Рішення

від 09.07.2018 по справі 809/776/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2018 р. справа № 809/776/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю Оріон Логістікс про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 27 464,28 гривні, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 07.05.2018 звернулося в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Оріон Логістікс про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 27 464,28 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не виконав нормативу по працевлаштуванню у 2017 році одного інваліда та в строк до 16 квітня 2018 року самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві в сумі 27 464,28 гривні. Таким чином утворилась заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 27 464,28 гривні, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Враховуючи те, що несплата адміністративно-господарських санкцій до Фонду соціального захисту інвалідів завдає значної шкоди державним інтересам та не дозволяє в повній мірі створити інвалідам необхідні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя, Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 11.05.2018 Івано-Франківський окружний адміністративний суд відкрив провадження в дані адміністративній справі, визначивши, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження від 11.05.2018 направлена на поштову адресу відповідача, яка згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є адресою місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю Оріон Логістік : вулиця Вовчинецька, будинок 227, 901, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, однак поштове відправлення 21.05.2018 повернулося на адресу суду із відміткою Івано-Франківської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" - "за закінченням встановленого строку зберігання".

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом здійснено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Встановлено, що відповідач здійснює господарську діяльність та використовує найману працю. У 2017 році середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача складала 14 осіб, середня річна заробітна плата штатного працівника становила 54 928,57 гривень. За вказаний період відповідачем, в розумінні вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не забезпечено впродовж 2017 року працевлаштування одного інваліда на вакантну посаду для осіб із обмеженими фізичними властивостями.

Така обставина відповідає даним відображеним у звіті про зайнятість і працевлаштування за 2017 рік, поданого 26.02.2018 відповідачем самостійно до Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с. 8).

Із урахуванням встановленого частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (від 8 до 25 осіб), позивач на основі даних ОСОБА_1 відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів та при наявності 14 працівників (середньооблікової чисельності) у 2017 році, так як і відповідач визначив, що зайняттю і працевлаштуванню у відповідача підлягав 1 (один) інвалід. На підставі частини 1 статті 20 згаданого Закону, враховуючи те, що відповідачем не працевлаштовано жодного інваліда, позивач розрахував адміністративно-господарські санкції в сумі 27 464,28 гривні, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати штатного працівника відповідача за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом (769 000,00 гривень : 14 : 2 = 27 464,28 гривні) (а.с. 9).

Суд у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, вирішуючи питання, яку правову норму належить застосовувати до цих правовідносин, зазначає, що застосуванню підлягають положення Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ "ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції зі статистики кількості працівників, в редакції законів і нормативно-правових актів, чинних на час дії спірних правовідносин.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до частини 1 статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом.

Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частина 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частинами 1-3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 коментованого Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено обов'язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31.01.2007 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно якого, ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007.

Судом встановлено, що відповідач 26.02.2018 подав позивачу ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік за реєстраційним №16-620. В даному ОСОБА_1 відповідач самостійно визначив середньооблікову чисельність штатних працівників в кількості 14 осіб, з них 0 штатних працівників, яким встановлена інвалідність, а необхідна кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, визначена - 1 особа. (а.с. 8).

У зв'язку із отриманням такої інформації, позивачем розраховано розмір адміністративно-господарської санкції, та яку товариство з обмеженою відповідальністю Оріон Логістікс повинно було сплатити до 16.04.2018, за незайняття одного робочого місця призначеного для працевлаштування інваліда (а.с. 9).

Згідно підпунктів 3.2., 3.2.5. пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Із урахуванням положень коментованої Інструкції судом не встановлено порушень при визначені позивачем середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу відповідача за 2017 рік (14 осіб).

Виходячи із вимог частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" суд вважає вірним визначення позивачем необхідного нормативу робочих місць для працевлаштування відповідачем у 2017 році інвалідів в кількості 1 робочого місця і не працевлаштованих - 0.

Частиною 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування інвалідів. А саме, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Розрахунком позивача застосовано адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу одного робочого місця для працевлаштування інваліда в сумі 27 464,28 гривні (а.с. 9).

Суд також звертає увагу на те, що відповідач в рядку "06" "Сума адміністративного-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів" ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік самостійно визначив розмір такої санкції - 27 464,28 гривні (а.с. 8).

З урахуванням вказаного, а також відсутності відзиву на позовну заяву суд може зробити висновок, що відповідач не оспорює розмір адміністративного-господарських санкцій у даній справі.

Згідно вимог частини 4 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Позивач листом від 15.03.2018 за №03-25/247 повідомив відповідача про необхідність перерахування за відповідними реквізитами адміністративно-господарських санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в сумі 27 464,28 гривні до 15 квітня 2018 року (а.с. 10).

Однак, вказаних адміністративно-господарських санкцій в сумі 27 464,28 гривні відповідач до 15.04.2018 (у строк, визначений Законом) і на час розгляду та вирішення справи не сплатив.

Частиною 2 статті 20 вказаного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, позивачем за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 27 464,28 гривні, пеня не нараховувалась.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів наявної інвалідності працівників із числа їх штату в кількості однієї особи, працевлаштування особи з інвалідністю в 2017 році чи сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 27 464,28 гривні.

Положеннями частин 5 і 9 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено можливість стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції у судовому порядку. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до переконання, що створення робочих місць для інвалідів супроводжується обов'язком відповідача вжити всіх вище перерахованих заходів. Оскільки відповідач впродовж 2017 року не забезпечив працевлаштування інвалідів в необхідній кількості робочих місць, то суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 27 464,28 гривні згідно зі статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Водночас, суд зазначає, що Законом України від 19.12.2017 за №2249-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", серед яких зокрема слова "інвалідів" замінено словами "осіб з інвалідністю". Вказані зміни не впливають на вирішення спору по суті та не змінюють висновок суду про наявність підстав для стягнення адміністративно-господарських санкцій з відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Оріон Логістікс (вул.Вовчинецька, будинок 227, 901, м. Івано-Франківськ, поштовий індекс - 76006, код ЄДРПОУ - 37794707) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Гуцульська, буд. 9, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 13662300) адміністративно-господарські санкції в розмірі 27 464 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят чотири) гривні 28 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач - Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів : вул. Гуцульська, буд. 9, м. Івано-Франківськ, поштовий індекс - 76018, код ЄДРПОУ 13662300.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Оріон Логістікс : вул.Вовчинецька, будинок 227, 901, м. Івано-Франківськ, поштовий індекс - 76006, код ЄДРПОУ - 37794707.

Суддя Главач І.А.