Рішення

від 27.06.2018 по справі 902/235/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" червня 2018 р. Cправа № 902/235/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-БУДСЕРВІС", м.Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область

про стягнення 111 540 грн 00 коп. штрафу

За участю секретаря судового засідання Кузьменко В.В.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №1779 від 26.10.2017 р. дійсна до 26.10.2018 р. включно; НОМЕР_1 виданий Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській областиі 25.12.2006 р.

відповідача: ОСОБА_2, договір про надання правової (правничої) допомоги № 19/01-1 від 19.01.2018 р., посвідчення адвоката № КВ4440 від 02.10.2015 р.

ОСОБА_3, довіреність № б/н від 25.06.2018 р. дійсна до 25.06.2019 р., НОМЕР_2 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 11.08.2008 р.

В С Т А Н О В И В :

Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-БУДСЕРВІС" про стягнення 111 540 грн 00 коп. штрафу за невірне зазначення адреси одержувача в залізничній накладній.

Ухвалою суду від 16.05.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/235/18 у порядку загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 31.05.2018 р.

За результатами підготовчого судового засідання 31.05.2018 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання.

Крім того, ухвалою суду від 31.05.2018 р. призначено судове засідання у справі для її розгляду по суті на 27.06.2018 р.

20.06.2018 р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-БУДСЕРВІС" надійшов відзив на позовну заяву б/н від 14.06.2018 р. в якому останній не заперечує факту зазначення у залізничній накладній адреси отримувача вантажу: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 8 зазначаючи, що про факт перейменування вул. Якіра у м.Києві на вул. Деревлянську останній не знав, оскільки одержувач вантажу його про вказане не повідомляв. Крім того, у даному відзиві відповідач просить суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу з 111 540 грн 00 коп. до рівня провізної плати в розмірі 22308 грн 00 коп. посилаючись на неспівмірність заявленого розміру штрафу та фактичний фінансовий стан товариства.

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав та просив суд його задовольнити в повному обсязі. При цьому представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначено про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу.

Представник відповідача не заперечив факту зазначення в залізничній накладній адреси отримувача вантажу: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 8 вказуючи, що про факт перейменування вул. Якіра у м. Києві на вул. Деревлянську йому було невідомо, оскільки одержувач вантажу його про дане повідомляв.

Крім того представником відповідача зазначено, що невірне зазначення адреси одержувача вантажу виникло при заповненні залізничної накладної за допомогою он-лайн сервісу на сайті Укрзалізниці в розділі "АС Клієнт УЗ " в якому при виборі сторони залізничного перевезення автоматично відображається її адреса , яку в даному випадку було підтверджено при виборі одержувача вантажу та не враховано (не звернуто увагу) на можливу відмінність адреси, що значиться в он-лайн сервісі із дійсною адресою одержувача.

Посилаючись на вказані обставини, а також належне виконання своїх обов'язків вантажовідправника протягом усього часу співпраці із залізницею та складний фінансовий стан, представник відповідача просив суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу з 111 540 грн 00 коп. до рівня провізної плати в розмірі 22308 грн 00 коп.

Суд зауважує, що факт автоматичного відображення в системі он-лайн сервісу адреси сторони перевезення підтверджено також представником позивача в судовому засіданні.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на здійснення у листопаді 2017 р. зі станції Вінниця Південно-Західної залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-БУДСЕРВІС" відправлення вагону № 67683474 згідно накладної № 32558751 на станцію Правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - Приватне акціонерне товариство "Керамет" в ході якого було виявлено, що адреса одержувача , зазначена відправником у накладній не відповідає адресі ПАТ "Керамет" .

Як вказує позивач, факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу був засвідчений актом загальної форми № 826 від 09.11.2017 р.

Наведене, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача штрафу у п'ятикратному розмірі від провізної плати, який підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

З огляду на вказані обставини, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 111 540 грн 00 коп.

В якості правової підстави позову позивач зазначає положення ст.ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України, а також п.п. 1.1.-1.3., 2.1., 5.5. Правил оформлення перевізних документів.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву не заперечує факту зазначення в залізничній накладній адреси отримувача вантажу: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 8 вказуючи, що про факт перейменування вул. Якіра у м. Києві на вул.Деревлянську йому було невідомо, оскільки одержувач вантажу його про дане повідомляв.

Також відповідач зазначає, що ТОВ "ПРОМ-БУДСЕРВІС" під час складання накладної № 32558751 зазначило адресу отримувача вантажу - ПАТ "Керамет" у вигляді: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 8 без жодного умислу порушувати вимоги Правил оформлення перевізних документів та норм Статуту залізниць України, а тільки лише у зв'язку з тим, що відповідач на дату складання спірної залізничної накладної не мав жодної інформації стосовно перейменування вул. Якіра у м. Києві на вул.Деревлянську в м. Києві.

При цьому, як вказує відповідач, протягом усього часу співпраці із залізницею ним належним чином виконуються обов'язки вантажовідправника, а невірне зазначення одержувача вантажу є прикрим винятком, який не завдав жодних збитків іншим учасникам господарських відносин.

Крім того, згідно пояснень відповідача, не зважаючи на негативні економічні процеси та фінансові явища, які відбуваються в Україні, останній намагається здійснювати свою підприємницьку діяльність, при цьому сплачуючи до бюджету У країни всі необхідні податки та збори, а також забезпечує працевлаштування 39 працівникам, що підтверджується Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2018 р.

Зокрема, 2017 фінансовий рік відповідач закінчив із невеликим прибутком в розмірі 84 033 грн 00 коп., що підтверджується Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2017 р. та Фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва за 2017 р.

Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-БУДСЕРВІС" намагається продовжувати свою господарську діяльність з метою забезпечення своїх працівників роботою та відповідно виплачує їм заробітну плату, що для його працівників, які є жителями маленького містечка є ледь не єдиним джерелом прибутку та отримання коштів для матеріального забезпечення себе та членів своїх родин.

В свою чергу, за твердженням відповідача, накладення на нього штрафних санкцій в розмірі 111 540 грн 00 коп. призведе лише до зупинки діяльності товариства, звільнення працівників, та не виконання судового рішення, оскільки відповідач на даний час не має фінансової можливості сплатити позивачу штраф в зазначеній сумі.

Крім того, на думку відповідача, штрафна санкція вантажовідправника, передбачена ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України є досить значною, розмір штрафу є непомірно великим у порівнянні і з вартістю послуг перевезення, і з вартістю вантажу та повною відсутністю збитків у позивача.

Враховуючи викладене, позивач просить суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу з 111 540 грн 00 коп. до рівня провізної плати в розмірі 22 308 грн 00 коп.

У відповіді на відзив позивач зазначає про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу вказуючи, що відсутність у відповідача необхідних коштів, в тому числі у зв'язку з скрутним фінансовим станом, не є надзвичайними чи невідворотними обставинами та не звільняються відповідача від відповідальності у відповідності до ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України.

При цьому позивач є господарюючим суб'єктом як відповідач та несе відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності.

Також позивач вказує, що нарахований ним на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 01.11.2017 р. зі станції Вінниця Південно-Західної залізниці, Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-БУДСЕРВІС" згідно накладної № 32558751 здійснено відправлення вагону № 67683474 з вантажем - стружка чорних металів, на станцію Правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - Приватне акціонерне товариство "Керамет" (а.с. 9, т. 1).

Відповідно до накладної № 32558751 в графі 4 "Одержувач" відправником вказано одержувачем вантажу ПАТ "Керамет", що знаходиться за адресою 04119, Україна, м. Київ, вул. Якіра, 8 , та провізна плата за вагон згідно графи 34 становить 22 308 грн.

09.11.2017 р. по прибутті вагону № 67683474 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці виявлено, що адреса одержувача вантажу, зазначена відправником у накладній № 32558751 не відповідає адресі ПАТ "Керамет", про що складено акт загальної форми № 826 від 09.11.2017 (а. с. 10, т. 1).

Окрім того, актом загальної форми зафіксовано, що отримувач за адресою: 04119, м. Київ, вул. Якіра, 8 на станції відсутній, у зв'язку з чим вагон був затриманий до з'ясування даних обставин.

Цього ж дня зі станції призначення Правда Придніпровської залізниці на станцію відправлення Вінниця Південно-Західної залізниці направлено телеграму № НР 31, якою повідомлено, що в накладній невірно зазначену адресу отримувача вантажу (а. с. 11, т. 1).

10.11.2017 р. зі станції відправлення Вінниця Південно-Західної залізниці на станцію призначення Правда надійшла телеграма № НР 23, в якій повідомлено, що вірною адресою отримувача є адреса: 04119, Україна, м. Київ. вул. Деревлянська, 8 (а. с. 11, т. 1).

Факт наявності помилки в зазначені адреси одержувача вантажу підтверджується відповідачем у поданому до суду відзиві та усних поясненнях в ході розгляду справи.

Також в справі наявний лист директора ТОВ "ПРОМ-БУДСЕРВІС" адресований начальнику станції Вінниця, в якому останній просить надати телеграфне повідомлення на станцію Правда Придніпровської залізниці щодо невірно зазначеної адреси одержувача в перевізному документів нр 32558751, на вагон нр67683474, Вінниця-Правда про те, що в графі 4 перевізного документа правильною вважати адресу: ПАТ "Кермамет", ЄДРПОУ 13508852, 04119, м. Київ, вул. Деревлянська, 8 (а.с.13, т. 1).

Крім того, в матеріалах справи міститься лист ПАТ "Кермамет" вих. № 13/08-14679 від 03.05.2017 р. адресований начальнику Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень ДП "Придніпровська залізниця", яким повідомлено, що ПАТ "Кермамет" з 27.04.2017 р. місцезнаходження товариства було змінено і згідно даних з державного реєстру юридичних осіб, товариство знаходиться за адресою; 04119, м.Київ, вул.Деревлянська, 8 (а.с. 14, т. 1).

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до п. 1 ч. 2 вказаної статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу,пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).

Згідно із ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. затверджено Статут залізниць України, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до п. 5 Статуту залізниць України на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує: а) Правила перевезення вантажів (Правила); б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів; в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів); г) інші нормативні документи. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Оформлення накладної має здійснюватися у відповідності до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. №863/5084.

Згідно з пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 (Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (частина 1 пункту 1.2 Правил).

Пунктом 1.3 Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.

Відповідно до п. 2.1. Правил відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил згідно із яким графа 4 "Одержувач" відправником заповнюється у порядку, передбаченому для графи "Відправник". У графі 1 "Відправник" вказуються наступні відомості: найменування (прізвище, ім'я та по батькові), код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), поштова адреса (назва міста або населеного пункту, району, вулиці та номер будинку, замість повної адреси може бути вказано номер абонентської поштової скриньки). За можливості вказуються номер телефону, факсу, адреса електронної пошти.

Згідно із п. 2.3. Правил у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно із ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

У відповідності п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334 акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства; неочищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача; неочищення зовнішньої поверхні цистерн та бункерних напіввагонів після наливу і зливу; подачі залізницею неочищених вагонів під завантаження засобами відправника, порту, пристані; відсутності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) на вагоні (контейнері), якщо в перевізних документах є відмітка про пломби (ЗПП), пошкодження пломб (ЗПП) або заміни їх, а також виявлення в процесі перевезення або на станції призначення пломб (ЗПП) на вагонах (контейнерах) з нечіткими відбитками; пошкодження або втрата наданих залізницею перевізних пристосувань; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); самовільного зайняття залізницею вагонів і контейнерів, що належать підприємствам, організаціям, установам або орендовані ними; затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил; в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів встановлено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника , порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Таким чином саме на вантажовідправника покладається обов'язок заповнення залізничної накладної на перевезення вантажу. При цьому у застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Як слідує з наявної в справі накладної № 32558751, правильність внесених до неї відомостей, в тому числі відомостей стовно одержувача вантажу, підтверджено представником відправника - Заступником директора ОСОБА_4 (ЕЦП 31.10.2017 р. 10:48).

В свою чергу, по прибутті вагону № 67683474 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці виявлено, що адреса одержувача вантажу, зазначена відправником у накладній № 32558751 не відповідає адресі ПАТ "Керамет", про що складено акт загальної форми № 826 від 09.11.2017 р.

Вказаний акт загальної форми складено у відповідності до вимог визначених Правилами складання актів, відтак останній є належним, допустимим та достатнім доказом у розуму ст.ст. 76-79 ГПК України, на підтвердження обставин неправильного зазначенням відправником вантажу, в даному випадку відповідачем, адреси одержувача вантажу.

