Ухвала

від 04.07.2018 по справі 755/9879/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9879/18

1кс/755/3624/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101040000096 від 04.07.2018 року, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 звернувся до суду із клопотання, у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101040000096 від 04.07.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна.

З тексту клопотання вбачається, що невстановлені особи шахрайським шляхом, незаконно заволоділи нерухомим майном, яке перебуває у власності вказаного підприємства ТОВ «ЛІНДЕН ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 364051688), юридична адреса: м. Київ, Дніпровський район, вулиця Русанівська набережна, будинок 3, а саме: нежитловим будинком, який знаходиться за адресою м. Києві, вул. Русанівська набережна, №3 (літера А), загальною площею 467 кв.м, чим спричинили матеріальну шкоду ТОВ «ЛІНДЕН ДЕВЕЛОПМЕНТ» (ЄДРПОУ 364051688) в особливо великих розмірах.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНДЕН ДЕВЕЛОПМЕНТ», зареєстроване 23.03.2009 року, ідентифікаційний код юридичної особи 36405168, є власником нежилого будинку, що розташований в м. Києві, вул. Русанівська набережна, №3 (літера А), загальною площею 467 кв.м.

Також зазначено,що під час вчинення нотаріальних дії, 03 липня 2018 року нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 близько 17.30 години було повідомлено представникам ТОВ «ЛІНДЕН ДЕВЕЛОПМЕНТ» про те, що цього ж дня о 16.39 годині, була здійснена державна реєстрація права власності на вищевказаний нежилий будинок, згідно якої новим власником є ОСОБА_5 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41880129 від 03.07.2018 року 16.39.49 ОСОБА_6 , державного реєстратора Вишневої міської державної нотаріальної контори, Вишневого міського нотаріального округу, Київська обл. Як підставу виникнення права власності зазначено ухвалу суду, серія та номер: 331/6759/16ц, видавник: Суд м. Запоріжжя.

Прокурор у судове засідання не з`явився, просив задовольнити клопотання у його відсутність, накласти арешт на майно шляхом заборони його відчуження та розпорядження.

Відповідно до ст. 172 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку, про необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, оскільки є необхідність забезпечення арешту майна, так як існують ризики відчуження майна до прийняття судом рішення.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п.1 ч.2 ст.170КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Речовими доказами згідно ч.1 ст.98КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч.2 ст.170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-на нежитловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 467 кв.м, шляхом заборони відчуження та розпорядження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя