Рішення

від 05.07.2018 по справі 805/1131/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2018 р.                                                             Справа№805/1131/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2015 року № Ю-6294-17 у розмірі 823805,16 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» звернулось до суду з адміністративним позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2015 року № Ю-6294-17 у розмірі 823805,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 березня 2015 року позивач отримав поштою вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2015 року № Ю-6294-17 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 823805,16 грн.

Позивач не згоден з зазначеною вимогою та просить скасувати її.

03 вересня 2015 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2015 року № Ю-6294-17 у розмірі 823805,16 грн. – зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/18330/14.

06 березня 2017 року постанова окружного адміністративного суду м. Києва № 826/18330/14 набрала законної сили.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року поновлення провадження у справі № 826/18330/14.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Просив розглядати справу без його участі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь – якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставіст. 205 КАС Українисудовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» зареєстровано як юридична особа Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 27 червня 2001 року, включене до ЄДРПОУ за номером 31424275, перебуває на обліку в Мангуській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Відповідач – є юридичною особою публічного права – установою, яка є територіальним органом Державної фіскальної служби України, яка в свою чергу, була створена в процесі перетворення Державної податкової служби України, та яка наділена правовим статусом контролюючого органу. Загальний обсяг правоздатності такого суб'єкта податкових відносин, як «контролюючий орган», визначено положеннями ст. 41 Податкового кодексу України. Зміст функцій контролю цих органів визначено положеннями ст. 61 Податкового кодексу України.

07 березня 2015 року позивач отримав поштою вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2105 року № Ю-6294-17 з єдиного внеску у розмірі 823805,16 грн., який утворився станом на 31.01.2015 року.

У вимозі від 04.02.2015 року № Ю-6294-17 відповідач вимагає від ТОВ «Укрспецмаш» протягом 10 календарних днів з дня одержання вимоги сплатити борг з єдиного внеску 823805,16 грн., що утворився станом на 31.01.2015 року, у тому числі до загальної суми боргу (недоїмки) 823805,16 грн. включена сума боргу 784601,95 грн., що утворилася у періоді з 14.04.2014 року по 31.01.2015 року за календарні місяці з березня 2014 року по грудень 2015 року включно, а саме: за березень 2014 року (строк сплати до 20.04.2014 року) – 96718,10 грн., за квітень 2014 року – 102318,43 грн., за травень 2014 року – 95053,67 грн., за червень 2014 року – 77401,18 грн., за липень 2014 року – 91857,44 грн., за серпень 2014 року – 77768,95 грн., за вересень 2014 року – 65704,12 грн., за жовтень 2914 року – 61013,73 грн., за листопад 2014 року – 56213,52 грн., з грудень 2014 року – 60552,81 грн.

30 квітня 2015 року позивач подав до відповідача заяву без номера та дати про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Відповідач у своєму листі № 2865/08-40-013 від 13.05.2015 року повідомив позивача про те, що оскільки дію Розпорядження Кабінету Міністрів від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» було зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р, підприємством не надано до Мангуської ОДПІ сертифікат Торгово – промислової палати України на підтвердження обставин форс-мажору, підприємство не має майно у м. Бердянську Запорізької області, то немає підстав для звільнення ТОВ «Укрспецмаш» від виконання обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України 2464.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Отже, суд приймає до уваги законодавство, що діяло на момент прийняття спірної вимоги.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 31 ст. 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів – центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 10 зазначеної норми Закону визначено, що страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Тобто, позивач в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені порядок обчислення і сплати єдиного внеску, зокрема, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Наряду з викладеним суд враховує наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції – територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 30.10.2014 року № 1053-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, м. Мангуш Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Перелік населених пунктів, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 року не скасований.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» доповнено пунктом 93 такого змісту:

платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску, не застосовуються.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції – час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався.

Отже, керуючись принципом законності, не підлягає застосуванню розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р до відносин сторін, як таке, що прийняте Кабінетом Міністрів України поза межами повноважень Кабінету Міністрів України.

Поряд з цим, по справі № 826/18330/14 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2015 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року, якою визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05 листопада 2014 року «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053» та на виконання положень ч. 1 ст. 171 КАС України (у редакції від 01.09.2015 року) зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину даної постанови суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України.

Зупинення ухвалою Вищого адміністративного суду України виконання вищезазначених судових рішень по справі № 826/18330/14 не спростовує судами обставин противності розпорядження КМУ № 1079-р від 5 листопада 2014 року з підстав його прийняття Кабінетом Міністрів України поза межами повноважень.

При чому, якщо виконання Кабінетом Міністрів України обов'язку невідкладно опублікувати резолютивну частину даної постанови суду у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили, є зупиненим на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 року у справі № 826/18330/14, то виконання судового рішення в частині визнання нечинним розпорядження вичерпало свою дію часом набрання законної сили рішенням суду першої інстанції від 09.02.2015 року щодо визнання нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України.

Крім того, заяву про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску позивач подав до податкового органу 30.04.2015 року, тобто в період часу, коли розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р було чинним, а судові рішення у справі № 826/18330/14 не зупинені.

Як вже зазначалось, 30 квітня 2015 року позивач подав до відповідача заяву про звільнення від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Інших умов для звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464, Законом № 2464 не вимагається.

Так само умови надання до органу доходів і зборів сертифікату Торгово – промислової палати України про форс-мажорні обставини як підстави звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану, положеннями п. 9-3 розділу VIII Закону України № 2464 не передбачено.

Пунктом 9-3 розділу VIII Закону № 2464 не пов'язано звільнення платника єдиного внеску (який подав заяву про звільнення) від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464, на період з 14 квітня 2014 року по закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану із наявністю сертифікату Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини.

На звернення ТОВ «Укрспецмаш» щодо засвідчення форс-мажорних обставин, Донецька Торгово-промислова палата листом від 15.07.2015 року № 1012/12.12-03 вказала, що норма закону є нормою прямої дії; не потребує додаткового засвідчення форс-мажорних обставин, по яким чітко визначено критерій та встановлено звільнення від сплати Законом № 2464; законом не передбачено в даному випадку підтверджувати ще й настання обставин непереборної сили та надання сертифікату.

Те, що на території Донецької області на момент прийняття спірної вимоги тривала антитерористична операції є загальновідома обставина.

Отже, позивач, подавши до відповідача заяву про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, виконав вимоги пункту 9-3 розділу VIII Закону України № 2464 і відповідно є звільненим від виконання обов'язків платника єдиного внеску, в тому числі від нарахування, обчислення сплати єдиного внеску, від сплати недоїмки, що виникла з єдиного внеску, на період з 14 квітня до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Згідно з частинами 1, 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з огляду на вищевикладене, скерована позивачу вимога сплатити недоїмку з єдиного внеску за період з 14.04.2014 року по 30.01.2015 року на суму 784601,95 грн. з підстав, передбачених пунктом 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 є неправомірною.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» (місцезнаходження: 87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Мурзи, 16/6, код ЄДРПОУ 31424275) до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (місцезнаходження: 87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Леніна, 75, код ЄДРПОУ 38508105) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2015 року № Ю-6294-17 у розмірі 823805,16 грн. - задовольнити.

Скасувати вимогу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 04.02.2015 року № Ю-6294-17 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 823805,16 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (місцезнаходження: 87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Леніна, 75, код ЄДРПОУ 38508105) на товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецмаш» (місцезнаходження: 87400, Донецька область, Першотравневий район, смт. Мангуш, вул. Мурзи, 16/6, код ЄДРПОУ 31424275), судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                                                 Тарасенко І.М.