Наявність помилки в зазначені адреси одержувача вантажу (невірне зазначення найменування вулиці) підтверджено також відповідачем у поданому до суду відзиві та усних поясненнях в ході розгляду справи.

За вказаних обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений й підтверджений матеріалами справи, відповідачем не спростований та не заперечується останнім, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв'язку неправильним зазначення в накладні адреси одержувачу вантажу в розмірі 111 540 грн 00 коп.

Разом з тим, у поданому до суду відзиві на позовну заяву б/н від 14.06.2018 р. (вх. № 02.1-34/4856/18 від 20.06.2018 р.) відповідач, окрім іншого, просить суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу (111 540 грн 00 коп.) до рівня провізної плати в розмірі 22 308 грн 00 коп.

Вказане клопотання ТОВ "ПРОМ-БУДСЕРВІС" про зменшення розміру штрафу мотивовано відсутністю у нього жодного умислу порушувати вимоги Правил оформлення перевізних документів та норм Статуту залізниць України, оскільки на дату складання спірної залізничної накладної не мав жодної інформації стосовно перейменування вул. Якіра у м. Києві на вул. Деревлянську, належним виконання обов'язків відповідачем на протязі всього часу співпраці із залізницею, досить великим розміром штрафної санкції у порівнянні і з вартістю послуг перевезення, і з вартістю вантажу та повною відсутністю збитків у позивача, здійсненням відповідачем підприємницької діяльності не зважаючи на негативні економічні процеси та фінансові явища, які відбуваються в Україні та забезпеченням працевлаштування 39 працівників, наявністю невеликого прибутку відповідача за 2017 фінансовий рік, що становить 84033 грн 00 коп. в той час як розмір штрафних санкцій в розмірі 111 540 грн 00 коп. призведе лише до зупинки діяльності товариства, звільнення працівників, та не виконання судового рішення.

На підтвердження зазначених обставин, відповідачем додано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ "ПРОМ-БУДСЕРВІС" за 1 квартал 2018 р., податкову декларацію ТОВ "ПРОМ-БУДСЕРВІС" за 2017 рік, фінансовий звіт ТОВ "ПРОМ-БУДСЕРВІС" за 2017 р.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч.1 ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права .

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп/2004 зазначено, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність .

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій , які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі , а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу (ч.3 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості .

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 р. № 7-рп/2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.

Згідно із ч. 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду , якщо він значно перевищує розмір збитків , та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора , суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу , пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Приймаючи рішення про зменшення розміру штрафу суд взяв до уваги наступні обставини:

- розмір заявленого до стягнення штрафу (111 540 грн 00 коп.) значно перевищує (в 5 раз) розмір вартості послуг з перевезення вантажу (22 308 грн 00 коп.), тобто є явно неспівмірним із вказаною сумою;

- невірне зазначення відповідачем, як вантажовідправником, адреси одержувача вантажу пов'язано з перейменуванням вулиці у зв'язку з прийняттям ЗУ "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та прийняття на його виконання розпорядження Київського міського голови № 125/1 від 19.02.2016 р.;

- позивачем не понесено значних збитків пов'язаних з перевезенням вантажу, з огляду на відсутність понесення останнім додаткових витрат з перевезення вантажу (витрат на перенаправлення вантажу за місцем знаходження отримувача, тощо), враховуючи підтвердження коду отримувача станції, що мало наслідком лише уточнення адреси шляхом відправлення телефонограми відповідь на яку було отримано на наступний день після складання акту загальної форми № 826 від 09.11.207 р.;

- фінансовий стан відповідача, яким, як слідує з наявної в справі податкової декларації ТОВ "ПРОМ-БУДСЕРВІС" за 2017 рік та фінансового звіту ТОВ "ПРОМ-БУДСЕРВІС" за 2017 р., отримано за 2017 р. прибуток в розмірі 84 033 грн, тоді як розмір заявленого до стягнення штрафу складає 111 540 грн 00 коп., тобто розмір штрафу перевищує сукупний розмір прибутку товариства за 2017 рік ;

- відповідачем відповідно до доданого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ "ПРОМ-БУДСЕРВІС" за 1 квартал 2018 р. забезпечено працевлаштування 39 працівників, що у випадку стягнення штрафу у заявленому позивачем розмірі 111 540 грн 00 коп. може мати наслідком вплив на виплату заробітної плати останнім та їх забезпечення робочими місцями, враховуючи прибуток підприємства в 2017 р. у розмірі 84 033 грн 00 коп.

