Рішення

від 09.07.2018 по справі 336/2686/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

спр. № 336/2686/18

пр. № 2/336/1849/18

м. Запоріжжя 9 липня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу - 336 Машинобудівник-32 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з вищевказаним позовом, за яким просять суд визнати за кожним із них право власності на 1\2 частину квартиру АДРЕСА_1 після смерті їх батька ОСОБА_4, померлого 22.10.2016 року.

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду, проте у судове засідання сторони не явилися.

У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті або день з якого вона оголошується померлою.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкоємця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Так, 15.02.1989 року ОСОБА_4 отримав ордер № 283 на жиле приміщення у будинку ЖБК Машинобудівник-32 , згідно до якого разом із своєю сім'єю (дружиною та дітьми) зайняв квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

У 1991 році ОСОБА_4 повністю сплатив пайовий внесок за вказану квартиру.

22.10.2016 року помер ОСОБА_4.

Як передбачено ст.11 ЦК України,підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, акти цивільного законодавства, а згідно ст.1220 ЦК України встановлено, що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_3.

При цьому факт кровного споріднення позивачів підтверджено документально наданими свідоцтвами про народження.

Вищезазначене спадкове майно позивачі прийняла за законом, оскільки на момент відкриття спадщини вони проживали зі спадкодавцем, про що слідує із відповідної довідки.

Отже, спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його сини, позивачі по справі.

02.04.2018 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте у зв'язку із тим, що спадкодавець при житті не отримав правовстановлюючих документів на спадкове майно, нотаріус винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як передбачено ст.1216,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять всі права та обов'язки, які належали спадкоємцю на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України Про власність в ред. від 28.02.1995 року, що діяв на момент спірних правовідносин, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ч.1 ЦК України).

Як передбачено ст. ст. 328, 384 ЦК України, право власності набувається з підстав, що не заборонені законом, а у разі викупу квартири, член ЖБК стає її власником.

Як роз'яснив Верховний Суд України в п.8 постанови Пленуму № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок,то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок.

Аналізуючи наведене, суд дійшов до висновку, що після повного внесення пайового внеску спадкодавцем до складу спадкового майна після його смерті входить спірна квартира, що на час розгляду справи ніким не оспорювалось та нічим не спростовано.

Як передбачено ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16 Закону України Про власність в ред. від 28.02.1995 року, ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1), ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2) до житлово-будівельного кооперативу-336 Машинобудівник-32 (місце знаходження: АДРЕСА_4; код ЄДРПОУ - 20512908), третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3 (місце знаходження: вул.. Поштова, 27/29, м. Запоріжжя; код ЄДРПОУ- не відомий) про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_5, в порядку спадкування за законом після померлого 22.10.2016 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_5, в порядку спадкування за законом після померлого 22.10.2016 року ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В. Зарютін