУТАН без наміру здійснення фінансово-господарської діяльності.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у цінітоварів (робіт, послуг) сумподатку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності, підтвердження господарської операції належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Відповідно до ОСОБА_2 адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11: документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
Згідно до ОСОБА_2 адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-якідокументи (у тому числі договори, накладні, рахункитощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповіднідокументи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З аналізу норм чинного законодавства, які регулюють виникнення у платника податків права на податковий кредитта віднесення певних сум до витрат вбачається, що підставою виникнення у платника такого права є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та понесених витрат належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.
Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.
Доводи позивача стосовно того, що реальність постачання товарів з боку спірнихпостачальників в адресу платника підтверджується необхідними первинними документами (договорами, податковими накладними, іншими документами), що містять необхідні для цілей оподаткування відомості про господарські операції та підтверджують факт їх реального виконання, не приймаються судом до уваги в зв'язку з наступним.
Позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів реального постачання товарів в адресу позивача, доказів можливості постачання товарів завдяки залученню постачальниками інших контрагентів для подальшого постачання товарів позивачу. З матеріалів, наданих податковим органом, вбачається відсутність у контрагентів підприємства об'єктивної можливості здійснити постачання товарів через недостатність ресурсів,не встановлення первинних документів про залучення спірнимипостачальникамитретіх осіб до постачання товарів.
Наведені обставини свідчать про невідповідність інформації у первинних документах та податковій звітності позивача(зокрема, щодо постачальників товарів) змісту розглядуваних операцій.
Слід зазначити, що якщо під час вирішення спору буде встановлено, що товари дійсно поставлені позивачу, але не в тією особою, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право Товариства на податковий кредит та віднесення певних сум податку до витрат.
Позивачем також не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірними постачальниками. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.
При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентноспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.
І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 28.10.2015 р. № 461/10058/15-кЯцулу ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 366 КК України.
Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 р. по справі № 826/15034/14, від 16.01.2018 р. по справі № 2а-7075/12/2670.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 10.01.2017 р. відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ не обґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. .ст. 244, 245, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОВІК-СТАЛЬ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2018 |
Оприлюднено | 10.07.2018 |
Номер документу | 75165838 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні