Рішення

від 09.07.2018 по справі 509/4175/17

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/4175/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення від права спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить суд ухвалити рішення, яким усунути ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від права на спадкування за законом спадщини, відкритої внаслідок смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який є їхнім батьком, до складу якої ввійшли всі його права та обов"язки, які існували на момент його смерті.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що його батько - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після його смерті відкрилася спадщина та відповідно Овідіопольською районною державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №67/2017. Відповідачі по справі - його рідний брат та сестра, після смерті ОСОБА_6 є спадкоємцями першої черги. Позивач вказує, що ОСОБА_6 хворів та потребував медичної допомоги. З 12.09.2016 року по 29.09.2016 року ОСОБА_6 знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні клініки нейрохірургії та неврології ВМКЦ ПР з діагнозом: "Міжребцевий остеохондроз, виражений остеопороз, деформуючий спондильоз, спондилоатроз грудного та поперекового відділів хребта. Клиноподібна деформація тіл L1, L2, L3 хребців. Патологічний компресійний перелом тіла та дужок Th12 хребця з вираженим больовим синдромом." Позивач вважає, що відповідачі умисно ухилялися від надання батьку допомоги, який її потребував, ніколи його не відвідували, жодним чином не підтримували зв"язок, не брали участі у житті батька.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, надав до суду заяву, у якій просив суд слухати справу за його відсутності.

Суд, вислухавши представника позивача та представника відповідачів, свідків, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.02.2017 року, актовий запис № 184, виданий Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Після його смерті відкрилася спадщина. Після смерті ОСОБА_6 у встановленому законом порядку до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулися діти померлого - ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи яка померла ( спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців) .

Згідно з ч.1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини, або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі її не охоплення заповітом усієї частини спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Правилами статі 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя хто його пережив та батьки.

Згідно фотокопії спадкової справи, яка знаходиться в матеріалах справи, діти померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 в установленому законом порядку прийняли спадщину після його смерті.

Відповідно до положень частини 5 статі 1224 ЦК України за рішенням суду, особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Згідно з частиною 6 цієї статті положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині.

В контексті ч.5 ст.1224 ЦК України, суд при вирішенні такої справи повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання. Пленум Верховного суду України у пункті 6 Постанови № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив судам, що правило абзацу 2 частини 3 статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.

Як роз'яснив ВСС України з розгляду Цивільних і кримінальних справ в п.4 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , відповідно до положень частини 5 статі 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Згідно з частиною 6 цієї статті положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині. Виходячи зі змісту зазначеної норми, суд при вирішенні такої справи повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. При розгляді справ цієї категорії суди нерідко постановляють рішення про усунення від спадкування спадкоємця, коли у справі немає жодного доказу про умисне ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцю, крім того факту, що сторони не спілкувалися протягом тривалого часу.

Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов'язку щодо її надання.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з'ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

В порядку з'ясування обставин, на які посилається ОСОБА_3, як на підставу своїх вимог, встановлено наступне.

ОСОБА_6 помер у віці 65 років. Позивач по справі: син померлого - ОСОБА_3.

Відповідачі по справі: син померлого - ОСОБА_4 та донька померлого - ОСОБА_5.

Обидві сторони є спадкоємицями щодо майна померлого ОСОБА_6 за законом.

Згідно відповіді від 23.02.2018 року вих.ном. 3046/03, яка надійшла від Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області ОСОБА_6 була призначена пенсія за вислугу рокув згідно із Законом україни "Про пенсійне забезпечення осб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". до якої зарахована військова служба за період з 01.08.1970 року по 13.09.1995 рік.

Згідно відповіді від 29 вересня 2017 року вих. ном. 4808, яка надійшла з військово-медичного клінічного центру південного регіону, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні клініки нейрохірургії та неврології ВМКЦ Південного регіону з 12.09.2016 року по 29.09.2016 року з діагнозом: "Міжребцевий остеохондроз, виражений остеопороз, деформуючий спондильоз, спондилоатроз грудного та поперекового відділів хребта. Клиноподібна деформація тіл L1, L2, L3 хребців".

Згідно відповіді від 03 вересня 2017 року вих. ном. 4850, яка надійшла з військово-медичного клінічного центру південного регіону, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходився на стаціонарному лікуванні в клініці офтальмології ВМКЦ ПР з 27.01.2014 року по 30.01.2014 року з діагнозом: зріла вікова катаракта правого ока.

Згідно відповіді від 03 вересня 2017 року вих. ном. 4882, яка надійшла з військово-медичного клінічного центру південного регіону, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у клініці гепатології та гастроентерології ВМКЦ ПР з 30.05.2016 року по 14.06.2016 року з діагнозом: виразкова хвороба ДПК, вперше виявлена, активна стадія. Множинні виразки цибулини ДПК, активна фаз. Хронічна залізодефіцитна анемія, важкого ступеню. Синдром подразненого кишечнику з закрепами. Дивертикулярна хвороба товстого кишечнику. Грижа стравохідного отвору діафрагми. ІХС. Дифузний кардіосклероз СН І ст.Доброякісна гіпертрофія передміхурової залози.

В судовому засіданні представником позивача зазначалося, що після встановлення діагнозу "Міжребцевий остеохондроз, виражений остеопороз, деформуючий спондильоз, спондилоатроз грудного та поперекового відділів хребта. Клиноподібна деформація тіл L1, L2, L3 хребців". Патологічний компресійний перелом тіла та дужок Th12 хребця з вираженим больовим синдромом" поєднуючись з похилим віком, значно ускаладнилися рухливі можливості ОСОБА_6, він потребував постійного догляду та поточного лікування, яке здійснював ОСОБА_3 та його мати, дружина ОСОБА_6 Разом з тим позивачем нічого не вказувалося, що їхній батько ОСОБА_6., мав намір або пред'являв до суду позови до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення аліментів на свої утримання або додаткових витрат на його лікування, як передбачено правилами статті 202, 203 СК України.

З цих підстав суд вважає, що доказів того, що померлий потребував коштів на придбання ліків і догляд, а його пенсії та грошових коштів які надавалися ОСОБА_3 було недостатньо, стороною позивача до суду не надано, тоді як рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Не надано суду і доказів того, що покійний ОСОБА_6 потребував в допомозі саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5

З огляду на вищевикладене у мотивувальній частині рішення, судом не приймаються до уваги доводи ОСОБА_3 в тієї частині, що коли захворів їхній з відповідачами батько, то ОСОБА_4 та ОСОБА_5не доглядали за ним, крім того, всі витрати пов'язані з похованням довелося сплачувати тільки ОСОБА_3, тому що ці обставини не можуть бути підставами для усунення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від права на спадкування за законом у спадщині, яка відкрилася після ОСОБА_6

З причин відсутності об'єктивних та беззаперечних доказів свідомого ухилення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від надання допомоги спадкодавцеві, суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_3 про усунення його від права на спадкування.

Керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,258,259,265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення від права спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції, а в разі складання рішення у повному обсязі - з дня складання у повному обсязі.

Суддя: В. К. Кочко