Постанова

від 19.06.2018 по справі 815/75/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/75/18

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Потапчук В.О.

суддів: Шляхтицького О.І. , Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвій Н.М.

за участю представник відповідача Шляпак Т.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Екомед Південь" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року прийнятого у відкритому судовому засіданні об 13:12 год. за правилами спрощеного позовного провадження по справі за позовом Приватного підприємства "Екомед Південь" до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу №55 від 11 грудня 2017 року

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2018 року Приватне підприємство "Екомед Південь" (далі - ПП "Екомед Південь", позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу №55 від 11 грудня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова про накладання штрафу №55 від 11 грудня 2017 року прийнята відповідачем в порушення вимог діючого законодавства, оскільки при прийняті оскаржуваної постанови висновки про порушення позивачем вимог трудового законодавства та накладання штрафу зроблені відповідачем на підставі припущень та довільного трактування вимог законодавства України, а також з грубим порушенням порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17 липня 2013 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПП "Екомед Південь" звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначено, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим апелянт просив скасувати оскаржуване рішення та прийняту нове, яким адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Екомед Південь" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року.

Обставини справи.

09 листопада 2017 року ГУ Держпраці в Одеській області прийняло наказ №1416 про проведення інспекційного відвідування за додержанням законодавства про працю у ПП "Екомед Південь" (а.с.82).

09 листопада 2017 року ГУ Держпраці в Одеській області видало направлення № 15/01-29-2576 на здійснення інспекційного відвідування (а.с.83).

За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки № 15-01-006/0331 від 24 листопада 2017 року про додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.84-87).

В акті перевірки № 15-01-006/0331 від 24 листопада 2017 року зафіксовані порушення трудового законодавства а саме: ч.3 ст.24 КЗпП України, абз.2 ч.1 ПКМУ №413, ч.2 ст.52 КЗпП України, ч.2 ст.53 КЗпП України, ч.2 ст.30 ЗУ "Про оплату праці", ст.57 КЗпП України, ст.69 КЗпП України, ч.5 ст.95 КЗпП України та ст.33 п.5 Закону України "Про оплату праці", Порядку №1078 тобто на підприємстві не здійснюється індексація заробітної плати всім працівникам на протязі з червня 2017 р. по день перевірки.

При перегляді штатного розкладу за 2017 рік встановлено, що посадові оклади працівникам підвищили з 01 січня 2017 року зокрема ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17., ОСОБА_11 встановлено оклад у розмірі 3 200 грн. Підстава для нарахування та виплати індексації заробітної плати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17., ОСОБА_11 настала у червні 2017 року (базовий місяць січень 2017 року). Однак в порушення вимог п.5 Порядку №1078 індексацію заробітної плати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17., ОСОБА_11 з травня 2017 року по день перевірки не проводили нарахування індексації заробітної плати, що порушує вимоги ч.5 ст.95 КЗпП України та ст.33 ЗУ "Про оплату праці".

27 листопада 2017 року позивач не погодившись з висновками зазначеними в акті перевірки подав заперечення до ГУ Держпраці в Одеській області (а.с.30-33).

01 грудня 2017 року відповідач листом за № 15/01-33-14638 повідомив позивача, що з огляду на викладене у разі його незгоди з результатами проведеної перевірки за ним залишається право оскарження їх у судовому порядку. Також в листі зазначено, що не усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.34-37).

01 грудня 2017 року відповідач на підставі акту перевірки №15-01-006/0331 від 24 листопада 2017 року прийняв рішення №058 щодо розгляду справи про накладання штрафу на позивача о 11 год.10 хв. 14 грудня 2017 року (а.с.40).

04 грудня 2017 року на адресу Головного управління надійшов лист Державної служби України з питань праці про те, що 14 грудня 2017 року відбудеться засідання колегії Державної служби України з питань праці (а.с.90).

Згідно з наказом від 12 грудня 2017 року №233-вд про службове відрядження перший заступник начальника Головного управління Калайда М.О. вибув у відрядження терміном на 2 дні з 13 грудня 2017 року по 14 грудня 2017 року до м. Києва (а.с.91).

04 грудня 2017 року відповідач прийняв повідомлення №066 про розгляд справи щодо накладання штрафу на позивача о 14 год. 15 хв. 11 грудня 2017 року (а.с.92).

04 грудня 2017 року відповідач надіслав через електронну пошту повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладання штрафу, в якому зазначена дата розгляду справи 14 грудня 2017 року об 11 год. 10 хв., яка буде розглядатися першим заступником начальника Головного управління Калайдою М.О. (а.с.138).