Також, враховано самий правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

При цьому, суд констатує, що позивачем заперечуючи щодо вказаних відповідачем обставин та зменшення розміру штрафу, не надано суду жодного доказу на підтвердження фінансово-матеріального стану товариства.

Крім того судом взято до уваги відсутність в діях відповідача умисних дій (заздалегідь передбачуваних) пов'язаних з невірним зазначенням адреси одержувача вантажу, оскільки, як зазначено представником відповідача, невірне зазначення адреси одержувача вантажу виникло при заповненні залізничної накладної за допомогою он-лайн сервісу на сайті Укрзалізниці в розділі "АС Клієнт УЗ " в якому при виборі сторони залізничного перевезення автоматично відображається її адреса , яку в даному випадку було підтверджено при виборі одержувача вантажу та не враховано (не звернуто увагу) можливу відмінність адреси, що значиться в он-лайн сервісі із дійсною адресою одержувача.

Факт автоматичного відображення в системі он-лайн сервісу адреси сторони перевезення підтверджено також представником позивача в судовому засіданні.

Тобто в даному випадку мала місце помилка спричинена внаслідок неумисних дій представника відповідача при заповнені накладної, дій які заздалегідь не мали на меті передбачувані наслідки (цілі).

Окрім того, попри те, що адресований Приватним акціонерним товариством "Кермамет" начальнику Дніпропетровської дирекції залізничних перевезень ДП "Придніпровська залізниця" лист вих. № 13/08-14679 від 03.05.2017 р., не впливає з огляду на приписи ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України на наявність підстав (відсутність підстав) для задоволення даного позову, останній є таким, що додатково свідчить про обізнаність позивача про зміну адреси ПАТ "Кермамет" на момент перевезення вантажу.

З огляду на викладені обставини в сукупності суд, користуючись правом, наданим йому ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, зменшує розмір заявленого до стягнення штрафу з п'ятикратного розміру тарифної провізної плати до двократного розміру, що становить 44 616 грн 00 коп.

Заперечення позивача у відповіді на відзив із посиланням на практику Верховного Суду, у постановах від 22.03.2018 р. у справі № 22.03.2018 р. та від 20.03.2018 р. у справі № 925/1025/17 стосовно відсутності підстав для зменшення розміру штрафу судом не беруться до уваги оскільки у даній мають місце обставини відмінні обставинам у зазначених справах.

Крім того, у зазначених справах в яких Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення штрафу, оскільки відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів невідповідності розміру нарахованого за порушення Правил штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій, саме лише посилання Товариства на його тяжке майнове та фінансове становище не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій та із того, що суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.

Тобто, у даних справах суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення штрафу у зв'язку з неподанням відповідачем на підтвердження зазначених ним обставин відповідних доказів.

В той же час, у даній справі наведенні відповідачем обставини щодо фінансового стану підтверджуються рядом доказів, наявних в матеріалах справи, тоді як позивачем на підтвердження наведених ним заперечень в порушення приписів ст. 74 ГПК України не надано суду жодного доказу, окрім його посилання на практику Верховного Суду.

З огляду на вказане, суд у даній справі, враховуючи наявну в ній сукупність доказів та встановлених обставин, відсутність у діях відповідача заздалегідь передбачуваного умислу, а також той факт, що невірне зазначення адреси (найменування вулиці) не мало наслідком значних додаткових витрат для позивача, керуючись принципом верховенства права, дійшов висновку по наявність підстав для зменшення штрафу.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду при зменшені штрафу викладеною у постанові від 25.06.2018 р. у справі № 906/754/17.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково з урахуванням мотивів щодо зменшення штрафу.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

27.06.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-БУДСЕРВІС", вул. Фрунзе, 13, м.Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область (ідентифікаційний код - 38507860) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, буд. 5, м.Київ, 03680, (ідентифікаційний код - 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", пр. Д.Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49602, (ідентифікаційний код - 40081237) - 44 616 грн 00 коп. - штрафу, 1 762 грн 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У стягненні 66 924 грн 00 коп. - штрафу відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 09 липня 2018 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу - вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680; пр. Д.Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49602.

4 - відповідачу - вул. Фрунзе, буд. 13, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310.