Рішення

від 09.07.2018 по справі 812/1596/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

09 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1596/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до дочірнього підприємства «Енергосфера» Російського товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Енергосфера" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника у сумі 204692,18 грн,-

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до дочірнього підприємства «Енергосфера» Російського товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Енергосфера» , в якому позивач просить суд стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з оренди землі з рахунків у банках, обслуговуючих боржника за період з 30.08.2017 по 30.03.2018 у сумі 204692,18 грн на користь Державного бюджету України.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що станом на 10.04.2018 за відповідачем утворився податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в загальному розмірі 204692,18 грн, який є основним боргом, оскільки нараховані грошові зобов'язання відповідачем добровільно та в повному обсязі не сплачено.

Позивачем відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України сформовано податкову вимогу форми Ю від 11.07.2016 № 1178-17, яка 22.07.2016 вручена представнику відповідача. Вказана вимога відповідачем не виконана та не оскаржена, та є чинною.

Ухвалою суду від 11.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 липня 2018 року в порядку спрощеного провадження.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Так, 22.06.2018 на адресу суду повернувся конверт із повісткою, направлений за місцезнаходженням відповідача, відомості про яке наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відміткою за закінченням терміну зберігання (а.с.27-29,33,34).

Згідно із частиною одинадцятою статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.06.2018 № НОМЕР_1 дочірнє підприємство «Енергосфера» Російського товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Енергосфера" (ідентифікаційний код 30824800) зареєстровано як юридичну особу, яка перебуває на обліку у ДПІ у м.Лисичанську, як платник податків за основним місцем обліку (а.с.12,13,27-29).

Відповідачем до контролюючого органу було подано податкові декларації з плати за землю, а саме:

- декларація №1700008745 від 08.02.2017 на загальну суму 314669,21 грн, зі сплатою рівними частками щомісяця протягом 2017 року (за винятком грудня місяця, де сума сплати складала 26222,48 грн): за липень 2017 року сума сплати складає 26222,43 грн (залишок несплаченого боргу - 20718,77 грн); за серпень 2017 року сума сплати складає 26222,43 грн; за вересень 2017 року сума сплати складає 26222,43 грн; за жовтень сума сплати складає 26222,43 грн; листопад 2017 року сума сплати складає 26222,43 грн; грудень 2017 року сума сплати складає 26222,48 грн. Отже, сума заборгованості по даній податковій декларації складає 151 830,97 грн. (а.с.8,9,36);

- декларація №7897 від 20.02.2018 на загальну суму 314 669,21 грн, зі сплатою рівними частками щомісяця протягом 2018 року (за винятком грудня місяця, де сума сплати складає 26 222,48 грн.), а саме: за січень 2018 року сума сплати складає 26222,43 грн, за лютий 2018 року сума сплати складає 26222,43 грн. Сума заборгованості по даній податковій декларації складає 52444,86 грн (а.с.10,11,36).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно задекларованих грошових зобов'язань з орендної плати юридичних осіб відповідачу була нарахована пеня у розмірі 416,35 грн., а саме: за період з 29.10.2017 по 22.03.2018 нараховано 153,68 грн., за період з 29.11.2017 по 22.03.2018 нараховано 262,67 грн. (а.с.36).

Контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю від 11.07.2016 № 1178-17, яка 22.07.2016 вручена представнику відповідача.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 ПК Українивизначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України).

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Приписами пункту 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За приписами пункту 56.11 статті 56 ПК України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що самостійно визначене податкове зобов'язання відповідача, з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, зазначені ним в податковій декларації з плати за землю за 2017, 2018 роки є узгодженим з дня подання такої декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до пункту 131.1 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідач, у порушення пункту 57.1 статті 57, пункту 287.3 статті 287 ПК України, своєчасно не сплатив самостійно задеклароване податкове зобов'язання з орендної плати за землю за період липень 2017 року по лютий 2018 року, що стало підставою для нарахування пені в сумі 416,35 грн.

Наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб станом на час розгляду даної адміністративної справи підтверджується розрахунком (а.с.20,21) та витягом з ІКП (а.с.14-21,36).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю від 11.07.2016 № 1178-17, яка 22.07.2016 вручена представнику відповідача (а.с.22).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платників рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Оскільки податкова вимога від 11 липня 2016 року № 1178-17 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючи органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДФС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДФС у Луганській області.

Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної адміністративної справи податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в сумі 204 692,18 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 7-9, 19, 20, 32, 72-77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до дочірнього підприємства «Енергосфера» Російського товариства з обмеженою відповідальністю «НПО "Енергосфера" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника у сумі 204692,18 грн, - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з дочірнього підприємства «Енергосфера» Російського товариства з обмеженою відповідальністю «НПО «Енергосфера" (код ЄДРПОУ 30824800, 93117, Луганська область, м.Лисичанськ, АТ Линос ) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 204 692,18 грн. (двісті чотири тисячі шістсот дев'яносто дві гривні 18 коп) за період з 30.08.2017 по 30.03.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Суддя ОСОБА_1