06 грудня 2017 року відповідач надіслав через електронну пошту повідомлення про перенесення розгляду справи на 11 грудня 2017 року.

11 грудня 2017 року відповідач прийняв постанову №55 про накладання штрафу на ПП "Екомед Південь" у розмірі 256 000,00 грн. (а.с.42-43).

Не погоджуючись із вказаним позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладання штрафу уповноваженою посадовою особою відповідача №55 від 11 грудня 2017 року прийнята з урахуванням всіх обставин справи, а тому не належить до скасування.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та таким, що не відповідає вимогам Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу законів про працю України та Закону України Про оплату праці .

Джерела права й акти їх застосування.

Згідно п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 1 ст. 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень визначена в Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за №1291/21603 (далі з Порядок № 390).

Відповідно ч.1 ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 ст.265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 2 ч.2);

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.3 ч.2);

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.4 ч.2);

- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.5 ч.2);

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - п'ятим частини другої цієї статті - у розмірі мінімальної заробітної плати (абз.6 ч.2).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про оплату праці", при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який проводиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок №509).

Згідно п.2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Згідно з п.3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно п.4 Порядку № 509, справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Пункт 6 Порядку № 509 передбачає, що про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно п.7 Порядку № 509, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що позивачеві дійсно було завчасно відомо про розгляд його справи, оскільки на електронну адресу позивача 04 грудня 2017 року надійшло повідомлення №508 від 01 грудня 2017 року за підписом Головного інспектора ГУ Держпраці ОСОБА_13., до того ж дані обставини підтверджено позивачем в позовній заяві.

Окрім того, судом встановлено, що в матеріалах справи містяться копії роздруківок з електронної пошти (а.с.93,94,95, 138), згідно яких вбачається, що повідомлення надходили з електронної скриньки за електронною адресою відправника "ІНФОРМАЦІЯ_1" на електронну скриньку отримувача - "ІНФОРМАЦІЯ_2". При цьому, особа, яка здійснювала відправлення, ОСОБА_13, особа, яка приймала пошту, ОСОБА_14. З огляду на зазначені роздруківки, колегією суддів також встановлено, що перше повідомлення було відправлено 04 грудня 2017 року. До того ж, в позовній заяві та в нотаріально завіреній заяві власника ПП "Екомед Південь" ОСОБА_15 вказано про існування електронної скриньки та те, що саме 04 грудня 2017 року ними було отримали повідомлення про розгляд справи електронною поштою.

З інших роздруківок електронного листування видно, що друге повідомлення про перенесення розгляду на 11 грудня 2017 року надходило від того самого відправника на адресу того самого одержувача з підтвердженням про отримання даної інформації 06 грудня 2017 року об 10:03 год., тобто з дотриманням 5-ти денного терміну, встановленого пунктом 6 Порядку № 509.

Дані обставини підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_15, проте не зміг згадати адресу поштової скриньки на яку отримав повідомлення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу завчасно було відомо про дату розгляду його справи 11 грудня 2017 року. З огляду на даний факт, повідомлення позивача електронною поштою не є значним порушенням при фактичних обставинах даної справи, яке тягне за собою скасування рішення відповідача, що правильно було зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийняття постанови № 55 від 11 грудня 2017 року, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що позивач не здійснював індексацію заробітної плати працівникам.

При перегляді штатного розкладу за 2017 рік встановлено, що посадові оклади працівникам підвищили з 01 січня 2017 року зокрема ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_17., ОСОБА_11 (встановлено оклад у розмірі 3 200 грн.) При цьому, підстава для нарахування та виплати індексації заробітної плати вищевказаним робітникам настала у червні 2017 року (базовий місяць січень 2017 року), однак згідно матеріалів справи вбачається, що в порушення вимог п.5 Порядку №1078 індексацію заробітної плати з травня 2017 року по день перевірки не проводили.

Дані обставини підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції усними та письмовими поясненнями бухгалтер підприємства ОСОБА_11, згідно яких, на підприємстві не нараховувалася індексація заробітної плати працівникам, оскільки вона не знала про її нарахування (а.с.99).

До того ж, в судовому засіданні суду першої інстанції представник відповідача зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування на підприємстві ним було запропоновано адміністрації надати всі документи ведення яких передбачено законодавством про працю, у тому числі всі документи які підтверджують нарахування та виплату заробітної плати за 2017 рік. Згідно з представленими для аналізу документами підприємства, а саме відомостями нарахування та виплати заробітної плати за 2017 рік, встановлено, що на підприємстві не здійснюється індексація заробітної плати працівникам з червня 2017 року по день інспекційного відвідування, що порушує вимоги ч.5 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України "Про оплату праці".

Дослідивши матеріали справи, а саме розрахунково-платіжні відомості №Е-00000011 за листопад 2017 року та видатково-касові ордери №614, №615, №616, №619, №620, №621, №622, №623 від 01 листопада 2017 року (а.с.44-53), на які посилається відповідач (скаржник) як на підтвердження здійснення товариством індексації заробітної плати працівникам, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказані документи не можуть бути підтвердженням здійснення товариством своєчасної індексації, оскільки вони не були надані управлінню ні під час перевірки, ні під час надання заперечень позивача від 27 листопада 2017 року на акт перевірки №15-01-006/0031 від 24 листопада 2017 року (а.с.30). При цьому, ні в тексті самого заперечення, ні в зазначених додатках до нього не має жодного посилання на вказані документи.

Таким чином, встановити час виготовлення вказаних документів та вважати їх належним доказом своєчасного здійснення товариством індексації заробітної плати працівникам не можливо.

При цьому, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі про те, що вказані ордери були виписані до проведення перевірки, однак з врахуванням того, що вони доставлялися особі, що здійснювала перевірку з офісу в с. Першотравневе Лиманського району Одеської області в аптеку в м.Одесі на вул. Ніженська, б.14, де проводилась перевірка, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як вже було зазначено раніше, вказані докази не були надані управлінню ні під час перевірки (24 листопада 2017 року), ні протягом 3 днів після перевірки, тобто під час надання заперечень позивача (27 листопада 2017 року) на акт перевірки №15-01-006/0031 від 24 листопада 2017 року (а.с.30).

Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що 08 грудня 2017 року на адресу ГУ Даржпраці в Одеській області листом №89 було направлено додатки з копіями касових ордерів та відомості, які, на думку позивача, є належними, достатніми та допустимими доказами у справі, оскільки по-перше, згідно висновку Акту перевірки №15-01-006/0331 від 14 листопада 2017 року на підприємстві не здійснюється індексація заробітної плати всім працівникам на протязі з червня 2017 року по день перевірки, при цьому з огляду на надані докази, індексація була здійснена лише з 01 листопада 2017 року, по-друге, вказані документи були направленні підприємством в продовж 14 днів після здійснення управлінням перевірки.

Статтею 33 Закону України "Про охорону праці" встановлено, що індексація заробітної плати проводиться в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата належить індексації згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч.5 ст.95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата належить індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст.19 цього Закону є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будь-яких інших вагомих документів, які б підтверджували нарахування та виплату індексації заробітної плати працівникам підприємства позивач ні під час проведення інспекційного відвідування відповідачем, ні до суду першої та апеляційної інстанції підприємство не надало.

Згідно з п.168.1.1 ПК України, податковий агент, який нараховує, виплачує або надає оподаткований дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб. Коли підприємство виплачує заробітну плату своїм працівникам, то одночасно з її виплатою до бюджету сплачується податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується але не виплачується платнику податку, то податковий агент все одно повинен перерахувати до бюджету суми нарахованого та утриманого єдиного соціального внеску а також утриманого податку на доходи фізичних осіб.

Виходячи з викладеного вище, одночасно з проведенням індексації заробітної плати працівникам підприємства адміністрація підприємства повинна була сплатити податок на доход фізичних осіб та єдиний соціальний внесок.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 р." від 21 грудня 2016 року №1801-VІІІ з 01 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 3 200 грн.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено суму штрафу, а саме: 3200 (розмір заробітної плати) х 10 (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати) х 8 (кількість працівників щодо яких скоєно правопорушення) = 256 000,00 грн.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що постанова про накладання штрафу уповноваженою посадовою особою відповідача №55 від 11 грудня 2017 року прийнята з урахуванням всіх обставин справи, а тому не належить до скасування.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

А відповідно до п. 2 частини 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 316, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Екомед Південь" - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року по справі за позовом Приватного підприємства "Екомед Південь" до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу №55 від 11 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України оскарженню не підлягає.

Повний текс судового рішення складений та підписаний 05 липня 2018 року.

Головуючий суддя Потапчук В.О. Судді Шляхтицький О.І. Семенюк Г.В.